Політична соціалізація молодших школярів (на прикладі контент-аналізу підручників для початкової школи)
Категория реферата: Рефераты по педагогике
Теги реферата: доклады 7 класс, бесплатные конспекты
Добавил(а) на сайт: Chjulichkov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
-10- на шляху політичної соціалізації молодшого школяра як громадянина і члена громадянського суспільства:
1. Відсутність ідеології, безідейність.
2. Успадкування політичної культури старших поколінь.
3. Контраст між настановами і реальністю.
Не повертаючись ще раз до всього вище зазначеного, скажемо: у більшості випадків процес політичної соціалізації у школі має долати негативні наслідки політичної соціалізації у сім’ї, вступати з ними в конфлікт.
Отже потенційна конфліктність визначена нами як риса процесу політичної соціалізації молодших школярів в сучасних умовах. Цей конфлікт дуже рідко може бути розв’язаний на користь школи, бо авторитет батьків більше. Спогади бабусі чи дідуся про те, що “при радянській владі жилось краще”, репліки батька чи матері, що “всі політики – вороги і злочинці” здатні звести нанівець вплив вчителя.
Про загострення цього конфлікту, чи “війну за свідомість дитини до переможного кінця” і мови не може йти. Вихід полягає у тому, що політична соціалізація може відбуватись двома шляхами.№
1) Відверта передача досвіду, інформації, відверте прищеплення ціннісних орієнтацій за принципом: “це – добре, це - погано”, відверте спрямовування політичної поведінки: “роби так, а не інакше” і т. д.;
2) Прихована політична соціалізація – передавання неполітичних настанов, які впливають на політичні стосунки, поведінку, обрання тих чи інших цінностей політичної культури.
............………………………………………………………………………………….
1. З цього приводу див.: Щербинин А.И. «С картинки в твоём букваре…» // Полис. – 1994. - № 5.
-11-
Перший шлях був пануючим засобом здійснення політичної соціалізації у радянській школі.№ Він є наслідком заідеологізованості усіх боків суспільного життя, властивому для тоталітарних режимів.
Як основний шлях передачі інформації він не підходить для нас саме з тої причини, що він веде до загострення того конфлікту, небезпеку якого ми визначили. Це, звичайно, аж ніяк не означає, що певні елементи неприхованого впливу в процесі політичної соціалізації можуть і мають бути застосовані (Тим більше, що для вчителів старшого покоління такий шлях є об’єктивно легшим). Але, як основний він не підходить.
Перевага має бути віддана прихованій політичній соціалізації – це не
лише дозволить уникнути гострих конфліктних ситуацій у свідомості молодших
школярів, але й має інші переваги. Зокрема, мова йде про психологічно –
розумові особливості світосприйняття молодших школярів (ним буде
присвячений наступний розділ нашої роботи). Та і процес виховання
громадянина і члена громадянського суспільства несе в собі передачу таких
якостей характеру, елементів політичної культури і політичної
свідомості, які легше передати, прищепити саме непрямим шляхом
(про це теж мова далі).
Зупинимось тепер на базових завданнях, які має вирішити процес
політичної соціалізації. Мова йде про ті завдання, які політична
соціалізація має вирішити у будь-якому суспільстві, так би мовити про
стратегічні цілі політичної соціалізації. Отже, чого потрібно досягти в принципі.І
………………………………………………………………………………………….
1. Розгляд співпраці між школою і батьками лежить поза межами теми нашого дослідження, хоча, звичайно, нами не відкидається.
2. Політологія. Посібник для студентів / За ред. О.В. Бабкіной. –
К., 1998. – С. 106.
-12-
1. Прищепити новим членам суспільства основні елементи політичної культури і свідомості. Відмічаємо відразу для себе – ці елементи спочатку слід визначити – по-перше; сформувати методологію їх передачі – по-друге.
2. Створити сприятливі умови для накопичення членами суспільства політичного досвіду, що його потребує політична діяльність і творчість усіх бажаючих. Під “сприятливими умовами”, напевне, слід розуміти і створення бази для подальшої політичної соціалізації, і наявність “інфраструктури” політичної соціалізації. Тобто політична соціалізація в молодшій школі має носити такий характер, щоб набуті в результаті неї знання, цінності, орієнтації, настанови, моделі поведінки в сфері політичного могли розглядатись як база для подальшої політичної соціалізації особи. База повинна мати цілісний, несуперечливий, відносно завершений характер. Інфраструктура політичної соціалізації – це усе те, що забезпечує вдале проходження процесу політичної соціалізації.
Так, відносно нашої теми, наведемо наступний приклад: нецікавий, неяскравий, погано оформлений підручник не може стати повноцінним джерелом якісної передачі настанов політичної соціалізації.
3. Якісне перетворення відповідних елементів політичної культури – необхідної умови суспільних змін. В сучасних обставинах обсяг елементів політичної культури, які мають бути якісно перетворені у молодого покоління, щоб сьогоднішні молодші школярі завтра стали активними учасниками суспільних змін, - величезний.
Власне мова йде про те, що слід розпочати чи не докорінну зміну політичної культури у тій її частині, яка є наслідком 70-ти років “радянського” політичного досвіду, яким би
-13- довгим і тяжким нам не здавався цей процес, не розпочавши його, ми прирікаємо себе і своїх нащадків на вічне кружляння по
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: строение реферата, конспекты 4 класс.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата