Вопрос радиационной безопасности в экологическом образовании в средней школе
Категория реферата: Рефераты по педагогике
Теги реферата: методы курсовой работы, решебник 10 11
Добавил(а) на сайт: Al'fija.
Предыдущая страница реферата | 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 | Следующая страница реферата
Первинним фізичним актом взаємодії іонізуючого випромінювання з біологічним об'єктом є іонізація. Саме через іонізацію відбувається передача енергії об'єкту. Не можливо прямо виміряти іонізацію об’єкта. Тому найкращим способом вимірювання енергії є доза опромінення.
Доза випромінювання – це кількість енергії іонізуючого випромінювання, поглиненої одиницею маси середовища, що опромінюється. Розрізняють експозиційну, поглинену й еквівалентну дози випромінювання. Для визначення поглиненої енергії будь-якого виду випромінювання в середовищі прийняте поняття поглиненої дози випромінювання.
Поглинена доза випромінювання визначається як енергія, поглинена одиницею маси речовини, що опромінюється. За одиницю поглиненої дози випромінювання приймається джоуль на кілограм (Дж/кг).
У системі СІ поглинена доза виміряється в греях (Гр). 1Гр – це така поглинена доза, при якій 1 кг речовини, що опромінюється, поглинає 1 Дж енергії, тобто 1 Гр = 1 Дж/кг. Поглинена доза залежить від матеріалу, що опромінюється. Так історично склалось, що еталонним матеріалом є повітря.
Для оцінки біологічного впливу іонізуючого випромінювання використовується еквівалентна доза Dекв. Вона залежить від коефіцієнта відносної біологічної ефективності даного виду випромінювання ?.
Для рентгенівського, гама-, бета- випромінювань ? =1; для альфа- випромінювання ? =20; для нейтронів ? =3ч10.
Одиницею вимірювання еквівалентної дози в системі СІ використовується зіверт (Зв), названий на честь одного з перших дослідників по радіаційній безпеці. 1Зв = 100 бер =1 Гр( ? ·
Для характеристики джерела випромінювання по ефекту іонізації застосовується так названа експозиційна доза рентгенівського і гамма- випромінювань. Експозиційна доза виражає енергію випромінювання, перетворену в кінетичну енергію заряджених часток в одиниці маси атмосферного повітря.
За одиницю експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань приймається кулон на кілограм – 1 Кл/кг. Кулон на кілограм – експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань, при якій сполучена з цим випромінюванням корпускулярна емісія на кілограм сухого повітря при нормальних умовах (при t0 = 0°C і тиску 760 мм рт. ст.) робить у повітрі іони, що несуть заряд в один кулон електрики кожного знаку.
Несистемною одиницею експозиційної дози рентгенівського і гамма-
випромінювань є рентген. Рентген – це доза гамма-випромінювання, під дією
якої в 1см3 сухого повітря при нормальних умовах (t =0°C і тиску 760 мм рт.
ст.) створюються іони, що в одиниці об’єму несуть одну електростатичну
одиницю електрики одного знака. Дозі в 1Р відповідає утворенню 2,08·109
пар іонів у 1см3 повітря. Випромінювання може вимірятися в рентгенах - Р, мілірентгенах - мР чи мікрорентгенах - мкР (1 Р = 103 мР = 106 мкР).
Рентген – це випромінювання від 1 гр радія на відстані 1м.
Отже, для одержання експозиційної дози в один рентген потрібно, щоб енергія, витрачена на іонізацію в одному кубічному сантиметрі повітря (чи грамі), відповідно дорівнювала
1 Р = 2,58·10- 4 Кл/кг або 1 P = 3,86·10-3 Дж/кг
Джерела іонізуючих випромінювань характеризуються активністю, що визначається кількістю ядерних розпадів за проміжок часу.
У системі СІ одиницею вимірювання активності є бекерель (Бк), названий на честь Анрі Бекереля, який виявив у 1896 р., що джерелом
невидимого випромінювання є уран. 1 Бк – це один розпад за секунду.
Несистемною одиницею є кюрі (Ки), також названий на честь подружжя Марії
Складовської-Кюрі і П’єра Кюрі, які виявили невидиме випромінювання у
торію, а потім у полонію та радію.
1 Ки = 3,7·1010 Бк.
Поглинена доза випромінювання й експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювань, поділені на одиниці часу, називаються відповідно потужністю поглиненої дози випромінювання і потужністю експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань (Рпогл і Рексп).
За одиницю потужності поглиненої дози випромінювання і потужності експозиційної дози прийнятий відповідно ват на кілограм (Вт/кг) і ампер на кілограм (А/кг).
Несистемними одиницями потужності поглиненої дози випромінювання і потужності експозиційної дози рентгенівського і гамма-випромінювань відповідно є рентген в секунду ( р/сек):
Співвідношення між одиницями СІ і несистемними одиницями активності і характеристик поля випромінювання:
Таблиця 2
|Величина та |Назва та позначення одиниць | |
|її символ | |Зв’язок між одиницями |
| |Одиниця СІ |Несистемна | |
| | |одиниця | |
|Активність |Бекерель (Бк), |Кюрі (Ки) |1 Ки = 3.700?1010 Бк; |
|(А) |дорівнює одному | |1 Бк = 1 розпад/с; |
| |розпаду в | |1 Бк = 1 розпад/с = |
| |секунду | |2.703?10-11 Ки |
| |(розпад/с) | | |
|Поглинена |Грей (Гр), |Рад (рад) |1 рад = 1?10-2 Дж/кг=1 ?10-2|
|доза (Dпогл)|дорівнює одному | |Гр; |
| |джоулю на | |1 Гр = 1 Дж/кг; |
| |кілограм (Дж/кг)| |1 Гр = 1 Дж/кг=100рад. |
|Еквівалентна|Зіверт (Зв), |Бер (бер) |1 бер = 1 рад/ ? = 1?10-2 |
|доза (Dекв) |дорівнює одному | |Дж/кг/ ? |
| |грею на | |= 1?10-2 Гр ? = 1?10-2 Зв; |
| |коефіцієнт | |1 Зв=1Гр ? =1Дж/кг/ ? = |
| |якості ? | |=100 рад ?=100 бер. |
| |1 Зв = 1 Гр ? | | |
|Потужність |Зіверт в секунду|Бер в |1 бер/с = 1?10-2 Зв/с; |
|еквівалентно|(Зв/с) |секунду |1 Зв/с = 100 бер/с |
|ї дози (Рекв| |(бер/с) | |
|) | | | |
|Експозиційна|Кулон на |Рентген (Р)|1 Р = 2,58?10-4 Кл/кг; |
|доза (Dексп)|кілограм (Кл/кг)| |1Кл/кг=3,88?103Р |
|Потужність |Кулон на |Рентген в |1 Р/с = 2,58?10-4 Кл/кг?с; |
|експозиційно|кілограм в |секунду |1Кл/кг?с=3,88?103Р/с |
|ї дози |секунду |(Р/с) | |
|(Рексп ) |(Кл/кг?с) | | |
Природний фон.
Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від
природних джерел радіації. Всі дозиметри вимірюють потужність дози. Якщо
людина хоче виміряти дозу опромінення, то необхідно час перебування біля
радіоактивного джерела помножити на показання дозиметра в цьому
місці(Р/год). Нормальним радіаційним фоном є 15-20 мкР/год. Ці цифри
залежать від того, в якій місцевості проживає людина. Наприклад, якщо
людина проживає в зоні вапняків, то вона може отримати 0,3 мЗв за рік, у
зоні осадових порід – 0,5 мЗв за рік, а у зоні гранітів – 1,2 мЗв за рік.
Людина піддається опроміненню двома способами. Радіоактивні речовини можуть
знаходитися поза організмом і опромінювати його зовні. Основна частина
населення отримує опромінення за рахунок природних джерел радіації. У цьому
випадку говорять про зовнішнє опромінення. Але радіоактивні речовини можуть
виявитися й у їжі, і у воді, і в повітрі і потрапити всередину організму
разом з їжею, чи через органи дихання. Такий спосіб опромінення називається
внутрішнім. Попадання твердих часток у дихальні органи залежить від розміру
часток. Частки розміром менше 0,1 мкм при вході разом з повітрям попадають
у легені, а при видиху видаляються. У легенях залишається тільки невелика
частина. Великі частки розміром більше 5 мкм майже усі затримуються носовою
порожниною.
Земна радіація обумовлена тим, що основні радіоактивні ізотопи, що зустрічаються в гірських породах Землі – це калій-40, рубідій-87 і члени інших радіоактивних сімейств, включені до складу Землі із самого її народження. Вони беруть початок відповідно від урану-238 і торію-232 , що є довгоживучими ізотопами. Рівні земної радіації також неоднакові для різних місць і залежать від концентрації радіонуклідів у тій чи іншій ділянці земної кори.
У середньому дві третини ефективної еквівалентної дози опромінення, що
людина одержує від природних джерел радіації, випромінювання яке надходить
від радіоактивних речовин, які потрапили в організм із їжею, водою і
повітрям. Невелика частина цієї дози приходиться на радіоактивні ізотопи
типу вуглецю-14 і тритію, що утворюються під впливом космічної радіації.
Все інше надходить від джерел земного походження. У середньому людина
одержує близько 180 мкЗв у рік за рахунок калію-40, що засвоюється
організмом разом з нерадіоактивними ізотопами калію, необхідними для
життєдіяльності організму.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: доклад на тему, здоровый образ жизни реферат.
Предыдущая страница реферата | 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 | Следующая страница реферата