Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

Обговорення: яку інформацію несуть жести?

"Комплімент".

Учасники сидять колом. Перший повертається і робить комплімент сусіду ліворуч, той дякує і робить комплімент своєму сусідові. Так до кінця кола.

Обговорення: Які почуття переживали, коли робили комплімент? Які —— коли слухали? Які компліменти були вдалими, які ні? Чим характеризується вдалий комплімент?

"Активне слухання".

Робота в парах: комунікатор —— комунікант. Партнери одержують різні інструкції. Комунікатор повинен протягом 5 хвилин розповідати щось партнеру, щоб він його уважно слухав. Комунікант повинен спочатку (2, 5 хв.) показувати, що уважно слухає, а далі за сигналом тренера демонструвати неуважність, небажання слухати.

Обговорення: як виглядає людина, коли уважно, зацікавлено слухає, як —— коли не бажає слухати, неуважна? Як примусити себе слухати?

Задача.

Визначити і намалювати схеми трансакцій, оцінити їх ефективність:

а) Співробітниця: Не могли б Ви мені сказати, як я повинна це робити (мова йде про роботу, яка вже виконувалась)?

Начальник (дружньо): А як Ви робили це раніше?

б) Працівник: Скільки ще я повинен вводити Вас в курс справи?!

Доброволець: Дуже шкодую, будь-ласка, повторіть ще раз, якщо Вам не важко.
6. Невербальні канали передачі інформації в мережі інтернет.

Транснаціоналізація та глобалізація телекомунікацій, а також поява нового ЗМК (Інтернет вважається першим новим засобом масової комунікації, що виник після телебачення) ставить перед теорією і практикою перекладу нові задачі. Оскільки процес глобалізації телекомунікаційних мереж, а особливо, Інтернету, поширюється на дедалі більше країн, обсяг інформації, що її доводиться перекладати, відповідно, дедалі більше зростає. Тому переклад матеріалів, що передаються через Інтернет, стає складовою масової комунікації в глобальному масштабі.

Інформація, що зберігається й презентується у Всесвітній комп’ютерній мережі (World Wide Web), розміщується на веб-сайтах, які на своїх сторінках містять як текст, так і графіку, анімацію, відео, аудіо і т.д., тобто є мультимедійними. Крім того, веб-сайти характеризуються такою рисою, як інтерактивність, яку можна визначити як технологічно опосередковане двостороннє спілкування, і яку дедалі частіше розглядають як головну відмінну рису технологій, впроваджуваних на разі в засоби масової комунікації.Іншими словами, користувач має можливість взаємодіяти в реальному часі з інформацією, що її містить веб-сайт, вибирати, що саме дивитися, проводити пошук потрібної інформації, а також самому передавати свою інформацію на сайт.

Оскільки отримання доступу до веб-сайтів не залежить від територіальних кордонів, їх потенційна аудиторія розширюється до величезних масштабів, будучи при цьому різноманітною з мовної, етнічної, культурної і т.д. точок зору.

Таким чином, основні риси веб-сайтів – можливість доступу до них через
Інтернет (тобто, засіб масової комунікації) незалежно від часових поясів та територіальних кордонів, мультимедійне середовище й інтерактивність, визначають основні напрямки вивчення їх як матеріалів, що перекладаються.

Як оригінальні веб-сайти, створювані англійською або будь-якою мовою, так і їх локалізовані версії (або варіанти на різних мовах) залучені до різних площин комунікації. Якщо зупинитися на визначенні комунікації як
“спілкування, обміну думками, відомостями, ідеями і т.д. – специфічної форми взаємодії людей”, яка, до того ж “будучи соціальним процесом, ... слугує формуванню суспільства у цілому, виконуючи в ньому зв’язкову функцію”, бачимо, що визначення ці повною мірою можна віднести до комунікації масової. А оскільки Інтернет є засобом масової комунікації, до того ж, у глобальному масштабі, то можемо сказати, що матеріали, представлені на веб-сайтах доцільно вивчати саме в аспекті масової комунікації. Говорячи ж про “зв’язкову функцію”, слід зауважити, що
Інтернет діє не лише у межах одного суспільства: він за природою своєю є транснаціональним, і функція зв’язку, що він її виконує, є спрямованою на формування суспільства глобального, такого, що не знає територіальних кордонів.

Таким чином, всі веб-сайти (а також, їх переклад) можна розглядати в площині глобальної масової комунікації, оскільки ми отримуємо доступ до них через Інтернет, та вони є направленими на масову глобальну аудиторію.

Окрім того, говорячи, що “до комунікації при безпосередньому спілкуванні комунікантів входять і невербальні компоненти, наприклад, жести, міміка і т. ін.”, ми тим самим стверджуємо, що веб-сайти можуть вивчатися в плані змішаної форми комунікації – вербальної плюс невербальної, оскільки містять невербальні медіа (немовленнєвий звук, графіку, анімацію, відео тощо).

Веб-сайти з використанням кількох мов (як багатомовні веб-сайти, так і їх локалізовані версії) можна розглядати в контексті міжмовної і міжкультурної комунікації. При цьому треба брати до уваги інтегрованість у веб-сайт невербальних медіа. Колір, жести, міміка, об’єкти, що презентуються в невербальній формі, можуть містити культурно-специфічну інформацію, і тому, провокувати різні, навіть неадекватні реакції та асоціації у представників різних культур. Те ж саме стосується й специфічних символів, метафор, імплікацій, а також екстралінгвістичних факторів, що обумовлюють комунікацію – пресупозицій, національно-культурних традицій і т.ін. Значною мірою це відноситься до реклами, що розміщується на веб-сайтах. Слід зауважити, що в рекламних лозунгах досить часто використовуються імплікації та концепції, зрозумілі в основному членам даного національного та мовного колективу, представникам тільки цієї культури. Тому, аби зберегти функцію впливу на реципієнта, в локалізованих веб-сайтах використовуються вже інші імплікації, зрозумілі представнику місцевої культури. Як-от, речення на англомовному американському сайті компанії Apple“Honey, I shrunk our supercomputer”, використане по відношенню до рекламованої моделі комп’ютера, де особливо підкреслювалась його компактність, викликає у американського реципієнта асоціацію з відомим комедійним фільмом “Honey, I shrunk our kids”. Оскільки ж цей фільм не настільки відомий в Росії та на Україні, то в російській та українській (до речі, російськомовній) локалізованих версіях перекладачі зовсім відмовились від використання цього речення і обмежилися іншими, більш нейтральними засобами.

Також, поняття комунікації застосовується до задачі створення діалогових систем “людина – комп’ютер”, що є не менш актуальним у площині взаємодії “користувач – веб-сайт”, яка вимагає при перекладі й локалізації веб-сайтів особливої уваги до діалогічного параметру мови і до відмінностей цих параметрів в мовах оригіналу та перекладу. Адекватна адаптація засобів інтерактивності є одним з найкритичніших факторів, особливо в світлі зростаючого потенціалу інтерактивності Інтернет-ресурсів.

Висновок:

З даного вище матеріалу можна зробити такі висновки:

Спілкування є головним засобом комунікації. Його поділяють на вербальну

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: возраст реферат, виды рефератов, сочинение почему.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки