Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з історії інжинерної діяльності на тему:

Ковшові елеватори

Студента 1 курсу

Факультету автоматизації

будівельного виробництва

Гр. БМО-12

Малюшицького Д.А.

Зміст
1. Класифікація 2
2. Будова елеваторів 2
3. Елементи ковшових елеваторів 5
Глибокі 7
4. Визначення продуктивності і потужності привода ковшових елеваторів
10
5. Розвантаження ковшів елеваторів 11
6. Список викорастинної літератури. 14

КОВШОВІ ЕЛЕВАТОРИ

1. Класифікація

У ковшових конвеєрах матеріал переміщується в окремих судинах -ковшах, закріплених на тяговому елементі конвеєрної гумовотканинної стрічки чи на ланцюгах.

Ковшові конвеєри розділяють на ковшові елеватори, що переміщують матеріал у вертикальному чи круто похилому напрямку, і конвеєри, що переміщують матеріал по просторовій кільцевій трасі. У будівництві застосовують тільки ковшові елеватори, що є, власне кажучи, підйомниками, що переміщують матеріал у ковшах безупинним потоком.

2. Будова елеваторів

Мал.1 а – стрічкового з розставленими ковшами; б – двохланцюгового з розставленими ковшами; в – одноланцюгового з зімкнутими ковшами; г – похилого з зімкнутими ковшами в кожусі; д – відкритого похилого з зімкнутими ковшами.

Ковшовий елеватор має нескінченний замкнутий тяговий елемент 2 (мал. 1, a), на якому з рівними інтервалами закріплені ковші 1. Тяговим елементом є стрічки (мал. 1, а), чи один або два ланцюги (мал. 1, б, в). Стрічка обгинає приводний 3 і натяжний 4 барабани, закріплені у верхній і нижній частинах елеватора. Ланцюг обгинає закріплені в цих же місцях зірочки. У прольоті, між крайніми точками, тяговий елемент у вертикальних елеваторах невеликої висоти опор не має. У похилому і високому вертикальному елеваторах стрічка спирається на напрямні ролики. Ланцюги котяться роликами по направляючим (мал. 1, г) чи спираються, так само як і стрічка, на напрямні ролики (мал. 1, д). Елеватор закритий металевим кожухом з вікнами для огляду і складається з окремих секцій. Похилі елеватори іноді бувають відкритими, без кожуха (мал. 1, д).

З кожухом у місцях завантаження і розвантаження з'єднуються завантажувальний і розвантажувальний башмаки. Привод барабана чи зірочок розміщується у верхній частині елеватора. Вал нижнього барабана чи зірочки обертається в підшипниках, що переміщуються, зв'язаних із гвинтовим натяжним пристроєм.

Елеватори застосовують для транспортування матеріалу на висоту до 35 м при продуктивності до 100 м3/ч. Найбільш доцільно використовувати їх для заповнення високих сховищ — силосів чи бункерів.

Розрізняють елеватори швидкохідні зі швидкістю тягового елемента
1,25...2,5 м/с і тихохідні зі швидкістю 0,4...1 м/с. Швидкохідні елеватори застосовуються для транспортування порошкоподібних, дрібно- і середньо шматкових матеріалів; тихохідні — для транспортування середньо шматкових абразивних, крупно шматкових і погано рухливих матеріалів.

Основні параметри стаціонарних вертикальних ковшових елеваторів загального призначення приведені в ГОСТ 2036—77*. Ковші кріпляться до тягового елемента із зазорами (у швидкохідних елеваторах з розставленими ковшами) чи впритул один до іншого (у тихохідних елеваторах із зімкнутими ковшами).

Завантаження ковшів швидкохідних елеваторів відбувається при проходженні ними нижнього (завантажувального) башмака шляхом зачерпувания
(мал. 1, а, б), а тихохідних — шляхом засипання матеріалу в ківш (мал. 1, б, м, д). Розвантаження ковшів у тихохідних елеваторах здійснюються гравітаційним шляхом, тобто природним висипанням матеріалу, що транспортується, у лоток при повороті ковшів навколо верхньої чи зірочки барабана. У швидкохідних елеваторах розвантаження ковшів відбувається шляхом викидання матеріалу з них під дією виникаючої при повороті ковша навколо барабана чи зірочки відцентрової сили. Проміжними є елеватори з гравітаційно-відцентровим розвантаженням. (мал. 1, б), у яких при розвантаженні матеріал в основному висипається, але деяка його частина, близька до віддаленої поверхні ковша, викидається під дією відцентрової сили. У таких (переважно ланцюгових) елеваторах доцільно розміщувати ковші між ланцюгами і відхиляти їх напрямними роликами.

Різновидом ковшових елеваторів є підйомники безперервної дії для штучних вантажів. У цих пристроях до тягових ланцюгів закріплюються не ковші, а шарнірно підвішені площадки-колиски (мал. 2, а), що дозволяє не тільки піднімати, але й опускати вантаж. Такі елеватори називають люльковими. При твердому кріпленні полиць до тягових ланцюгів елеватор виконують похилим (мал. 2, б) і використовують переважно для підйому різних штучних вантажів, що подаються самопливом на полки і самопливом скочуються з них. Такі елеватори використовують в основному як вантажно- розвантажувальні пристрої.

Елеватори застосовують також як пасажирські підйомники безперервної дії
(мал. 2, в). Кабіни для пасажирів підвішують шарнірно до двох ланцюгів, що забезпечує їх вільне проходження через верхні і нижні зірочки. Щоб не робити зірочки занадто великого діаметра (0,5 Dзв > Hкаб, де Dзв — діаметр зірочки; Hкаб — висота кабіни), у кожнім ланцюзі їх зміщають одна відносно іншої, а кабіни підвішують до ланцюгів у діагонально розміщених точках. Для можливості входу в кабіну і виходу з її на ходу швидкість тягового елемента приймають рівній до 0,3 м/с, тому пропускна здатність подібних пасажирських елеваторів невелика і їх доцільно застосовувати при невеликих розосереджених пасажирських потоках в адміністративних будинках.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки