Определение и управление валютными рисками предприятием внешнеэкономической деятельности на примере ООО Корпорация Агросинтез (Визначення та керування валютними ризиками підприємством ЗЕД на прикладі ТОВ “Корпорація “Агросинтез”)
Категория реферата: Остальные рефераты
Теги реферата: реферат на тему казахстан, банк курсовых работ бесплатно
Добавил(а) на сайт: Эйбоженко.
Предыдущая страница реферата | 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 | Следующая страница реферата
Поява нових видів «свопів» і форм розрахунків за ними пов'язана з тим, що валютні «свопи» мають симетричну структуру ризику, тобто за укладення контракту існує однакова імовірність виникнення збитків чи прибутків, а мета хеджування полягає саме в тому, щоб певним чином розподілити цей ризик між контрагентами.
Валютні «свопи», що передбачають періодичний обмін відсотковими платежами, поділяють на:
- «свопи», в яких один учасник угоди сплачує фіксовану відсоткову ставку, а інший – змінну («плаваючу») ( cross-currency fixed-to- floating swap);
- «свопи», в яких обидва учасники угоди ведуть розрахунки за фіксованими ставками ( cross-currency fixed-to-fixed swap );
- «свопи», в яких контрагенти ведуть розрахунки за «плаваючою» відсотковою ставкою ( cross-currency floating-to-floating swap );
- «свопи», в яких «плаваюча» відсоткова ставка може мати різні періоди розрахунку і виплат;
- «свопи», в яких контрагенти фіксують не відсоткові ставки, а їх різниці (spread swap );
- «свопи» з верхньою чи нижньою межею відсоткових ставок ( mini-max swap );
- змішані («коктейльні») «свопи», які є комбінацією різних видів відсоткових і валютних «свопів» (cocktail swap ).
Однак, останнім часом набувають поширення валютні «свопи», що не передбачають компенсаційних виплат, а відбувається відповідний залік сум грошових коштів, що передаються контрагентами. До таких угод відносять:
- амортизовані «свопи», угоди за якими змінюють номінальну вартість контракту (amortizing swap);
- валютні опціонні «свопи», за якими один із учасників угоди має право протягом певного періоду підвищити номінальну вартість «свопу»
(currency option swap );
- двовалютні «свопи», за якими номінальні суми і відсоткові ставки виражені в різних валютах ( dual currency swap ).
На практиці можливі три варіанти здійснення (анулювання) угоди «своп»:
1) викуп «свопу» – повний розрахунок за угодою чи здійснення узгоджених компенсаційних виплат
2) резервування «свопу» шляхом укладання зворотної угоди «своп»;
3) переуступка прав і зобов'язань за «свопом», коли одна зі сторін (за згодою іншої сторони) знаходить нового партнера і забезпечує його коштами для здійснення переданих зобов'язань з урахуванням зміни валютного курсу і відсоткових ставок протягом періоду до завершення дії угоди «своп».
Укладення угод «своп» здійснюється на основі підписання контракту, що має стандартну форму і містить стандартні реквізити. Будь-який контракт складається з трьох основних розділів:
1) предмет контракту (зазначаються суми, валюти, терміни платежів, здійснюються необхідні розрахунки);
2) умови анулювання «свопу», ризики неплатежів і т.п.;
3) питання кредитування, відповідальність сторін, особливі умови.
Використання валютних «свопів» на світових фінансових ринках останнім часом значно зросло. На цьому сегменті ринку домінують транснаціональні банки, що виступають посередниками під час здійснення угоди. Найчастіше валютні «свопи» укладаються на американський і канадський долари, швейцарські франки, ЄВРО, японську йену, німецьку марку й англійський фунт стерлінгів. При цьому одна зі сторін, як правило, представлена американським доларом, але останнім часом усе ширше використовують комбінації йена – ЄВРО, йена – швейцарський франк і ін.
Необхідність забезпечення надійних методів хеджування валютних ризиків сприяє пошуку і виникненню нових видів «свопів», які поєднують у собі форвардні, ф'ючерсні та опціонні угоди.[2]
3.4 Валютні ф’ючерси
Фінансові ф'ючерсні ринки виникли як реакція на потребу в адекватних інструментах хеджування, що повинне розглядатися як їхнє основне призначення. Однак хеджери не є єдиними учасниками ринку фінансових ф’ючерсів. Спекулянти й арбітражери також беруть участь в операціях на цих ринках і, як буде показано надалі, грають дуже важливу роль для їхнього ефективного функціонування.
Природа фінансових ф’ючерсів.
Укладення угод купівлі-продажу, виконання яких відноситься до
майбутнього моменту часу, має досить довгу історію. Причина їхнього
виникнення – необхідність для однієї чи обох сторін угоди застрахувати себе
від несприятливих змін ціни (що стосується валютних ф’ючерсів – зміни курсу
валюти) у майбутньому. Приміром, угода між фермером, що прагне уникнути
ризику, заздалегідь зафіксувавши для себе ціну, по якій він буде продавати
своє зерно, і мірошником, маючим намір купити зерно, і прагнучим уникнути
ризику непередбаченого зростання ціни. Нехай, наприклад, і один, і другий
вважають, що ціна зерна нового врожаю може з рівною імовірністю скласти або
$80, або $120 за тонну. Випадок, що є виграшним для одного, призводить до
програшу другого, і навпаки. Якщо припустити, що вони можуть заздалегідь
домовитися між собою про ціну, скажемо, у 100 доларів за тонну, то обоє
обгороджують себе від усякого ризику. Природно, «безкоштовних тістечок не
буває», і як один, так і інший відмовляються від можливого виграшу за
сприятливим збігом обставин, але замість того одержують страховку від втрат
у несприятливому випадку. Те ж саме відбувається і на ринку валютних
ф’ючерсів, з однією лише різницею – як ціна товару виступає курс валюти.
Ефект розподілу ризику між учасниками лежить в основі як страхової справи, так і ринку термінових контрактів.[3]
Угода, укладена між фермером і мірошником – це форвардний контракт, що ми докладно розглядали на початку цієї глави. Власне кажучи, форвардні контракти існують у тій чи іншій формі стільки, скільки взагалі існує торгівля.
Форвардний контракт по своїй природі має ряд недоліків, що перешкоджають його широкому застосуванню навіть у випадках, коли для цього існує об'єктивна причина. Перший – це наявність великих операційних витрат, що необхідні для пошуку контрагентів і досягнення домовленості про умови і терміни поставки, ціні, і т.д. Другий – наявність кредитного ризику, - можливості того, що одна зі сторін або відмовиться або буде не в змозі виконати узяті на себе зобов'язання.
Ці обставини є основою для виникнення організованого ринку термінових угод – ринку ф'ючерсних контрактів.
Валютний ф'ючерсний контракт представляє одночасно право і зобов'язання купити або продати актив в іноземній валюті у встановлений термін у майбутньому на умовах, узгоджених у даний час. Валютні ф’ючерси укладаються на обмін валют у майбутньому по курсам, визначеним в момент укладення контракту.
Ці контракти можуть вільно купуватися і продаватися. Наприклад, компанія, що купила контракт, що дає їй право і зобов'язання купити валюту
на певну суму у встановлений термін у майбутньому за обмінним курсом, зафіксованим в даний момент, може згодом закрити свою позицію за
контрактом, продавши його. Необхідною умовою функціонування валютних
ф'ючерсних ринків є їхня ліквідність, що полегшує здійснення угод.
Фінансові ф'ючерсні контракти відрізняє високий ступінь стандартизації.
Достатня кылькысть контрактів кожного виду створює передумови для
ліквідності ринків. Контракти, якими торгують на Лондонській міжнародній
біржі фінансових фєючерсів (LIFFE), мають всього 4 терміни виконання
щороку, а саме: березень, червень. вересень і грудень. Сума контракту також
стандартна, наприклад, 25000 ф.ст. для контрактів по фунтах стерлінгів.
Стандартизація обмежує різномаїтість наявних контрактів, але збільшує обсяг
торгівлі кожним контрактом. [3]
Особливості укладення ф'ючерсних контрактів.
Здійснення валютних ф’ючерсів відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків.
На відміну від товарних ф’ючерсів, що широко використовуються з кінця XIX
століття, валютні ф’ючерси з'явилися в середині 70-х рр. ХХ століття, що
сходиться за часом з формуванням Ямайської валютної системи. На міжнародних
валютних ринках вони особливо активно використовуються в останнє
десятиріччя.
Особливостями валютного ф'ючерсного ринку є:
- високий ступінь стандартизації контрактів;
- обмежене коло валют, що обмінюються одна на іншу;
- висока ліквідність контрактів;
- надійність укладених контрактів;
- можливість за незначних початкових витратах оперувати значними сумами.
Фінансовий зміст хеджування за допомогою валютних ф’ючерсів полягає в тому, що хеджер може перекласти певну частину ризику на професійних спекулянтів, що забезпечують ліквідність ринку. У такий спосіб можна стверджувати, що застосування валютних ф’ючерсів, зрештою, дозволяє знизити собівартість і ціни виробленої продукції та підвищити ефективність експорту й імпорту.[5]
Основними учасниками ф'ючерсного ринку є великі фінансові центри і клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, значні фінансові організації, що працюють на фондовому ринку, члени і фахівці ф'ючерсної біржі, а також дрібні інвестори і приватні особи.
Уперше валютні ф’ючерси були введені в обіг у США 15 травня 1972 р. на
Міжнародному грошовому ринку (IMM – International Monetary Market)
Чикагської комерційної біржі, що стала самим великим центром торгівлі
ф’ючерсами. Крім Чикагської біржі центрами торгівлі ф’ючерсами стали
Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE) з 1982 р., а також
Сінгапурська міжнародна валютна біржа, біржі Франкфурта, Сіднея, Токіо й
ін. Перелік цих бірж і види валют, на які укладаються ф'ючерсні контракти, приведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
|Валюти |Біржі |
|Австралійський долар |IMM, Phil SE |
|Канадський долар |IMM, MCE, Phil SE |
|Німецька марка |IMM, LIFFE, MCE, Phil SE |
|ЄВРО |FINEX, Phil SE |
|Французький франк |IMM, Phil SE |
|Фунт стерлінгів |IMM, LIFFE, MCE, Phil SE |
|Швейцарський франк |IMM, LIFFE, MCE, Phil SE |
|Японська йена |IMM, LIFFE, MCE, Phil SE |
IMM – International Monetary Market (at the CME) – Міжнародний валютний ринок (на Чикагській комерційній біржі).
FINEX – Financial Instrument Exchange (at the New York Cotton Exchange)
– Біржа фінансових інструментів (фінансовий підрозділ Нью-Йоркської
бавовняної біржі).
Phil SE – Philadelphia Stock Exchange – Филадельфійська фондова біржа.
MCE – Mid America Commodity Exchange – Центральна американська товарна біржа.
LIFFE – London International Financial Futures Exchange – Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів – ЛИФФЕ.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на английском языке, реферат инструменты.
Предыдущая страница реферата | 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 | Следующая страница реферата