Повышение инвестиционной привлекательности предприятия
Категория реферата: Остальные рефераты
Теги реферата: ответ 4, баллов
Добавил(а) на сайт: Борислава.
Предыдущая страница реферата | 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 | Следующая страница реферата
Пасиви балансу залежно від ступеня зростання строків погашення зобов`язань групуються так [10, c. 85]:
1. Найбільш строкові зобов`язання (П1) – кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.
2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.
3. Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви.
4. Постійні пасиви (П4) – статті розділу І пасиву балансу.
Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.
Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, або у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.
Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов`язань [13, c. 69].
Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов`язань.
Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки з кожної групи активів і пасивів.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:
А1?П1;
А2?П2; (7)
А3?П3;
А4?П4.
Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов`язково виконується остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.
Недотримання будь якої із перших трьох нерівностей означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.
При аналізі ліквідності підприємства використовують такі показники
[19, c.74]:
. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал). Визначається відношення найбільш ліквідних активів (А1) до поточної кредиторської заборгованості підприємства (П1+П2):
[pic] (8)
Згідно П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх
еквівалентів, а також поточних фінансових інвестицій
(ряд.220+ряд.230+ряд.240 розділу ІІ активу балансу), в знаменнику –
підсумок розділу ІV пасиву балансу.
За світовим досвідом, в чисельнику відображаються лише грошові кошти.
Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і
ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової
заборгованості воно може погасити в поточний момент або найближчим часом.
Теоретично достатнім вважається, якщо Кал вище 0,2-0,35. Це означає, що на
20-35% підприємство може в поточний момент погасити всі свої
короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.
Такий показник називають ще коефіцієнтом платоспроможності.
. Коефіцієнт швидкої ліквідності, або коефіцієнт кислотного тесту (Кшл). Обчислюється відношенням суми грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень і дебіторської заборгованості (А1+А2) до поточної кредиторської заборгованості (П1+П2), тобто до ІІІ розділу пасиву балансу:
(9)
Згідно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться суми грошових коштів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості, інших оборотних активів, в знаменнику – підсумок розділу IV пасиву балансу.
Він допомагає оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов`язань у випадку його критичного стану.
Теоретичне найнижче значення цього показника 1, найвище – 2.
. Узагальнюючи показником ліквідності є коефіцієнт покриття (Кп), або загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності. Він розраховується відношенням поточних активів (А1+А2+А3) до поточних зобов`язань (П1+П2):
(10)
Згідно з П(С)БО 2 в чисельнику знаходяться підсумок розділу ІІ активу балансу, в знаменнику - підсумок розділу IV пасиву.
Він вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов`язань. Теоретичне значення цього показника 1,5 – 2,5.
Якщо при аналізі таких коефіцієнтів виявлені відхилення від рекомендованих значень, то необхідно з`ясувати причини цього.
Серед показників ефективності діяльності господарюючого суб’єкта важливе місце за умов ринку посідають показники ефективності використання капіталу, які відображають швидкість (прискорення або уповільнення ) руху капіталу та його віддачу.
У світовій практиці широкого застосування набув узагальнюючий показник міри ефективності використання капіталу – прибутковість (дохідність, рентабельність).
Коефіцієнт прибутковості визначається відношенням прибутку до капіталу, що інвестується, і розраховується за формулою [16, c. 26]:
[pic] , (11) де КП- коефіцієнт прибутковості;
П – прибуток;
К – капітал.
На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого показника ефективності капіталу для розрахунку коефіцієнта прибутковості.
У чисельнику формули може бути балансовий, операційний чистий
прибуток, у знаменнику – середні показники загального капіталу ( загальні
активи ), основного капіталу (довгострокові активи), оборотного капіталу
(поточні активи).
При розрахунку коефіцієнта прибутковості можуть використовуватися і дані пасиву балансу. Таким чином, можна знайти коефіцієнт прибутковості загального, власного, акціонерного, перманентного капіталів.
Вибір бази розрахунку показника прибутковості залежить від поставленої мети аналізу.
Коефіцієнт прибутковості, розрахований для основного та оборотного капіталу, дасть змогу володіти інформацією про ефективність інвестицій в ці активи. У разі розрахунку коефіцієнту прибутковості для власного, акціонерного та перманентного капіталів характеризується рівень прибутковості власників підприємства, прибутковість власного і довгострокового залученого капіталу.
Поряд з віддачею капіталу його обертання є одним із важливих показників, що характеризує інтенсивність використання засобів підприємства.
Швидкість обертання капіталу характеризується такими показниками [14, c. 45]:
- коефіцієнтом обертання (Коб), який обчислюється як відношення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої вартості капіталу або його частини :
[pic] (12)
- тривалістю одного обороту в днях (Тоб), який обчислюється як відношення добутку середньої вартості капіталу і кількості календарних днів у періоді до виручки від реалізації продукції, тобто:
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему мыло, оформление дипломной работы.
Предыдущая страница реферата | 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 | Следующая страница реферата