Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 | Следующая страница реферата

Рівень податкових надходжень.
|Рік |ВВП |Частка |
| |(млн.у.г.о.)| |
| | |Податків до|Спец. Бюдж. |Залученні |Всього |
| | |ВВП,% |Фондів до |кошти до ВВП |до ВВП, |
| | | |ВВП,% |,% |% |
|1997 |447.6 |14.5 |0.98 | |15.5 |
|1998 |331.6 |19.8 |3.8 | |23.6 |
|1999 |281.0 |24.3 |3.6 |4 |31.9 |

Фактично податкове навантаження республіканського бюджету на одного працюючого в середньому по республіці в 1999 році склали 362,4 у.г.о.
(проти 212,6 у.г.о. у 1996 році, 328,2 у.г.о. у 1997 році, 425,9 у.г.о. у
1998 році. При низкою чисельності працюючих у загальній чисельності населення (28,3%) співвідношення податкового навантаження до прибутку одного працюючого склало 3,5. Для порівняння: даний показник у РФ по 1998 року дорівнює 2,54.

Таким чином, здійснювана Урядом Молдови податкова політика характеризується прагненням насамперед за рахунок посилення податкового тягаря підприємств і населення вирішити проблему наповнення бюджету. Проте, такі міри можуть принести успіх тільки в дуже обмеженому тимчасовому проміжку (і лише в умовах розвитого ринку). У цілому ж подібна спрямованість податкової стратегії є безперспективною. У цих умовах високий рівень оподатковування неминуче викликає в підприємців прагнення перекласти вагу податкового тягаря на кінцевого споживача, уключивши всю суму податків у ціну товару. У результаті ціна виробника (що включає в себе його витрати, податки і мінімальний прибуток, що залишився після сплати податків) нерідко перевищує ту, що готовий заплатити за його продукцію покупець. Зниження ж продажної ціни ставить виробника на банкрутства. У результаті маємо падіння виробництва, повна відсутність інтересу підприємців не тільки до розширення виробництва, але і взагалі до того, щоб їм займатися. Відбувається в цілком невиправдане переливання капіталу в сферу посередництва і торгівлі. Крім того, як показує практика, слідством збільшення ставок і маси що вилучаються державою податків фактично завжди є посилення інфляційних тенденцій.

У той же час держава поривається максимально поповнити скарбницю, вона всіма доступними для нього засобами, у тому числі і за допомогою силових методів, поривається одержати від платника податків усе, що призначено за законом. З своєї сторони платник податків намагається захистити свої інтереси, домагаючись, щоб податковий тиск був мінімальним і не губив інтересу до підприємництва. Так досвід країн, що мають багатовікову податкову історію, говорить, що податками може вилучатися не більш 40% прибутків платника податків. У нас же, як показують розрахунки, якщо чесно сплачувати усі встановлені законом податки по встановленим у цих законах правилам, то це далеко перевищує ту межу, за межами якої губиться всякий зміст підприємницької діяльності. От і змушені платники податків шукати шляху мінімізації своїх платежів: хто в межах правил, використовуючи наявні в законах можливості, хто приховуючи свою діяльність або частину своїх прибутків і майна.
Так, за 1999 рік робітниками податкових інспекцій перевірено 62,3% підприємств від загального числа підприємств здійснюючу господарську діяльність. У результаті загальна сума донарахованих платежів склала
5982181 млн. л., із яких по основних платежах - 4649253 млн. л.. За 1998 рік перевірено 95,3% підприємств від загального числа. Сума донарахованих платежів склала 3895534279 тис.л., із яких по основних платежах -
2491632491 тис. л.
Таким чином, приховування прибутків від податків у нашій країні набуло характеру національної катастрофи. При цьому, хоча зв'язок між тягарем податку і прагненням піти від нього є, але вона не йде ні в яке порівняння з прямою залежністю відхилень від можливості уникнути податків: якщо така можливість є, платник піде від податків незалежно від того великий податок або малий.

Крім цього, недосконалість податкового законодавства, його недостатня пропрацьованність, систематичні внесення змін у законодавчі документи й інші подібні факти зовсім не сприяють зміцненню податкової дисципліни.
Найчастіше платник податків просто не устигає відслідковувати момент внесення нових змін і доповнень у законодавчі і нормативні акти, що природно позначається на слушності числення податків.

Не варто скидати з рахунків національну специфіку. Історично склалося так, що громадяни практично не сплачували податки і це відповідало концепції побудови першого у світі держави без податків. Здається, мало вже хто пам'ятає про те, що в 1960 році Верховною Радою СРСР був прийнятий
Закон про поступове скасування податків. Підприємства в адміністративно- командній системі в примусовому порядку відчисляли існуючу частку прибутку в державний бюджет, робітники та службовці ніколи не усвідомлювали, що з їхньої зарплати щось відраховується, а просто одержували низьку заробітну плату. І якщо західні країни і їхні співгромадяни давно засвоїли заповідь
Б. Франкліна (1706-1790), що “сплачувати податки і померти повинний кожний,” те в Молдові наново припадає формувати менталітет податкослухняного громадянина, адже відхилення від податків у Молдові придбало рису “національного геройства.”
Таким чином, усе вищевикладене поряд із розірванням господарських зв'язків, відсутністю платоспроможного попиту, високим рівнем безробіття, а також недосконалістю існуючого податкової політики, техніки і права
(зокрема, велике кількість пільг, складність числення і т.д.) аж ніяк не сприяють рішенню проблеми збирання податків, що у свою чергу визначає значні недонадходжень в бюджет. У той же час просто несерйозно міркувати про зниження податків, коли в податковій системі є маса законних і незаконних лазівок. У подібних умовах держава не може різко знизити податкове навантаження, оскільки наповнюваність скарбниці істотно зменшиться, що ще більш загострить бюджетну кризу.

3. Реформування податкової системи.

3.1. Основні засади формування податкової політики в Україні на сучасному етапі.

Про вдосконалення податкової системи вже висказано і написано дуже багато. Це питання постійно обговорюється як економістами, так і політиками. Разом з тим, у світі ще не знайдено підходу до побудови такої податкової системи, яка б повністю задовольнила і державу, і платника податків.

Податкова політика, і, як наслідок, податкова система кожної держави — одна з головних складових формування і розвитку економіки. Вона визначає умови і рівень розвитку держави, її соціальної сфери, обороноздатності, внутрішньої і зовнішньої політики. Впливають на неї і географічне положення країни, і традиції народу. Ось чому податкова система повинна будуватися з урахуванням багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі можуть впливати на результати її функціонування. При всьому цьому податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання:

- з одного боку, встановлення оптимальних податків, які не будуть стримувати розвиток підприємництва;

- з другого боку, забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних і соціальних потреб.

Перехідні процеси в нашій країні проходять надзвичайно складно і неоднозначне, а іноді й болісно. У таких умовах не вдалось обійтись без помилок, упущень і прорахунків. Тут впливали як суб'єктивні, так і об'єктивних причини, позначився брак досвіду та кваліфікованих кадрів, науково-практичних розробок у сфері розвитку податкової системи перехідного періоду.

Як відомо, податки з'явилися у глибокій давнині разом із появою владних структур. У східних слов'ян першою формою податків були добровільні підношення своїх племен і данина з чужих.

Перехід від натурального господарства до грошового, зародження, формування держави стали головними передумовами виникнення податків.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави.

Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням податкової системи. Тобто з розвитком держави вдосконалювалися й системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Становлення системи оподаткування неминуче пов'язане з питанням про її вдосконалення, оптимізацію.

Останнім часом питання оподаткування опинилися в центрі уваги наукової і громадської думки. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в
Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні доводиться на державному рівні визнати гостроту проблеми оподаткування, пов'язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і поглиблення економічної кризи.

Щоб здійснити реальну розбудову нашої економіки через призму соціально- ринкової спрямованості й соціального добробуту, треба не вдосконалювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, а налагодити виробництво і не заважати відродженню вітчизняного виробника.

У сучасних умовах спад економічних показників означає втрату ринку як світового, так і внутрішнього. При цьому наявні прогалини миттєво і безперешкодно заповнюються товаровиробниками — конкурентами з інших країн.

Слід нагадати, що сьогодні в Україні діє понад 28 законів, які регулюють порядок обчислення і сплати різних видів податків і відрахувань.
Усього чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податків, зборів і відрахувань і 14 місцевих податків та зборів.

Конституція України закріпила положення про те, що система оподаткування встановлюється тільки законами України. Це положення вимагає приведення усього податкового законодавства у відповідність до Конституції
України і водночас — це досить зручний момент для вдосконалення системи оподаткування.

Чинна податкова система зазнає нищівної критики як у наукових колах, так і з боку підприємців, політичних діячів, депутатського корпусу. Однак стає дедалі очевиднішим, що ця критика базується на емоційних, поверхневих факторах економічної дійсності. Відсутній глибокий аналіз фінансових зв'язків в економіці, потреб держави у фінансових ресурсах для виконання нею функцій із регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

На будь-якому етапі розвитку держави існує межа зниження витрат бюджету і рівня його дефіциту, перевищувати який економічно недоцільно. Зниження рівня оподаткування, як показав досвід проведення податкових реформ у розвинутих країнах, не супроводжується швидким зростанням податкових надходжень до бюджету через уповільнену реакцію економічних суб'єктів на зниження податків. Воно швидко не впливає і на темпи економічного зростання. За оцінками різних економіко-математичних моделей, розрахованих на країни з розвинутою ринковою економікою, тривалість зовнішнього лагу — з моменту зміни податкової політики до зростання доходів бюджету — становить
2,5-3 роки. Зміни ж у темпах економічного зростання проявляються ще пізніше.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат стиль, детские рефераты.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки