Рефераты | Остальные рефераты | Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит) | страница реферата 1 | Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
  • Рефераты, курсовые, шпаргалки, сочинения, изложения
  • Дипломы, диссертации, решебники, рассказы, тезисы
  • Конспекты, отчеты, доклады, контрольные работы


    • Рефераты | Остальные рефераты | Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)


    Рефераты | Остальные рефераты | Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)

    Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)




    Категория реферата: Остальные рефераты
    Теги реферата: реферат людина, административное право шпаргалки
    Добавил(а) на сайт: Rybakov.



    1



    |Походження грошей. Роль |матеріалізацією загального|Вартість грошей. Форми |
    |держави у створення грошей.|суспільно-необхідного |прояву вартості грошей |
    | |робочого часу, укладеного |як грошей і як капіталу.|
    |Ще в літописах часу |в товарі. Гр в процесі | |
    |Аристотеля згадується про |обігу набули особливу |Вартість повноцінних Гр.|
    |гроші. Але дослідження |вартість, яка створила |визначається вартістю |
    |грош. почалось з розвитком |основу для відокремлення |товару, що виконує роль |
    |капіталізму. Засновниками |грошей від конкретного |грошей, або вартістю |
    |класичної політекономії |товарного носія, та |матеріалів із який |
    |були Сміт, Рікардо, Маркс. |виникнення Гр, не |виготовлені гроші. В |
    |Виникнення грош. обумовлено|пов’язаних з |неповноцінних Гр. |
    |було тим, що бажання |матерально-речовою формою |розрізняють 2 аспекти в |
    |суб’єктів ринку щодо обміну|(депозитн. Гр, |питанні про варт Гр: |
    |споживними вартостями не |електронні). Гр. |варт гр як гр. і варт |
    |збігалися. Вони |відрізняються від товарів:|гр. як капіталу. Гр. як |
    |відокремлювали продукт, |мають загальну споживчу |капітал визначається під|
    |який мав найвищу споживну |варт., тобто здатні |впливом попиту і |
    |вартість. Тобто його можна |задовольнити б-яку потребу|пропозиції на грош. |
    |було легко обміняти на |людей, Гр –мірило варт. |ринку і виступає у формі|
    |необхідне благо. З часом |товару і втілення |%. Вартість Гр як грошей|
    |цей продукт набував |багатства. 2 поняття |формується в процесі їх|
    |властивості загального |визначають сутність Гр: |обігу, коли Гр. |
    |товарного еквівалента. Саме|1)гроші як гроші – |обмінюються на товари та|
    |поява загального |використов. для оплаті |визначається їх мінова |
    |еквіваленту і означало |товарів, послуг, погашення|вартість – купівельна |
    |появу грош. в їх |боргових зобов’язань, |спроможність. Саме |
    |найпростішому вигляді. Саме|Гр-посередник при оплаті. |купівельна спроможність |
    |вони виступили перевагою |2) Гр як капітал – Гр |обумовлює специфічну |
    |перед звичайним бартером |використов. для |форму вартості при |
    |при операціях грош. |накопичення вартості та |забезпеченні довіри до |
    |посередника. Вони вже могли|для виробничого |неповноцінних грошей. |
    |виконувати основну функцію |використання. Мета - |При наявності цієї |
    |- засобу вимірювання |отримання доходу в формі |довіри суб’єкти ринку |
    |вартості та засобу обігу. |%, дивідендів… Цільове |довіряють таким Гр і |
    |З розвитком товарн. вир-ва |призначення Гр: засіб |власники їх можуть |
    |посилювались і вимоги до |нагромадження; засіб |придбати товари, |
    |грош., а саме: їх |платежу; зростає роль Гр в|послуги, валюту тощо. |
    |портативність, тривалість |екон. житті сус-ва. |Чим ціни вищі, тим менше|
    |зберігання фіз. якостей, |Різниця між 2-ма поняттями|товарів можна купити на |
    |здатність утримувати питому|незначна, визначається |Гр. одиницю, і навпаки. |
    |вартість на незмінному |через використання екон. |Отже, між варт. кредитн |
    |рівні та ін. З появою цих |суб’єктами. Гр стають |Гр. та рівнем цін на |
    |вимог, відбувається заміна |капіталом при їх |товари існує обернена |
    |загального еквівалента |нагромадженні, зберіганні,|залежність. Вартість Гр.|
    |товарів першої необхідності|продажу на Гр Ринку(дохід |обчислюється за |
    |(зерно) на товари-прикраси |у %. Гр, як капітал в |формулою: Iв.г. = |
    |(хутро), потім на метали |під-ві: збільшення його |1Iц,.де Iв.г зміна варт|
    |(мідь), а потім і на |капіталу, ресурсів, |Гр., Iц –індекс |
    |благородні метали (срібло, |ліквідності, могутності. |середнього рівня цін за |
    |золото). В ролі природно |Але якщо зростання |певний період. Рівень |
    |споживчої вартості грош. |загальн. маси Гр буде |варт Гр. не може |
    |товар здатен задовольняти |надмірним, це призведе |залишатися незмінним. |
    |потреби людей. І в |лише до їх знецінення. |Зниження варт Гр. – |
    |решт-решт роль грош. |Форми грошей та їх |інфляція, збільшення – |
    |перейшла до нематеріального|еволюція. Демонетизація |дефляція. |
    |носія, який не має ніяких |золота. |Функція грошей як міри |
    |споживчих якостей. Це |Еволюція Гр поділяється на|вартості. |
    |сталося в 20 ст. через |3 етапи: повноцінні Гр, |Функція Гр.- це певна |
    |демонетизацію золота. З |змішані форми, |дія чи “робота” Гр. щодо|
    |розвитком товарн. вир-ва та|неповноцінні Гр. |обслуговування руху варт|
    |обміну, походження грошей |Повноцінні – перші товарні|в процесі суспільн. |
    |дістало назву еволюційної |Гр, спочатку предмети 1ї |відтворення. Існує 5 |
    |концепції. З неї випливає, |необхідності до предметів |функцій Гр: міри |
    |що гроші за походженням – |розкоші. Форми: 1) товарні|вартості, засоби обігу, |
    |це товар з певними |Гр предметів, 2) предмети |засобу платежу, засобу |
    |суспільними відносинами, |розкоші, 3) металеві Гр |нагромадження вартості і|
    |який виділився з звичайних |поділяються на Гр з |світових Гр. Міра варт –|
    |товарів; гроші, як |недорогих металів (кусків |це функція, в якій Гр |
    |результат довгого |металу) до благородних; та|забезпечують вираження і|
    |еволюційного розвитку, |на монети (мідні, срібні, |вимірювання варт |
    |повинні розвиватися по суті|золоті). Змішані форми |товарів, надаючи їй |
    |і за формами існування; |(19-поч 20 ст) – металеві |форму ціни. Гр виконують|
    |гроші не можна скасувати |повноцінні Гр, неповноц. |ідеально функцію міри |
    |доки існують суспільні |Гр. Процес демонетизації |варт. Виробних визначає |
    |відносини. Гроші і держава |золота (переходу повноцін,|ціну на товар, але |
    |існують у тісному |метал Гр до неповноцінних)|встановлює її остаточно |
    |взаємозв’язку. Роль держави|пояснюється недоліками |після зустрічі з |
    |трансформуюча, тобто вона |золотих Гр: 1) обмеження |покупцем і наявністю |
    |не створює гроші, як екон. |запасу золота в природі, |реальних Гр у нього. |
    |явище, а тільки може |2) високі витрати (дорогі |Ціна визначається в |
    |змінювати зовнішній вигляд,|Гр, витрати труда, знос), |момент операції |
    |не чипаючи їх сутності з |3) слабка схильність |купівлі-подажу. Гр. як |
    |метою ефективного виконання|регулюванню і впливу |міра варт |
    |їх суспільної ролі. При |держави (19ст.), 4) |використовуються як |
    |втручанні держави екон. |незручність у використанні|рахункові (одиниця |
    |дійсність починає “шукати” |(важкі). Процес |рахування) на |
    |найбільш надійні гроші, |демонетизації завершився в|мікрорівні, як |
    |наприклад, ін.валюту. Тут |середині 70х. «Ямайська |визначення підприємством|
    |держава повинна обмежити |угода»- 4 валютна система,|своїх витрат і доходів |
    |свій вплив, провести грош. |погодилися, що золото - |від реалізації пр-ції, |
    |реформу. Держава визначає |грошовий товар і припинили|так і на макрорівні – |
    |форму грош., їх вартість, |фіксувати до золота. |показники обсягу нац. |
    |контролює їх виробництво, |Неповноцінні – це Гр, які |доходу, ВНПр, інвестицій|
    |організує боротьбу з |не мають власної вартості.|тощо. |
    |фальшуванням, регулює масу|Це білонна (розмінна) |Функція грошей як засобу|
    |грошей в обороті тощо. |монета, паперові Гр, банк.|обігу. |
    |Гроші – продукт ринку. Саме|зобов’язання, депозитн. |Функція Гр.- це певна |
    |ринок спричиняє об’єктивну |вклади, квазігроші. |дія чи “робота” Гр. щодо|
    |потребу в грошах і висуває |Класифікація по критеріям:|обслуговування руху варт|
    |вимоги перед державою щодо |( форма існування: |в процесі суспільн. |
    |грошових функцій; кількість|паперові, монети, |відтворення. Існує 5 |
    |грошей визначається |депозитні Гр, електронні |функцій Гр: міри |
    |закономірностями, держава |Гр. ( у залежності від |вартості, засоби обігу, |
    |мусить їх регулювати. |статусу елемента Гр. і |засобу платежу, засобу |
    |Суть грошей. Гроші як гроші|хар-ра емісії: |нагромадження вартості і|
    |і гроші як капітал. |казначейські Гр. - Гр, які|світових Гр. Засіб обігу|
    |Існує 3 концепції |емітують державу в особі |– це функція, в якій Гр |
    |виникнення Гр.:1)Гр виникли|казначейства для покриття |є посередником в обміні |
    |в результаті згоди між |державних витрат; |товарів і забезпечують |
    |людьми; 2) Гр-продукт, |банківські Гр. - Гр, які |їх обіг. Обмін товару |
    |створений державою,3)Гр-це |випускаються в обіг банк. |йде за схемою Т-Г-Т. |
    |результат тривалого |системою на кредитній |Участь грошей вносить |
    |еволюційного розвитку тов. |основі, що обумовлює хар-р|зміну: виникає продаж |
    |вир-ва та обміну, тобто |сталості цих Гр., тобто |(Т-Г) і купівля (Г-Т). |
    |ринку. Гр-це особливий, |банкноти -прості векселя |При продажу (Т-Г) |
    |специфічний товар, який |банків. У основі лежать |продавець отримує Гр, |
    |виконує роль загального |розписки банкірів про |але може їх не відразу |
    |еквівалента або інш. |золото, які вони прийняли |використати. Розрив |
    |словами, це товар, який |на збереження, а також |схеми має велике |
    |може вільно, прямо |комерційні векселя, |значення: 1) з’являється|
    |обмінювати на любий інший |білонна монета - розмінна |можливість затримувати |
    |товар. Три основних |монета, яка чеканітся з |Гр. і нагромаджувати |
    |властивості грошей, що |недраг металів, депозитні |варт.(розширює цілі і |
    |розкривають їхню |Гр - Гр, які існують у |розвиток вир-ва; 2) |
    |сутність:1)Гр. забезпечують|вигляді записів на |поширюються межі |
    |загальну безпосередню |рахунках економ суб'єктів |бартеру: товар може |
    |обмінювальність. На них |у банках по платіжним |продатися не тільки |
    |купується будь-який |дорученням, чеках, плат |продавцеві, але й тому, |
    |товар;2)Гр. виражають |вимогам, пластиков |хто має в ньому потребу |
    |мінову вартість товару. |карткам., електронні Гр., |( розвиток конкуренції |
    |Через них визначається ціна|квазігроші – майже гроші, |товаровир-ків. 3) |
    |товару, що дозволяє |по своїх параметрах не |власник Гр може |
    |кількісно порівнювати різні|дотягає до грошей: |придержувати Гр, |
    |по споживчої вартості |термінові банківські |використати на інш. |
    |товари; 3) Гр. виступають |депозити – термінові банк |ринку( розширення ринк. |
    |заміняються на |депозити, види держ ЦП із |відносин. Тобто |
    |неповноцінні, т.к. Гр – |високою ліквідністю. |розвиваються ринкові |
    |посередники. В обігу завжди| |відносини, повноцінні Гр|
    |є певна маса Гр., які |Зол. запас як | |
    |протистоять товарн. масі |страхувальник нагромаджень|продажу за гр., коли гр.|
    |для реалізації. Залежність |вартості від інфляції. |стали носієм капіталу і |
    |маси Гр в обігу і сумою |Держ. запаси офіційно |знаходяться в центрі |
    |товарн цін є економ. |включаються до золот. |ринку, коли на ринку |
    |законом Гр. обігу. До Гр. у|резервів країні і є |розвивалася конкуренція |
    |функції обігу з боку ринку |резервом світових Гр. |(за покупця, за робоч. |
    |висуваються певні вимоги: |Держава може |місце тощо), на ринку, |
    |портативність, однорідність|використовувати свій |де основна боротьба іде |
    |в масі, швидке відтворення |зол.запас: продати на |за отримання більшої |
    |та ін. Продаж товарів |міжнар ринку, збільшуючи |суми гр. доходів. У |
    |частіше здійснюється в |валютний резерв світових |проблемі ролі гр. |
    |кредит і схема набуває |Гр.; купувати на світ. |розрізняють 2 аспекти: |
    |вигляд Т-К-Т. З’являється |ринку товари та посл., |якісний і кількісний. |
    |вексель, який виконує |необхідні на внутрішн. |В якісному ас-ті – роль |
    |купівельні та платіжні |ринку, для погашення |гр. виявляється у тому, |
    |функції грошей. Виникають |боргів; одержати міжнар. |що саме гр. середовище |
    |кредитні Гр. Поступово |позику. Гр маси є єдиним |позитивно впливає на |
    |знижується функція засобу |цілим і легко |розвиток сус-ного вир-ва|
    |обігу завдяки кредитним |переміщуються із |через: 1) стимулюючу |
    |відносинам. |нагромаджень в обіг і |роль гр. - величезний |
    |7. Функція грошей як засобу|навпаки. В сучасний час |стимул до праці. 2) |
    |платежу. |існують такі форми |виробляється стільки, |
    |Функція Гр.- це певна дія |накопичування: готівкові |скільки реалізується, а |
    |чи “робота” Гр. щодо |форми – не втрачають |надлишок зберігається в |
    |обслуговування руху варт в |дохід, якщо не розташувати|гр. формі чи в |
    |процесі суспільн. |на вкладах; але |позичковому капіталі. 3)|
    |відтворення. Існує 5 |знецінюються під |дешевше реалізувати |
    |функцій Гр: міри вартості, |інфляцією. Накопичення на|товар за гр. ніж за |
    |засоби обігу, засобу |вкладах – дохід в вигляді |бартер, мінуючи |
    |платежу, засобу |депозитного %, але все |посередників( економія |
    |нагромадження вартості і |залежить від ступеня |на витратах, менше |
    |світових Гр. Засіб платежу|стійкості банківської |потреб в обігов |
    |– це функція, в якій Гр |системи; нагромадження у |капітали, |
    |обслуговують погашення |формі золота. |задовольняються потреби |
    |різноманітних боргових |9. Функції грошей в сфері |споживачем. 4) ринок |
    |зобов’язань між суб’єктами |міжнародних економічних |стає могутнім завдяки |
    |ек. відносин, що виникають |відносин. |конкуренції, |
    |у процесі розширеного |Функція Гр.- це певна дія |стимулюванню вир-ва та |
    |відтворення. Історично ця |чи “робота” Гр. щодо |ек. споживання. Гр. в |
    |ф-ція походить з |обслуговування руху варт в|ринков ек. стають носієм|
    |товарообороту. Поява була |процесі суспільн. |позичкового капіталу |
    |зумовлена продажем товарів |відтворення. Існує 5 |через банки. Через |
    |в кредит. Виникав борг, |функцій Гр: міри вартості,|податки, позичков. %, |
    |погашення якого |засоби обігу, засобу |ціни, бюджетн. |
    |здійснювалась Гр. Тому варт|платежу, засобу |фінансування держава |
    |платежу не завжди |нагромадження вартості і |може регулювати ек. |
    |дорівнювала варт товарів, |світових Гр. Світові Гр – |процеси на мікро- та |
    |реалізованих у борг або |це функція, в якій гр. |макрорівнях. Кількісний |
    |варт Гр, які були віддані в|обслуговують рух вартості |аспект ролі гр. полягає |
    |борг. Гр як засіб платежу |в міжнародн. ек. обороті і|втому, що через зміну |
    |обслуговує більшу частину |забезпечують реалізацію |гр. в обороті можна |
    |екон. обороту. Сфера |взаємовідносин між |впливати на ек. процеси.|
    |охоплює: платежі |країнами. Історичне |Держава через банки |
    |організацій за боргов. |виведення цієї функції |змінюють платоспроможний|
    |зобов’язаннями; платежі по |пов’язано з виникненням |попит, ціни, %, вал. |
    |оплаті праці; платежі до |держави – суб’єкта ек. |курс. Через ці показники|
    |фондів; платежі банку, |відносин. Тут гр. |забезпечується вплив на |
    |отримання від нього |виконують ф-ції |темпи ек. розвитку, на |
    |позичок, погашення їх; |загального плат. засобу, |стабільн. цін, на рівень|
    |платежі по виплатам, судові|загальн. купівельного |зайнятості населення, |
    |та ін. З цього зростають |засобу і засобу |інвестиції, розвиток |
    |можливості під-ва, знімають|перенесення багатства з |імпорту та експорту тощо|
    |обмеження, прискорюють обіг|однієї країни в іншу. | |
    |капіталу та ін. Основна |Функціонування Гр |11. Еволюція ролі грошей|
    |вимога до Гр у функції |обмежене їх нац. |в перехідній економіці |
    |засобу платежу – фактор |кордонами. При виході |України. |
    |часу, уникнення знецінення |держ. на світ. ринок їм |Роль гр. в Україні |
    |Гр під час користування |потрібні інші Гр. |помітно зростає. Той, |
    |кредитом. % ставка коригує |Якщо світ. гр |хто має гр,, може |
    |знецінення Гр. |використовуються для |купити будь-якій товар |
    |8. Функції грошей як засобу|погашення боргів, то вони |на внутр. ринку. З цього|
    |нагромадження |виконують ф-цію засобу |виникає потреба |
    |Функція Гр.- це певна дія |платежу, для негайної |заробляти більше гр. і |
    |чи “робота” Гр. щодо |купівлі товарів – функція |ек-но їх витрачати. |
    |обслуговування руху варт в |купівельного засобу, але |Банківські заходи, |
    |процесі суспільн. |тут повинно бути попереднє|грош-кредитна політика, |
    |відтворення. Існує 5 |нагромадження гр. Також |динаміка цін регулюються|
    |функцій Гр: міри вартості, |св. гр функціонують як |державою. Але слабкість |
    |засоби обігу, засобу |міра варт та рахункові |банк. сис-ми, інфляція, |
    |платежу, засобу |одиниці, оскільки нац. |недовіра людей (перевага|
    |нагромадження вартості і |ціни країн не |бартеру, переведення |
    |світових Гр. Засіб |задовольняють потреби |капіталу за кордон, |
    |нагромадження – це функція,|світ. ринку, на ньому |конвертація його в |
    |в як. Гр обслуговують |формується своя система |інвалюту) негативно |
    |нагромадження вартості в її|цін. В сучасних умовах св.|впливають на розвиток |
    |загальній абстрактній формі|Гр, як платіжні та |ек. Дивлячись на |
    |в процесі розширеного |купівельні засоби, |розвинуті країни можна |
    |відтворення. Нагромадження|виступають в вигляді нац. |виділити успішні |
    |з’явилось тоді, коли |гр певних країн з причин |напрямки в використанні |
    |товаровиробник міг |того, що: 1) існує широкий|гр: 1) переведення всіх |
    |відкласти Гр на майбутнє |св. ринок із його |сфер на ек. відносини, |
    |від виручки. Поначалу |суб’єктами, з їх кредитн. |до самофінансування не |
    |нагромадження Гр мало лише |і банк. відносинами. Тут |тільки під-в, а й сфер |
    |одну мету – збереження |св. гр функціонують |науки, освіти, здоров’я |
    |вартості в драг. металі. |миттєво, повноцінні гр. |тощо. 2) забезпечення |
    |Така форма називалась |вже не потрібні. 2) ек. |інтересів виробника, |
    |скарбом. Але людина не |потенціал деяких країн |окремих колективів для |
    |хотіла приховувати свої |досяг величезних розмірів.|ефективного використання|
    |доходи, а навпаки |Гр цих держав забезпечили |гр., ек. стимулювання. |
    |показувати їх, виникла |довіру нац. гр, як |3)доходи всіх ек. |
    |естетична форма скарбу |реальних носіїв мінової |відносин гарантовано |
    |(предмети розкоші). Це |вартості не тільки на |капіталізувати(зростання|
    |було, як компенсація за те,|внутрішньому, а й на |інвестицій, зміцнення |
    |що скарб не може стати |міжнар. ринках. 3) |банків. 4) забезпечення |
    |капіталом і приносити |співробітництво між |сталої варт. гр., участь|
    |прибуток. Згодом з’явилась |державами регулює ек. гр. |їх в міновому процесі, |
    |ще одна ціль нагромадження |відносини, довіри до нац |витіснення бартеру. |
    |скарбу – резерв платіжних |валюти ($), створюють нац.|12. Поняття грошового |
    |засобів, як збереження і |валюти (ЕКЮ, ЄВРО) Платежі|обороту, його суб’єкти, |
    |зростання прибутку. Так |по цим валютам будуть |складові та загальна |
    |скарб став активно |доти, поки суб’єкти ринку |схема. |
    |забезпечувати потреби |можуть купувати за них |Гр. оборот - процес |
    |суспільного відтворення, як|товари, не вимагаючи |безперервного руху гр. |
    |регулятор Гр обігу. |золота, поки є вільне |між суб’єктами ек. |
    |Розширюється вир-во й |конвертування валют. |відносин при |
    |товаровиробники одержують |Тобто, ф-цію сучасних гр в|обслуговуванні |
    |додатковий прибуток у |умовах обігу повноцінних |розширеного вир-ва. |
    |вигляді %%, дивідендів. Гр|гр виконують драг. метали |Розглянемо гр. оборот на|
    |знаки (паперові, депозитні,|в формі злитків або ж драг|макро-, мікрорівні, в |
    |електронні) успішно |монета, яка приймалася до |сукупному гр. обороті і |
    |виконували роль багатства |платежу за вагою. В умовах|при індивідуальному |
    |взагалі. Позитивний вплив |обігу неповноцінних гр. |капіталі. На макрорівні |
    |нагромадження Гр: ( обсяги |функцію світових гр. |гр. обіг обслуговує весь|
    |нагромадження вийшли за |виконують національні гр. |капітал сус-ва: |
    |межі видобутку благородн. |($-ще й як резервний |авансують гр. на |
    |металів; ( нагромадження |фонд). |вир-во(виготовлення вал.|
    |швидше капіталізовували |10. Роль грошей у ринковій|нац. прод-ту, оплата за |
    |через знецінення Гр знаків(|економіці. |прод-цію(реалізація нац.|
    |розвиток банків, ринку ЦП, |Якщо функції гр. – це їх |про-ту(суспільн. капітал|
    |зріст позичкового капіталу;|“робота” щодо |в гр. формі, |
    |( оборот індивід. капіталу.|обслуговування руху |використання гр. |
    | |вартості, то роль гр, - |виручки(розподіл |
    |Гр. обіг та золотий запас |кінцевий результат цієї |вартості нац. прод. між |
    |пов’язани між собою. |“роботи” , її наслідок. |власниками вир-ва та |
    |гр. доходи. На мікрорівні |Сприятливими умовами для |державою (через |
    |гр. – форма капіталу, |реалізації ролі гр. |податки). У всіх ек. |
    |елемент багатства. Чим |настали при створенні |суб’єктах формуються. |
    |більше гр. у |капіталізму, коли товар |Гр. агрегат – це |
    |індивідуального власника, |став загальн. формою |специфічн. показник гр. |
    |тим він багатіше. В |продуктів праці, коли |маси, що хар-зує певний |
    |сукупному гр. обороті гр. |робоча сила стала товаром,|набір її елементів |
    |не виступають |об’єктом купівлі- |залежно від їх |
    |функціональною формою |реалізації товарів) ( в |ліквідності. М0 – вся |
    |капіталу. Їх маса не |ек-ці не вистачає грошей. |готівка поза банк. |
    |вважається багатством |Рішення: позичити гроші на|сферою, найвужчий |
    |країни. Капіталізація гр. |світовому ринку. |показник, регулювання і |
    |прискорює реалізацію |13. Мобілізація грошей на |контроль за ним |
    |сукупного вал. прод-ту, |світовому ринку: прямий |складніший. М1 – М0 + |
    |збільшення його – зростання|кредит і розміщення ЦП. |гр., які розміщені в |
    |сусп. багатства. Гр. кошти |Якщо імпорт менше |банках на поточних рах. |
    |при індивідуальн. капіталі |експорту, то на внутрішній|(депозити до запитання).|
    |– це власні кошти, частина |ринок прийде менше гр., |Включає в себе гр., які |
    |яких йде на погашення |буде більше зроблених |виконують функцію засобу|
    |боргів, а інша вільна – на |товарів ( знецінювання |обігу та засобу платежу.|
    |гр. ринок як ресурс для |грошей. Рішення: грошовий |Це найбільш ліквідні гр.|
    |кредитування ін. |потік 14 - розміщення |М2 – М1+гр, які |
    |суб’єктів.(прискорюється |коштів на світовому ринку |розміщені в банках на |
    |гр. обіг. При виникненні |(кредити нерезидентам, ЦП |строкових вкладах, М3 –|
    |потреби в додатковій масі |у інвалюті). Грошовий |М2+ гр., які розміщені в|
    |гр., поповнення обороту |ринок мобілізує кошти. |банках для проведення |
    |здійснюється за рах. |Збалансування гр. обороту |трастових операцій. М2 і|
    |додаткової емісії, яка |забезпеч. вирівнюванням |М3 – включають в себе |
    |здійснюється при: 1) |нац. доходу та реалізація |функцію заощадження |
    |розширенні кредитування |нац. продукту. Існує 2 |(строкові депозити, |
    |суб’єктів банками при |виду гр. потоку: потік |ощадні сертифікати, |
    |зростанні обсягів вал. нац.|відпливу (втрат) – чисті |трастові вклади). |
    |пр-ту. 2) при перевищенні |податки, заощадження, |Ліквідність гр. маси |
    |імпорту над експортом; 3) |оплата імпорту і потік |знижується з кожним |
    |при уповільненні швидкості |припливу (ін’єкцій) – |наступним агрегатом. |
    |руху гр. по обороту. Тобто |інвестиційні витрати фірм,|Гр. маса визначається за|
    |гр. оборот – самостійне ек.|держ. закупівлі, |формулою: MS = C+D, де |
    |явище, безпосередньо |надходження від експорту. |С- М0, D- депозит |
    |пов’язане з процесом |14. Структура грошового |16. Характеристика |
    |сус-ного відтворення в |обігу за формою платіжних |базових грошей та |
    |цілому. Суб’єкти - всі юр.|засобів та за економічним |грошових агрегатів. |
    |та фіз. особи, які беруть |змістом. |Центральні банки |
    |участь у вир-ві, обміні і |У основі руху грошей |структуризують гр. масу |
    |споживанні вал. нац. пр-ту:|лежать платежі, що |з врахуванням |
    |всі під-ва (сх, промислов,|здійснюють ек. суб'єкти. |ліквідності окремих їх |
    |буд-во тощо), державні, |Сукупність платежів, що |компонентів. НБУ |
    |комерційні, банки, все |обслуговують окремий етап |відокремлює 4 гр. |
    |населення, що одержує та |процесу розширеного |агрегати. Гр. агрегат – |
    |втрачає гр. кошти. Ек. |відтворення, називається |це специфічн. показник |
    |основа гр. обороту – процес|гр. потоком. Виходячи з |гр. маси, що хар-зує |
    |сус-ного відтворення, який |цього грошовий обіг - це |певний набір її |
    |визначає його сутнісну |сукупність грошових |елементів залежно від їх|
    |єдність і безперервність. |потоків. Критерії гр. |ліквідності. М0 – вся |
    |13. Грошові потоки, |обігу: ( ек. зміст гр. |готівка поза банк. |
    |поняття, їх взаємозв’язок |потоків, відокремлюють 3 |сферою, найвужчий |
    |та характеристика окремих |сектора: 1) Гр. обіг – це |показник, регулювання і |
    |потоків. |рух гр., що обслуговує |контроль за ним |
    |У основі руху грошей лежать|сферу обміну, переміщення |складніший. М1 – М0 + |
    |платежі, що здійснюють ек. |товарно-матеріальних |гр., які розміщені в |
    |суб'єкти. Сукупність |цінностей. Рух гр. може |банках на поточних рах. |
    |платежів, що обслуговують |бути: еквівалентним – гр. |(депозити до запитання).|
    |окремий етап процесу |на продукти рівновеликої |Включає в себе гр., які |
    |розширеного відтворення, |номінальної варт.; |виконують функцію засобу|
    |називається гр. потоком. |безповоротним – перехід |обігу та засобу платежу.|
    |Виходячи з цього грошовий |гр. у власність суб’єкта |Це найбільш ліквідні гр.|
    |обіг - це сукупність |обороту після продажі; |М2 – М1+гр, які |
    |грошових потоків. Існують |прямолінійний – |розміщені в банках на |
    |основні ринки гр. потоку: |віддаленість гр. від |строкових вкладах, М3 –|
    |ринок продуктів – |суб’єкта обороту, який |М2+ гр., які розміщені в|
    |реалізується створений |використав їх для купівлі,|банках для проведення |
    |фірмами нац. прод., ринок |оскільки наступний суб’єкт|трастових операцій. М2 і|
    |ресурсів – фірми купують |теж витрачає їх для своїх |М3 – включають в себе |
    |ресурси для вир-ва (роб. |закупок. Тут всі потоки |функцію заощадження |
    |силу, ділянки тощо), грош. |зустрічні (реалізація |(строкові депозити, |
    |ринок – реалізуються вільні|ресурсів, купівля товарів,|ощадні сертифікати, |
    |гр. кошти. Це внутрішні |оплата імпорту, експорту, |трастові вклади). |
    |ринки, а також існує і |держ. закупок, інвентарю) |Ліквідність гр. маси |
    |світовий ринок. Для |2) фін-кредитний – частина|знижується з кожним |
    |розгляду сукупного гр. |гр. об. пов’язана з |наступним агрегатом. |
    |обороту наведемо |розподілом варт. вал. нац.|Показник грошової бази –|
    |припущення: 1) Всі ресурси,|прод. Тут рух гр. |характеризує масу гр. з |
    |необхідні ф-мам для вир-ва |здійснюється |боку появу їх на балансі|
    |і для самих фірм, |нееквівалентно, |ЦБанку. Він включає в |
    |знаходяться у власності |одностороннє, |себе: всю готівку в |
    |дом. гос-в; 2) весь |безповоротне, тобто |обороті поза банк. |
    |прибуток надходить дом. |платник не одержує |сис-мою, резерви ком. |
    |гос-вам, тому податки |реального еквівалента |банків на рах. в ЦБ, |
    |тільки від дом. гос-в. 3) |через товари чи посл. При |готівка в касах ком. |
    |фірми засоби для розширення|сплаті податків, |банків. Гр. маса |
    |своєї дія-ті мобілізують на|обов’язкових платежів до |обчислюється за |
    |внутрішньому гр. ринку: |держави виникає |формулою: MB =C+R або |
    |весь прибуток дом. гос-вам |безповоротній рух гр. який|Гб= Гвип+Грез, де Гвип |
    |4) ек-чна збалансованість |наз. фіскально-бюджетною |(С) – сума готівки, |
    |припускає рівність нац. |частиною в фін-кредитн. |випущен. ЦБ і не |
    |продукту і нац. прибутку. |обороті. 3) кредитний |повернені в його фонди, |
    |Існують схеми гр. потоку: |сектор – перерозподільчі |він кількісно більший |
    |1.Оплата фірмами необхідних|відносини, при яких |від М0 на суму готівки в|
    |ресурсів,2.Формування |власність суб’єкта |касах банків., Грез – |
    |прибутків дом. госп-в від |передається у тимчасове |сума гр. резервів на |
    |реалізації ресурсів |користування (банк. |рах. в ЦБ, він якісно і |
    |(формування нац. прибутку) |депозит, ЦП в нац. та |кількісно відрізняється |
    |3.Витрати дом. гос-в на |інвалюті, заощадження) з |від М1, М2, М3. Це сума |
    |купівлю товарів і послуг 4.|подальшим одержанням |зобов’язань ЦБ перед |
    |Сплата податків (чистих) |доходу. Тобто |комерційними. |
    |5.Формування сімейних |односторонній рух гр. з |Безготівковий елемент |
    |заощаджень і надходження їх|зворотнім хар-ром. |гр. агрегатів – |
    |на гр. ринок. 6.Фірми |( залежно від форм гр. |зобов’язання ком. банків|
    |звертаються на гр. ринок і |поділяється на |перед своїми клієнтами. |
    |мобілізують засоби для |безготівковий – гр. рух по|17. Швидкість обігу |
    |інвестицій (для розширення |рах. в банках. Їх можна |грошей, поняття, роль та|
    |своєї дія-ті). 7.Витрати |контролювати та держава |фактори, що впливають на|
    |фірм на купівлю необхідних |може впливати на ций |неї. |
    |інвестиційних товарів |оборот, і готівковий – гр.|Швидкість обігу гр. – |
    |8.Мобілізація державою |поза банком обслуговують |частота переходу гр. від|
    |відсутніх коштів на гр. |відносини суб’єктів і |одного ек. суб’єкта до |
    |ринках: розміщає держ. ЦП. |знаходяться під їх прямим |інш. за певний період |
    |9.Витрати держ. на оплату |впливом. |(рік, кв., місяць). |
    |держ. закупівель 10. |15. Маса грошей, її склад |Величина визначається за|
    |Витрати на оплату імпорту. |та фактори зміни обсягу і |формулою: V=PxQM, де V |
    |11. Надходження грошей від |структури. |– швидкість обігу гр., |
    |експорту. Якщо 10=11 - |Гр. маса – сукупність |P- середній рівень цін |
    |автоматична збалансованість|запасів гр. у всіх їх |на товари та посл, Q – |
    |12.Прибутки фірм від |формах, які перебувають у |фіз. обсяг товарів та |
    |реалізації зроблених |розпорядженні суб’єктів |посл., що реалізовані в |
    |товарів: весь нац. продукт |гр. обороту (приватні |даному періоді, M – |
    |12=2. Для нормальної, |особи, під-ва, держ. |середня маса гр., що |
    |збалансованої роботи всіх |установи тощо) певний |перебуває в обороті за |
    |потоків на внутр ринку |момент. Гр. маса має |даний період. V –хар-зує|
    |повинен бути нормальний гр.|кількісний вираз (млн. або|інтенсивність |
    |ринок. Разбалансированість |млрд. гр. одиниць), |використання запасу гр. |
    |гр. обігу виникає коли: в |структуру та динаміку |в обороті М для оплати |
    |ек-ці імпорт менше, ніж |руху. За структурою |товарів та посл. |
    |експорт, гр. із |виділяють критерії: 1) |Величина V залежить від |
    |внутрішнього обігу на |ступінь ліквідності, 2) |частоти й обсягів |
    |зовнішній ринок пішло |форма гр. засобів |товарн. відносин між |
    |більше, ніж від експорту. |(готівка, депозитні), 3) |суб’єктами. Нетоварні |
    |Гр. в обігу менше, ніж |за розміщенням у суб’єктів|платежі |
    |необхідно для реалізації |гр. обігу; 4) за |(фіскально-бюджетн, |
    |зроблених товарів і послуг |територіальним |кредитні) теж впливають |
    |(труднощі в |розміщенням. |на показник. Сер. |
    |покупців на ринку + |Центральні банки |тривалість 1го обороту =|
    |тривалість перебування їх у|структуризують гр. масу з |тривалості зберіган гр. |
    |бюджетн установах. Якщо |врахуванням ліквідності |у |
    |вони затримують платежі, то|окремих їх компонентів. |ній дохід. Вони |
    |збільшується тривалість |НБУ відокремлює 4 гр. |поділяються на депозитні|
    |обороту гр., зменшується |агрегати. |зобов’яз. – гр. у повне |
    |швидкість обігу. Чинники, |над вилученням означає |розпорядження покупцям |
    |які впливають на швидкість |емісію безгот. гр. ЦБ. |за умов їх повернення і |
    |обігу гр. поділяють на 2 |Тобто ( ЦБ забезпечує ком.|сплати % ( банки |
    |групи: з боку |банки додатковими |залучають гр. у |
    |платоспроможного попиту |резервами, які нарах. на |клієнтів: ощадні, |
    |(зміна попиту на гр., |рах. відкриті ком. банками|трастові вклади); |
    |споживання, потреби |в ЦБ. ( ЦБ надає |позичкові зобов’яз - |
    |населення) і з боку |додаткові резерви в |обмеження в правах |
    |пропозиції (розвиток |процесі кредитування ком. |покупців при |
    |вир-ва, ринкові відносини, |банків, в процесі |розпорядженні гр.: |
    |інфраструктура ринку тощо).|придбання цін. паперів та |визначають цілі, |
    |На швидкість гр. обігу |інвалюти. |гарантії: кред. угод, |
    |впливають: розвиток |20. Грошовий |облігації, векселі тощо.|
    |кредитних і банківськ. |мультиплікатор. |3 групи інструментів гр.|
    |відносин, нагромадження, |Гр-кредитний |обігу: позичкові угоди –|
    |ек. інфраструктура |мультиплікатор – це процес|відносини банк-клієнт |
    |(транспорт, оптова та |створення нових |при розміщенні кред. |
    |роздрібна торгівля, ринок |банківських депозитів |ресурсів, цінні папери –|
    |ЦП тощо). Поліпшення |(безготівкових грошей) при|прямі відносини між |
    |швидкості гр. обігу |кредитуванні банками |покупцями та продавцями,|
    |приводить до прискорення |клієнтури на основі |валютні цінності – |
    |доставки товарів до |додаткових (вільних) |відносини між власниками|
    |покупця, передача гр. від |резервів, що надійшли в |2-х різних валют. |
    |платника до одержувача. |банк ззовні. Вільний |Останні 2 мають |
    |Ек. наслідки V: вплив на |резерв – це сукупність гр.|здатність до обігу, тут |
    |пропозицію гр.., на |коштів ком. банків, які в |відокремлюють 2 |
    |платоспроможний попит і на |даний момент є в |самостійні ринки – |
    |витрати обігу; регулює гр. |розпорядженні банку і |цін.папер та валютний. |
    |обіг; змінює інтенсивність |можуть бути використані |Ціна має форму %, |
    |ек. процесів. Але V важко |ним для активних операцій.|вартість її за споживчою|
    |прогнозувати та регулювати.|Існує загальний банк. |варт – дохід для |
    | |резерв (R) – вся сума гр.,|задоволення потреб. На |
    |18. Закон кількості грошей,|які в даний момент у |гр. ринку, як і на |
    |необхідних для обороту. |розпорядженні банку і не |товарному, діють сили |
    |Сутність з-ну: протягом |використані для активних |попиту та пропозиції. , |
    |даного періоду для обігу |операцій. Частина їх |їх рівновага – |
    |необхідна лише певна , |повинна зберігатися в гр. |стабільний %, як ціни |
    |об’єктивна маса купівельних|формі і не |гр. Суб’єкти його: юр та|
    |і платіжних засобів. Суть:|використовуватись для |фіз особи, їх поділяють |
    |Мф=Мн, Мф – фактична маса |поточних потреб – це |на 3 групи: 1) з продажу|
    |гр. в обігу, Мн – |обов’язковий резерв (RR). |гр., 2) з купівлі гр., |
    |об’єктивно необхідна для |Визначається Нацбанком у %|(сім. гос-ва, фірми, |
    |обігу їх маса. Мф(Мн - |до суми банк. пасивів. |держ управління), 3) |
    |зайві гр., Мф(Мн – нестача.|Вільний резерв банку(ER) –|посередницькі операції: |
    |Мн – це всі форми гр., |різниця між загальним і |банки, інвест. та фін. |
    |готівк. і безготівкові. |обов’язковим резервом. |КО, страх .фонди, ПФ |
    |Мн= PxQ/V, PxQ – сума цін |R=RR+ER За ек. змістом |тощо. |
    |товарів, що реаліз. за |вільний резерв Рв = |За інстутиційними |
    |певний період, V – сер. |К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор, К – |ознаками гр. потоків |
    |кільк. оборотів гр. одиниці|капітал банку, ЗК – |виділяють: фондовий |
    |за цей же період. |залучені депозити, МБК – |ринок – переміщення |
    |Враховуючи кредити, боргові|міжбанк. кредити, ВСФ – |небанк. позичкового |
    |зобов’язання, то Мн можна |відрах. до страх фонду, |капіталу за допомогою |
    |виразити як: Мн= |Ао – вкладення в активн. |фондових цінностей |
    |((PxQ-(K+(П-(ВП)/V, (К- |операції (не повернуті) |(акції, облігації). Цей |
    |сума продажі товарів в |Ор – обо’язков. резерв. Рв|ринок – широкі |
    |кредит, (П – загальна сума |– показник фін. стану |можливості для |
    |платежів, строк опл. яких |банків, як зобов’язання |інвестицій; ринок банк. |
    |настав, (ВП – сума |перед клієнтами, показує |кредитів – прийом гр. |
    |платежів, які погашаються |стан ліквідності банку, |від клієнтів та вклади, |
    |шляхом власного зарах. |його кредитн. потенціал. |кредити й створення |
    |боргів. Зовнішні |Рівень мультиплікатора |нових плат. елементів, |
    |інструменти впливають на |(мм) залежить від норм |розрах. між клієнтами |
    |масу Мф і Мн зі сторони |обов’язкового резерв (r) |банків, ринок послуг |
    |казначейських та |мм=1r. Приріст гр. маси |небанківських |
    |банківських гр. |?М=?Rx1/r=?R х мм, |фін-кредитних установ – |
    |Казначейські гр.: Мф(Мн – |?R-початков. приріст |страх. компаній, ПФ, |
    |держ. випускає гр. зг своїх|резерв. Чинники, які |ліз. компанії, інвестиц.|
    |потреб, а не потреб обігу (|впливають на м-р позичені |фонди. |
    |знецінення гр., є зовнішн. |кошт. у банків для готівк.|За ек. призначенням гр.,|
    |проявом порушення з-ну. |платежів, попит на позички|що купуються на ринку: |
    |Мф=Мн досягається при |та позичков %, прискорює |ринок гр. – гр. |
    |підвищенні цін, Мн |м-р кредитн. емісія, , |купуються на строк до 1 |
    |збільшується до фактичн. |надходження готівки на |року. Вони |
    |наявної маси. Тут |рах. клієнта, збільшення |використовуються для |
    |знецінення гр. – порушення |резерву через продаж |руху накопиченого |
    |з-ну Мн. При обслуговуванні|активів на міжбанк. ринку |капіталу. Це |
    |банківськими гр. Мф=Мн в |(ЦП). Повна формула мм= |краткострокові кредити |
    |разі, сталості гр. Якщо |(с+1)(с+r+e), c=CD – |банків, операції на |
    |випуск гр., не |показник депонування |міжбанк. ринку, |
    |використовується для |готівки, C- готівка = М0 ,|казначейські операції; |
    |покриття бюджетн. витрат, а|D – депозитн. гр. е=ERD –|ринок капіталу – гр. на |
    |здійснюється на основі |коеф. надлишкових |строк більше 1 року. |
    |банківського кредитування, |резервів, r=RRD, M3-M0=D,|Придбані гр. |
    |то з-н Мн забезпечується |гр. маса MS= MB x mm. мm |використовуються для |
    |дотриманню принципів і |–відіграє важливу роль у |звеличення основного та |
    |закономірн. кредитного |забезпеченні пропозиції |оборотного капіталу, для|
    |процесу. З цього |гр. до потреб ек. обороту.|інвестиційних цілей |
    |збільшується Мф до Мн, т.як| |(купівля житла). Основні|
    |позички перевищують обсяг |21. Суть та структура |операції: довгострокові |
    |погашень. Під час випуску |грошового ринку. |кредити, облігації, |
    |Мн створюються передумови |Гр. ринок – це особливий |акції. |
    |для вилучення їх з обігу і |сектор ринку, на якому |та нові вимоги. Це |
    |підтримання гр. маси в |здійснюється купівля та |банки, страх., інвестиц.|
    |обігу на об’єктивн. |продаж та формується |КО тощо. Банки – ключові|
    |необхідному рівні. Мн=Мф |попит, пропозиція та цій |посередники тому що вони|
    |вирішується через |на цей товар. Специфіка |не тільки можуть |
    |регулювання співвідношень |гр., як товару полягає в |акумульовувати кошти, а |
    |між попитом і пропозицією |тому, що попит на гр. |й створювати депозитні |
    |гр. на гр. ринку. |приймає форму попиту на |гр. Вони здійснюють |
    |19. Механізм поповнення |кредит, пропозиція гр. |розрах-касов |
    |маси грошей в обороті. Роль|приймає форму пропозиції |обслуговування |
    |комерційних банків в цьому |кредиту, а ціна на гр. – |фін-кредитн. інститутів,|
    |механізмі. |форму %. Коли гр. є |тому можуть мобілізувати|
    |В умовах обігу |вільними, то передача гр. |і використовувати вільні|
    |неповноцінних банківськ. |від одного суб’єкта до |кошти. |
    |гр. зміна гр. маси є |іншого набуває сенсу. |22. Інституційна модель |
    |прерогативою банк. сис-ми, |Продавець гр. (кредитор) |грошового ринку. |
    |а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ|не втрачає право власності|Ця модель відображає |
    |емітує готівкові та безгот.|на гр., а втрачає тільки |взаємозв’язок між 3-мя |
    |Гр., а ком банки – тільки |право розпоряджуватися гр.|суб’єктами гр. ринку |
    |безготівк. ЦБ монополіст в|Покупець гр. здобуває |через потоки гр. та |
    |області емісії готівк. Ком.|право розпоряджуватися гр.|інструментів: ті, що |
    |банки купують готівку у ЦБ |на поворотній основі. Ціль|заощаджують гр., ті, що |
    |при невзмозі покриття |проведення операції на гр.|запозичують і фін. |
    |клієнтські гр. з каси. |ринку – отримання |посередники. Існують 2 |
    |Випуск готівки ЦБ |додаткового доходу, що |сектори гр. ринку в цієї|
    |здійснюється такими |називається %. Тут продаж |моделі: - сектор прямого|
    |способами: 1) надання |гр. як передача гр. у |фінансування, - сектор |
    |позичок ком. банкам через |тимчасове користування при|опосередкованого фін-ня.|
    |їх рефінансування; 2) через|збереженні права власності|В секторі прямого ф-ня -|
    |купівлю у ком. банків цін. |на ці гр., одержання % |гр. переміщуються від |
    |паперів. 3) через купівлю у|доходу в обмін на спец |продавця до покупця |
    |ком банків інвалюти для |інструменти, а саме: |прямо, опосередковано |
    |поповнення золотовалютного |зобов’язання покупців. |без участі посередників.|
    |резерву. Після цього |Купівля гр. –одержання |В цьому секторі 2 |
    |збільшуються запаси коштів |суб’єктом суми гр. в обмін|каналу: канал кап. |
    |на коррахунках ком. банків |на інструменти. 2 групи |фін-ня – покупці |
    |( ком. банки погашають |зобов’язань: неборгові |залучають гр. в обіг, |
    |заборгованість перед ЦБ ( |(акції) – за продавцем |використовуючи |
    |вилучення безгот. гр. з |право власності на гр. і |інструменти – акції |
    |обороту. При перевищені |розпорядження ними. |(емітенти продають |
    |випуску |Продавець – емітент – |акції); канал запозичень|
    |– покупці залучають гр. до |купує гр. у інвесторів, | |
    |свого обороту за допомогою |фіз та юр осіб. Боргові |26. Суть та основні |
    |позичкових інструментів |зобов’язання – покупець |елементи грошової |
    |(сертифікати, облігації). |повертає продавцю одержану|системи. |
    |Сектор опосередкованого |від нього суму і сплачує |Гр. с-ма – форма |
    |фін-ня - зв’язок між |по |організації гр. обороту |
    |продавцем та покупцем гр. |24. Пропозиція на |в країні, яка |
    |через фін. посередників, |грошовому ринку: суть, |встановлена на |
    |які спочатку акумулюють в |форми прояву та факторами |законодавчому рівні. В |
    |себе гр. кошти, а потім їх |зміни. |Україні з-н про Нацбанк |
    |продають від своєї особи, |Розрізняють пропоз. гр. на|регламентує гр. с-му |
    |створюючи нові зобов’язання|мікро та макрорівнях. На |країни. В складі гр. |
    |та нові вимоги. Це банки, |мікро – той запас гр., |с-ми існують підсистеми:|
    |страх., інвестиц. КО тощо. |який є в розпорядженні ек.|1) с-ма безгот. розрах.,|
    |Банки – ключові посередники|суб’єктів на певну дату, і|2) валютн. с-ми; 3) с-ми|
    |тому що вони не тільки |які вони згодні продати |готівк. обігу. Елементи|
    |можуть акумульовувати |(запропонувати) за певними|гр. с-ми: 1) |
    |кошти, а й створювати |умовами. Наприклад, |найменування гр. одиниці|
    |депозитні гр. Вони |фактичний запас гр. по ек |– нац. валюта з істор. |
    |здійснюють розрах-касов |суб’єктам вище, ніж попит |корінь нації. 2) Масштаб|
    |обслуговування фін-кредитн.|на гр. в умовах росту |цін – величина гр. |
    |інститутів, тому можуть |альтернативної варт |одиниці, про це свідчить|
    |мобілізувати і |збереження гр. На |відмінності в рівнях цін|
    |використовувати вільні |маркорівні – пропозиція |на одні й ті ж товари в |
    |кошти. |гр. визначається загальною|різник країнах. Він |
    |23. Попит на грошовому |масою гр., яка знаходиться|залежить від інфляційних|
    |ринку: суть, форми прояву |в обігу. MS = C+D. |процесів в економіці. |
    |та фактори зміни. |Чинники, які впливають на |Антиінфляційна політика |
    |Попит на гр. – запас |пропозицію гр. видно з |- проти постійного |
    |високоліквідних гр., який |формули: М1=мМб, М1 – |зменшення масштабу цін |
    |прагнуть мати у своєму |пропозиція гр. – готівка |через деномінацію. 3) |
    |розпорядженні ек. суб’єкти |поза банками та депозитами|Види та купюрність гр. –|
    |на певну дату. При |на поточн. рах., Мб – гр. |визначає законодавчий |
    |зростанні попиту на гр. |база. = С+R, контроль |орган. Держава не |
    |вони будуть довше |банку через операції на |відповідає за |
    |перебувати у окремого ек. |відкритому ринку, |забезпечення небанк. |
    |суб’єкта і тим повільніше |фінансування ком. банків, |плат засобів (векселя, |
    |обіг, і навпаки. Тобто: при|валютні інтервенції. м - |чеки), а визначає умови |
    |зростанні швидкості гр. |мультиплікатор, він |їх обігу. Право емісії у|
    |із-за падіння попиту може |визначається не тільки ЦБ,|ЦБ, так гр. мають вид |
    |компенсуватися дефіцит |а й нормами обов’язкового |банківських білетів |
    |плат. засобів(спад кризи |резервування – м=1/r , r –|(банкнот) – їх емісія |
    |неплатежів; при падінні |норма обов’язкового |використовується для |
    |швидкості обігу гр. через |резервування(чим нижче r, |кредитування ЦБ |
    |зростання попиту на них та |тим вище м і більше обсяг |комбанків, уряду. |
    |зменшення маси гр. |гр. пропозиції, і |Виняткові випадки емісії|
    |послаблює інфляція. Попит |навпаки.; обліковою |можуть доручатися |
    |на гр. складається з 2-х |ставкою – вона впливає на |мінфіну, тут гр. |
    |аспектів: 1) запас гр., які|гр. базу, а отже і на |називаються скарбничими |
    |суб’єкти хочуть мати в |рівень м, ринковою % |білетами – для покриття |
    |своєму розпорядженні для |ставкою – з її рістом |бюджетних витрат в умова|
    |здійснення поточних |розширюються позички( |кризи держ. фінансів. |
    |платежів (поточна каса гр.)|зріст гр. бази, банк. |Допоміжну роль основній |
    |2) мотиви – накопичення гр.|резерви і м ( зріст |валюті відіграють |
    |як капіталу, як багатства в|пропозиц. гр.; зміною |розмінні монети, які |
    |вигляді %. Тобто попит |багатства – зміна |забезпечують платежі на |
    |поділяється на: на поточний|співвідношення між |суми, менші від розміру |
    |запас плат. засобів; на |депозитн. гр. та готівкою,|гр. одиниці. Купюрність |
    |запас як багатства; на |при рості багатства, зріст|теж визначається |
    |тривалий запас для |депозитн гр., що посилює м|державою, її зручність, |
    |майбутній платежів та |і збільшує пропоз. гр.; |законне обслуговування, |
    |доходу. Існує 3 групи |тінізацією підприємницької|уникнення фальшивок. 4) |
    |мотивів попиту на гр. від |дія-ті – зростає запас |Регламентація |
    |суб’єктів: трансакційний |готівки, зменшення |безготівкового гр. |
    |мотив – гр. в запасі для |депозиту, кредитування, |обороту – принципи |
    |поточних платежів, які |мультиплікатора, зниження |здійснення безгот. |
    |придатні для негайного |пропозиції гр.; низьким |розрах між ек. |
    |використання тобто наявні. |станом довіри до банків - |суб’єктами (форми, |
    |Тобто ці гроші – поточна |зниження депозитів і м, |порядок |
    |каса, яка визначає |банки змушені збільшувати |документообороту); режим|
    |ліквідність , мотив |резерви і скорочувати |використання гр. коштів,|
    |завбачливості – суб’єкти |кредитування, щоб |які зберігаються на рах.|
    |мають запас гр., який би |підсилити свою |в банках; порядок |
    |задовольняв їх купівельні |ліквідність. Обсяг пропоз.|відкриття рах. в банках;|
    |потреби, непередбачувальні |гр. формується під впливом|порядок здійснення |
    |потреби (хвороба, поломка |4-х суб’єктів: ЦБ, ком. |міжбанківських розрах, |
    |ам тощо – як страхове |банками, банк. вкладниками|ін. 5) Держава |
    |призначення); спекулятивний|та позичальниками. |регламентує готівковий |
    |момент – запас гр. для |25. Графічна модель |гр. оборот – держава |
    |перетворення їх в |грошового ринку, рівновага|розробляє сис-му від |
    |високодохідні фін. |попиту і пропозиції та |підробки готівки; |
    |інструменти при сприятливих|процент. |визначає платіжність гр.|
    |умовах, та уникнення ризику|% |знаків (1999); |
    |при зниженні дохідності. |MS |регламентує принципи |
    |Ек. суб’єкти, які формують |8 |організації готівкового |
    |збереження в формі гр. |MD |обігу під-в через |
    |несуть витрати в сумі | |принципи НБУ: зберігання|
    |доходу, які вони би |15 млрд.грн |гр. в банку, розрах. в |
    |отримали, якщо б розмістили| |готівк. формі (3000,00 |
    |свої збереження на |Якщо графік попиту на |грн) та безготівковий |
    |строкових депозитах або ж в|гр.(MD) наложити на графік|розрах. 6) нац. валютн. |
    |ЦБ. Цій дохід отримав назву|пропозиції (MS), то |сис-ма – складова частка|
    |“альтернативна вартість |отримуємо графік гр. |гр. сис-ми країни, тому |
    |зберігання гр.” Наприклад, |ринку. 8% - рівноважна |всі елементи нац. |
    |облігація приносить дохід |ставка %. При такій ставці|валютн. сис-ми |
    |10% річних, якщо |попит на гр. (кредити) |включаються в гр. сис-му|
    |заощадження в готівковій |буде задоволений банком, |країни. ( вал. курс – |
    |формі в сумі 100$, ви |якій створив гр. 15 млрд. |ціна гр. одиниці однієї |
    |кожний рік втрачаєте дохід |грн та увесь попит буде |країни, виражена в гр. |
    |10$. Ці 10$- альтернативна |задоволений за 8%. Ком. |од. іншої. Існує 2 |
    |вартість зберігання гр. |банки можуть розмістити |режиму вал. курсу: |
    |Фактор визначає попит на |гр., а суб’єкти можуть |фіксований – держава |
    |гр., як на заощадження - це|розмістити під |офіційно прив'язує до |
    |зміна норми очікуваного |8%.Порушення рівноваги на |інвалюти; плаваючий – |
    |прибутку або зміни |гр. ринку може бути |вільний курс на ринку, |
    |альтернативної вартості |викликано факторами, які |без впливу держави; |
    |збереження гр. Загальний |знаходяться на стороні |керовано-плаваючий курс |
    |попит на гр. формується під|пропозиції гр. (збільшення|– ЦБ проводить операції |
    |впливом чинників: 1) зміна |або зниження пропоз. гр.,|по регулюванню курсу |
    |номінального обсягу ВНП, |одержання додаткових |(Україна). ( степінь |
    |МD=f (Q), Q -номінальн. |резервів, зміна % ставки),|конвертованості |
    |ВНП, MD – обсяг попиту на |а також факторами зі |нацвалюти (повна, |
    |гр. На ВНП впливають |сторони попиту на гр. |часткова, зовнішня та |
    |абсолютний рівень цін та |(зріст ВНП, нац. доходу, |внутрішня, по хар-ру |
    |реальний обсяг вир-ва, як |попит ек. суб’єктів на |операцій: конвертування |
    |MD=f(Y,P), Y- фіз. обсяг |банк. позички). Рівновага |валюти по поточним |
    |ВНП, P- рівень цін. 2) |на гр. ринк. |операціям та по операц.,|
    |зміна % - МD=f (R), R |забезпечується через зміну|пов’язаних з рухом |
    |–норма доходу на |% ставки. % - як ціна, що |капіталу). Грн – |
    |капіталізовані активи, яка |формується на гр. ринку. |частково конверт. |
    |залежить від %. 3) | |валюта, конверт по |
    |накопичення багатства ( |% |поточн. операц., по руху|
    |зріст попиту на гр. 4) |MS2 MS MS1 |капіталу – не повністю |
    |рівень інфляції та інфляц. |8 |конвертована; ( режим |
    |очікування – гр. |MD |використання інвалюти на|
    |знецінюються, попит на гр. | |нац ринку; ( |
    |падає, підвищується % |15 млрд.грн |регламентація |
    |ставка( зростає | |внутрішнього вал. ринку |
    |альтернативна варт. гр., | |державою через ЦБ |
    |скорочення попиту на гр. 5)|безготівковим обігом. |обумовлює операц. |
    |очікування погіршення |Чинники, які ускладнювали |внутрішнього вал. ринка.|
    |кон’юнктури ринків – зміна |стан гр. обороту при |( режим вал. обмежень ( |
    |циклів ринку( накопичення |запровадженні купоно-крб: |регламентація міжнар. |
    |багатства у товарн. формі, | |розрах. та міжнар. |
    |а не в гр., попит на гр. |1) спад вир-ва, розрив |кредитн. відношень; ( |
    |скорочується. |госп. зв’язків ( |режим формування та |
    | |скорочення попиту на гр., |використання офіціальних|
    | |зайві гр. ( зростання цін.| |
    |золотовалютн. резервів |2) відплив товарів за межі|збільшення попиту на |
    |держави. ( визначення нац. |України із-за вільного |ринку. Причини ін-ії |
    |органів, які виконують |використання рубля. НБУ |видно з формули Фішера: |
    |завдання проведення вал. |переводить обіг на крб., |P=(MxV)/Q, тобто на |
    |політики: в Укр: Кабмін, |вилучення рублів. 3) РФ |зріст цін впливають маса|
    |НБУ, податкова, митний |контролює рублі через |гр. (М) – найбільший |
    |комітет, Мін. зв’язку. |коррахунки в банках. |чинник, швидкість обігу |
    |Комбанки – в ролі агентів |Виникло кілька рублів – |гр. (V), скорочення |
    |вал. контролю. ( визначення|рос, укр, білорус. Укр. |вир-ва (Q). Монетаристи |
    |держ. органів, які |рубль швидко падав та |вважають, що збільшення |
    |уповноважені регулювати гр.|втратили переваги рубля. |пропозиції гр. |
    |оборот в країні. |Так в 1992р. запровадили |визначається гр-кредитн.|
    |27. Основні типи грошових |купоно-крб в обіг. Основні|політикою держави. Тобто|
    |систем. |напрямки розвитку гр. на |заходами монетарної |
    |Гр. системи розділяють на 3|2-му етапі – введення укр.|політики можна стримати |
    |групи: I) залежно від |карбованця: створення |ін-ію і створити |
    |форми, в якій функціонують |монетного двору НБУ, |сприятливі умови для |
    |гр., II) за хар-ром ек. |забезпечення захисту гр., |подолання кризи. |
    |сис-ми; III) за хар-ром |розроблення правил обігу, |Кейсіянці на стороні |
    |регулювання нац. вал. |інкасації готівки; |ліберальної гр-кредитн. |
    |сис-ми. За I) розрізняють 2|контроль банківських |політики. Тобто |
    |форми: саморегульовані гр. |резервів, розвиток |монетарна політика не |
    |с-ми – базуються на |комбанків, операцій на |повинна заважати |
    |використанні повноцінних |відкритому ринку; |розв’язанню внутр. |
    |гр. та банкнот, які |розмежування фіскально- |суперечностей і бути |
    |розмінюються на повноцінні |бюджетної та гр-кредитної |ліберальною для |
    |гр. (вже не існує). Тут |політики; створення с-ми |забезпечення пропозиції |
    |роль держави незначно |ел. платежів, документів |гр. на необхідному |
    |проявляється: визначає |на міжбанківському рівні; |рівні. Наслідки ін-її: |
    |масштаб цін (фіксація |формування валютного |1) в соціальній сфері – |
    |вагомого металу в гр. |регулювання: валютний |перерозподіл доходів між|
    |один), порядок обміну |курс, золотовалютний |працівниками та |
    |банкнот на повноцінні гр. |резерв; регулювання |підприємствами. Основа: |
    |Саморег. сис-ми виступали в|інфляції. Але тимчасові |здатність захистити свої|
    |2 формах: біметалізму – |гр. не можуть виконувати |доходи, їх зростання, |
    |роль гр. товару одночасно |важливу функцію |монопольне становище. |
    |виконувало 2 метала (срібло|нагромадження. Нема |Страждають пенсіонери, |
    |та золото), монети |накопичування – джерел |студенти, науковці. 2) в|
    |карбувалися та оберталися |інвестування, ек. |економічній сфері: вплив|
    |на рівні, банкноти |зростання, зниження |на вир-во, торгівлю, |
    |розмінювались на них. |ефективності |кредитну та гр. систему,|
    |Європа 16-18 ст. |антиінфляційної політики. |держ. фінанси, валютну |
    |Монометалізму – роль гр. |Була потреба в постійній |систему, плат. баланс |
    |товару в 1-му металі, більш|гр. одиниці – гривні. 3й |країни. Регулювання |
    |розповсюджена форма – |етап – введення грн. та |ін-її в умовах її |
    |золотий монополізм в 3-х |копійки в 1996 р. , |зростання - держава |
    |видах: (але в Росії |прийняття З-ну про НБУ в |проводить дефляційну |
    |1843-1857 - срібний): 1) |1999 щодо регулювання |політику, при цьому |
    |золотомонетний стандарт – в|обороту, забезпечення |використовує механізм |
    |обігу і металеві гр., і |стабільності грн., |фіскальної та монетарної|
    |банкноти, розміняні на |вдосконалення інструментів|політики. Фіскальна: |
    |золото; встановлена чеканка|гр. с-ми. |зниження розходів держ. |
    |золотих гр.; емісія банкнот|29. Характеристика |бюджету, жорстка |
    |була централізована |грошової реформи в |податкова політика, |
    |емісійним банком; вал. курс|Україні. = 28 |випуск цін. паперів. |
    |на основі золотого паритету|30. Суть, форми, причини і|Монетарна п-ка: політика|
    |(порівняння в ваговій |наслідки інфляції. |ЦБ дорогих гр. – пол-ка |
    |категорії 2-х валют). Це |Інфляція – це тривале і |гр.-кредитн. рестрикції |
    |існувало до 1 світ. війни. |швидке знецінення гр. |(збільшення норми |
    |Англія – 1 країна в кінці |внаслідок надмірного |обов’язкового |
    |18 ст. Золотозливковий |зростання їх маси в |резервування), зріст % |
    |стандарт – відсутність зол.|обороті. Вона виявляється |ставки + ЦП, в якості |
    |монети в обігу, обмін |в зростанні цін на товари,|продавця ЦБанк. |
    |банкнот на золот. зливки з |тарифи, послуги, у падінні|31. Суть, цілі та види |
    |певним обмеженням. |вал. курсу нац. гр., у |грошових реформ. |
    |Золотодевізний стандарт – |товарному дефіциті. Ін-я -|Гр. реформи – повна чи |
    |відсутній обіг зол. монет, |прояв знецінення гр. |часткова перебудова гр. |
    |обмін банкнот на ін. валюту|незалежно від зв’язків між|с-ми, яку проводить |
    |(девізи), яка обмінюється |гр. і товарами на ринку. |держава з метою |
    |на золото. Сис-ма золотого |Ще в епоху повноцінних гр.|оздоровлення гр., чи |
    |стандарту в внутрішньому |ін-я просліджувалася в |поліпшення механізму |
    |обороті до сер 30-х років. |псуванні монет, зниженні |регулювання гр. обороту |
    |США забезпечували обмін $ |варт. золота. Але розмах |стосовно нових соц-екон.|
    |на золото для ЦБ та |отримала при обсязі |умов, чи одне і друге |
    |казначейств інш. країн до |неповноцінних гр. Форми |водночас. Мета – |
    |1971 по офіційній |прояву: 1) цінова – |стабілізація гр. |
    |фіксованій вартості: 35$ за|зростання цін, 2) |обороту. За глибиною |
    |31 гр. Зв’язок гр. з |девальвація – падіння |реформаційних заходів: |
    |золотом був через $ до |курсу через розрив між |1) структурна (повна) |
    |1971. 1976 – країни МВФ |цінами на внутрішн. ринку |гр. реформа – перехід |
    |підписали угоду про |та на ринках інш. країн 3)|від біметалізму до |
    |припинення зв’язку з |ін-я заощаджень товарний |золотого монометалізму, |
    |золотом. Регульовані гр. |дефіцит, ін-йні |до паперово-гр. чи |
    |с-ми – в залежності від |очікування. Закономірності|кредитн. обігу. Зміна в |
    |емісії гр. відокремлюють 2 |ін-го процесу – в |виді гр., в структурі |
    |с-ми: 1) с-ма, в якій |залежності від |економіки, держ. |
    |проходить емісія – для |співвідношення темпів |фінансів, банк. та |
    |покриття дефіциту держ. |росту пропозиції гр. та |валютн. системах (СРСР).|
    |бюджету; 2) для |темпів знецінення гр. : 1 |2) реформи часткового |
    |кредитування реального |стадія – темп зросту |типу – зміни в гр. |
    |сектору ек. За II) в |пропозиції опереджає темпи|обороті, окремих |
    |залежності від втручання |знецінення гр. 2 – темпи |елементів гр. с-ми, в |
    |держави поділяються на |знецінення гр. |масштабі цін, виду, |
    |неринкову та ринкову гр. |випереджають темпи |номіналу, в емісії. |
    |с-му. Неринкові були |зростання їх пропозиції. |Поділяються на формальні|
    |притаманні |Вимірювання ін-і: 1) |р-ми - зміна купюри на |
    |командно-адміністративній |індекс цін: споживчих |інший зразок, але |
    |с-мі, розмежування гр. на |товарівцін (ІСЦ)= |масштаб цін не |
    |готівку і безготівку. Для |вартість “споживчого |змінюється, та |
    |ринкових – ек. методи та |кошика” в поточному році |деномінаційні р-ми |
    |інструменти регулювання гр.|((P1G0)/ на базовий рік |(зміна 100$ та 50 $) – |
    |обігу. За III) є відкриті |((Р0G0), G - кільк. |збільшення гр. одиниці |
    |гр. с-ми – нема валютн. |товарів у кошику базового |(масштаб цін). За |
    |обмежень для суб’єктів, min|періоду; на засоби вир-ва |хар-ром обміну старих |
    |втручання держави, |(ІЦВ=((P1G0/((Р0G0); ВВП |гр. на нові: 1) |
    |конвертованість валюти. |або дефлятор ВВП. За |неконфіскаційні р-ми – |
    |Закриті – валютн. |темпами знецінення гр. |уцінка запасу гр., |
    |обмеження. Гр. с-ма України|ін-я: 1) повзуча – зріст |доходів, цін 2) |
    |регульована (за характером |цін на 5% за рік; 2) |конфіскаційні р-ми – |
    |функціонування), перехідна |помірна або відкрита – до |встановлюються критерії |
    |(ми відійшли від неринкової|20%, підвищення цін за |обміну: скільки можна |
    |та закритої, але не прийшли|зріст попиту. 3) галопуюча|обміняти одному ек. |
    |до ринковій та відкритої). |– до 100%непедбачене |суб’єкту, депозитні гр. |
    |28. Створення і розвиток |підвищення цін, яке не |на нові та їх норми. 3)|
    |грошової системи в Україні.|регулюється 4) гіперін-я –|нуліфікація – всі старі |
    | |більше 100% - падає роль |гр. недійсні і |
    |Розвиток гр. с-ми України |гр., поширюється бартер, |вилучаються з обігу. 4) |
    |проходив в 3 етапи. 1й – |стихійні процеси в ек. За|обмін по курсу, який |
    |введення укр. крб. в 1992 |ек. змістом: 1) ін-я |знецінюють старі. За |
    |р. Після виходу з СРСР в |витрат – тиск на ціни з |порядком введення в обіг|
    |Укр. використовували 2 |боку зростання виробничих |нових гр.: 1) |
    |валюти: укр. купоно-крб. |витрат. Це зріст |одномоментні р-ми: обмін|
    |багаторазового використання|виробничих затрат (на |гр. за 7-15 днів. 2) |
    |та попередні рублі. Емісія |зпл, елен), падіння |реформи паралельного |
    |НБУ закріплена була тільки |продуктивності праці тощо.|типу – ЦБ емітує нові |
    |за купонами, як |2) ін-я попиту – тиск на |гр. та в обороті є |
    |паралельними, допоміжними |ціни з боку гр. із-за |старі, існують одночасно|
    |гр. Обставини використання |зростання їх пропозиції |і паралельно. |
    |2 валют: РФ перестали |від банків,. | |
    |надсилати рос. |джерело, за рах. якого | |
    |готівку(потреба готівці в |покривається різниця між | |
    |обороті; зріст цін при |загальною потребою під-ва | |
    |попиті на рос. готівку; |в оборотному капіталі та | |
    |Україна не мала бази для |обсягом коштів, які воно |рухоме, ЦП, валютні |
    |виготовлення власних гр. |має у своєму розпорядженні|цінності), зобов’язання |
    |Недолік двовалютної с-ми: |на конкретну дату. |3-ї особи в погашенні |
    |складнощі управління та |34. Сутність кредиту. |боргу кредитору |
    |організації внутрішнім, |Об’єкти та суб’єкти |(гарантії, |
    |зовнішнім готівковим та |кредитних відносин. Стадії|поручительства). Це |
    |32. Грошово-кредитна |руху кредиту. |захист від К. рисків. 5)|
    |(монетарна) та |Кредит – це суспільні |платність користування -|
    |фіскально-бюджетна політика|відносини, що виникають |повернення кредитору |
    |в системі державного |між ек. суб’єктами у |власних гр. з %, який |
    |регулювання грошової сфери.|зв’язку з передачею один |компенсує кредитору |
    | |одному в тимчасове |втрату доходу від |
    |Монетарна пол-ка – комплекс|користування вільних |позичених гр., стимулює |
    |заходів по регулюванню гр. |коштів (вартості) на |позичальника до |
    |обороту через зміни гр. |засадах зворотності, |ефективного використання|
    |пропозиції та % ставки. |платності та |кредитн. гр. |
    |Основний орган (суб’єкт) – |добровільності. Ознаки К:|36. Форми та види |
    |НБУ – визначає стратегію |1) учасники повинні бути |кредиту. |
    |монет. пол-ки, її мету |ек. самостійними: мати |Кредит – це суспільні |
    |,тактику проведення, |певну масу вартості, нести|відносини, що виникають |
    |інструменти. Політика НБУ |відповідальність за |між ек. суб’єктами у |
    |дорогих гр. – пол-ка |зобов’язання тощо. 2) |зв’язку з передачею один|
    |гр.-кредитн. рестрикції |добровільність, |одному в тимчасове |
    |(збільшення норми |рівноправність та |користування вільних |
    |обов’язкового |взаємовигідність К. |коштів (вартості) на |
    |резервування), зріст % |відносин 3) кредитор - |засадах зворотності, |
    |ставки + ЦП, в якості |власник своїх гр., |платності та |
    |продавця НБУ. |переданих в борг, а |добровільності. Існує 2 |
    |Об’єкти: пропозиція (маса |позичальник – тимчасовий |форми позиченої |
    |гр.), % ставка, валютний |використовувач, якій |вартості, яка рухається |
    |курс, швидкість обігу гр. |повинен їх повернути |між кредитором та |
    |Цілі: 1) стратегічні – |власникові. Головне – |позичальником: товарна |
    |забезпечення стабільної |правовий захист кредитора.|(від продажу товарів з |
    |нац. гр. одиниці в умовах |4) К. відносини – |відстрочкою платежу, при|
    |стабільного ек. розвитку |вартісні, так як |оренді майна, прокат |
    |(низький рівень інфляції), |виникають з рухом |тощо) та грошова |
    |2) проміжні - НБУ |вартості. Але вони не |(банки, міжнар. |
    |прогнозує зміни гр. маси, |еквівалентні, тому що |фін-кредитні установи, |
    |зміни ціни гр. 3) тактичні |переміщення гр. не |уряд, населення при |
    |– зміна НБУ гр. бази, % |супроводжується зустрічним|заощадженні тощо). Вони |
    |ставки на міжбанк. ринку. |рухом еквівалента. |пов’язані між собою та |
    |Інструменти: 1) пол-ка |Вартість переміщується |доповнюють одна іншу: |
    |рефінансування – |назад після певного |позички, надані в |
    |кредитування комбанків (% |періоду. Кредитор тут |товарн. формі, можуть |
    |політика) 2) пол-ка |повинен визначити |погашатися в грошовій, і|
    |операцій НБУ на ринку ЦП |доцільність кредитування |навпаки. Види: I) |
    |(на відкритому ринку), в |та розмір плати за К. 5) |залежно від суб’єктів К.|
    |основному на державному. 3)|повернення власнику гр. з |відносин: 1) банківський|
    |пол-ка обов’язкового |%, який компенсує |– основний, кредитор – |
    |резервування – норма в % |кредитору втрату доходу |банк; 2) державний – |
    |відношенні до депозитів. |від позичених гр., |кредитор держава, |
    |Оцінка ефективності |стимулює позичальника до |виступає як позичальник |
    |функціонування гр. системи:|ефективного використання |(як облігаційний К.) 3) |
    |1) стабільність купувальної|кредитн. гр. 6) на |міжгосподарський |
    |властивості гр. одиниці |мікрорівні К. відносини |(комерційний) – суб’єкти|
    |через індикатори: індекс |перервні, тобто після |госп. орг-ції (ф-ми) |
    |цін, величина % ставки, |повернення вартості і % |Наприклад, при відгрузкі|
    |вал. курс. 2) забезпечення |вони перериваються. На |в кредит по векселю.4) |
    |ек. суб’єктів достатньою |макро- вони безперервні і |міжнародний – резиденти |
    |кількістю гр. – коефіціент |мають загальносуспільний |різних країн; 5) |
    |монитизації ВВП – |хар-р. 7) забезпечує |особистий ( приватний) –|
    |відношення гр. маси в |зростання вільної |фіз. особа. II) від |
    |обороті на кінець року до |вартості, тобто її |сфери економіки: 1) |
    |номінального річного обсягу|капіталізацію. Тобто |виробничий – формування |
    |ВВП. |формування позичкового |основного та оборотного |
    |Фіскальна пол-ка – комплекс|капіталу. Елементи К. |капіталу на виробничі |
    |заходів по регулюванню гр. |відносин: 1) об’єкти – |цілі; 2) споживчий – |
    |обороту шляхом зміни |вартість, яка передається |задоволення особистих |
    |податкового механізму, |в позичку одним суб’єктом |потреб людини, сфера |
    |зміни механізму вилучення |інш. в товарній або гр. |особистого споживання. |
    |гр. коштів в централізовані|формі (позичена вартість –|III) за терміном: 1) |
    |фін. фонди шляхом зміни |реальна цінність за |короткострокові – до 1 |
    |обсягу держ. витрат, |обсягом). 2) Суб’єкти – |року, 2) |
    |структури їх витрат. Тобто |кредитори - учасники К. |середньострокові – до 5,|
    |зниження витрат держ. |відносин, які мають власні|3) довгострокові – понад|
    |бюджету, жорстка податкова |вільні кошти і передають у|5. Основа поділу - |
    |пол-ка, випуск держ. |тимчасове користування |тривалість обороту |
    |ЦПаперів. Базується на |інш. суб’єктам. (фіз та юр|капіталу, у формуванні |
    |прямих вилученнях фін. |особи, держава, банки) Та |якого бере участь |
    |коштів у ек. суб’єктів. |позичальники – учасники К.|позичена варт. IV) За |
    |Стимулюючий вплив низький, |відносин, які мають |галузевою спрямованістю |
    |вимагає зваженого |потребу в додаткових |– К. в промисловість, в |
    |застосування. Але |коштах і одержують позичку|сгосп, в торгівлю, в |
    |недосконалість системи |від кредиторів в тимчасове|буд-во (в житлове |
    |оподаткування, здатність |розпорядження. Стадії |буд-во), інші галузі. V)|
    |уникати сплати податків та |руху К.: 1) формування |від цільового |
    |ін. обставини не |вільної варт. як джерела |призначення: 1) К. на |
    |відносяться до переваг, |надання позичок (не |формування виробничих |
    |тому фіскальна політику |використовується для |запасів (сировина), 2) у|
    |враховують недосконалою. |прибутку) ; 2) розміщення |витрати вир-ва (сезонні |
    |33. Необхідність кредиту в |вільної варт. в позичку |витрати в сгосп.) 3) на|
    |ринковій економіці. |(захист від К. риску) 3) |створення запасів |
    |Виник кредит в сфері |використання позичальником|готової продукції |
    |товарн. обміну, коли |коштів, одержаних у |(залишки на складах), 4)|
    |продукти починають |тимчасове розпорядження 4)|у тимчасових розривах в |
    |вироблятися не для |вивільнення використаних |платежах (зпл, розрах з|
    |внутрішнього споживання, а |позичальником коштів з |постачальником) VI) за |
    |для обміну або продажу. |його обороту або |організаційно-правовими |
    |Він розвивався на основі |формування в нього |ознаками та умовами |
    |функції гр. як засобу |доходів, достатніх для |надання позичок: |
    |обігу. З його появою гр. |повернення позички 5) |забезпечений та |
    |стали виконувати функцію |повернення позичальником |незабезпечений К.; |
    |засобу платежу, полегшуючи |вартості кредитору та |прямий та |
    |реалізацію товарів. За |оплата %. |опосередкований; |
    |допомогою К. товаровиробник|35. Принципи кредитування.|строковий і |
    |розширював вир-во, коли | |прострочений, |
    |коштів не вистачало, при |Кредит – це суспільні |пролонгований; реальний,|
    |організації власного вир-ва|відносини, що виникають |сумнівний, безнадійний; |
    |або його початку. |між ек. суб’єктами у |платний, безплатний. |
    |Передумови К: 1) |зв’язку з передачею один |37. Процент за кредит, |
    |необхідність акумуляції |одному в тимчасове |суть, фактори, зміни, |
    |тимчасово вільної вартості |користування вільних |роль. |
    |для надання її в позику, 2)|коштів (вартості) на |Позичковий процент – |
    |довіра 3) збіг ек. |засадах зворотності, |плата за користування |
    |інтересів кредитора і |платності та |позичковим капіталом, |
    |постачальника через |добровільності. Принципи |його ціною. Це ек. |
    |переговори. Укладають |к-ня: 1) цільове |категорія і |
    |угоду, визначають розмір і |призначення позички – |розглядається, як |
    |термін позички, %. 4) |базова передумова |складова частина К, |
    |матеріальна |забезпечення інтересів |виграє важливу |
    |відповідальність учасників.|сторін. Позичальник чітко |стимулюючу роль, |
    |Тому вони повинні бути |визнає ціль, на яку будуть|основний двигун кред. |
    |юридично самостійними. 5) |позичені кошти. Вони |відносин. Величина |
    |отримання регулярних |погоджуються 2-ма |доходу, який отримують |
    |доходів для погашення К.: |сторонами і вступають в |від надання гр. в борг |
    |виручка від реалізації |кр. відносини. 2) |наз. процентними |
    |товару, зпл тощо. Причини |строковість позички – |грошима, або процентами.|
    |К: нерівномірність |чітко визнаний строк |Джерело сплати % - |
    |кругообігу К, сезонні та |користування позичкою. 3) |додаткова вартість в |
    |постійні коливання. |поверненість позиченої |процесі вир-ва, а його |
    |(графіки) |вартості – повернення |кількісне визначення – |
    |Сезонні під-ва – сгоспод, |кредитору всього обсягу |його ставка або норма. |
    |під-ва з вилову риби, |одержаної позички. 4) |Норма позичкового % - |
    |заготівлі лісу тощо. |забезпеченість – заходи, |відношення суми річного |
    |Несезонні – горна, |що гарантують повернення |доходу, одержаного на |
    |металургійна промисловість |позички у визначенні |позичковий капітал, |
    |тощо. Потреба в оборотному |строки. Забезпеченням може|К. Але в Україні таких |
    |капіталі протягом року |бути: майно (нерухоме, |рах. не відкривають. 4) |
    |постійно коливається. |кредитоспроможність, |овердрафт – відкривають |
    |Визначають його середню |прогнозування ризику при |позичковий рах. з |
    |потребу на підставі сер. |укладі угоди, стимулювання|лімітом, з якого |
    |величин. Ці коливання є |кредитора до прискорення |оплачуються розрах. |
    |однією із причин |обігу капіталу, |документи. За формою |
    |необхідності кредиту. К – |нарощування вільних |залучення кредиторів – |
    |балансуюче |коштів, ек. їх витрачення.|1) двосторонній – між |
    |до суми капіталу, наданого |Функція капіталізації |банком і позичальником, |
    |в позичку, помножене на |вільних гр. доходів – |2) консорціумний |
    |100. Інтервал часу, до |трансформація з допомогою |(синдикатний) – |
    |якого застосовується % |К. нагромаджень та |створення банк. |
    |ставка – період нарахування|заощаджень юр. та фіз. |консорціуму для |
    |%%. (рік, кв). Рівень % під|осіб у дохід, тобто в |зменшення ризику К. Банк|
    |впливом конкуренції на |позичковий капітал. Маса |як банк-менеджер. 3) |
    |ринку позичкового капіталу,|позиченої вільної вартості|паралельний |
    |залежить від його попиту і |не змінюючи власника, |(багатосторонній) – |
    |пропозиції. Існує ринкова |приносить йому дохід в |участь деяких банків. За|
    |норма % - в даний момент на|формі позичкового |забезпеченістю |
    |гр. ринку, середня норма % |капіталу. Ця ф. притаманна|повернення – 1) |
    |- на певний період. Чинники|лише К., виражає його |забезпечені – нерухому, |
    |рівня норми %: норма |ознаки: зворотність і |рухоме майно, ЦП, |
    |прибутку; рівень |платність. |гарантії тощо. 2) |
    |нагромадження і |39. Характеристика |незабезпечені – рідко, |
    |заощадження; масштаб |комерційного, |тільки надійним |
    |вир-ва; різниця між |банківського, державного, |постійним клієнтам. За |
    |внутрішній та зовнішнім |споживчого кредиту. |ступенем ризику – 1) |
    |боргом держави; циклічність|Міжгосподарський К. – |стандартні – фін. |
    |коливань вир-ва; |кредит, якій існує між |стійким позичальникам, |
    |сезонність вир-ва та |суб’єктами господарювання.|які повертають К. в |
    |реалізації продукції; темпи|Комерційний К. – це вид |строк, 2) з підвищеним |
    |інфляції; повернення К; |міжгосподарського К., |ризиком – нестійким. За |
    |рівень % ставок ЦБанку; |форма руху промислового |строками повернення – 1)|
    |міжнар. переливи капіталу. |капіталу, спосіб |строкові – строк |
    |Існують різні способи |перетворення товарного |погашення ще не настав, |
    |нарах. %: на евроринку |капіталу через продаж |2) до запитання – |
    |вважається Лондонська |товарів з відстроченням |видаються банком на |
    |міжбанківська ставка |платежу та з поверненням |невизнаний термін, |
    |пропозиції (ЛІБОР), % на %,|боргу грошима. Він |погашення за можливістю |
    |фіксована ставка та |прискорює реалізацію |клієнта 3) відстрочені |
    |“плаваюча”. Функції |товарів і надає можливості|(пролонговані) – банк |
    |позичкового %: 1) розподіл |покупцеві користуватися |переніс терміни за |
    |прибутку – раціональне |товаром до отримання |проханням клієнта 4) |
    |тимчасове використання К. |коштів від реалізації |прострочені – не |
    |для отримання доходу та на |своєї продукції. Тобто |погашені в строк. |
    |сплату % і одержання |він прискорює кругообіг |Загальні принципи банк. |
    |власного прибутку. 2) |капіталу. Як правило, |К: цільовий хар-р, |
    |збереження позичкового |ком. К. є |забезпечення повернення;|
    |капіталу - повернення суми |короткостроковим, |строки повернення; |
    |кредитору. Роль: 1) % |обслуговує тільки |платність. Державний К. |
    |сприяє ефективному |реалізацію товарів (а не |– К. , де один із |
    |використанню К., зміцнює |отримання прибутку), |учасників (позичальник |
    |комерційні та господарські |зменшує час авансового |чи кредитор) є держава. |
    |розрах. 2) збільшення |капіталу в товарній формі.|Призначення - вирішення |
    |доходів банків, зміцнення |Термін та розмір його |держ. проблем: дефіцит |
    |їх стійкості. 3) ефективне |залежить від: ступеня |держ. бюджету, К. |
    |використання суб’єктами |дефіцитності товару на |окремим суб’єктам |
    |власних коштів 4) стимулює |ринку, фін. стану |господарювання, |
    |заощадження в банки, |контрагентів, довіри до |населенню тощо. |
    |зберігає гр. від |покупця тощо. |Споживчий К. – надається|
    |знецінення, є додатковим |Закономірності ком. К: |на споживчі цілі юр. чи |
    |доходом населення. Види %: |його рух збігається з |фіз. особам. Надається |
    |1) облігаційний – норма |рухом промислового |банками, кред. |
    |прибутковості по борговим |капіталу, тобто зростає |установами (ломбард , |
    |ЦП, вище депозитних. |обсяг вир-ва і кредит теж |під-ва зв’язку (телеф. |
    |Диференціація по рейтингу |поширюється і навпаки. |розмови в кредит), |
    |емітенту облігацій, по |Банківський К. – коли одна|орг-ції – продаж |
    |терміновості облігацій. 2) |із сторін К. угоди є банк.|товарів в розстрочку |
    |Банківський - а) депозитний|Його об’єкт – гр. капітал,|тощо), спец. Фонди на |
    |- вкладникам, основа: |відокремлений від |під-вах. Роль: |
    |термін депозиту (чим вище |промислового капіталу. |забезпечення соц. потреб|
    |термін, тим вище %) б) % |Банк може бути як |населення; формування |
    |ставки по К, які видаються.|позичальником (вклади, |платоспроможного попиту |
    |Критерії: термін К., сума, |депозити, міжбанк. К), так|населення ( розвиток |
    |якість забезпечення, хар-р |і кредитором (К. |економіки, процесу |
    |відношень із клієнтом в) |клієнтам). Він сприяє |реалізації, ріст |
    |при встановленні базової -|обороту капіталу і його |прибутку і доходів держ |
    |банки беруть до уваги |нагромадженню. Від хар-ру |бюджету, регулювання гр.|
    |рівень інфляції, ступінь |використання він |обігу в країні. |
    |ризику, розмір офіційного %|поділяється на: 1) позичка|40. Розвиток кредитних |
    |НБУ. 3) офіційна ставка НБУ|капіталу – за допомогою |відносин в перехідній |
    |- вона є орієнтиром для |якої збільшується капітал.|економіці Україні. |
    |визначення всіх інших |2) позичка гр. – збільшує |З переходом до ринку |
    |ставок, виділяє кредити |рух гр. як платіжного |після одержання |
    |комбанкам, показує політику|засобу без розширення |незалежності України |
    |НБУ «дорогих» або «дешевих»|вир-ва. Ознаки банк. К.: |склад кредиторів та |
    |грошей., встановлює |за об’єктами кредитування:|позичальників змінився. |
    |облікову і ломбардну |1) к, в основний капітал –|Основні кредитори – |
    |ставку. |на реконструкцію, буд-во |державні та комбанки. |
    |38. Функції та роль |тощо. 2) в оборотний |Позичальники – приватні |
    |кредиту. |капітал – для сировини, |та колективні під-ва, |
    |Функція – вплив на зовнішнє|покриття дефіциту коштів |держ. власність, |
    |середовище, який здійснюють|тощо. 3) на споживчі |приватні під-ці, |
    |усі форми і різновиди К, |потреби – на придбання |громадяни. Комбанки від |
    |вони хар-ють призначення |житла, ам тощо. За |кредитування окремих |
    |К., “роботу”, яку він |хар-ром повернення: 1) з |об’єктів перейшли до |
    |виконує та його роль. |одноразовим поверненням – |суб’єктів, дбаючи про |
    |Перерозподільна ф. – |погашення у зазначений |свої доходи і повернення|
    |переміщення ресурсів між її|день, 2) у розстрочку – по|К., на покриття дефіциту|
    |окремими суб’єктами, |мірі надходження виручки, |оборотного капіталу |
    |секторами тощо на засадах |окремими платежами, 3) з |під-в. У 1991 р. |
    |повернення, тимчасово |регресією платежів – при |Законами України було |
    |використовуються |К. під гарантію. За |легалізовано ком. |
    |суб’єктами, не змінюючи їх |терміном користування: 1) |кредит, вексельний обіг,|
    |первинного права власності.|короткостроковий – до 1р.,|якій здійснювався зг до |
    |Значення: 1) переміщення |2) середньостроковий – |Женевської вексельної |
    |гр. прискорює оборот |1-3, 3) довгостроковий |конвенції. У 1993 р. |
    |капіталу, сприяє розширенню|(більше 3). За сферою |затвердили Порядок |
    |вир-ва 2) вільні кошти |суспільного відтворення - |проведення банками |
    |спрямовують через К. на |1) у сферу вир-ва 2) у |операцій з векселями, де|
    |продукцію з зростаючим |сферу споживання. За |визначалось, що ком. |
    |попитом ( одержання вищих |порядком надання К: 1) |кредит може надаватися |
    |прибутків, технічного |прямий 2) непрямий – між |і з оформленням |
    |прогресу, ефективності |кредитором та |векселів. 1994 – процес |
    |вир-ва. Це ключова ф. |позичальником є |монополізації К., |
    |Емісійна ф.- забезпечення |посередник. За методом |зосередження його в |
    |потреб обороту в платіжних |надання: 1) одноразові – |руках великих укр. |
    |засобах, але ця ф. має |при виникненні потреби у |банків. Це привело до |
    |багато сумнівів і |позичальника; 2) |використання К. в |
    |сперечань, бо емісію гр. |перманентно – клієнтам, |інтересах групувань, які|
    |виконує банк. сис-ма. Ф. |які мають постійні кред. |здійснювали контроль над|
    |кредиту, що реалізується в |відносини з банком; 3) |іншими банками. Із-за |
    |гр. сфері, полягає в тому, |гарантовані – банк бере на|дефіциту кред. ресурсів |
    |що К. забезпечує найкращі |себе договірні |банки надавали |
    |передумови для ефективного |зобов’язання надати К. |короткострокові К |
    |регулювання обороту гр. в |протягом певного періоду у|переважно в сфері обігу.|
    |інтересах повного |визначеному розмірі. За |В 1995 після випуску |
    |задоволення потреб ек. в |схемою надання – 1) |облігацій внутрішньої |
    |платіжних засобах і |кредитна лінія – |держ. позики обсягу |
    |підтриманні достатньої для |використання К. поступово,|набув держ. кредит. |
    |ек. розвитку стабільності |в межах обговореного |Основними умовами було: |
    |гр. К. розширює масу |угодою суми та терміну. 2)|високій дохід на |
    |платіжн. засобів в обороті |револьверні – автоматичне |облігації, зарахування |
    |при виникненні потреби |поновлення К. за угодою, |сум за рах. резервів |
    |через комерційні векселі, |3) контокорентний – через |комбанків, звільнення |
    |банк. депозити, при |контокорентний рах. в |від податку на прибуток |
    |прискоренні гр-кредитного |межах ліміту, зарахування |тощо. Але з погіршенням |
    |мультиплікатора, |всіх надходжень в рах |умов |
    |рефінансування комбанків. |погашення |гр. оборот через зміну |
    |Це забезпечують держ. |процесі відтворення, |пропозиції гр. |
    |органи монетарного |розвитку вир-ва, торгівлі |(формування готівки та |
    |управління. |та ін. сфер. |депозиту - додаткові |
    |Контрольно-стимулююча ф – |42. Поняття банківської |резерви, позички |
    |високий стимулюючий ефект і|системи, її структура та |комбанкам, купування ЦП)|
    |обмеженість |функції. Поняття банку. |і зміни ціни на гр. – |
    |адміністративного впливу на|Банк в ек. розумінні – це |рівень % ставки. Резерви|
    |контрагента, глибокий ек. |фін. посередник, що |ЦБ поділяються на 1) |
    |аналіз та його оцінка, його|виконує комплекс базових |нагромаджувальні |
    | |операцій: акумулює гр. ек.|(обов’язкові) 2) вільні |
    |держ. позики та невиконання|суб’єктів з правом |(надлишкові), встановлює|
    |Урядом своїх зобов’язань з |вільного розпорядження |норму обов’язкового |
    |боку банків інтерес та |ними; вільно розміщає їх у|резерву для комбанків. |
    |вклади ресурсів |доходні активи від свого |ЦБ поєднують риси банк. |
    |скоротились. 1996 – |імені і під свою |установи і держ. органу |
    |відновлення споживчого К., |відповідальність; |управління. Вони |
    |надавався К. населенню під |повернення власникові |використовують |
    |заставу рухомого майна |готівки, перерахування в |кредитування, операції з|
    |ломбардами, та нерухомого –|інш. банки. Банк. сис-ма –|ЦБ тощо як інструменти |
    |комбанками, продаж товару в|законодавче встановлене, |управління гр. ринком, |
    |розстрочку. 2000 – К. |строго структурована |керуючись держ. |
    |талановитій молоді на |сукупність фін. |інтересами та |
    |навчання в вищих закладах. |посередників гр. ринку, |законодавством. За |
    |Комбанки надавали К. малим |які займаються банк. |правовим статусом ЦБ – |
    |під-вам, які розвивались за|дія-тю. Первинну основу |самостійно юр. особа, |
    |рах. них, так і великим |банк. дія-ті складає |його майно |
    |під-вам. НБУ підтримував |комплекс з 3-х операцій: |відокремлюється від |
    |їх, надавав К. комбанкам в |1) приймання гр. коштів |майна держави, може їм |
    |розмірі статутного фонду. |від клієнтів на вклади 2) |розпоряджатися як |
    |Держ. банки (Ощадбанки, АПБ|представлення клієнтам |власник. Організаційний |
    |“Україна”) теж допомагали |кредитів та створення |статус ЦБ – визначення |
    |кред. ресурсами. Але згодом|нових платіжних засобів 3)|завдань та функцій, |
    |вони почали відчувати фін |здійснення розрахунків між|формування статутного |
    |труднощі через несвоєчасне |клієнтами. Необхідність |капіталу, |
    |повернення К. Але |відокремлення банків в |взаємовідносини банку з |
    |незважаючи на все під-ва, |окрему інституційну |держ. органами (з |
    |використовуючи власні |структуру , тобто в банк. |фіскальною, ціновою, |
    |кошти, кредити, нац. та ін.|с-му: банки виконують |інвестиційною |
    |інвестиції поступово почали|суспільно-корисні та |політикою), визначення |
    |виходити з кризи, |необхідні функції і в той |керівництва. ЦБ |
    |відновлювати вир-во і |же час діють, як ком. |взаємодіє з урядом через|
    |експортувати продукцію на |структури, тому необхідно |фінансування дефіциту |
    |зовнішній ринок. Поступово |створити особу с-му |держ. бюджету. ЦБ |
    |припинилось падіння обсягів|регулювання банк. дія-ті |виникли на прикінці 18 |
    |вир-ва. З 2000 почалась |та нагляду за банк. |ст. на базі емісійних |
    |його зростання, крива ВВП |дія-тю. Проявляються: в |банків. Це була епоха |
    |почала йти вгору. |створенні гр.; зберігають |промислової революції, |
    |41. Поняття кредитної |накопичення суспільства; |зріст машинної |
    |системи та її побудова. |банки займаються ком. |індустрії, поява нових |
    |К. сис-ма – совокупність |дія-тю, ціль – прибуток; |галузей, активізація |
    |фін. посередників гр. ринку|високо рисковані дії – |дія-ті банків ( |
    |та сам гр. ринок, тобто |риск кредиту; формує |поширення гр. маси і |
    |фін. посередництво. Гр. |платіжну с-му. Основні |підвищення значення |
    |ринок за хар-ром зв’язку |ознаки б. с-ми: 1) |банкнотного обігу, |
    |між кредиторами та |дворівнева побудова б. |потреба в надійному |
    |позичальниками поділяється |с-ми. На 1-му рівні |платіжному засобі. |
    |на сектор прямого та |знаходиться банк, який |Держава повинна була |
    |непрямого фінансування. |згідно з законодавством |регулювати гр. обіг |
    |Саме у секторі непрямого |дається статус ЦБ. На |через централізацію і |
    |фін-ня з’являється третій |нього покладається |концентрацію емісії |
    |ек. суб’єкт. Вони |відповідальність за |банкнот. Право |
    |називаються фін. |стабільність нац. гр. |емітування закріпила з |
    |посередниками, а їх дія-ть |одиниці та за сталість |одним емісійним банком і|
    |з акумуляції вільного гр. |б.с-ми країни. На 2-му |мала змогу впливати на |
    |капіталу та розміщення його|рівні знаходяться банки, |пропозицію гр., |
    |серед |які займаються ком. |фінансувати держ. |
    |позичальників-витратників |дія-тю, тобто обслуговують|витрати. Тобто потреба в|
    |наз. фінансовим |ек. суб’єктів. 2) |централізації банк. |
    |посередництвом. Вони |централізоване регулювання|емісії спричинила |
    |базуються на одному фін. |дія-ті банків ЦБ і його |виникнення емісійних |
    |ринку з одним суб’єктом – |нормативами. Органи банк. |банків. Основні засади |
    |вільними гр. коштами. |регулювання встановлюються|дія-ті ЦБ: 1) це |
    |Основні фін посередники – |для комбанків ряд |емісіонні центри |
    |банки та небанківські |нормативів, які |готівково-гр. обігу. |
    |фін-кред. установи. |регламентують достатність |Монопольне право емісії |
    |Загальне для них: 1) всі |капіталу, ліквідність |гр. коштів. 2) це банки |
    |фін посередники працюють в |банку, б. риски. 3) |банків; касове, кредитне|
    |секторі непрямого фін-ня, |наявність єдиного для всіх|та розрахункове |
    |2) вони акумулюють гр. |банків механізму керування|обслуговування комбанків|
    |кошти та розміщають їх в |банк. резервами. |3)це банки регулювання |
    |доходні активи від свого |Замикається на ЦБ. 4) |та догляду, встановлюють|
    |ім’я. При цьому вони |створення єдиної |право поведінки, ек. |
    |створюють власні |інфраструктури |нормативи, резерви. 4) |
    |зобов’язання та вимоги. |міжбанківського |банкір уряду та їх фін. |
    |Банк, як позичальник |призначення. Наприклад, |агент 5) провідник |
    |створює свої зобов’язання |банки здійснюють міжбанк. |гр-кредитн. (монетарної)|
    |перед вкладниками. 3) |розрах., ЕС - система |політики. 6) отримання |
    |прибуток фін. посередн. |ТАРГЕТ міжбанк. розрах, в |прибутку не є метою |
    |формується, як різниця між |Україні – с-ма електр. |дія-ті ЦБ. Основне – |
    |доходами від розміщення |платежів. Функції б.с-ми:|регулятивний початок. |
    |акумулюючих гр. коштів та |1) трансформаційна – ЦБ |НБУ створен в 1991. 1999|
    |витратами, які пов’язані з |через рефінансування |– з-н про Нацбанк, |
    |їх залученням. |здійснює всі міжбанківські|регламентується |
    |Відмінність: 1) банки не |операції (кредитні |конституцією. НБУ |
    |тільки акумулюють тимчасово|аукціони, кредитування |підпорядковується |
    |вільні кошти, а й самі |тощо) і трансформує гр. |Верховній Раді та |
    |створюють гр. в процесі |ресурси за строками, за |Президенту. Органи |
    |депозитно-кредитн. дія-ті. |розмірами, за ризиками, в |управління: Рада НБ – |
    |А установи – тільки |регіональному аспекті. ЦБ |15 чол, 7 з казначеїв |
    |акумулюють. 2) банки |підвищує трансформаційний |Верх. Ради, 7 від |
    |здійснюють розрах-кас. |потенціал |Президента, Голова. 2-й |
    |обслуговування всіх інших |вузькоспеціалізованих |орган – Правління НБ. |
    |фін-кредитн. посередників, |банків через кооперацію з |Голова - ВР |
    |тому можуть використовувати|універсальними банками. 2)|44. Побутова та розвиток|
    |їх вільні гр. Класифікація |емісійна – ключова, ф-ція |НБУ. |
    |груп: 1) Банки – від |створення плат. засобів і |НБУ утворено в 1991 р. |
    |цільового призначення: |регулювання гр. обороту |зг з З-ном України “Про |
    |центральні та комерційні. |через зміни попиту на гр, |банки та банк. дія-ть”, |
    |Небанківські – 2 критерії: |тобто управляє пропозицією|як емісійний центр, який|
    |1) хар-р залучення вільних |гр. через ЦБ і всі банки |відповідає за збереження|
    |коштів: на договірній |2-го рівня. 3) |монетарної стабільності.|
    |основі (страхування, ПФ); |стабілізаційна – банки в |Правовий статус визначен|
    |емісія та розміщення |процесі своєї дія-ті |Конституцією України, де|
    |власних ЦП (інвестиційні |забезпечують стабільність |надано право |
    |компанії розміщують свої |гр. ринку: страхування |законодавчої ініціативи |
    |ЦП). 2) хар-р наданих |банк. ризиків та банк. |у Верховній Раді. НБУ –|
    |послуг: страх Ко, ПФ, К. |депозитів; створення |особливий центральний |
    |товарищества, лізингові Ко,|внутрібанк. резервів для |орган держ. управління, |
    |інвестиційні Ко. |покриття рисків; створення|основними функціями |
    |Економічне призначення |механізму обов’язкового |якого є забезпечення |
    |посередників: забезпечення|резервування депозитів |стабільності нац. гр. |
    |суб’єктів гр. ринку |(11-15%); встановлення для|одиниці – гривні. НБУ |
    |максимально сприятливими |банків обов’язкових ек. |забезпечує стабільність |
    |умовами для їх успішного |нормативів (кредит не |цінової та банк. с-ми. |
    |функціонування, на |більше 25% від основного |Структура: центральний |
    |підвищення ефективності їх |фонду); створення с-ми |апарат, територіальні |
    |дія-ті. Переваги: 1) |банк. нагляду (НБУ); |управління в обл і |
    |оперативне розміщення |створення механізму |Кримський автономн. |
    |вільних коштів в доходні |рефінансування банків. |Республіці, розрах |
    |активи для кредиторів, |43. Центральні банки, їх |палати, |
    |мобілізування додаткових |походження та основні |Банкнотно-монетн. двір, |
    |коштів для вир-ва та |засади діяльності. |Держ. скарбниця, |
    |повернення їх для |Головне призначення – це |Центральне сховище гр., |
    |позичальника. 2) скорочення|управління гр. оборотом з |спеціальні під-ва, |
    |витрат суб’єктів на |метою забезпечення |необхідні для дія-ті |
    |формування вільних коштів, |стабільного неінфляційного|банку. Існує дворівнева |
    |розміщення їх та |розвитку ек-ки. ЦБ впливає|с-ма управління ЦБ: 1) |
    |запозичення податкових. 3) |на |Рада НБУ (15 осіб, |
    |послаблення фін. ризиків |банки з галузевою |комбанків. В депоз. |
    |для суб’єктів, вона |спеціальністю – |зобов’язаннях домінуючим|
    |перекладається на |обслуговування у межах |є депозит до запитання в|
    |посередників ( збільшення |певної галузі гос-ва, з |нац та інвалюті (62,4%).|
    |дохідності позичкового |функціональною |Вони зросли після |
    |капіталу, скорочення витрат|спеціалізацію – вузьке |введення грн., що |
    |на фін. операції. 4) |коло спеціалізованих |свідчить про довіру нац.|
    |надання додаткових послуг |операцій (інвестиційні, |гр. Активи комбанків |
    |посередниками, як |іпотечні, ощадні тощо). |зростають за рах. |
    |страхування, пенсійне |Початок банків – 6-7 ст |кредитних операцій |
    |забезпечення, права |від храмів до приватних |(короткострокові), |
    |власності. Посередники |осіб завдяки розвитку |наданих промисловості і |
    |позитивно впливають на |торгівлі. Англійський банк|торгівлі, під-вам, |
    |кругообіг капіталу в |- класичний приклад |зростає кредити на |
    |призначені Радою, 7- |капіталістичного б. 17 ст |інвестиційну дія-ть. |
    |Президентом Укр на 7 років)|– поява акціонерних |Поступово суб’єктами |
    |. Вона розробляє основні |товариств, 19 ст – |кредитування стали госп.|
    |засади гр-кредитн політики |акціонерні банки на |колективної форми |
    |та контроль за ними, її |провідних позиціях. Роль |власності, приватні, |
    |методи та інструменти, |б: передача гр. капіталу |міжнародні, держ під-ва |
    |дохід та витрати банку. 2) |від накопичення до |та юр. особи. Важливий |
    |Правління НБУ – реалізація |використання; економія |розвиток кред. |
    |монетарної політики, |суспільних витрат, |населення, перевага |
    |організація дія-ті банку, |сприяють зростанню вир-ва,|кред. на поточні |
    |склад формується Головою |капіталу, інвестиції. |потреби. Розвиток кр. |
    |НБУ при затвердженні Ради |Засновники б: вітчизняні |послуг банків: овердрафт|
    |НБУ. Голова визначається |та зарубіжні юр та фіз |(фіз та юр. особи), |
    |ВР на 5 років. Голова Ради|особи за винятком народних|операції РЕПО, за |
    |обирається на 3 роки. |депутат та ін. виконавч. |векселями, за |
    |Принципи НБУ: 1) |органів влади, партій, не |факторинговими та |
    |незалежність банку – органи|військовослужбовці, кадри |експортно-імпортними |
    |виконавч. та держ. влади не|суду, прокуратури, з |операціями. Але існує |
    |мають право втручатися. 2) |органів управління. З |велика кількість |
    |контроль парламенту та |метою незловживання |прострочених, |
    |президента за дія-тю банку |владою. Банк реєструється |пролонгованих і |
    |3) економічна самостійність|в НБУ, отримує ліцензію на|сумнівних кр. Це |
    |– видатки за рах. власних |здійснення певних |пов’язано з наявністю |
    |доходів 4) централізація |операцій. Вищий орган |ризиків щодо повернення |
    |сис-м – реалізація єдиної |управління – збори |кр., інфляція очікувань,|
    |держ. монетарної політики в|акціонерів, виконавчий |відсутність механізму |
    |усім регіоні. 5) єдність |орган – Правління (керує |захисту інтересів |
    |сис-ми – спільність цілей |Голова) , пайовим – |банків. Інвестиційні |
    |та завдань. 6) Вертикальна |дирекція (Генеральний |операції – важливий вид |
    |структура управління банком|директор). |активних операцій |
    |- посади за наказами |Операції б: в залежності |банків, при прискоренні |
    |управлінь НБУ. Функції: 1) |від хар-ру та відображенню|приватизації очікується |
    |емісійний центр – |на балансі операцій |пожвавлення банк. дія-ті|
    |організація і регулювання |існують пасивні, активні |на ринку ЦП. Успіх банку|
    |гр. обігу, прогнозує його, |та банківські послуги. |визначається його фін. |
    |зберігання гр. та |Пасивні – операції по |результатами, |
    |інкасація. 1992 – гр. |мобілізації ресурсів, 3 |співвідношенням доходів |
    |реформа укр. крб., емісія |групи, залежать від виду |і витрат. Найточніший |
    |грн. 2) визначає дизайн, |ресурсів: 1) операції по |показник фін. результату|
    |номінал, сис-му захисту, |формуванню власних |є показник відношення |
    |ознаки 3) забезпечує |ресурсів б. (уставний |чистого прибутку до |
    |комбанки готівкою, розрах і|капітал, резервний фонд) |акціонерного капіталу |
    |кредитне обслуговування. 4)|2) депозитні операції – |(ROE). Рекордним цей |
    |банк банків – СЕП при |основний ресурс, 3) |показник був в 1994 р, |
    |міжбанк розрах. З 1994 – |недепозитні – залучення |коли в Україні була |
    |кредитні аукціони, 1996 – |позикових средств на |гіперінфляція. Причина |
    |ломбардне кредитування |міжбанківському кред. |цієї ситуації є зміна |
    |комбанків під облігації |ринку та випуск боргових |чистого прибутку і |
    |внутрішньої держ. позики. |зобов’язань. Структура |сплаченого статутного |
    |1997 – рефінансування через|пасивів в Укр: залучені |фонду. Велика проблема у|
    |ЦП на управління |ресурси – 88% (кошти юр |комбанків України є |
    |ліквідністю гр. ринку та |осіб 39%, фіз осіб 22%, |недостатність капіталу, |
    |кредитування уряду для |ЦП, емітовані банком 3%, |неякісна структура |
    |вирішення бюджетних |кошти НБУ-6% та інші) та |активів. З цього виникає|
    |проблем. 5) банк. |власні кошти – 12%. |проблеми в банках, НБУ |
    |регулювання та нагляд через|Активні операції: 1) |переводить їх на режим |
    |службу банк. нагляду у |кредитні –45% 2) |фін. оздоровлення, |
    |складі центрального |вкладення, інвестиції в ЦБ|половина знаходиться у |
    |апарату. 6) кредитування та|–6%, 3) формування касових|стадії ліквідації. За |
    |розрах-касове |залишків та резервів –12% |1992-1999 ліквідовано 69|
    |обслуговування уряду, 7) |4) основні фонди –8% 5) |банків, 16 у 1998 . |
    |платіжний агент уряду |інші активи. |Знизилася ліквідність і |
    |стосовно зовнішнього боргу |Банк. послуги – дії банк. |платоспроможність |
    |– розпорядник кредитів від |установ на замовлення |банків, фін. стан та |
    |МВФ, складає платіжн. |клієнтів, які не пов’язані|активи. Для успішної |
    |баланс та звітність про |із залученням додаткових |дія-ті банку велике |
    |борг України. 8) провідник |ресурсів. Основна форма |значення має їх |
    |монетарної політики – |оплати – комісія. Послуги:|стабільність, здатність |
    |управління гр. обігом, |1) ліцензовані – з |банку відповідати за |
    |забезпечування ек. та фін |ліцензії НБУ: |свої зобов’язання, |
    |стабільності нац валюти. |обслуговування рах-ків |забезпечувати |
    |1994 – НБУ встановив |клієнтів у нац та валюті, |прибутковість. |
    |офіційну % ставку, розмір |інкасація, депозити, |Стабільність можлива при|
    |обов’язкового резервування.|видача гарантій тощо 2) |підтриманні системи ек. |
    |1999 – скасування валютн. |чисті – послуги без |параметрів, що |
    |обмежень, отримання |ризиків для активів б: |встановлює ЦБ. Банк. |
    |кредитів від МВФ. Політика |розрахунки за кошти |система України за 10 |
    |НБУ повинна бути |клієнтів, інкасові та |років перейшла до нового|
    |направленою на: 1) |касові послуги тощо 3) |шляху розвитку. |
    |внутрішня та зовнішня |комісійні – послуги з |47. Небанківські |
    |стабільність грн. 2) |стягненням комісії: |фінансові кредитні |
    |стійкість банк. с-ми 3) |депозитарій, розміщення ЦП|установи. |
    |стимулювання |тощо 4) гонорарні - |Небанк кр. установи – |
    |кредитно-інвестиційної |отримання обумовленої |фін. посередники гр. |
    |дія-ті комбанків. |наперед плати: лізинг, |ринку, які здійснюють |
    |45. Банки 2-го рівня, їх |трастові посл 5) спредові |акумуляцію заощаджень і |
    |походження, види, правові |– дохід від різниці між |розміщення їх у дохідні |
    |основи організації, |комісією від клієнта та |активи: у ЦП та кредити |
    |операції. |комісією при організації |(довгострокові). Спільне|
    |Комбанки – кредитн. |даної посл 6) балансові – |з банками: 1) |
    |установи, що здійснюють |облік на баланс. рах: |функціонують у секторі |
    |універсальні банк. операції|кредитні, валютні тощо, |опосередкованого |
    |для під-в, установ і |позабалансові – гарантії, |фінансування; 2) |
    |населення головним чином за|поручительства. |формують свої пасиви, |
    |рах. гр. коштів, залучених |46. Особливості формування|випускають боргові |
    |у вигляді внесків і |комбанків в Україні. |зобов’язання 3) |
    |депозитів. Вони здійснюють|Створення нац. дворівневої|розміщують ресурси в |
    |розрах-кас. обслуговування |банк. с-ми після прийняття|активи, купують боргові |
    |юр та фіз осіб, приймають |З-ну “Про банки та банк. |зобов’язання, створюючи |
    |вклади, ведуть рах. банків-|дія-ть” в 1991. Визначено |власні вимоги 4) |
    |кореспондентів тощо. Їм |1-й рівень НБУ, 2 |зобов’язання більш |
    |забороняється займатися |–комбанки. В 2000 |ліквідні. Відмінності: |
    |дія-тю в сфері матер. |кількість комбанків 203 в |1) не пов’язані з |
    |вир-ва і торгівлі матер. |тому числі акціонерні |базовими банк. |
    |цінностями, страхуванням, |товариства, відкриті та |операціями 2) не впливає|
    |монополізувати ринок банк. |закриті, ТОВ з обмежен. |на пропозицію гр., не |
    |посл. Класифікація: 1) за |відповідальністю, з 1994 |створює депозити, не має|
    |формою власності: унітарні |з’являлися комб. з ін. |обов’язкового |
    |– власник держава чи |капіталом. За активами |резервування 3) |
    |приватна особа (Ощадбанк, |поділяються: найбільші |вузькоспеціалізовані, |
    |Ексімбанк), Стат. Фонд за |(понад 1 млрд.грн), великі|здійснюють дія-ть за |
    |рах. бюджетн. коштів і |(понад 100), середні |хар-ром коштів |
    |кошт. бюджетн установ. |(понад 10) –переважна |кредиторів, та за своїми|
    |Колективні – комбанки з |більшість, малі (за 10 |додатковими послугами. |
    |колективн. формою |млн.грн). Баланс. капітал |Особливість: депозитні |
    |власності: 1) АКБ – |створюється за рах стат. |кошти не можуть вільно |
    |відкрита (124 б.) та |капіталу, резервних |використовуватись |
    |закритий (49 б.) тип |фондів, прибутку минулих |небанк. фін. установами.|
    |власності за рах. капіталу |років, поточного року та |Вони поділяються на |
    |засновників (Промінвест) 2)|ін. капітал. Залучення |договірних фін. |
    |пайові (28, ТОВ) – внески у|вільних коштів та |посередників, які |
    |статутн. фонд, кожний |спрямування їх на розвиток|залучають кошти на |
    |учасник зберігає право |нац ек, збільшення |підставі дог з |
    |власності. 2) від розміру |депозитів – робота |кредитором: страх. |
    |активів – малі – активи |зобов’язань, на капітал |компанії, ПФ, ломбарди. |
    |менше 50 млн.грн (57 б), |банку, не більше 25% 2) | |
    |середні –більше 50 млн |надання кредитів інш. |на кредитні та |
    |(37), найбільші – більше |банкам не більше 200% його|інвестиційні операції. |
    |100% (53), 7 б – крупні |капіталу 3) отримання |Кредитні – надання і |
    |(Аваль, Укрєксімбанк, |кредитів від ін. банків не|погашення банк. позичок |
    |Ощадбанк, Укрсоц, ПУМБ) 3)|більше 300% капіталу. 4) |на принципах |
    |від наявності філій |вкладення в інвестиції не |строковості, цільового |
    |комбанки – багатофілійни, |більше 50% капіталу. |хар-ру, платності |
    |малофілійні, безфілійни. 4)|Прибутковість залежить від|кредиту на певних умовах|
    |від діапазону операцій і |відношення доходів та |і вимогах зг нормативів |
    |сектору ринку – |витрат. ЇЇ вимірювання: |НБУ. Загальна сума Кр. |
    |універсальні – широкий |1) прибутковість банк. |не повинна перевищувати |
    |спектр дія-ті, з |активів (ROA) – |восьмикратний розмір |
    |клієнтською спеціалізацію –|співвідношення чистого |власних коштів. Кр. |
    |основні засновники |прибутку й активів. |видається юр та фіз |
    |кооперативи (1990-1993р. на|Показує скільки чистого |особам, рішення |
    |Україні), |прибутку дає одиниця |приймається колегіально,|
    |та на інвестиційні фін. |активів банку 2) |враховують фін. |
    |посередник, які залучають |прибутковість акціонерного|стабільність |
    |кошти через продаж своїх ЦП|капіталу (ROE) – |позичальника, вид його |
    |(акцій, облігацій тощо): |відношення чистого |дія-ті та заставу. При |
    |інвест. фонди, фін. |прибутку до акціонерн. |банк Кр. використовують |
    |компанії тощо. Страх. |капіталу, приблизно |прості, спеціальні та |
    |компанії – фін. |дорівнює дивідендам |контокорентні рах. |
    |посередники, надають страх |акціонерів 3) %% маржа |Простий – активне |
    |посл., формують спеціальні |(SPRED) – показник банку, |сальдо, кожна проводка |
    |страх. фонди на підставі |як посередника між |по кр. оформлюється |
    |дог. з фіз та юр особами, |вкладниками та |док-ми, найбільш |
    |виплачують гр. у |позичальниками. СПРЕД = |поширена форма. |
    |обумовлених розмірах у разі|(%% доходи/доходні активи)|Спеціальний – при |
    |настання страхов. випадків.|– (%% витрати/платні |кр-нні. векселями, |
    |Методи роботи страх |пасиви). На його розмір |виникає кредитове |
    |компаній: продають страх |впливають: склад та обсяг |сальдо, яке |
    |поліси, мобілізують певні |залучених коштів, розмір |зараховується відразу на|
    |кошти, розміщують їх у |кредитних та ін. вкладень,|рах. позичальника. |
    |дохідні активи, з яких |враховуються також чистий |Контокорентний рах – |
    |покривають свої операційні |прибуток на одну акцію, |активно-пас. рах., на |
    |витрати, одержують |чиста %% маржа. |якому обліковуються всі |
    |прибутки. З мобілізованих |Прибутковість важлива для |операції банку з |
    |коштів створюють резерви |банку, для його капіталу, |клієнтом, як позичковий |
    |для виплати відшкодувань |його зростання, для |рах з дебет. або кредит.|
    |при страхових випадках. |виплати дивідендів, але з |сальдо. Банк контролює |
    |Пенсійні фонди – фін. |урахуванням і міn |використання кр, |
    |посередники, які акумулюють|ризиків. Тому головне |своєчасне його |
    |кошти юр. та фіз осіб у |завдання банку – |повернення і сплату %%. |
    |цільові фонди, з яких |балансування між |Інвестиційні операції – |
    |виплачуються кошти після |прибутковістю та ризиком. |вкладання кошт. в ЦП |
    |певного віку. Внески до ПФ|56. Характеристика |під-в (держ, |
    |постійні і прогнозовані. |пасивних операцій |колективних, приватних) |
    |Тому розміщення вільних |комбанків. |на тривалий період часу.|
    |коштів в довгострокові |Пасивні операції – це |Інвестиційні ЦП – |
    |доходні активи (облігації, |операції, за допомогою |боргові зобов’язання у |
    |державні ЦП), чим |яких банки формують свої |вигляді акцій, |
    |покривають свої операційні|гр. ресурси для проведення|облігацій, векселів |
    |витрати, та виплачують |кредитн, інвестиційн та |тощо. Вони створюють |
    |пенсії понад суми пенс. |інш. активних операцій. |вторинний резерв для |
    |внесків. ПФ бувають |Ресурси комбанків – це |задоволення потреб у |
    |державні (створення |сукупність гр, що |додаткових коштах, що |
    |центральних та місцевих |перебувають у його |перевищують ресурси. |
    |органів, відрах. з зпл, |розпорядженні і |Мета: безпека гр. |
    |тому розміщення коштів |використовуються для |коштів, їх |
    |переважно в держ ЦП) та |використання певних |диверсифікація, дохід та|
    |приватні (створення певними|операцій. Існують власні |ліквідність. Існують |
    |фірмами для виплати пенсій |ресурси – статутні, |такі фактори ризику: |
    |та допомог своїм |резервні фонди для |кредитний – емітент не в|
    |працівникам, розміщення |забезпечення фін. |змозі сплачувати свої |
    |коштів в ЦП фірм, які їх |стабільності дія-ті банку,|фін. зобов’язання; |
    |створили) Ломбарди – фін |він страхує інтереси |фінансовий – |
    |посередник, видає позички |вкладників та кредиторів. |непередбачені зміни на |
    |населенню під заставу |Поділяється на основний |ринку ЦП призводять до |
    |рухомого майна. Лізингові |(статутн, резервн фонди, |втрат із-за продажу їх |
    |компанії – фін. |неперозподілен приб |зі знижкою. Процентний –|
    |посередники, які придбають |минулих років) та |коливання ринкових |
    |предмети тривалого |додатковий (загальн. резер|ставок при фіксованому %|
    |користування та передачі їх|за активними операціями і |на облігації. |
    |в оренду фірмам-орендарям |поточн доходами). |Інвестиційна дія-ть |
    |для їх дія-ті, які |Статутний фонд при |повинна систематизовано |
    |поступово сплачують їх |відкритому АТ формується |контролюватися, |
    |вартість по строку. |від передплати на акції ,|захищатися від ризику |
    |Особливість: кредитування в|в закритому – через |збитків та втрат |
    |товарн. формі, має |перерозподіл акцій між |ліквідності. Кред та |
    |довгостроковий хар-р. |засновників. Резервн. фонд|інвест операції тісно |
    |Інвестиц. фонди (банки, |покриває збитки, оплата |пов’язані між собою. Їм |
    |компанії) – фін. |дивідендів, це стійкість |притаманні ризики, для |
    |посередники, управляють |комбанку. Його рівень 50% |запобігання й |
    |вільними коштами інвест. |від статутного фонду. |оптимізації яких банки |
    |призначення. Вони |Існують спеціальні фонди |використовують певні |
    |акумулюють гр. дрібних |для розвитку банку за рах |інструменти. |
    |інвесторів шляхом випуску |прибутку. |57. Кредитні операції. |
    |власних ЦП, а потім |Залучені ресурси – кошти |Хар-ка та класифікація |
    |розміщують їх в акції |на поточн, депозитних та |операцій. Методи |
    |корпорацій та держ. ЦП. |ін. рах. клієнтів, які |управління ризиками. |
    |Доходи їх з дивідендів та %|розміщуються на активах з |Кр. операції належать до|
    |з ЦП, та курсов. різниці. |метою отримання прибутку |активних операцій банку.|
    |Вони бувають відкриті - |чи забезпечення |Активні операції банків |
    |власники мають право |ліквідності банку. |– дія-ть із |
    |продати акції самому фонду,|Поділяються на депозитні: |використанням власного |
    |який повинен їх купувати, |1) до запитання – на |капіталу, залучених |
    |закриті – акції продаються |поточному рах. клієнта для|коштів для одержання |
    |на вторинному ринку, |розрах по госп. операціям,|прибутку при розподілі |
    |взаємні фонди гр. ринку – |контокоректні рах – |ризиків і підтриманні |
    |акції як чековий та |поточні рах з комісією 2) |ліквідності. Поділяються|
    |високодохідний депозит, які|Строкові – розміщенні |на кредитні та |
    |виписуються на рах фонду в |кошти в банку на строк від|інвестиційні операції. |
    |банку, які приваблюють |1 місяця, не здійснюють |Кредитні – надання і |
    |інвесторів. Фінансові |поточні платежі. Це |погашення банк. позичок |
    |компанії – через продаж |найкращий вид депозиту під|на принципах |
    |своїх ЦП кошти направляють |%. Та недепозитні |строковості, цільового |
    |у позички фіз та юр особам,|(позичені) кошти– залучені|хар-ру, платності |
    |як короткострокові і |кошти, як міжбанк. |кредиту на певних умовах|
    |невеликі кредити. Лізингові|кредити, кредити НБУ, |і вимогах зг нормативів |
    |та факторингові Ко належать|операції з ЦП тощо для |НБУ, видаються в межах |
    |до цієї групи, так як теж |підтримки поточної |наявних ресурсів. |
    |кредитують клієнтів. |ліквідності. Міжб. кредит |Загальна сума Кр. не |
    |48. Стійкість банківської |– розміщення вільних |повинна перевищувати |
    |системи, її значення та |ресурсів в інших банках. %|восьмикратний розмір |
    |механізм забезпечення. |ставка нижча ніж за |власних коштів. Кр. |
    |Для стабільної дія-ті |кредитами господарствам і |видається юр та фіз |
    |банків створена с-ма ек. |пов’язана з обліковою |особам, рішення про |
    |нормативів НБУ, яка є |ставкою НБУ. |видачу кр. приймається |
    |обов’язковою для всіх |Так пасивні операції |колегіально і |
    |комбанків. Найважливіші |комбанків полягають у |оформлюється протоколом,|
    |нормативи: статутного |формуванні власної і |в межах параметрів банку|
    |капіталу (не менше 1 млн |залученої ресурсної бази, |(приоритетні напрями |
    |евро), платоспроможності |на підставі і за рахунок |кредитування, кред. |
    |(співвідношення між |якої здійснюються активні |портфель, розмір 1-го |
    |капіталом і активами банку,|операції. |кр., фін стан |
    |з урахуванням ризиків. Не |55. Характеристика |позичальника, % ставка |
    |нижче 8%) і достатності |активних операцій |тощо). Кр. вимагають |
    |капіталу (відношення |комбанків. |додаткових умов: фін. |
    |капіталу до активів, |Активні операції банків – |стабільність |
    |зменшених на резерви. Не |дія-ть із використанням |позичальника його |
    |менше 4%). Нормативи |власного капіталу, |рентабельність та |
    |ліквідності – вкладання гр.|залучених коштів для |ліквідність, вид його |
    |у ліквідні активи: 1) |одержання прибутку при |дія-ті та застава, |
    |миттєвої ліквідності – |розподілі ризиків і |власне майно, капітал. |
    |відношення сум на коррах.та|підтриманні ліквідності. |Кр. не видаються: на |
    |в касі до поточних |Поділяються |покриття збитків в |
    |зобов’язань банку, не менше|позичальниками поділяється|дія-ті; на |
    |20% 2) загальної лік-ті – |на сектор прямого та |49. Поняття валюти, її |
    |відношення загальн. активів|непрямого фінансування. |види, призначення та |
    |до загальн. зобов’язань |Саме у секторі непрямого |сфера використання. |
    |банку, не менший 100%, |фін-ня з’являється третій |Конвертованість валюти. |
    |тобто збалансовані активи |ек. суб’єкт. Вони |Нуйбільш прийнятним є |
    |та пасиви. 3) |називаються фін. |визнач. валюти як |
    |співвідношення між |посередниками, а їх дія-ть|будь-яких грошових |
    |високолік-ними і робочими |з акумуляції вільного гр. |коштів, формування та |
    |активами – не менше 20%. |капіталу та розміщення |використання яких прямо |
    |Нормативи ризику – |його серед |чи опосередковано |
    |змінюваність фін становища |позичальників-витратників |пов”язано із |
    |та підвищений ризик |наз. фінансовим |зовнішньлекномічними |
    |операцій, тому мета – |посередництвом. Вони |відносинами. Валюта |
    |недопущення збитків: 1) MAX|базуються на одному фін. |класифікується за |
    |ризик на 1 постачальника – |ринку з одним суб’єктом – |кількома критеріями. |
    |ділення сукупної |вільними гр. коштами. |Основним з них є |
    |заборгованості та 100% |Основні фін посередники – |емітенська належність |
    |виданих |банки та небанківські |валюти. За цим критерієм|
    |збільшення статутного |фін-кред. установи. |виділяють: |
    |фонду; для бюджетних |Загальне для них: 1) всі |національну в. , яка |
    |платежів; для банкрутних |фін посередники працюють в|виражена в горшах, що |
    |під-в; при простроченій |секторі непрямого фін-ня, |емітуються національною |
    |заборгованості при позиках |2) вони акумулюють гр. |банк. Систеиою.(для |
    |та несплачених %. При банк |кошти та розміщають їх в |України – гривня). |
    |Кр. використовують прості, |доходні активи від свого |Іноземну в., виражену в |
    |спеціальні та контокорентні|ім’я. При цьому вони |грошах, що емітуються |
    |рах. Простий – активне |створюють власні |банківськими системами |
    |сальдо, кожна проводка по |зобов’язання та вимоги. |інщих країн.(для України|
    |кр. оформлюється док-ми |Банк, як позичальник |– всі, крім гривні) |
    |(плат доручен), найбільш |створює свої зобов’язання |Колективну в., виражену |
    |поширена форма. Спеціальний|перед вкладниками. 3) |в особливих міжнародних |
    |– в окремих випадках (при |прибуток фін. посередн. |грошових одиницях, що |
    |кр-нні векселями), виникає |формується, як різниця між|емітуються міжнародними |
    |кредитове сальдо, яке |доходами від розміщення |фінансово-кредитними |
    |зараховується відразу на |акумулюючих гр. коштів та |установами і |
    |рах. позичальника. |витратами, які пов’язані з|функціонують за |
    |Погашення кр. за плат. |їх залученням. |міждержавними угодами. |
    |дорученнями, та за |Відмінність: 1) банки не |(СДР, запроваджена в |
    |надходжен. коштами за |тільки акумулюють |міжнародний оборот МВФ, |
    |векселями на спец рах. |тимчасово вільні кошти, а |евро). |
    |Контокорентний рах – |й самі створюють гр. в |За режимом використання |
    |активно-пас. рах., на якому|процесі депозитно-кредитн.|в. поділяються на: |
    |обліковуються всі операції |дія-ті. А установи – |неконвертовані; |
    |банку з клієнтом, платежі |тільки акумулюють. 2) |конвертовані. |
    |за дорученням клієнта та |банки здійснюють |Неконверт. є валюти, які|
    |надходження в вигляді |розрах-кас. обслуговування|неможливо вільно |
    |вкладів, повернення позик |всіх інших фін-кредитн. |обміняти на іноземні |
    |тощо. Він як позичковий рах|посередників, тому можуть |валюти за ринковим |
    |з дебет. або кредит. |використовувати їх вільні |курсом, їх ввіз та вивіз|
    |сальдо. |гр. Класифікація груп: 1) |жорстко |
    |Для запобігання ризиків |Банки – від цільового |обмежується.(валюти |
    |повинно встановити |призначення: центральні та|слаборозвинутих країн, |
    |потенціал позичальника, |комерційні. Небанківські –|які переживають глибоку |
    |його обгрунтування кр., |2 критерії: 1) хар-р |і хронічну екон. і |
    |оцінити його якості |залучення вільних коштів: |фінанс. кризу). |
    |(репутація, порядність, |на договірній основі |Конверт. є в., які |
    |забезпечення в минулому), |(страхування, ПФ); емісія |вільно обмінюються на в.|
    |фін. стан, його ліквідність|та розміщення власних ЦП |інших країн, за курсом, |
    |, ефективність вир-ва, |(інвестиційні компанії |що формується у |
    |використання капіталу. В |розміщують свої ЦП). 2) |встановленому порядку, і|
    |банку використовуються 2 |хар-р наданих послуг: |вільно вивозяться через |
    |джерела погашення позичок: |страх Ко, ПФ, К. |кордон. Конвертованість |
    |первинний та вторинний. |товарищества, лізингові |в. можна класифікувати |
    |Первинні – для стабільних, |Ко, інвестиційні Ко. |за кількома критеріями: |
    |першокласних клієнтів, які |Економічне призначення |1. За повнотою |
    |погашають позички у вигляді|посередників: |конвертації: повна; |
    |доходів постачальника. |забезпечення суб’єктів гр.|часткова. |
    |Вторинні – забезпечення |ринку максимально |За видами суб”єктів: |
    |позичальника під кредит в |сприятливими умовами для |зовнішня; внутрішня. |
    |формі: застави, гарантії, |їх успішного |За характером |
    |рах від 3-ї особи, іпотека,|функціонування, на |економічних операцій, що|
    |страхова угода. Банк |підвищення ефективності їх|обсуговуються |
    |контролює використання кр, |дія-ті. Переваги: 1) |конвертованою валютою: |
    |своєчасне його повернення і|оперативне розміщення |за поточними операціями;|
    |сплату %%. При порушенні |вільних коштів в доходні |за переміщенням |
    |умов контракту банк може |активи для кредиторів, |капіталу. |
    |довгостроково стягнути кр. |мобілізування додаткових |Повна конвертоність |
    |та % по ньому з |коштів для вир-ва та |означає можливість |
    |позичальника, застосувати |повернення їх для |віьного обміну нац. |
    |штрафні санкції. |позичальника. 2) |валюти на іноземну для |
    |58. Інвестиційні операції |скорочення витрат |всіх категорій власників|
    |комбанків. Мета проведення |суб’єктів на формування |та за всіма видами цілей|
    |операцій та їх |вільних коштів, розміщення|або операцій. |
    |класифікація. Методи |їх та запозичення |Часткова конверт. |
    |управління ризиками. |податкових. 3) послаблення|Означає, що нац. Вал. |
    |Інвестиційні операції – |фін. ризиків для |Обмінюється на іноземну |
    |вкладання кошт. в ЦП під-в |суб’єктів, вона |з певними обмеженнями. |
    |(держ, колективних, |перекладається на |Напр., для одних осіб її|
    |приватних) на тривалий |посередників ( збільшення |обмін дозволений, а для |
    |період часу. Вони |дохідності позичкового |інших – ні. Якщо |
    |відносяться до активних |капіталу, скорочення |конвертація нац. Валюти |
    |операцій банку. Активні |витрат на фін. операції. |доєволена тільки для |
    |операції банків – дія-ть із|4) надання додаткових |нерезидентів, то вона |
    |використанням власного |послуг посередниками, як |наз. зовнішньою, а якщо |
    |капіталу, залучених коштів |страхування, пенсійне |для резидетів – |
    |для одержання прибутку при |забезпечення, права |внутрішньою. Якщо |
    |розподілі ризиків і |власності. Посередники |конвертація поширюється |
    |підтриманні ліквідності. |позитивно впливають на |тільки на платежі за |
    |Інвестиційні ЦП – боргові |кругообіг капіталу в |поточними операціями, |
    |зобов’язання у вигляді |процесі відтворення, |вона наз. поточною, яко |
    |акцій, облігацій, векселів |розвитку вир-ва, торгівлі |тільки на платежі за |
    |тощо. Вони створюють |та ін. сфер. |рухом капіталу – |
    |вторинний резерв для |50. Валютний курс. |капітальною. |
    |задоволення потреб у |Валютні курси - можуть |51. Валютний ринок, |
    |додаткових коштах при |бути фіксовані, або |суть, види та основи |
    |вилученні вкладів |гнучкі. Фіксовані - це |функціонування. Фактори,|
    |клієнтами, що перевищують |система, що припускає |що впливають на попит та|
    |ресурси. Мета інвест. |наявність зареєстрованих |пропозицію навалютному |
    |операц: безпека гр. коштів,|паритетів. Фіксовані |ринку. |
    |їх диверсифікація, дохід та|валютні курси можуть бути |За своїм економічним |
    |ліквідність. Існують такі |або дійсно фіксовані, що |змістом валютний ринок –|
    |фактори ризику: кредитний –|базуються на золотому |це сектор грошового |
    |емітент не в змозі |стандарті, вони можливі |ринку, на |
    |сплачувати свої фін. |лише за умов золотого |якомуурівноважуються |
    |зобов’язання (опл доходів в|стандарту, або договірно |попит і пропозиціяна |
    |формі дивідендів, %%); |фіксовані, що базуються на|такий специфічний товар,|
    |фінансовий – непередбачені |одній чи кількох валютах |як валюта. |
    |зміни на ринку ЦП |або на умовно встановленій|За своїм призначенням і |
    |призводять до втрат із-за |офіційній цін золота. |організаційною формою |
    |продажу їх зі знижкою. |Гнучкі курси - це |валютний ринок – це |
    |Процентний – коливання |системи, при який у валют |сукупність спеціальних |
    |ринкових ставок при |не має офіційних валютний |інститутів та |
    |фіксованому % на облігації.|паритетів. Тут виділяють |механізмів, які у |
    |Інвестиційна дія-ть повинна|дві групи валют: плаваючі |основу для с-ми, а с-ма |
    |систематизовано |валюти (самостійно |є механізмом |
    |контролюватися через стан |змінюються на базі попиту |забеспечення |
    |ринку ЦП, захищатися від |та пропозиції на ринку) та|функціонування і |
    |ризику збитків та втрат |коливні валюти |регулювання ринку. |
    |ліквідності. Метод |(прив’язують валютні курси|Нац. В. с-ми базуються |
    |зменшення ризику – |до валютний кошиків). |на національних грошах |
    |формування інвест. портфеля|Для держав з ринковою |і, по суті, єскладовими |
    |за рах. ЦБ, які мають |економікою найдоцільнішим |грошовиз с-м окремих |
    |різний рівень якості та |є притримування керованого|країн. Як і ці останні, |
    |різні строки погашення. |плаваючого курсу відносно |вони визначаються |
    |Вони поділяються на |ВКВ. На У. Нині діє режим |загальнодержавним |
    |інвестиційні (розрах. на |валютного коридору, на |законодавством. |
    |тривалий строк) та на |1998 рік валютний коридор |Міжнродні та сітові в. |
    |вторинні ліквідні резерви, |встановлено: 1.7 за 1 $ |с-ми грунтуються на |
    |які можна перетворити в гр.|валютної торгівлі. Щоденні|багатьох валютах |
    |через продаж на ринку ЦП, |обороти світового |провідних країн світу та|
    |строки встановлює |валютного ринку |міжнародних |
    |керівництво банку. Вони |перевищують декілька |(колективних) валютах |
    |відрізняються ступенем |трильйонів доларів США і |(євро, СДР та ін.) і |
    |ліквідності. |швидко збільшуються, що |формуються на підставі |
    |59. Сутність, призначення |свідчить про величезні |міждержавних угод та |
    |та види фін. посередників |розмахи валютних потоків |світових традицій. |
    |гр. ринку. |на світовому ринку. |Формування в. с-ми |
    |К. сис-ма – совокупність |Валютний ринок можна |України розпочалося |
    |фін. посередників гр. ринку|класифікувати і за іншими |одночасно з формуванням |
    |та сам гр. ринок, тобто |критеріями: |нац. Грошової с-ми, |
    |фін. посередництво. Гр. |за характером операцій: |складовоїю якої вона є. |
    |ринок за хар-ром зв’язку |ринок конверсійних |Уже Законом України “Про|
    |між кредиторами та |операцій; ринок |банки і банківську |
    |взаємодії забеспечують |депозитно-кредитних |діяльність”, ухваленому |
    |можливість вільно |операцій; |1991р., були сформовані |
    |продати-купити національну |за територіальним |деякі правові норми щодо|
    |та іноземну валюту на |розміщенням: європейський,|організації валютного |
    |основі попиту та |північноамериканський, |регулювання і контролю в|
    |пропозиції. |азіатський та ін.; |Україні: установлено |
    |В.р. має всі атрибути |за видами конверсійних |ліцензування НБУ |
    |звичайного ринку: об”єкти і|операцій: ринок ф»ючерсів,|комерційних банків на |
    |суб”єкти, попит і |ринок опціонів тощо; |здійснення операцій в |
    |пропозицію, ціну, особливу |за формою валюти, якою |іноземній валюті, |
    |інфраструктуру та |торгують: ринок |дозволено НБУ купувати і|
    |комунікації тощо. |безготівкових операцій, |продавати іноземну |
    |Об”єктом купівлі-продажу на|ринок готівки. |валюту, представляти |
    |цьому ринку є валютні |Ринок конверсійних |інтереси України у |
    |цінності, іноземні – для |операцій є найтиповішим |відносинах з |
    |резидентів, коли вони |для валютного ринку |центральними банками |
    |купують чи продають їх за |взагалі, його ключовим |інших країн та у |
    |нац. Валюту, та національні|елементом. На цьому ринку |міжнародних |
    |– для нерезидентів, коли |купівля-продаж |валютно-фінансових |
    |вони купують чи продаютьці |здійснюється в традиційній|органах; забов”язано НБУ|
    |цінності за іноземну |формі, переважно на |організувати накопичення|
    |валюту. Об”єктом |еквівалентних засадах |та зберігання |
    |купівлі-продажу одночасно |шляхом обміну рівновеликих|золотовалютних резервів.|
    |виступають націнальні і |цінностей, представлених |Це були перші кроки до |
    |іноземні валютні цінності. |різними валютами. Якраз на|перетворення НБУ в |
    |Суб»єктами валютного ринку |цьому ринку складаються |центральний орган |
    |можуть бути будь-які |умови для формування |валютного регулювання |
    |еконмічнві агенти та |зовнішньої ціни грошей – |країни, що започаткували|
    |посередники, насамперед |їх валютного курсу. |перший етап розбудови |
    |банки, брокерські компанії,|Ринок депозитно-кредитних |валютної с-ми. |
    |валютні біржі, які |операцій – це досить |Помітні успіхи в |
    |«зводять» продавців і |специфічний сектор |антиінфляційній політиці|
    |покупців валти та |валютного ринку, на якому |1994р. створили |
    |організаційно забеспечують |купівля-продаж валюти має |передумови для переходу |
    |операції купівлі-продажу. |умовний характер, що |до другого етапу |
    |Попит і пропозиція на в.р. |проявляється в залученні |розбудови валютної с-ми,|
    |мають ту особливість, що |банками інвалюти на |що тривав до вересня |
    |об»єктом і інструментом |депозитні вклади на |1996р. Головною ознакою |
    |купівлі-продажу тут є гроші|узгоджені строки та в |цього етапу було |
    |різної націона |наданні банками інвалютних|повернення до ринкових |
    |льної належності. Тому |позичок на різні строки. |методів організації |
    |попит на іноземну валюту |На відміну від ринку |валютних відносин: |
    |одночасно є пропозицією |конверсійних операцій на |прискорення ліберізації |
    |нац. Валюти, і навпаки. |цьому ринку ціна валюти |валютного ринку, |
    |Ціною на в.р. є валютний |формується у вигляді |відновлення роботи УМВБ |
    |курс. Він являє собою ціну |процента. |та визначення офіційного|
    |грошової одиниці даної |Стан кон»юнктури в.р. |валютного курсу |
    |валюти в грошових одиницях |виявляється у зміні |карбованця на підставі |
    |іншої валюти. |співвідношення між попитом|результатів торгів на |
    |Валютний ринок має власну |і пропозицією окремих |УМВБ, ліквідація |
    |інфраструктуру і широко |валют, що, у свою чергу, є|множинності валютних |
    |розвинуту систему сучасних |ключовим чинником впливу |курсів, істотне |
    |комунікацій, що |на валютний курс. На стан |розширення переліку |
    |забезпечують оперативний |та динаміку попиту та |потреб резидентів у |
    |зв»язок між усіма |пропозиції на в.р. впливає|валюті, які дозволялось |
    |суб»єктами ринку не тільки |велика кількість чинників |задовольняти через |
    |в межах окремих країн, а й |економічного, політичного,|купівлю-продаж на біржі |
    |у світовому масштабі. |правового, психологічного |та на міжбанківському |
    |Залежно від організації |характеру. Усі їх можна |валюному ринку. У травні|
    |торгівлі валютний ринок |розділити на такі 3 групи:|1995р. зменшено до 40% |
    |поділяється на біржовий і | |частку валютної виручки |
    |позабіржовий. На біржовому |Курсоутворюючі чинники: |експортерів, яка |
    |ринку торгівля валютою |стан платіжного балансу |підлягала обов”язковому |
    |здійснюється організовано |країни; |продажу. Був також |
    |на спеціальному |обсяги ВНП, які |розформованмй Тендерний |
    |«майданчику», який |виробляються в країні; |комітет. Все це сприяло|
    |називається валютною |внутріня і зовнішня |консолідаціївалютного |
    |біржою. Хоч біржі звичайно |пропозиція грошей; |ринку, зростання |
    |не є комерційними |процентні ставки в |пропозиції та попиту на |
    |підприємствами, проте за |країнах, валюти яких |інвалюту, посиленняю їх |
    |свої послуги вони стягують |порівюються; |ролі у формуванні |
    |вагомі комісійні. Тому |співвідношеннявнутрішніх |єдиного валютного курсу.|
    |суб»єкти валютного ринку |цін країни з зовнішніми. |Зросла довіра до нац. |
    |все менше звертаються до |Регуюючі чинники: |Грошей, чому сприяла |
    |послуг традиційних бірж, і |заходи прямого державного |офіційна заборона в |
    |вони поступово згортають |регулювання |1995р. обігу іноземної |
    |свою діяльність. |(фінінсово-бюджетна |валюти на внутр. Ринку |
    |Національні валютні ринки |політика, квотування та |України. |
    |існують у більшості країн |лфцензування, |З вересня 1996р. після |
    |світу, вони обмежуються |грошово-кредитна політика,|випуску в обіг постійної|
    |економічним простором |регулювання цін, |нац. Валюти гривні, |
    |конкретної країни і |інтервенційна політика, |розпочався третій етап |
    |регулюються її національним|розподіл валюти тощо); |формування валютної с-ми|
    |валютним законодавством. |структурні чинники. |України, на якому |
    |Міжнародні валютні ринки |Чинники кризового |ринкові засади набули |
    |сформувалися у країнах, в |характеру: |подальшого розвитку. |
    |яких до мінімуму зведені |дефіцит державного |Основними заходами і |
    |обмеження на валютні |бюджету; |результатами цього етапу|
    |операції (валютні |безконтрольна емісія та |були: остаточний перехід|
    |обмеження). Такі ринки |інфляція; |на режим плаваючого |
    |регулюються скоріше за все |штучне і надмірне |валютного курсу гривні: |
    |міждержавними угодами, |регулювання цін; |спочатку плавання |
    |домовленостями самих |висока монополізація |обмежувалося валютним |
    |учасників цих ринків, |виробництва. |коридором, з 2000 р. – |
    |традиціями. Розміщуються |54. Поняття, призначення |введено вільне плавання;|
    |вони переважно у містах із |та види валютної системи. |введення вільного |
    |вдалим географічним |Розвиток валютної системи |розпорядження |
    |положенням та з великою |в Україні. |резидентами всією сумою |
    |концентрацією |Валютна с-ма – це |валютних надходжень; |
    |транснаціональних банків, |організаційно-правоа форма|певна децентралізація |
    |небанківських фінансових |реалізаціївалюних відносин|валютного ринку, |
    |структур, комерційних |у межах певного |припинення операцій на |
    |компаній, яким потрібно |економічного простору. Ці |УМВБ та інших |
    |здійснювати платежі на |межі збігаються з межами |багатства країни на |
    |широких просторах світового|відповідних валютних |трвалий період. “коеф-т |
    |ринку. |ринків. Тому в.с. теж |достатності” ЗВР – |
    |Розвиток новітніх засобів |поділяються на три види: |показник відношення |
    |телекомунікацій та |національні, межнародні |обсягу централізованого |
    |інформаційних технологій |(регіональні) і світову). |ЗВР до річного обсягу |
    |дає можливість поєднати |Збіг меж окремих в.р. і |імпорту. Якщо у держави |
    |окремі міжнародні ринки в |валютних с-м забеспечує їх|є значні обсяги ЗВР, |
    |єдиний світовий валютний |інутрішню єдність: ринок |вона може |
    |ринок, який здатний |счтворює економічну |інтервенційними заходами|
    |функціонувати практично |припинення опреацій на |локалізувати будь-які |
    |цілодобово. Це |УМВБ, офіційне визнання |чинники, що спричинюють |
    |забезпечується географічним|вільної конвертованості |порушення рівноваги на |
    |розміщенням окремих ринків:|гривні за валютними |вал.ринку і втримати |
    |з початком доби |операціями. |курс валюти на |
    |відкриваються азіатські |53. Платіжний баланс та |потрібному рівні. |
    |ринки Токіо, Гонконгу, |золотовалютні резерви в | |
    |Сінгапура, після їх |механізмі валютного | |
    |закриття починають |регулювання. | |
    |працювати ринки європейські|Платіжний баланс – це | |
    |– Франкфурта, Парижа, |співвідношення між | |
    |Лондона, а під кінець їх |валютними платежами | |
    |роботи відкриваються ринки |резидентів за її | |
    |американського континенту –|економічними межами та | |
    |Нью-Йорка, Лос-Анджелеса |валютними надходженнями їм| |
    |тощо. Завдяки цьому |від нерезидентів за певний| |
    |будь-який суб»єкт валютного|період часу (рік, квартал,| |
    |ринку може в будь-який час |місяць), відіграє важливу | |
    |доби купити-продати валюту,|роль у розроблені та | |
    |оперативно зв»язавшись з |реалізації валютної | |
    |відповідним міжнародним |політики. За формою – це | |
    |центром |статистичний звіт про | |
    |валютних біржах; подальша |надходження вал.коштів у | |
    |лібералізація доступу до |країну та про витрачання | |
    |валютного ринку юридичних і|їх за певний період у | |
    |фізичних осіб-резидентів до|розрізі окремих статей, | |
    |рівня, адекватного вільній |країн, груп країн. За | |
    |конвертованості |економічним змістом – це | |
    |національної валюти за |макроекономічна модель, | |
    |поточними операціями; |яка х-є стан та динаміку | |
    |приєднання України (у |зовнішньоекономічних | |
    |травні 1997 р.) до VIII |відносин даної країни з | |
    |Статті Статуту МВФ, що |зовнішнім світом. Розділи | |
    |означало офіційне визнання |платіжного балансу: | |
    |вільної конвертованості |рахунок поточних операцій,| |
    |гривні за поточними |рахунок операцій з | |
    |операціями. |капіталом та фін.операцій,| |
    |Надзвичайні заходи у |резервні активи, помилки | |
    |валютній сфері кінця 1998 |та упущення. Статті | |
    |р. помітно загальмували |платіжного балансу: баланс| |
    |подальшу ринкову |товарів (співвідношення | |
    |трансформацію валютної |експорту та імпорту по цій| |
    |системи України. Разом з |статті - торговий баланс),| |
    |тим їх висока ефективність |баланс послуг, доходи, | |
    |(за 1999 р. гривня |поточні і капітальні | |
    |девальвувала відносно |трансферти, прямі, | |
    |доллара США лише на 35%) |портфельні та інші | |
    |підтвердила значні успіхи |інвестиції. | |
    |України у формуванні |Економічна роль платіжного| |
    |дійового механізму |балансу визначається тим,| |
    |валютного регулювання, який|що відображені в ньому | |
    |дав змогу утримати гривню |обороти безпосередньо | |
    |навіть у надзвичайно |впливають на попит і | |
    |складних умовах, які |пропозицію на вл.ринку: | |
    |склалися на валютному і |надходження валюти створює| |
    |фондовому ринках України в |передумови для формування | |
    |кінці 1998 – на початку |пропозиції її, а платежі –| |
    |2000 рр. |для формування попиту на | |
    |52. Механізм валютного |валюту. Цей зв’язок можна | |
    |регулювання, його |виразити так: | |
    |особливості в Україні. |1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де | |
    |Валютне регулювання – |ПрВ-пропозиція інвалюти | |
    |діяльність держави та |протягом звітного періоду,| |
    |уповноважених нею органів |ЗВ1- залишки інвалюти в | |
    |регламентувати |суб’єктів ринку на початок| |
    |вал.відносини |періоду, НВ-надходження | |
    |економ.суб’єктів та їх |інвалюти протягом звітного| |
    |діяльність на вал.ринку. |періоду по платіжному | |
    |Регламентується: процес |балансу, ЗВ2-залишки | |
    |курсоутворення, діяльність |інвалюти в суб’єктів ринку| |
    |комбанків, здійснення |на кінець звітного | |
    |міжнародних платежів, |періоду. | |
    |ввезення та вивезення |2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2 | |
    |вал.цінностей, формування |П0В-попит на інвалюту | |
    |та викоритсанння |протягом звітного періоду | |
    |золотовалютних резервів |БВ1-боргові зобов’язання | |
    |тощо. Через введення чи |резидентів перед | |
    |скасування певних обмежень |нерезидентами на початок | |
    |органи вал.регулювання |періоду, | |
    |мають можливість |ПВ-валютні платежі | |
    |скеровувати вал.потоки в |протягом періоду по | |
    |найвигідніших для |платіжному балансу, | |
    |націон.економіки напрямах.|БВ2- боргові зобов’язання | |
    |Цей інструмент має |резидентів перед | |
    |переважно адміністративний |нерезидентами на кінець | |
    |х-ер і суперечить тенденції|періоду. | |
    |лібералізації вал.відносин.|Можна зробити висновок, що| |
    |Зараз в Укр. це один із |попит (П0В) і пропозиція | |
    |ключових валютних |(ПрВ) на валютному | |
    |інструментів. Методи, які |ринкубудуть | |
    |забезпечують переважно |урівноважуватися за умови | |
    |економічний вплив на |збалансованості надходжень| |
    |валютні відносини: курсова |(НВ) та платежів (ПВ) | |
    |політика (цілеспрямоване |платіжного балансу. У | |
    |проведення комплексу |механізмі платіж.балансу | |
    |заходів з |важливе місце займають | |
    |девальвації - зниження |золотовалютні резерви | |
    |обмінного курсу: підвищення|(ЗВР) – це запаси | |
    |конкурентноспроможності |іноземних фінансових | |
    |націон.виробника, |активів та золота, які | |
    |стимулювання експорту, але |належать державі і | |
    |зростання цін на імпортн |перебувають у ропорядженні| |
    |товари; політика |органів грошово-кредитного| |
    |ревальвації – підвищення |регулювання і можуть бути | |
    |обмінного курсу: стимулює |реально використані на | |
    |розвиток імпорту, |ергулятивні та інші | |
    |збільшується пропрозиція на|потреби, що мають | |
    |товарних ринках, але |загальноекономічне | |
    |експортери зазнаватимуть |значення. Ці потреби | |
    |втрат); облікова |визначають цілі | |
    |(дисконтна) політика ЦБ – |накопичення ЗВР: 1) | |
    |зниження чи підвищення |трансакційне призначення | |
    |облікової ставки, ставки |(запас ліквідних коштів, | |
    |депозитного та позичкового |які забезпечують | |
    |%. Збільшення %ї ставки |платоспроможність країни | |
    |сприяє зростанню курсу |на світовому ринку), 2) | |
    |нац.валюти; валютна |інтервенційне призначення | |
    |інтервенція – оперативне |ЗВР (підтримка зовнішньої | |
    |підтримання вал.ринку в |та внутрішньої вартості | |
    |стані рівноваги шляхом |накціональних грошей). | |
    |збільшення чи зменшення |Оптимізація розміру ЗВР | |
    |купівлі чи продажу ЦБ |має важливе значення тому,| |
    |іноземної валюти за |що занижений їх обсяг | |
    |національну. НБУ активно |погіршує платоспроможність| |
    |застосовує валютні |країни на світовому ринку | |
    |інтервенції. Стерилізована |та обмежує регулятивні | |
    |інтервенція – у разі |можливості держави у | |
    |продажу іноземної валюти на|монетарній сфері, а | |
    |валют.ринку на таку ж суму |завищений – призводить до | |
    |на відкритомі ринку купують|заморожування значної | |
    |ЦП, а при купівлі іноземної|частини національного | |
    |валюти продають ЦП. | | |
    |До практичної розбудови | | |
    |власної валютної системи | | |
    |Україна приступила у | | |
    |листопаді 1992р. Першому | | |
    |етапу формування | | |
    |вал.системи , який співпав | | |
    |з періодом високої | | |
    |інфляції, був характерний | | |
    |суто адміністративний | | |
    |порядок вал.регулювання | | |
    |(обвальне падіння курсу | | |
    |укр.валюти). Другий етап з | | |
    |1994 по 1996 роки - | | |
    |повернення до ринкових | | |
    |методів організації | | |
    |вал.відносин, в 1995р. | | |
    |офіційна заборона обігу | | |
    |іноземної валюти, | | |
    |децентралізація вал.ринку, | | |
    |визначення офіційного курсу| | |
    |на підставі результатів | | |
    |торгів на УМВБ, зменшення | | |
    |до 40% частки вал.виручки | | |
    |експортерів, яка підлягала | | |
    |обов’язковому продажу. З | | |
    |1996 р. після випуску в | | |
    |обіг гривні – третій етап | | |
    |–ринкові засади набули | | |
    |подальшого розвитку: | | |
    |плаваючий валютний курс, | | |




    Скачали данный реферат: Avenir, Ageev, Коньяков, Ярный, Невьянцев, Stepanida.
    Последние просмотренные рефераты на тему: решебник 6 класс, женщины реферат, виленкин математика 6 класс решебник, диплом разработка.



    1




    Поделитесь этой записью или добавьте в закладки

       

    Категории:



    Разделы сайта




    •