ВСТУП

Релігія — феномен духовного життя людства. Вона — світоглядна основа людини, що регламентує її повсякденну поведінку, надає їй можливості спілкування з надприродними силами шляхом відправлення певних обрядів. Це зумовило вивчення релігії багатьма науками: філософією, теологією, релігієзнавством, культурологією, соціологією, психологією, історією та іншими.

Нині Україна переживає період національного відродження, зростання національної свідомості, насамперед на грунті духовного відродження нації.
І люди повертаються до релігії як на побутовому, так і на науковому рівнях, вивчаючи її як суспільне явище, в тому числі й у просторовому аспекті.

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

БУДДИЗМ

Передумови виникнення буддизму

Буддизм — найстаріша світова релігія — виник як реакція небрахманських шарів давньоіндійського населення на брахманізм.

Спочатку він був внутрішньою реформаторською течією в індуїзмі. Його виникненню сприяло те, що індуїзм, ускладнений і філософський в теорії, став дуже корумпованим, при-

стосовницьким на практиці. Всі небрахмани вважалися другорядними, неповноправними послідовниками тієї чи іншої доктрини. Це зумовило посилення прагнень створити нову,

альтернативну доктрину, шо змогла б протистояти брахманській мудрості.
Найбільш розробленою і впливовою системою став буддизм, виникнення якого зв'язане з ім'ям

Сіддхартхи Гаутами (Будди).

Основні догмати

У центрі буддизму лежить вчення про «чотири благородні істини». Перша з них стверджує, що будь-яке існування є страждання (дукха). Особливо яскраві прояви цьо-

го принципу — народження, хвороба, старість, смерть, необхідність завжди терпіти навколо себе те, що ми не полюбляємо, й відчувати нестачу того, що ми любимо. Друга істина полягає в тому, шо причина страждання закладена в самій людині: це її потяг до життя, насолод, влади, багатства тощо. Третя істина проголошує, шо спинити страж-

дання можна, для цього необхідно звільнитися від потягудо життя, досягти стану, за якого будь-яке сильне почуття відсутнє, будь-яке бажання пригнічене. Четверта благородна істина полягає у вказуванні благородного серединного восьмеричного шляху, що складається з восьми сходинок: 1) праведне знання (чотири благородні істини); 2) праведне прагнення; 3) праведна мова (ствердження правди); 4) праведна поведінка; 5) праведний спосіб життя; 6) праведні зусилля; 7) праведна концентрація (самоаналіз);
8) праведна техніка медитації (Раджа-йога).

Праведна поведінка (четверта сходинка) включає в себе п'ять заборон — вбивства, крадіжки, обману, блуду та пияцтва.

Кожен член чернечого ордену (сангхи) повинен голити голову, носити особливий жовтий одяг, постійно бути у роздумах (медитації). Буддисти вірять, що

людина знаходить спасіння в трьох сховищах: перше — Будда, друге — Дхарма
(вчення) і

третє — Сангха. Мета кожного буддиста — досягнення нірвани (букв.
«нірвана» — зникнення»), тобто звільнення від страждань, бажань та смертної оболонки, Буддистське святе письмо — Трипітака (Типітака) — складається з трьох частин. Перша —

Віная-пітака — містить правила, яких необхідно дотримуватися в буддизмі.
Друга — Сутта-пітака — розповідає про бесіди, які вів Будда зі своїми учнями. Третя — Абідарма-пітака — тлумачить основні догмати буддизму.
Канонічними книгами вважаються також Сутга-ніпата (збірник поем про Будду та його учнів) та Джатакі (збірник розповідей про переродження Будди).

Два основних індуїстських положення — про сансару і карну — відіграють значну роль у вченні Гаутами. Він змінив, проте, ці доктрини, проголосивши, шо у людей немає

душі (анатта). Не існує ніякого вічного, незмінного «я», ніякої дійсної субстанції (анікка),

шо переходить від одного втілення до іншого. Існування для буддиста — лише набір

почуттів, вражень та миттєвих турбот. Буддистський святий прагне стати незалежним

від випадкової природи світу, в якому він живе, набути абсолютної свідомості, досконалого існування. Це і є просвітлення. Досягши нірвани, особистість звільняється від невідворотності нових народжень та карми.
ХРИСТИЯНСТВО

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки