Суверенітет України
Категория реферата: Рефераты по теории государства и права
Теги реферата: мцыри сочинение, реферат традиции
Добавил(а) на сайт: Шушаника.
Предыдущая страница реферата | 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | Следующая страница реферата
- політизація силових структур держави;
- створення та функціонування незаконних збройних формувань.
В екологічній сфері:
- значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території України, негативні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи;
- неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;
- неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів;
- негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяльності.
У науково-технологічній сфері:
- невизначеність державної науково-технологічної політики;
- відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі України;
- науково-технологічне відставання України від розвинених країн;
- зниження рівня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно- технічних кадрів.
В інформаційній сфері:
- невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері;
- повільність входження України у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про Україну;
- інформаційна експансія з боку інших держав;
- витік інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави;
- запровадження цензури.[2. 76][13]
Для формування збалансованої державної політики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходів щодо захисту національних інтересів у політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково- технологічній, інформаційній та інших сферах створюється система забезпечення національної безпеки України.
Система забезпечення національної безпеки - це організована державою сукупність суб'єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України.
X. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ.
Визначення Україною власного місця в Європі і світі, формування структури національних інтересів і пріоритетів у зовнішній політиці протягом п'яти років державної незалежності було складним процесом. Осмислюючи семирічний період, можна констатувати, що Україна зробила лише перші кроки у визначенні власних геополітичних і геостратегічних пріоритетів. Слід визнати, що у 1991 році багато питань, пов'язаних з вибором Україною зовнішньополітичної стратегії й визначенням власних національних інтересів у контексті сучасних геополітичних тенденцій, сприймалися громадськістю й професійними політиками поверхово, а іноді й безпідставно романтично. Цьому сприяли такі причини. Перша — відсутність досвіду планування зовнішньополітичної стратегії у професійних політиків й аналітиків. Слід підкреслити, що на момент здобуття Україною державності вона взагалі не мала таких фахівців. Друга причина - це невизначеність з базовими суспільними цінностями, які б стали підвалиною модернізації посттоталітарного суспільства. Варіанти відповідей на запитання: "Що далі робити з незалежною Україною?", які пропонувалися різними суб'єктами політичної діяльності, не приводили до суспільної згоди. І третя причина — складність і невизначеність самої геостратегічної ситуації, яка склалася після розпаду СРСР.
Аналізуючи дискусії того часу щодо зовнішньополітичних орієнтирів України, можна звести їхній зміст до двох дилем, а саме: "Захід - Росія" та
"посткомуністичний консерватизм — національний романтизм". Вважалося, що
досить змінити традиційну за часів перебудови політичну лексику на
національну й це одразу стане гарантією отримання фінансової допомоги
Заходу. Головне - це бути поза Росією: "Геть від Москви!" Де бути й з ким -
це, вважалося, питання другорядні. Звідси - спроба обіграти своєрідну
концепцію "геополітичного кола", згідно з якою все, що навколо України
(Захід, Схід, Південь і Північ) є пріоритетами її зовнішньої політики.
"Геополітичне становище України, - зазначав Президент України Л. Д. Кучма,
- вимагає економічного та політичного урівноваження наших відносин і на
Заході, і на Сході. Стратегічний вибір на приєднання до європейських
інтеграційних процесів жодною мірою не повинен позначитися на зусиллях
щодо забезпечення інтересів України на постсоюзному просторі. У перші роки
після розпаду СРСР тут багато втрачено. Але політика України на цьому
напрямі поступово стає дедалі активнішою і прагматичнішою".[6. 39][14]
Український геополітичний романтизм закінчився досить швидко. Цьому сприяли
дві важливі події: вирішення долі ядерної зброї в Україні та питання
розширення НАТО на Схід. У 1992-1993 рр. у зв'язку з питаннями, пов'язаними
з ядерним статусом України, їй вперше довелося реально зіткнутися з пошуком
раціональних рішень в контексті трикутника "Захід (насамперед США)-Росія
-Україна". Українське керівництво тоді відчувало тиск як з боку США, так і
Росії. Києву реально загрожувала небезпека стати символом дестабілізації в
Європі. Існувала реальна загроза зовнішньополітичної ізоляції України.
Завдяки здоровому глузду й
умінню знайти раціональний вихід із ситуації, яка склалася, долю ядерної
зброї на території України на сьогодні вирішено. Тут українська дипломатія
набула позитивного досвіду, сенс якого, передусім, полягає в тому, що
повторення такої унікальної ситуації, коли президенти США і Росії
об'єднують свої зусилля, щоб робити прямий тиск на Україну, хочеться
сподіватися, вже не буде.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: сочинения по литературе, allbest, реферат по информатике.
Предыдущая страница реферата | 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | Следующая страница реферата