Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата

Найвищі темпи зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції були характерними для 60-х і другої половини 70-х років.
Пожвавлення настало також у 1986 — 1989 рр., після дуже помітого зниження його обсягів ( і насамперед — по рослинництву) у 1981 —1985 рр. З 1990 (а по окремих показниках — вже з 1989 р.) відбувається обвальне падіння виробництва всіх найважливіших видів сільськогосподарської продукції.

Аналіз свідчить, що періоди зростання обсягів виробництва у галузі збігаються з посиленням уваги держави до аграрних проблем, створенням, хоча й тимчасово, але сприятливіших умов як для екстенсивного, так і для інтенсивного варіантів її розвитку. Так, при деякому скороченні загальної площі сільськогосподарських угідь і практично незмінних розмірах орних земель за 1950 — 1960 рр., у 1960 р. посівні площі були на 2,9 млн. га (або на 11%) більшими, ніж у 1950 р. Таке нарощування посівів здійснювалося за рахунок чистих парів, площа яких за ці роки зменшилася з 4,2 млн. до 0,8 млн. га (або в 5.25 раза). Було проведено певну структурну переорієнтацію посівних площ шляхом скорочення ( на 6,3 млн. га, або на 32%) посівів зернових, збільшення площ під картоплею, овочами і технічними культурами, а головним чином — під кормовими. В 1960 р. їх площа перевищувала 13,4 млн. га (проти 5,2 млн. га — в 1950 р.). Одночасно вживалися заходи по нарощуванню обсягів виробництва і поставок сільському господарству мінеральних добрив, машин, комбайнів, тракторів і обладнання, засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників. За 10 аналізованих років випуск мінеральних добрив збільшився в республіці в 2,5, а тракторів — у
3,9 раза. Кількість тракторів зросла з 98,4 тис. до 182,4 тис. (або майже в
2 рази), зернозбиральних комбайнів — з 31,9 тис. до 64,8 тис. (або більш ніж у 2 рази), вантажних автомобілів —з 65,9 тис. до 147,9 тис. (або в 2,2 раза). Відчутно активізувався процес механізації праці в колгоспах і радгоспах (7, с. 48).

Саме до цього періоду належить початок широкомасштабного будівництва осушувальних систем у Поліссі та зрошувальних у Степу. На кінець 1960 р. площа зрошувальних земель становила в республіці 290,7 тис., а осушених —
1056,2 тис. га. Ці та ряд інших заходів сприяли істотному приросту врожайності вирощуваних культур, що також забезпечило нарощування валових зборів сільськогосподарської продукції.

Наприклад, за 1951 —1960 рр. урожайність зернових підвищилася з 10,2 до
15,8 ц з га ( або в 1,5 раза), цукрових буряків — з 177 до 218 ц з га (або на 23%), соняшнику—з 8,1 до 11 ц з га (або на 36%), льону-довгунця — з 0,9 до 3,3 ц з га (або в 3,7 раза), овочів — з 62 до 103 ц з га (або в 1,7 раза), кормових коренеплодів — з 88 до 181 ц з га (або в 2,1 рази) тощо.
Водночас по більшості вирощуваних культур урожайність залишалася нижчою від довоєнного рівня (7, с. 48).

Швидкими темпами нарощувалось поголів’я худоби і птиці. Так, великої рогатої худоби стало більше майже на 6 млн. голів (або на 54,8%), свиней — на 9,5 млн. (або в 2,4 рази), овець і кіз — на 5,8 млн. (або в 2 рази) і т.д.

Як видно з даних таблиці 1, в наступні 10 років високі темпи приросту обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в основному збереглися.
Скорочення торкнулися тільки картоплі і вовни.

Таблиця 1.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в Україні (7, с.47).
|Роки |Показники |Зерно |Цукрові|Соняш- |Льон-довг|Картопля|Овочі|
| | | | |ник |унець | | |
| | | |буряки | | | | |
|1961-|Виробництво |27057 |30700 |2287 |67 |18446 |4994 |
|1965 |Приріст |2625 |5301 |857 |-6 |-2664 |562 |
| |Темпи зрост.|110,7 |120,4 |159,9 |91,8 |87,4 |112,7|
|1966-|Виробництво |32534 |42850 |2830 |87 |20294 |5585 |
| |Приріст |5480 |12150 |543 |10 |1848 |591 |
|1970 |Темпи зрост.|120,3 |139,6 |123,7 |130 |110 |111,8|
|1971-|Виробництво |38870 |40875 |2712 |120 |21019 |6577 |
| |Приріст |6336 |-2065 |-118 |33 |725 |992 |
|1975 |Темпи зрост.|119,5 |95,2 |95,8 |137,9 |103,6 |117,8|
|1976-|Виробництво |41526 |45966 |2422 |124 |20542 |7579 |
| |Приріст |2656 |5181 |-290 |4 |-477 |1002 |
|1980 |Темпи зрост.|106,8 |112,7 |89,3 |103,3 |97,7 |115,2|
|1981-|Виробництво |37881 |38976 |2287 |104 |20013 |7377 |
| |Приріст |-3645 |-6990 |-135 |-20 |-529 |-202 |
|1985 |Темпи зрост.|91,2 |84,8 |94,4 |83,9 |97,4 |97,3 |
|1986-|Виробництво |47431 |43845 |2732 |110 |17965 |7449 |
| |Приріст |9550 |4869 |445 |6 |-2048 |72 |
|1990 |Темпи зрост.|125,2 |112,5 |119,5 |105,8 |89,8 |101 |
|1991-|Виробництво |38606 |32476 |2362 |105,5 |17414 |5621 |
| |Приріст |-8825 |-11369 |-370 |-4,5 |-551 |-1828|
|1992 |Темпи зрост.|81,4 |74 |86,5 |95,9 |96,9 | |
| | | | | | | |75,5 |

Продовження таблиці 1.
|Роки |Показники |Вовна |
|1961-|Виробництво |24476 |
|1965 |Приріст |-550 |
| |Темпи зрост.|97,8 |
|1966-|Виробництво |24208 |
| |Приріст |-268 |
|1970 |Темпи зрост.|98,9 |
|1971-|Виробництво |26604 |
| |Приріст |2396 |
|1975 |Темпи зрост.|109,9 |
|1976-|Виробництво |27544 |
| |Приріст |940 |
|1980 |Темпи зрост.|103,5 |
|1981-|Виробництво |27922 |
| |Приріст |378 |
|1985 |Темпи зрост.|101,4 |
|1986-|Виробництво |29763 |
| |Приріст |1841 |
|1990 |Темпи зрост.|106,6 |
|1991-|Виробництво |24510 |
| |Приріст |-5253 |
|1992 |Темпи зрост.|82,4 |

До 1970 р. (проти 1960 р.) посівні площі в Україні було скорочено на
765 тис. га (або на 2,3%). При цьому посіви зернових зросли на 1,8 млн. га
(або на 13%), а технічних культур — на 365 тис. га (або на 10%), тоді як посіви картоплі та овочевобаштанних зменшилися на 240 тис. га (або на
8,5%). Тепер структурні зміни здійснили за рахунок кормового клину, площу якого скоротили майже на 2,7 млн. га (або на 20%). Вдвічі (з 751 тис. до
1421 тис. га) розширили площі чистих парів,проте цього було явно недостатньо для раціоналізації землекористування (7, с.48).

Саме на ці роки припадають найбільші вилучення сіль- ськогосподарських угіль і орних земель під промислове і гідротехнічне будівництво, під зведення тваринницьких ферм і комплексів, об’єктів виробничої інфраструктури, інженерних і комунікаційних споруд. Їх вибуття компенсувалося залученням до сільськогосподарського обороту но-вих, як правило, менш якісних земель, розорюванням прируслових зон, рекультивацією порушених ділянок. Широкомасштабні перетворення природних ландшафтів виправдовувалися необхідністю інтенсифікувати сільськогос-подарське виробництво на основі розвитку зрошення (за 1961 — 1970 рр. на 722,6 тис. га), осушення ( на 1091,3 тис. га) (7, с.48), випрямлення русел річок, розорювання значної частини лукопасовищних земель, освоєння яруг та інших непридатних земель, розкорчовування чагарників, вирубки лісових масивів тощо.

Інакше кажучи, йшов широкомасштабний наступ на природні агроландшафти з метою їх використання для поточних потреб.

Наступні дві п’ятирічки характеризуються вже меншою стабільністю виробництва: в цей період по більшості найважливіших видів рослинницької і тваринницької продукції спостерігається падіння його обсягів (у середньорічному обчисленні по п’ятирічках); по деяких з них навіть не досягалися колишні показники (треба сказати, що, наприклад, по соняшнику і винограду обсяги виробництва 1966 — 1970 рр. (у середньорічному обчисленні) не досягнуті й досі).

Тривав активний наступ на природу. За 1971 — 1980 рр. в експлуатацію введено 1222,8 тис. га зрошуваних і 1348,5 тис. га осушених земель. При цьому під орні землі, замість площ, які вибувають у зв’язку з промисловою і бу- дівельною діяльністю, освоювалися нові. Різко посилився процес хімізації сільськогосподарського виробництва: якщо в 1970 р. на кожний гектар посівних площ вносилося 55 кг діючої речовини мінеральних добрив, то в 1980 р. — вже 109 кг, а загальне їх споживання зросло за ці роки з
16498,1 тис. до 34005,7 тис. ц (або у 2,1 раза). Істотно розширилися також масштаби застосування хімічних засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників(7,с.49).

Слід зазначити, що і в ті роки збалансованість у розвитку сільського господарства не забезпечувалася. Відставала кормова база галузі, внаслідок чого продуктив-ність тварин практично не підвищувалася і була значно нижчою від їх біологічних можливостей. Так, у 1980 році середньорічний надій молока від 1 корови становив 2272 кг, що є всього на 82 кг (або на 3,7%) більшим, ніж у 1970 році, і на 75 кг меншим, ніж було вже в 1975 році. На рівні 1970 р. — у розмірі 3 кг — залишився середньорічний на- стриг вовни з
1 вівці ( в 1975 р. він був на 0,1 кг більшим). Обсяги виробництва нарощувалися, головним чином, екстенсивним шляхом. Поголів’я великої рогатої худоби збільшилося з 21,4 млн. голів на початок 1971 р. до 25,4 млн. — на початок 1981 р., овець і кіз — відповідно, з 8971 тис. до 9185 тис. Поголів’я свиней за ці роки скоротилося на 4,6% (7, с.49).

За 10-річний період урожайність багатох основних ви- дів вирощуваних культур не тільки не зросла, але й знизилася: по зерну, наприклад,— з 23,4 ц з га в 1970 р. до 23,1 ц з га в 1980 р., по цукрових буряках (фабричних)
- з 280 до 274, по соняшнику — з 15,4 до 13,4 і по картоплі - з 99 до 77
(7, с.49).

Таким чином, сільськогосподарське виробництво в ос- новному тупцювало на місці, а зростання обсягів продукції його галузей забезпечувалося за рахунок додаткового за- лучення природних ресурсів. Крім цього, на гідромеліора- тивні роботи затрачувалися величезні капітальні вкладен- ня з державного бюджету, хоча на високоефективне і екологічно безпечне освоєння і використання зрошуваних і осушених земель коштів виділялося явно недостатньо. Для роботи на зрошуваних землях Півдня України мобілі- зувалися сотні тисяч переселенців з інших регіонів України і Росії, а відчутного приросту обсягів виробництва сільсь- когосподарської продукції не одержано.

Тим часом вже в 70-і роки дедалі відчутніше стали проявлятися негативні наслідки великомасштабного осушення земель у Поліссі і зрошення — у степовій зоні. Порушився режим підземних і грунтових вод, активізувалися ерозійні процеси, з’явилися ареали вторинного заболочу- вання і перезволоження грунтів. Надмірне захоплення мінеральними добривами
(особливо — їх кислими форма- ми) супроводжувалося закисленням грунтів.

Механізація сільськогосподарського виробництва залишалася на низькому рівні, а продуктивність праці в галузі зростала дуже повільними темпами.
Розв’язання соціальних проблем села не було комплексним. Відсталість у розвитку і навіть деградація багатьох елементів продуктивних сил сільського господарства проявлялися дедалі помітніше.

Усе це, разом з іншими об’єктивними і суб’єктивними причинами, зумовило різке скорочення обсягів сільського- сподарської (і насамперед — рослинницької продукції) в 1981 — 1985 рр.

Прийнятими економічними і адміністративними заходами в наступні роки
(1986 — 1990) вдалося трохи припинити падіння виробництва в більшості галузей сільського господарства, а по окремих видах продукції — навіть забезпечити його приріст. Протиалкогольна кампанія, в сукупності з несприятливими кліматичними умовами 1985 — 1987 рр., призвела до скорочення площ плодових культур і винограду (і насамперед у плодоносному віці), до падіння обсягів виробництва продукції. Одночасно йшов процес руйнування налагодженої сітки спеціалізованих господарств і розсадників, звужувалися роботи по насінництву, селекції та розсадництву. Не дістала обіцяного розвитку галузь по виробленню соків та інших продуктів харчування з плодів, ягід і винограду, що, в свою чергу, спричинило зростання втрат вирощеного врожаю.

Економічні заходи (збільшення закупочних цін на сіль- ськогосподарську продукцію, списання заборгованостей, пільгове кредитування, зменшення цінових “ножиць” тощо) мали, в основному, тільки оперативний характер і вичерпали свої позитивні моменти вже до 1990 р. Більше того: частина обіцянок,виданих тоді на адресу селянства колишніми союзними органами, так і залишилася невиконаною.

Водночас надмірна експлуатація природних ресурсів дедалі більше загострювала екологічні проблеми землеробства, до яких додалися ще й наслідки Чорнобильської катастрофи. На значних площах довелося змінити напрям використання, ввести нові сівозміни, частину угідь повніс- тю виключено з сільськогосподарського обороту. Дедалі гострішою стає проблема виробництва чистих продуктів харчування — як для тих, хто проживає на забруднених те- риторіях, так і для дітей, рекреантів, інших особливих категорій споживачів.

4. Сучасний стан та характер розміщення галузі.

Для описання сучасного стану та характеру розміщен- ня агропромислового комплексу перш за все необхідно вказати, які галузі АПК являються провідними (тобто, на які припадає найбільша питома вага всієї випущеної продукції АПК).

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: красные реферат, реферат финансы, культурология как наука.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки