Контрольная по уголовному праву

Категория реферата: Рефераты по уголовному праву и процессу
Теги реферата: реферат деятельность, класс
Добавил(а) на сайт: Borodin.

Добровільна відмова від згвалтування відповідно зі ст. 18 КК виключає кримінальну відповідальність за готування або замах на цей злочин.

Фізичне насильство – це фізичне переборювання опору, що чинить потерпіла, який зумовлений небажанням жінки вступити з винуватим в статевий зв’язок. Фізичне насильство повинне бути таким, щоб перебороти дійсний, а не удаваний опір жінки.

Застосування погрози являє собою різного роду психічне насильство, що застосовується до потерпілої з тим, щоб подолати її опір. Тим самим така погроза немовби прирівнюється до фізичного насильства, тобто вона є безпосередньою і може бути невідкладно здійснена суб’єктом злочину.
Характер погрози і можливість її здійснення в той же момент ставлять жінку в безвихідний стан, примушують поступитися вимогам гвалтівника.

Погроза може бути виражена словами (“вб’ю”, “заріжу” тощо), у демонструванні зброї або інших предметів, якими можливо завдати жінці тілесні ушкодження.

З суб’єктивної сторони згвалтування скоюється з прямим умислом, при якому винна особа усвідомлює, що застосовує насильство, погрозу або використовує безпорадний стан потерпілої для вступу з нею у статевий зносини і бажає цього.

Мотив згвалтування складається з бажання задовольнити статеве почуття, тобто це мотив сексуальний. Він може поєднуватись з іншими побічними мотивами – хуліганськими мотивами, бажанням осоромити, принизити жінку, помститись їй. Але домінуючими у цьому злочині залишається сексуальні спонукання.

Суб’єктом згвалтування (безпосереднім виконавцем злочину) може бути особа чоловічої статі, що досягла 14-річного віку. В якості співучасника може виступати і жінка (наприклад, жінка, що заманила потерпіла в глибину парку з тим, щоб скориставшись відсутністю людей, винуватий вчинив згвалтування, є посібником у скоєні злочину).

Задача №3.

На мою думку рішенням суду буде застосована стаття 166, частина 3 КК
України.

Перевищення влади або посадових повноважень.

Перевищення влади або посадових повноважень, тобто умисне вчинення посадовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень, якщо воно завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб, – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Перевищення влади або посадових повноважень, якщо воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, –карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

Дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.

З об’єктивної сторони перевищення влади або службових повноважень характеризується сукупністю наступних ознак: а) скоєння дій, які явно виходять за межі наданих службовій особі прав і повноважень; б) настання наслідків у вигляді істотної шкоди державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.

Злочин, передбачений ст. 166 КК скоюється тільки шляхом активних дій.
Вихід за межі прав і повноважень шляхом бездій неможливий.

При перевищенні повноважень службова особа явно виходить за межі наданих їй прав і повноважень.

Злочин, передбачений ст. 166 КК – матеріальний.

Суб’єктивна сторона характеризується тільки прямим умислом.

Мотиви злочину можуть бути різними.

Література:
1. Кримінальне право України. Тези лекцій і практичні завдання для курсантів Київського училища міліції МВС України./ Київ, Наукова думка, –

1995 р.
2. Уголовный кодекс Украины./ Одесса, изд. «Черноморье», – 1995г.
3. Сборник задач по советскому уголовному праву: особенная часть. – К.,

1981 г.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки