Загальний нагляд прокуратури (ч.1)
Категория реферата: Рефераты по уголовному праву и процессу
Теги реферата: шпоры по философии, курсовик
Добавил(а) на сайт: Селиван.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата
Виконуючи загальний нагляд, прокурор користується широкими
повноваженнями, які регламентовані ст. 20 Закону України "Про прокуратуру".
При цьому необхідно виходи з того, що прокурору не надано право відміняти
чи змінювати рішення, які є незаконними або необгрунтованими. Його
повноваження полягають в тому, що він забов’язаний своєчасно виявляти
порушення закону та приймати заходи до усунення виявленних порушень, причин
та умов, які їм сприяли, а також притягти порушника закону до
відповідальності[2].
Загальний нагляд прокуратури протягом усього періоду його існування був предметом наукових досліджень та суперечок.
Потреба в нагляді за додержанням законів в даний час не тільки не змінилася, а все більше зростає. Ця функція прокуратури повинна залишатися до створення справді правової держави з високою політичною культурою народу, надійною державною владою, відповідними державними традиціями.
Окремі автори стверджують, що нині є багато державних органів, які в межах своєі компетенціі здійснюють контроль. Так воно і є. Досить багато різного роду державних інспекцій, кожній з яких все частіше надається ще й право здійснювати юрисдикційну діяльність. Саме ця обставина і вимагає збереження прокурорського нагляду.
Неможливо ставити в один ряд провірку виконання якогось конкретного закону, яку здійснює прокурор в порядку загального нагляду, та скажімо, перевірку додержання "свого" законодавства рибохоронною, лісовою чи землевпорядною службою.Тут схожість чисто зовнішня. Принципова ж відмінність полягає в тому, що прокурор, здійснюючи будь-яку перевірку виконання закону, завжди виступає від імені держави в цілому, а не як представник відомства. Він діє як слуга закону у широкому розумінні цього слова і якщо під час перевірки, наприклад, додержання конституційного права громадян на працю, зустрічається з фактом крадіжки чи хибарництва, зобов’язаний негайно реагувати на це. Щодо рибінспектора чи землевпорядника, то на них такий обов’язок не покладено. Це не є їх беспосередньою справою.
Хто буде здійснювати контроль оперативно, професійно, коли у прокурора права на загальний нагляд не буде? Щодо суду, то його можливості у цій сфері через завантаженість основною роботою обмежені. До того ж, як показує прокурорська практика, є безліч випадків елементарної бездіяльності контролюючих органів, яку можна виявити лише при перевірці прокурором за його ініціативою виконання законів беспосередньо на місці. А такого права суди не мають.
Позбавити прокуратуру права здійснення прокурорського нагляду за різними формами державного контролю означало б позбавити її найефективнішого напряму діяльності, дуже потрібного для становлення та нормального функціонування нашоі держави.
Слід помітити, що у Російській Федераціі, де Концепція судово-правої реформи (1991р.) не передбачала загального нагляду, у листопаді 1995р. була прийнята друга редакція Закона ,,Про прокуратуру “,яка не тільки зберегла цю функцію, але й розширила її. Таким же шляхом пішов білоруський законодавець[3].
До того ж не можна вважати, що обмеження в новій Конституціі наглядової ролі прокуратури є остаточним і беззаперечним. Погіршення стану законності в
Украінї може змусити законодавця поновити її попередній статус.
Загальний нагляд - це функція прокуратури спрямована на виявлення, присікання правопорушень в сфері економічних відносин, державного управління суб'єктів господарської діяльності, політики, культури, освіти та ін., поновлення конкретного права та притягнення порушників до відповідальності незалежно від організаційної підпорядкованості форм власності, підстав для діяльності.
На які суб'єкти правовідносин поширюється загальний нагляд прокуратури:
1) центральні органи державного управління: а) Кабінету Міністрів України, міністерства, відомства, державні комітети, інші центральні органи державної влади та управління; б) центральні органи господарського управління незалежно від форм власності і підпорядкування; в) центральні органи контролю;
2) середній рівень управління: а) уряд Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів, їх виконавчі та розпорядчі органи, місцеві державні адміністрації; б) підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності та підпорядкування; в) місцеві контролюючі органи;
3) військові формування та їх установи, підприємства та організації;
4) політичні партії, рухи, громадські організації;
5) посадові особи всіх рівнів;
6) громадяни.
Предметом загального нагляду є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам
Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності[4].
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Завдання загального нагляду:
1) відповідність актів всіх юридичних та посадових осіб Конституції та законам України;
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат молодежь, конспект по изо, казахстан реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата