Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням
Категория реферата: Рефераты по языковедению
Теги реферата: сочинение рассказ, зимнее сочинение
Добавил(а) на сайт: Zinovija.
Предыдущая страница реферата | 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 | Следующая страница реферата
1) із значенням пересування суб’єкта (їхати, йти, бігти, летіти тощо) та переміщення об’єкта з чиєюсь допомогою (нести, везти тощо): Інженер
Твердохліб, ідіть до начальника цеху. Васю, ідіть до коменданта одержувати матраци і набивати їх соломою (П.З.) Те саме повторив на якомусь поверсі, де ліфт зупинявся для перевірки, а тоді ще раз – біля дверей, які вели до вистеленого червоним килимом коридору (П.З.);
2) із значенням “прикріпити до чогось”: Хіба ж не було, що корів шлангами підв’язували до бантин. Тоня вже й кущ підв’язала до бетонного стовпчика, а не рухалась далі з місця… (П.З.);
3) із значенням “дивитись”, “придивлятись”: Він довго придивлявся до мене і так нічого не сказав (О.Г.);
4) із значенням “припадати”, “прихилятись”, “пригортатись”: Тоня знову припала до квітів … (О.Г.) … Дерево до землі з тугою нахилилося
(П.З.);
5) із значенням “повертатися”: “Нарешті він повернувся до мене,” – сказала мати, незнаючи, куди діти сльози, що навернулися на очі (О.Г.)
Конструкція “назустріч + дав.в.” має значення руху в бік об’єкта.
Синтаксично залежними в таких сполученнях виступають іменники – назви
істот, конкретних предметів, транспортних засобів, космічних об’єктів тощо:
Назустріч мені йшли два незнайомці.
У ролі опорних слів у таких конструкціях вживаються переважно дієслова
руху. Звороти “над + оруд.в.” та “під + знах.в.” в українській мові
малопродуктивні. Конструкція “над + оруд.в.” позначає предмет, “вище якого
відбувається кінцевий етап чи мета переміщення” (СУЛМ, 1972, 92), і
утворюється в основному від дієслів типу злітати, звисати, нахилятися та
іменників на позначення істот, конкретних предметів: … Мати знову
нахиляється над ним … (О.Г.) Над тобою простір, всіяний зорями (О.Г.).
Конструкція “під + знах.в.” вказує на спрямування руху в простір нижче
об’єкта орієнтира. Це значення чітко виявляється у зворотах з назвами
предметів, які можуть рухатися у просторі або перебувають на певній
відстані від об’єкта орієнтира по вертикалі: Він усе це поставив у свій
завбачливо розкритий чемодан, мерщій закрив і засунув чемодан під ліжко
(О.Г.) Він швидко заснув, підклавши руки під голову (П.З.)
Найактивнішим засобом вираження спрямованості руху чи дії всередину об’єкта в українській мові є конструкція “в (у) + знах.в.”, до складу якої входять дієслова таких семантичних груп:
1) із значенням “дивитись”, “глянути”: Позаглядав у каструлі, поринув у звуковий хаос ефіру (О.Г.);
2) із значенням “бити”, “вдарити”: Гаряча кров раз у раз бурхає в обличчя. Хвилі з усієї сили били в берег … (О.Г.);
3) із значенням “постукати”: Ми лише зараз здогадались, що це гілка стукала в наше вікно (П.З.)
У конструкціях з прийменником (в) у опорними членами виступають дієслова з префіксом в- (у-) просторове значення знаходить своє вираження за допомогою прийменника в (у) та одноіменного префікса, що виконує функцію оформлення значення дії, яка спрямована в межі певного простору або всередину предмета, наприклад: Ми ввійшли в невеличку хатинку, що стояла на узліссі (О.Г.)
Тотожність префікса і прийменника вказує на те, що у цих зворотах переважає об’єктне значення над просторовим.
Дуже рідко синкретичні другорядні члени речення із значенням кінцевого пункту реалізуються конструкціями:
“за + оруд.в.”: Сашко негайно кинувся за нею. За ним вже послали погоню
(П.З.);
“об + знах.в.”: У цих сполученнях дієслово означає таку дію, яка переходить на предмет і своєю лексико-граматичною природою зумовлює вживання форми знахідного відмінка залежного іменника. Конструкцію з прийменником об можна замінити зворотом з іншими прийменниками, наприклад: вдарити (по шибці, об шибку). Дієслова, при яких вживаються аналізовані синкретичні ДЧР, виражені іменниками з конкретним значенням, складають малочисельну групу (бити, стукати, вдарити(ся) та інші). Наприклад: Перші здорові краплини дощу вдарили об шибку.;
“через + знах.в.”. Наприклад: В цей час собака кидається до хвіртки і визирає на вулицю через паркан (О.Г.) Він так вдарив Сашка по спині, що той аж запищав од болю (О.Г.)
Отже, в сучасній українській літературній мові найпродуктивнішими
засобами вираження синкретичних ДЧР з об’єктно-просторовим значенням
кінцевого пункту є звороти “до + род.в.”, “на + знах.в.” та “в (у) +
знах.в.” іменників – назв осіб, предметів, будівель, їх частин, назв частин
тіла. Рідко синкретичні ДЧР із значенням кінцевого пункту реалізуються
зворотами “за + оруд.в.”, “через + знах.в.”. Звороти “над + оруд.в.” та
“під + знах.в.” в українській мові є малопродуктивними.
5. Синкретичні другорядні члени речення з об’єктно-просторовим значенням шляху руху
Спеціальними засобами вираження шляху виступають в українській мові конструкції “через + знах.в.”, “крізь + знах.в.”, “мимо + род.в.”, “повз + знах.в.” та орудний відмінок без прийменника. Інші конструкції – це засоби вираження категорії місця. Значення шляху вони набувають при дієсловах цілеспрямованого руху. Семантика таких сполучень своєрідна: вони позначають місце, що виступає орієнтиром при переміщенні. Прийменниково-відмінкові конструкції “через + знах.в.” та “крізь + знах.в.” передають значення руху через обмежений простір. Наприклад: Тільки Гриня взявся за компот, як до зали прослизнула через кухню Тамара – зоотехнічка. Крізь вікно почало пробиватися сонце (П.З.)
Синкретизм таких ДЧР зумовлюється категоріальним значенням самого структурного компонента: додатковий об’єктний відтінок наявний у випадку його вираження іменником з конкретною семантикою.
Рух, підчас якого один предмет минає інший, виражається в українській
мові конструкціями з прийменником мимо, що генетично пов’язаний з тією
самою основою, що й дієслово минати (Жимлій, 1974, 130). Опорним
компонентом таких конструкцій виступають дієслова цілеспрямованого руху з
префіксами про-, по-, а залежним компонентом виступають найчастіше
іменники: назви істот, предметів. Наприклад: Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка, де Клава саме свариться з своїм шофером (О.Г.)
Мимо нього з гуркотом проскакав вершник, піднявши стовпом пилюку (П.З.)
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: новые сочинения, конспект, купить диплом о высшем образовании.
Предыдущая страница реферата | 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 | Следующая страница реферата