Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

o організація розроблення та впровадження організаційних і науково- технічних заходів та нормативне регулювання в галузі пожежної безпеки;

o здійснення державного пожежного нагляду;

o запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

o гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

o розв'язання окремих завдань мобілізаційної підготовки.

В Положенні "Про державну пожежну охорону", знайшло своє більш детальне визначення функцій ДПО, відповідно до покладених на неї завдань:

1) організовує реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі пожежної безпеки;
2) бере участь у координації діяльності органів державної виконавчої влади, науково-технічних установ у галузі пожежної безпеки, підготовці державних і регіональних програм її забезпечення, розробленні заходів щодо пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів; погоджує плани комплексного розвитку регіонів і територій;
3) подає органам державної виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям пропозиції про проведення науково-дослідних, проектних і проектно-конструкторських робіт у галузі пожежної безпеки;
4) здійснює контроль за реалізацією технічних програм з питань, які стосуються пожежної безпеки;
5) бере участь у вирішенні питань організації пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах;
6) організовує за договорами охорону від пожеж або пожежнотехнічне обслуговування підприємств, установ і організацій;
7) укладає договори з підприємствами, установами і організаціями на створення підрозділів Державної пожежної охорони, придбання пожежної техніки та протипожежного устаткування;
8) здійснює державний нагляд за виконанням міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, а також посадовими особами і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм і правил;
9) організовує і здійснює гасіння пожеж, рятування людей, надає допомогу в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;
10) формує науково-технічну політику в галузі протипожежного машино- та приладобудування;
11) бере участь у приймальних випробуваннях та прийнятті в експлуатацію нових зразків пожежної техніки, систем і засобів протипожежного захисту;
12) видає у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ліцензії на окремі види діяльності (робіт, послуг) в галузі пожежної безпеки;
13) у разі потреби перевіряє на підприємствах відповідність вимогам пожежної безпеки продукції, що ними виробляється, а також відповідність стандартам і технічним умовам протипожежного устаткування;
14) зупиняє виробництво пожежонебезпечних речовин, приладів та обладнання, пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам і надання послуг протипожежного призначення, якщо вони не відповідають вимогам стандартів;
15) забороняє продаж (поставку) юридичним особам і громадянам пожежної техніки і протипожежного устаткування, які не пройшли сертифікаційних випробувань і не відповідають вимогам стандартів;
16) контролює діяльність підрозділів відомчої, сільської та добровільної пожежної охорони, сприяє їх всілякому зміцненню;
17) перевіряє якість пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам, що випускаються на підприємствах незалежно від форм власності;
18) розробляє нормативи чисельності підрозділів Державної пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах, пожежної та спеціальної техніки і протипожежного устаткування для функціонування цих підрозділів;
19) надає у встановленому порядку платні послуги протипожежного призначення;
20) організовує та проводить разом із Штабом Цивільної оборони, заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади заходи з підвищення протипожежної стійкості категорованих населених пунктів і об'єктів;
21) проводить на договірній основі заняття із спеціалістами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій з правил пожежної безпеки;
22) веде облік пожеж та їх наслідків на підконтрольних їм об'єктах;
23) у встановленому порядку бере участь у міжнародному співробітництві з питань пожежної безпеки;
24) вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід забезпечення пожежної безпеки, організовує виконання міжнародних договорів і угод про запобігання пожежам, їх гасіння та матеріально-технічне забезпечення пожежної охорони;
25) узагальнює практику застосування законодавства з питань пожежної безпеки, вносить до відповідних органів пропозиції щодо його вдосконалення;
26) здійснює в установленому порядку обов'язкову сертифікацію всіх видів продукції протипожежного призначення, в тому числі тієї, що завозиться із- за кордону.

Державна пожежна охорона складається з Головного управління Державної пожежної охорони МВС, управлінь (відділів) Державної пожежної охорони ГУВС у Криму МВС України, ГУВС м. Києва і Київської області, УВС областей та м.
Севастополя, відділів і відділень, загонів і пожежних частин, допоміжних служб, пожежно-технічних навчальних закладів та науково-дослідних установ.

IY. ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ

СПРАВ УКРАЇНИ

Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.

Слідчий – це особа яка, провадить попереднє, досудове слідство в кримінальних справах і є ключовою фігурою в системі органів попереднього слідства МВС.

Штатним розписом Головного слідчого управління (ГСУ) МВС України, слідчих управлінь (відділів) головних управлінь МВС України в Автономній
Республіці Крим, областей, міст Києва і Севастополя, на транспорті передбачені посади: старших слідчих і слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, слідчих, помічників слідчих, а слідчих відділів управлінь
МВС міст, слідчих відділень (груп) міськрайлінорганів – посади старших слідчих, слідчих, помічників слідчих.

На посади слідчих призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.

Співробітники слідчого апарату, які мають вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи не менше 3 років, виявили організаторські здібності, професійну придатність до виконання функцій щодо надання практичної і методичної роботи в організації роботи слідчих підрозділів внутрішніх справ, призначаються на посади слідчих-методистів ГСУ МВС, СУ(СВ) ГУМВС,
УМВС, УМВСТ. Робота слідчих методистів організовується за зонально-лінійним принципом.

Основними їх функціями є:
V розробка проектів вказівок і рекомендацій з питань організації і вдосконалення попереднього слідства;
V здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів і проведення слідства в кримінальних справах, підготовка письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підлеглими підрозділами та з інших питань;
V надання допомоги і перевірка роботи слідчих підрозділів, вжиття заходів до усунення недоліків і підвищення рівня слідчої роботи на місцях, контроль за її виконанням;
V вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування злочинів, внесення пропозицій керівництву слідчого апарату про необхідність їх узагальнення, розповсюдження, впровадження в практичну роботу;
V аналіз стану злочинності, вивчення слідчої практики, організації і результатів роботи підрозділів і слідчих, внесення керівництву слідчих апаратів пропозицій про вдосконалення попереднього слідства, підвищення його ролі в розкритті і розслідуванні злочинів.

Слідчий - методист несе відповідальність за організацію роботи слідчих підрозділів та об’єктивність оцінки їх діяльності;

У слідчих апаратах органів внутрішніх справ є також помічники слідчих. В обов’язки помічника слідчого входить надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ. На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадяни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи.

Помічник слідчого:
> бере участь у проведенні огляду місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, освідування, виїмки, обшуку , відтворення обстановки та обставин події, допиті потерпілих і свідків, пред’явленні предметів та осіб для впізнання та інших слідчих дій;
> підготовляє і складає процесуальні документи, викликає для проведення слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, спеціалістів, експертів цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників процесу;
> залучає понятих до участі в проведенні процесуальних дій, упаковує вилучені по справі речові докази, витребує і доставляє за місцем призначення необхідні документи, предмети, речові докази та інше;
> бере участь при ознайомленні потерпілого, його представника, цивільного позивача, відповідача або їх представників, обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи;
> виконує технічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальних справ: підшивка, нумерація аркушів, томів, складання опису, списків, супроводжувальних документів, друкування тощо.

Начальник слідчого відділу – це начальник слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ.

Він здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих по розкриттю злочинів і запобіганню їм, вживає заходів до найбільш повного, всебічного та об’єктивного провадження попереднього слідства в кримінальних справах.

Характерною рисою процесуальної діяльності слідчих підрозділів, також як і процесуальної діяльності державних органів, посадових осіб і громадян є те, що вона відрізняється від інших видів діяльності тим, що порядок її детально врегульовано законом, у першу чергу - Кримінально-процесуальним кодексом України.

Y. ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Внутрішні війська входять до системи МВС і призначені для охорони та оборони важливих державних об’єктів, перелік, яких встановлюється Кабінетом
Міністрів України, охорони виправно–трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України,
Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 11.12.98р., постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти
України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: требования к реферату реферат на тему украина, творчество реферат, реферат на тему функции.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки