Способы обеспечения исполнения обязательств
Категория реферата: Рефераты по юриспруденции
Теги реферата: шпоры по управлению, конспект урока в школе
Добавил(а) на сайт: Элефтеров.
1 2 3 4 5 | Следующая страница реферата
Способи забезпечення виконання зобов'язань
1. Поняття і види забезпечення виконання зобов'язань.
2. Неустойка, її значення і види.
3. Застава. Предмет і види застави.
4. Зміст і форма договору застави.
5. Права і обов’язки заставодавця і заставодержателя.
6. Порука. Гарантія.
7. Завдаток.
1. Поняття і види способів забезпечення виконання зобов'язань.
Під способами забезпечення виконання зобов'язань розуміють додаткові забезпечувальні заходи, які мають спеціальний (додатковий) характер і дають можливість досягнути виконання незалежно від того, чи заподіяні кредиторові збитки і чи є у боржника майно, на яке можна звернути стягнення за виконавчими документами.
Відповідно до ст. 178 ЦК до способів забезпечення належать:
. неустойка;
. застава;
. порука;
. гарантія;
. завдаток.
Такий перелік є вичерпним, інші механізми, формально до способів забезпечення не належать.
Однак меті забезпечення виконання зобов'язань може слугувати застосування а й будь-яких інших, передбачених законом або договором правових заходів (механізмів), які сприяють виконанню обов'язків боржника за договором або обов'язків, що випливають з інших підстав виникнення зобов'язань. В такому розумінні коло цих способів забезпечення виконання зобов'язань можна тлумачити значно ширше.
Саме виходячи з цього, в ст. 570 проекту ЦК України передбачається, що виконання зобов'язання може забезпечуватися не тільки тими способами, які прямо передбачені ЦК, іншими правовими актами, а й тими, які встановили сторони в самому договорі.
В сучасній юридичній літературі до таких додаткових способів
забезпечення виконання зобов'язання відносять способи, передбачені законом, але не названі у відповідній главі ЦК України. До таких способів, зокрема, належать:
. правила про зустрічне виконання зобов'язань,
. положення про субсидіарну відповідальність учасників повного товариства, а також повних товаришів у командитному товаристві за зобов'язаннями товариства при недостатності його майна;
. власника за зобов'язаннями належного йому підприємства або установи;
. права кредитора, який виконав угоду, у разі ухилення іншої сторони від її нотаріального посвідчення вимагати по суду визнання її дійсною;
. право кредитора вимагати реєстрації угоди у разі ухилення іншої сторони від її реєстрації;
. про відповідальність, що її поряд з боржником несуть треті особи, на яких покладено виконання зобов'язання, та деякі інші1.
Що стосується додаткових способів забезпечення, які сторони можуть передбачати в самому договорі, то до них належать і випадки виконання боржником зобов'язання, пов'язаного із внесенням певної грошової суми на депозит третьої особи, а також використання в договорі можливостей, що закладені диспозитивними нормами ЦК України.
Так, нормою передбачено, що ризик випадкової загибелі речі або випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не передбачено законом або договором. У зв'язку з цим власник має право передбачити в договорі покладення ризику випадкової загибелі або випадкового пошкодження майна на контрагента.
Аналогічно може бути розв'язано питання щодо витрат, які пов'язані з утриманням майна.
У проекті ЦК України розширено перелік прямо передбачених у кодексі способів забезпечення виконання зобов'язання, до яких, крім зазначених у чинному ЦК України, належать утримання майна боржника кредитором та нове за змістом і функціями поняття гарантії як способу забезпечення виконання.
Класифікація способів забезпечення виконання зобов'язання проводиться за різними ознаками2.
Враховуючи юридичну конструкцію способів забезпечення виконання зобов'язання, їх поділяють на: а) такі, що пов'язані з попереднім виділенням майна для можливої примусової реалізації обов'язку порушника (застава та завдаток); б) такі, що не пов'язані з попереднім виділенням майна для можливої примусової реалізації обов'язку порушника.
За правовою природою способи поділяються на: а) такі, що є засобами юридичної відповідальності (неустойка та завдаток); б) такі, які не є засобами юридичної відповідальності (застава та порука).
За сферою дії розрізняють способи забезпечення, що можуть
застосовуватися:
1) у відносинах між будь-якими суб'єктами (неустойка, застава, порука),
2) у зобов'язаннях тільки за участю фізичних осіб (завдаток)
3) у відносинах виключно між юридичними особами (гарантія).
2. Неустойка, її значення і види.
Відповідно до ст. 179 ЦК неустойкою визнається певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.
Переваги (значення) неустойки:
. сума, на яку може претендувати кредитор, у разі невиконання зобов'язання боржником, визначена заздалегідь;
. стягнення неустойки не пов'язується з необхідністю доводити розмір заподіяних збитків, а також причинний зв'язок між збитками, які можуть виникнути у кредитора, і порушенням зобов'язання з боку боржника;
. стягнення неустойки не перешкоджає можливому відшкодуванню збитків, якщо кредитор доводив наявність цих збитків, їх розмір і причинний зв'язок з правопорушенням;
. неустойка є засобом оперативного впливу на недбайливого боржника, оскільки дає можливість відразу після порушення зобов'язання швидко стягнути передбачену законом або договором грошову суму, яку боржник мав би сплатити незалежно від того, були якісь інші негативні наслідки в майновій сфері кредитора, чи ні.
Різновид неустойки виступають штрафи та пеня.
Штрафом називається визначена договором грошова сума, яку
боржник зобов'язується сплатити кредитору у наперед визначеному розмірі
або в процентному відношенні до суми боргу або всього предмету виконання
(суми договору).
Пенею називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у процентному відношенні до суми простроченого платежу за кожний день або інший період прострочення.
Види неустойки.
Залежно від джерела встановлення неустойка поділяється на:
. законну, тобто встановлену в нормативному порядку — в законі або іншому правовому акті;
. договірну, яка встановлюється безпосередньо в нормах договору (угоди), укладеного між сторонами.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: изложение 4, океан реферат, рассказы.
1 2 3 4 5 | Следующая страница реферата