Юридичні особи як суб'єкт цивільних правовідносин
Категория реферата: Рефераты по юриспруденции
Теги реферата: классы реферат, бюджет реферат
Добавил(а) на сайт: Jerdeli.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата
Знаки для товарів і послуг — це зареєстроване в установленому порядку позначення, яке служить для відрізнення товарів (послуг) одних фізичних чи юридичних осіб від однорідних товарів інших осіб. Як знаки для товарів і послуг можуть бути зареєстровані словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення та їхні комбінації. На зареєстрований знак Держпатентом України видається свідоцтво.
Організації — юридичні особи — мають право на честь, гідність і ділову репутацію та їх захист в судовому порядку (ст.7 ЦК України), а також можуть набувати інших немайнових прав і обов’язків.
Відповідно до ст.29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).
Органи юридичних осіб, залежно від їх видів, можуть бути
єдиноначальними або колегіальними. Так, відповідно до ст.14 Закону «Про
підприємства в Україні» управління підприємством здійснюється згідно з його
статутом на основі поєднання прав власника по господарському використанню
свого майна і принципів самоуправління трудового колективу. Підприємство
самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Власник
здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через
уповноважені ним органи. Ці права можуть делегуватись раді підприємства
(правлінню) або іншому органові, який передбачений статутом підприємства і
представляє інтереси власника і трудового колективу.
Керівник підприємства наймається (призначається) власником або уповноваженим ним органом і з ним укладається контракт (договір). Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції інших органів управління цього підприємства. Власник майна не має права втручатись в оперативну діяльність керівника підприємства.
Вищим органом таких видів господарських товариств, як акціонерне, з
обмеженою або додатковою відповідальністю є загальні збори акціонерів
(учасників). Виконавчими органами є правління або дирекція, які діють як
колегіальний орган юридичної особи. Правління (дирекція) обирається
загальними зборами. Повноваження правління (дирекції) визначаються Законом
України «Про господарські товариства» та статутом відповідного товариства.
В кооперативних організаціях вищим органом управління є загальні
збори, які обирають голову, а у великих кооперативах — також правління.
Правління (голова) кооперативу здійснює керівництво поточними справами і
приймає рішення з питань, що не віднесені до виключної компетенції
загальних зборів чи зборів уповноважених.
Виступаючи від імені юридичної особи, вищий орган виражає її волю, волю всього колективу, тому дії органу — це дії самої юридичної особи.
Проте дії органів, які не пов’язані з цілями юридичної особи, не слід
визнавати діями самої юридичної особи. Відповідальність за ці дії повинна
нести особа (орган), що їх вчинила. Вчинення ж органами юридичної особи дій
від імені юридичної особи, але з перевищенням своїх повноважень, тягне
відповідальність юридичної особи у відповідності з чинним законодавством.
Цивільні права та обов’язки юридичної особи можуть виникати і внаслідок дії
її представників, належним чином уповноважених (наприклад, шляхом видачі
довіреності). Але виробничо-господарська, соціально-культурна, управлінська
та інша діяльність юридичної особи проявляється не лише в діях її органу і
представників, але й в діях і рішеннях всього трудового колективу в цілому, і кожного працівника зокрема. Тому в Законі (ст.441 ЦК України) закріплено
правило про те, що організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини
її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових)
обов’язків.
2. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
Відповідно до ст.28 ЦК України юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому їх статутом.
Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих документів, якими можуть бути: розпорядчий акт, або статут (положення), або установчий договір і статут, або протокол зборів тощо. В установчих документах повинні зазначатись найменування юридичної особи, місце її знаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості, що передбачаються законодавчими актами про юридичні особи відповідного виду. Установчі документи можуть містити й інші реквізити, які не суперечать законодавству.
Законодавством передбачається декілька способів виникнення юридичних осіб. Прийнято виділяти такі основні способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний.
Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або
уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення
організації та затверджує її статут або положення про неї. В такому порядку
виникають, зокрема, підприємства (ст.5 Закону «Про підприємства в
Україні»). У випадках, коли для створення і діяльності підприємства
потрібна ділянка землі, а також інші природні ресурси, дозвіл на їх
використання видається Радою народних депутатів, а в передбачених
законодавчими актами випадках — Верховною Радою України за наданням
первинного природокористувача при позитивному висновку екологічної
експертизи або відповідної Ради народних депутатів.
Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовані у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні прояв ініціативи (явки) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку виникають кооперативи і громадські об’єднання. Так, кооператив організується за бажанням громадян на добровільних засадах. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж 3 особи. Статут кооперативу приймається загальними зборами громадян, що бажають його створити. З протоколом загальних зборів і статутом орган кооперативу звертається у виконком районної Ради народних депутатів з письмовою заявою про державну реєстрацію кооперативу.
Відповідно до ст.ст.11, 14 Закону «Про об’єднання громадян» політичні
партії створюються за ініціативою громадян України, які досягли 18 років, не обмежені судом у дієздатності і не тримаються в місцях позбавлення волі.
Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а
молодіжних і дитячих організацій — 15-річного віку. Рішення про заснування
об’єднань громадян приймається установчим з’їздом (конференцією) або
загальними зборами. Легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян
здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У
випадку реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи.
Юридичні особи можуть утворюватись на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей. В нинішніх умовах у такому порядку виникають різноманітні господарські товариства, асоціації, концерни та інші об’єднання підприємств, з метою координації їхньої діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях.
Установчий договір укладається між засновниками юридичної особи. В
ньому засновники зобов’язуються створити юридичну особу, визначають порядок
сумісної діяльності по її утворенню, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності.
Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками
прибутків і збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу
засновників з її складу. Установчі договори про створення спільних
підприємств з участю зарубіжних партнерів підлягають нотаріальному
посвідченню.
Дозвільний порядок утворення юридичної особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства. Так, підприємство може бути створене у результаті виділення зі складу діючого підприємства чи організації одного чи кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника майна або уповноваженого ним органу і при цьому забезпечується виконання раніше прийнятих підприємством договірних зобов'язань (п.2 ст.5 Закону «Про підприємства в Україні»).
Для створення юридичних осіб, діяльність яких відповідно до установчих документів пов'язана з громадською безпекою, забезпеченням правопорядку, грошово-кредитним обігом, охороною здоров'я громадян, одержанням освіти, необхідним є одержання дозволу від відповідних державних органів.
Іноді створення юридичної особи відбувається складнішим шляхом, коли поєднуються одразу декілька названих вище способів: розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний або договірний.
Неодмінною умовою виникнення юридичної особи є або її державна реєстрація, або реєстрація її статуту.
Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів
підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 29 квітня 1994 р. (у редакції постанови КМ від 25 січня 1996
р.), державну реєстрацію суб'єктів підприємництва незалежно від їх
організаційних форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів
підприємницької діяльності (банки, засоби масової інформації, фондова біржа
тощо), проводять виконкоми міських або районних Рад народних депутатів. Для
державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи
— власник (власники) або уповноважена ним особа (заявник) подає до органу
державної реєстрації:
1. Установчі документи: а) рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємництва (якщо власників декілька, таким рішенням є установчий договір); б) статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми суб'єкта підприємництва;
2. Реєстраційну картку;
3. Документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору;
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: баллов, диплом о высшем, доклад по биологии.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 | Следующая страница реферата