Діагностування абітурієнта по всіх цих показниках (їх у
нас 11), а потім аналіз і узагальнення одержаної інформації - громіздкий і
складний процес.
Тому, виникає необхідність виділення серед них
найголовніших, стержневих якостей, без аналізу яких неможливо прийти до
висновку про професійну придатність особистості, у нашому прикладі до педагогічної
діяльності.
Ми рахуємо, що до групи стержневих у даному випадку
якостей необхідно віднести перш за все такі з них :
- емоційна стабільність особистості;
- комунікативні та організаторські здібності;
- вміння виразно і зв’язно говорити;
- мислення і память.
Чому ми зупиняємось саме на цих показниках?
Високий ступінь емоційної нестабільності (невротичності)
розглядається сьогодні як показник професійної непридатності до педагогічної
праці, так як люди з таким показником деформують відносини з іншими людьми, характеризуються авторитарністю , через значну вразливість тяжко і тривалий час
переносять конфлікти, не можуть “взяти себе в руки”. Вони нерідко пригнічені, що їм заважає створювати “мажор” (А.С. Макаренко) у класі та ін.
Педагогічна діяльність передбачає активні контакти з
іншими людьми, вміння налагоджувати взаємовідносини з ними, організацію і
згуртування учнівського колективу на виконання тих чи інших завдань. Тому, важливо провести діагностику комунікативних
і організаторських здібностей абітурієнтів.
Високі вимоги ставляться до мови вчителя, його вміння
ясно, чітко і логічно висловлювати свої думки.
Необхідно також вивчати деякі індивідуальні особливості
розумової діяльності і виявляти при цьому випадки низького рівня її розвитку
(аж до дебільності). Так, наприклад, повна нездатність виконувати завдання на
логічність мислення, трактувати прислів’я та інші тести як правило свідчить про недостатню логічність, критичність
розуму, низьку здатність до спілкування, утворення понять та ін.
Таким чином, необхідною умовою успішного оволодіння
професійною майстерністю є досить високий розвиток
мислення і пам’яті людини.
Це та мінімальна кількість стержневих якостей
особистості, без вивчення яких неможливо зробити висновок про
її професійну придатність до праці вчителя.
Розглянемо нижче організаційно-методичні основи
проведення діагностування абітурієнта по виділених нами показниках оцінки.
Перший етап профвідбору абітурієнта може проводитись у формі профорієнтаційного
екзамену. Його зміст визначають вищевідмічені нами три взаємозв’язані між собою
елементи (с.2), які і дозволяють комісії оцінити готовність особистості до
свідомого вибору педагогічної діяльності. При цьому бажано виділяти такий
необхідний об’єм знань і вмінь та попереднього суспільно-педагогічного
досвіду:
Знання: соціального призначення праці вчителя; головних
вимог до педагогічної діяльності та протипоказань до її вибору; найважливіших
ознак педагогічної діяльності (об’єкт, мета, засоби, умови праці та ін.); про
свої нахили до роботи з дітьми; про складнощі і труднощі в праці вчителя;
можливостей для творчого зростання педагога та ін.
Вміння: логічно обрати і обґрунтувати свою поведінку у заданих умовах спілкування з дітьми, а також у
нестандартних ситуаціях; розв’язати доступне педагогічне завдання; зробити обґрунтований аналіз педагогічної ситуації, яка близька до
досвіду абітурієнта; граматично вірно, логічно, чітко і зрозуміло викласти свої
думки, вести діалогічне мовне спілкування та ін.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему орган, сочинение ревизор, матершинные частушки.