Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Розглянемо ці (окрем Corel Ventura) программи більш детально.

PageMaker (плакат1, мал.1). Цей дуже популярний серед митців різної спрямованності пакет був розроблений фірмою Aldus досить давно. Оригінальні, прості у користуванні та багатофункціональні можливості цього продукту стали довподоби такоиу "монстру" у галузі створення програмних продуктів для графіки, як корпорація Adobe Systems. І от майже водночас з виходом на ринок Windows 95 прихильники PageMaker після звичної заставки Aldus під час інсталяції 6-ї версії побачили логотип Adobe.

Шоста версія PageMaker, як перший крок у освоєнні цього продукту корпорацією Adobe, відрізнялася від попередньої в основному лише зовнішнім виглядом (стиль під Windows 95), переписаними декількома модулями з 16-бітної на 32-бітну базу та значно розширеним набором фільтрів, що дозволили імпортувати файли більшої кількості форматів. Загальне ж построєння та розміщення усіх меню, майже всі "гарячі клавіши" залишилися бе суттєвих змін. Мабуть, це відіграло головну роль у тому явищі, що велика кількість користувачів PageMaker, не зважаючи на те, що вже більш ніж полтора роки існує нова, повнофункціональна й зі значно розширенними можливостямі версія 6.5…, віддають перевагу 6-й версії, як більш зручній (хто починав з більш ранніх версій), а тому й легкій у використанні.

Але, звісно, слід відзначити, що для професіонального використання версії 6.5…6.52 настільки зручніші за 6-ту, як підняття по сходах зручніше за підйом по мотузці.

Що ж нового з‘явилося у повністю "адобовській" версії PageMaker 6.5…? Це, перш за все, традиційний інтерфейс та зручні "гарячі клавіши", що майже усі розташовакі у лівій нижній частині калавіатури та майже цілком повторюють східні команди з інших продуктів цієї ж корпорації (Photoshop, Illustrator, Acrobat та ін.). Це виявляється особливо зручним, коли митець виконує не тільки підготовку готових матеріалів до друку, але й сам займається їх підготовкою, наприклад, готує різні векторні об‘єкти за допомогою Adobe Illustrator та фотографії й різноманітні растрові зображення, використовуючи Adobe Photoshop. Можна навіть зробити висновок, що мабуть саме для такого сумісного використання й були втілені такі особливості (однаковий інтерфейс та "гарячі клавіши"), що дозволяють користувачеві відчувати себе дуже впевнено незалежно від того, з яким із продуктів Adobe він працює у теперішній момент.

Далі слід звернути особливу увагу на цілком нові можливості, що з‘явилися у версії 6.5. Нарешті PageMaker почав дуже корректно працювати із кольором, та ще й незалежно від кольоромоделі. Це забезпечено завдяки підтримці спеціальних утиліт від фірми Kodac (так званих профайлів кольору, що описують особливості кольропередачі усіх апаратних засобів та дозволяють керувати функціями кольропередачі), що, у свою чергу, забезпечують високоякісне відображення усіх кольорових матеріалів на папері або іншому матеріалі, на якому виконується друк. Додатково забезпеченню якості друку сприяє й можливість редагувати трепінг при виводі кольороподіленних плівок на PostScript пристроях.

За для справки: трепінг — це взаєморозташування растру з крапок різного базового кольору. Найчастіше у поліграфії використовується так звана CMYK модель кольоророзподілу, тобто усі кольори розкладаються на блакитну (Cyan), рожево-пурпурову (Magenta), жовту (Yellow) та чорну (BlacK) складаючі. Щоб після друку крапки цих кольорів склалися без погіршення кольоропередачі та муару, вони повинні бути розташовані з певним кутом растру, наприклад, чорний растр має кут наклону 45°, а жовтий — -4°.

Ще дуже зручним є наявність вбудованного у PageMaker так званого парсер-модуля, що дозволяє генерувати екранний варіант імпортованих PostScript об‘єктів, які майже в усіх інших пакетах верстання на екрані не відображаються. При цьому, таке зображення можна генерувати як у варіанті на 256 кольорів (чорновий), так і на 16 млн. кольорів (повнокольоровий), а також з різним дозвілом растру. Це видається корисним не тільки для того, щоб побачити усі скомпоновані об‘єкти на екрані так, як вони повинні виглядати у поліграфії, але й для можливості виконати друк PostScript об‘єктів не поліграфічними методами, наприклад, на струйному принтері. Крім цього, якщо Ви бажаєте побачити на екрані зверстану композицію, до складу якої надходять векторні PostScript об‘єкти, й щоб ці об‘єкти залишилися у векторному вигляді, PageMaker дає можливість зекспортувати результати Вашої праці у PDF або EPS формати, які, у свою чергу, можна потім розгледіти за допомогою відповідно Acrobat Reader аьо Adobe Illustrator.

Не менш важливою та зручною є можливість працювати з рівнями, що біль всього виправдовує себе при компоновці складних композицій, де доводиться накладати багато об‘єктів один на другий, а потім ще й редагувати їх. Крім того, у версії 6.5 реалізований універсальний метод праці з імпортованими об‘єктами — є можливість розміщувати їх як свободні зображення або у кадрі (фреймі), при цьому із кадру зображення можна перевести у свобдне, на яке ще й можна накласти маску прозорості будь-якої форми. Якщо Ви імпортуєте, наприклад, растрове зображення у форматі TIF, у якому є записаній шлях для викадровування прозорих зон, PageMaker автоматично накладе на це зображення необхідну маску.

Значно поширені можливості праці з імпортованими зображеннями. Це, насамперед, підтримка стандартних фільтрів Photoshop, що дозволяє користуватися ними стосовно розміщених у файлі PageMaker зображень. Також при підготовці чорно-білих матеріалів є можливість редагувати на імпортованих растрових зображеннях яркість та контрастність, щоб найкращим образом вони увійшли до задуманної композиції. Якщо ж сюди добавити величезні можливості стосовно взаєморозміщення та навігації об‘єктів (функції групування, закріплення, різноманітного вирівнювання та розташування з заданими інтервалами), то стає зрозуміло, чому цей дуже вдалий продукт від Adobe Systems настільки широко розповсюджений, а в останній час навіть став витісняти в колах приверженців QuarkXPress цю програму, що досі вважалася неперевершеноя саме завдяки коректній праці з повнокольоровими зображеннями.

Тепер декілька коментарів стосовно праці PageMaker з текстом. Ще з часів перших версій виробництва Aldus можливості праці з текстом були достатньо досконалими та зручними, можливо, це у першу чергу й спокусило корпорацію Adobe купити цей продукт. Тому, цілком ймовірно, ці функції у версвї 6.5 порівняно з попередніми майже не змінилися: та ж сама інтерактивна панель, де відображаються майже усі параметри шрифту та абзацу, такі ж можливості праці зі стилями. Добавлена лише можливість експортувати матеріали у HTML формат, що дозволяє верстати у PageMaker нескладні веб-сторінки. Але є й велика особливість стосовно праці з текстом версії 6.5 — це можливість підтримки багаторівневих гіперпосилань, що зберігаються і при експорті у HTML, і у PDF.

QuarkXPres (додаток6). Цей відомий, але на жаль в основному лише в колах професіоналів, прдукт корпорації Fiesto зовні достатньо схожий на PageMaker. Це пояснюється, ймовірно, тим, що обидва цих продукти створювались заради вирішення цілком однакових задач. Остання, що знаходиться у користуванні, версія 4.04 QuarkXPress хоча й має значні відзнаки від попередніх версій 3.3…, але не стільки значні, як це прослідковується у порівнянні, наприклад, PageMaker версій 6 та 6.5. Проте розглянемо і загальні можливості QuarkXPress, й ті, що з‘явилися в останній 4-й версії. При цьому зручніше буде побудувати цей облік у порівнянні з ідентичними функціями у PageMaker.

Перш за все слід відзначити, що верстання усіх (як імпортованих зображень, так і набраних безпосередньо у QuarkXPress текстових блоків) елементів композиції виконується лише у кадрах, тобто послідовність операцій при верстанні декілька відрізняється від таких самих, що виконуються у PageMaker. Але QuarkXPress при редагуванні текстових блоків має деякі переваги:

1) є можливість при редагуванні тексту водночас переміщувати сам блок та змінювати його розміри без зміни інструменту (лише натиснувши Ctrl), що дозволяє не відривани погляду від блоку, з яким виконується редагування;

2) для кожного стилю QuarkXPress дозволяє записати окрему комбінацію "гарячих клавіш", що також є дуже зручним, особливо при верстанні журналів та рекламних публікацій, де потрібно використовувати достатньо велику кількість текстових стилів;

3) можливо також створювати контурне та з тінню написання звичайних шрифтів, що, як правило, виконують лише векторні графічні редактори;

4) текстові (як й графічні) блоки можливо створювати цілком свободної форми, та ще й з можливістю редагування по вузлах та радіусах скруглень;

5) можна розбивати текстовий блок на колонки, що в декилькох випадках зручніше, аніж верстання окремих блоків з перетікаючим текстом, як це відбувається у PageMaker.

Щодо праці з графікою, у цьому напрямку QuarkXPress має як недоліки, так й переваги. Мабуть головний з недоліків — те, що цей пакет настільки спрямований на професіональну поліграфію, що дозволяє виводити матеріали у дійсному вигляді лише на PostScript пристроях. В усіх інших випадках (у тому числі й на екрані монітору) можна побачити лише чорнову версію усіх імпортованих графічних зображень, призначену лише для попередньго перегляду. А якщо мова йде про PostScript файл без вбудованного до нього Preview, то його взагалі неможливо побачити на моніторі.

До переваг зате можна віднести наступні функції:

1) у діалоговому окні при імпорті графіки QuarkXPress показує вибраний файл у вигляді достатньо якісної іконки розміром приблизно 96х96 пікселів, що цілком дуже зручно;

2) QuarkXPress має величезні, набагато більші, ніж у PageMaker, можливості викадровування растрових зображень, до яких відносяться і підтримка окрім шляхів у TIF файлах, також alpha-каналу, і автоматичне створення контуру прозорості по білому полю зображення, і по штучному шляху з можливістю його редагування.

Досить приємне враження створює й те, що практично усі команди меню мають "гарячі клавіши", що особливо корисним визначають саме професіонали. До певних переваг можна також віднести інтересний алгорітм праці з елементами шаблону, які можна редагувати на кожній окремій сторінці незалежно.

У заключення обзору слід відзначити ще й те, що архітектура QuarkXPress побудована з дуже цікавими можливостями розширення функцій за допомогою розширень (Extencions). Дуже багато провідних фірм-розробників програмного забезпечення навіть спеціалізуються на виробництві таких розширень під QuarkXPress (наприклад, фірми Extensis, Kinetix та багато інших). Але якщо підрахувати, скільки буде коштувати й без того не дешевий QuarkXPress, що й без доповнень перевищує по вартості PageMaker, а ще й з комплектом також не дуже дешевих розширень, то стає зрозумілим, чому звичайні митці у поліграфічній галузі все таки віддають перевагу Adobe PageMaker. Крім того, якщо додатково розглянути прихильності російськомовних верстальщиків, то їх QuarkXPress не влаштовує майже повністю із-за того, що на відміну від того ж PageMaker не тільки не існує русіфікованої версії цього багатофункцілнального пакету, а й досі важко навіть забезпечити елементарні автоматичні переноси у російських (українських) текстах. Існують лише окремі незалежні утиліти, що дозволяють зберегти російській (український) текст з розставленими в усіх словах м‘якими переносами у форматі QuarkXPress тексту (.qxt).

Вперше пакет FrameMaker компанії Frame Technologies з’явився у вісімдесяті роки. Первісно програма готувалася для роботи на Unix-станціях для створення об’ємних томів, які індексувалися, наприклад технічних описів літаків або військового спорядження, а також для верстання текстів, які вимагають частого відновлення, документації до програмного забезпечення.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат экономическое развитие, темы рефератов по психологии, контрольные за 1 полугодие.



Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки