Рефераты | Топики по английскому языку | Регіональний розвиток харчової промисловості України | страница реферата 7 | Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
  • Рефераты, курсовые, шпаргалки, сочинения, изложения
  • Дипломы, диссертации, решебники, рассказы, тезисы
  • Конспекты, отчеты, доклады, контрольные работы

  • М'ясні консерви

    105,9

    3,3

    16,1

    3,0

    21,8

    1,6

    10,2

    0,8

    1 Виробництво товарів народного споживання в Україні: Стат. збірник. — К.: Держкомстат України, 2000. — С. 10.

    Як свідчать дані табл. 2, у 1998 році зафіксовано найнижчий рівень експорту" продукції харчової промисловості. Починаючи з 1999 року спостерігається зростання експорту, хоча в 2000-му зменшився експорт продукції цукрової промисловості та м'ясних консервів. Основними статтями експорту залишаються такі види продовольчої продукції, як олія, кондитерські вироби, м'ясні і молочні продукти, спирт. Цукрова промисловість втратила свої позиції експортера. Починаючи з 1999 року Україна має від'ємне сальдо в торгівлі цукром, що становить 42,6 млн. дол. США і зросло до 60,1 млн. дол. США за 11 місяців 2000 року.

    Реструктуризація виробництва в харчовій промисловості — один з головних чинників збільшення виробництва й активізації зовнішньоекономічної діяльності, що має свої галузеві особливості.

    Серед держав СНД Україна єдина, яка в перспективі може виробляти вдвічі більше цукру, ніж потрібно для внутрішнього споживання. Реструктуризація всього цукробурякового підкомплексу відновить роль України як потужного експортера цукру.

    Спиртова промисловість була і залишається галуззю, що формує експортний потенціал держави. До її складу поряд з лікеро-горілчаними заводами входять 80 спиртових заводів і комбінатів з річною потужністю 65,9 млн. дал етилового спирту. Власна потреба країни оцінюється в 20 млн. дал. Програмою "Етанол" затверджено список з 22 спиртових підприємств, де буде організовано виробництво ВКД, та 36 підприємств для виробництва технічного етилового спирту. Реалізація заходів Програми дозволить за рахунок скорочення імпорту зменшити витрати валютних коштів і створити передумови для значного розширення експортного потенціалу.

    У сучасних умовах олійно-жирова промисловість виступає як провідна експортна галузь харчової індустрії. За 11 місяців 2000 року експорт олії досяг 201,1 млн. дол. США, що значно більше, ніж по будь-якій іншій продукції харчової промисловості. Особливості реструктуризації виробництва тут полягають у тому, що, крім 25 вже приватизованих великих промислових підприємств, у різних господарствах організоано понад 1270 малих олієнь. На зовнішній ринок повинні працювати великі промислові підприємства, що можуть запропонувати якісну продукцію. Адже для випуску високоякісної олії потрібне глибоке очищення, що складається зі стадій гідратації, нейтралізації, вимороження та дезодорації. За повною технологічною схемою можуть працювати лише окремі підприємства, а саме: Вінницький ОЖК, Вовчанський ОЕЗ, Дніпропетровський ОЕЗ.Вихід на зовнішній ринок — це насамперед проблема як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Вона може бути вирішена силами самих підприємств.Загальним для всіх галузей харчової промисловості є відсталість і висока зношеність промислово-виробничих фондів, що зумовлює значні втрати сировини та високу собівартість одиниці продукції. У процесі реструктуризації необхідно забезпечити підвищення технічного рівня виробництва з переважній більшості галузей харчової промисловості, розширення і докорінну модернізацію матеріально-технічної бази, освоєння і розширення впровадження ресурсозберігаючих, маловідхідних технологій.

    Стимулювання експорту повинне бути спрямоване на пошук нових ринків збуту традиційних видів експортної продукції, насамперед такої, як цукор, спирт, олія та ін. Експортна переорієнтація має передбачати поступову заміну експорту сировини готовою продукцією (олійно-жирова промисловість), перехід від імпорту готових засобів виробництва і матеріалів до їх власного виробництва (спиртова промисловість).

    Реалізація основних напрямів реструктуризації виробництва пожвавить господарську діяльність галузей харчової промисловості, підвищить економічну ефективність виробництва продовольчої продукції, сприятиме формуванню продовольчого експортного потенціалу, зміцненню галузі за рахунок надходження валютних коштів та зміцненню економічної незалежності держави.

    2. Природно-ресурсний потенціал харчової промисловості України.

    Природно-ресурсний потенціал сільського господарства України представлений земельними, водними, кліматичними і біологічними ресурсами. Серед них найважливіше значення має земля, що є основним засобом виробництва в сільському господарстві. Протягом останніх десятиліть розвиток цієї галузі відбувався саме на основі максимального залучення до виробництва земельних угідь. Сприятливий клімат і родючі землі — основа продовольчої безпеки держави та нарощування експортного потенціалу її агропромислового комплексу. При цьому особливо важливе значення має те, що біокліматичний потенціал України здатний забезпечити високу стійкість виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Останнє пов'язане з Іменням сільського господарства в трьох природнокліматичних зонах, э певною мірою пом'якшує негативні наслідки посухи та інших несприятливих погодних умов, які нерідко трапляються в нашій країні.

     Таблиця 3 . Площа сільськогосподарських угідь і ріллі на душу населення України

    Площа

    Роки

    1960

    1975

    1980


    Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: купить диплом о высшем образовании, бесплатные рефераты без регистрации скачать, титульный дипломной работы.



    Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 |




    Поделитесь этой записью или добавьте в закладки

       




    Категории:



    Разделы сайта




    •