Предыдущая страница реферата | 15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 | Следующая страница реферата

б) номер документа, число,місяць,рік його виписки;

в) назва платника та отримувача грошових коштів;

г) назва банків платника та отримувача, їх місцезнадходження і коди;

д) сума платежу цифрами та прописом;

е) призначення платежу;

ж) відбиток печатки і підписи відповідальних осіб.

У випадку коли хоча б один з вищеназваних реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнен або заповнен невірно, банк цей документ до виконання не приймає.

Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмежень їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахункові клієнтів виконуються банками в межах залишків грошових коштів на початок операційного дня.

Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня. Розрахунки за документами, які надійшли в банк протягом операційного дня, здійснюються банком в той же день.

На всіх екземплярах бумажних розрахункових документів банк в обов’язковому порядку в правому верхньому куті проставляє дату надходження цих документів. Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

Спецзв’язком розрахункові документи відправляються банком платника в день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного дня.

Платіжне доручення (далі— доручення)— письмово оформлене доручення клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування певної суми грошових коштів зі свого рахунку.

Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних днів від дня виписки.

Доручення використовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Платіжна вимога-доручення (далі — вимога-доручення) — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхня — вимога постачальника (отримувача грошових коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість відвантаженої йому продукції (робіт, послуг);

нижня — доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку вказану суму.

Вимога-доручення заповнюється отримувачем грошових коштів і надсилається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень може здійснювати банк отримувача через банк платника.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів від дня виписки.

Вимога-доручення подається до банку в двох екземплярах. Банк приймає її до оплати в сумі, яка може бути сплачена за наявними грошовими коштами на рахунку платника.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків в безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконання роботи, надання послуги.

Розрахунковий чек — це документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) своєму банку, уплатити чекоутримувачу вказану суму грошових коштів.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками строгої звітності.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім’я чекодавця (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, яка не перевищує залишок грошових коштів на рахунку чекодавця, або на суму, яка внесена готівкою.

Термін дії чекової книжки — один рік, розрахункового чека, який видається для разового платежу фізичної особі, — три місяці. За узгодженням з банківською установою строки дії невикористаної чекової книжки може бути продовжено.

Чек з чекової книжки подається до банку чекоутримувача протягом десяти календарних днів.

Чек, на якому відсутній будь-який з його реквізитів, є недійсним і повертається банку чекодавця без виконання.

Чекоутримувач подає в свій банк чеки разом з трьома екземплярами реєстрів -якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача ведуться в одній установі банку, і в чотирьох екземплярах — на кожну установу банку окремо — якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача ведуться в різних установах банку.

Банк чекоутримувача зобов’язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів чеків, своєчасність подання його до оплати і перерахувати кошти. Оплачений чек з реєстром залишається в банку платника. Якщо чеки не оплачуються через недостатність коштів, невірне оформлення, то вони повертаються в банк чекоутримувача.

Кошти на рахунок чекоутримувача зараховуються лише після отримання платежу від банку платника. При відмові банком-емітентом оплатити чек чекоутримувач має право подати чекодавцю претензію, а у разі її повного (часткового) відхилення — іск. Всі інші питання вирішуються без участі банку.

Акредитив — це форма розрахунків, за якою банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги;

надати повноваження іншому (виконуючому)банку здійснити цей платіж.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів виконуючому банку, який перевіряє їх на предмет дотримання всіх умов акредитива.

До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином документи.

Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов’язані з виконанням акредитива, на умовах, передбачених міжбанківським договором.

Вексель — це безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг.

Банк має забезпечувати документальне оформлення руху векселів, з якими він здійснює будь-які операції, а саме:

складення і належне оформлення контрагентами за операціями в векселями первинних документів (реєстрів, розписок, повідомлень, доручень, заявок, актів);

складення регістрів аналітичного обліку (журналів, відомостей, карточок), які можуть вестись як у паперовій, так і в електронній формі.

Підпис на векселі від імені банку здійснюють керівник та головний бухгалтер або особи уповноважені ними в належному порядку. Ці підписи мають бути завірені печаткою.

Приймання та передавання векселів здійснюються банком на підставі відповідних первинних документів, які мають містити реєстр векселів.

Комерційні банки пропонують керівникам підприємств всіх форм власності наступні вексельні операції:

— інкасування векселів — виконання доручень клієнта за своєчасним поданням векселя до оплати, опротестування у разі ненадходження платежу в строк;

— доміциляція векселів — оплата банком векселя за рахунок раніше внесені векселедавцем вексельної суми. Ця послуга призначена для підприємств, які мають “картотеку” на розрахунковому рахунку та дозволяє проводити термінові платежі, минаючи “Картотеку”, на законних підставах;

— облік векселів — придбання банком у векселедержателя прав за векселем шляхом оплати цього векселя до настання строку платежу за ним. Ця послуга дозволяє клієнту в разі необхідності швидко перетворити вексель у грошові кошти;

— авалювання податкових векселів — вексельне поручительство, за яким банк відповідний за оплату податкового векселю перед векселедержателем. Договір про авалювання векселів підлягає обов’язковому забезпеченню клієнтом.

Податковий вексель — простий вексель, який видається платником ПДП на суму податкового зобов’язання при ввезенні товарів на митну територію України.

Вексель поєднує в собі властивості цінних паперів, боргових зобов’язань і розрахункового засобу. Застосування в господарській діяльності підприємства вексельних схем банків дає можливість:

отримати додатковий прибуток під реалізації свої продукції;

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: экзамены, реферати українською мовою.



Предыдущая страница реферата | 15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки