Предыдущая страница реферата | 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 | Следующая страница реферата

збільшити конкурентоспроможність своєї продукції за рахунок зниження ціни реалізації;

збільшити обсяги розрахунків;

оптимізувати у відповідності із своїми інтересами черговість здійснення платежів;

активізувати господарські зв’язки, на збільшуючи обсяги взаємних платежів.

Всі операції банку з векселями проводяться у відповідності із укладеним з клієнтом договором та чинним законодавством.

Міжбанківські розрахунки — це система безготівкових розрахунків між банківськими установами, заснована на прямих переказах грошових коштів і регулярних заліках їх взаємних вимог та зобов’язань.

Для проведення розрахунків банки встановлюють кореспондентські відносини, тобто договірні відносини про здійснення платежів і розрахунків одного банку за дорученням і за рахунок другого. При цьому банки обмінюються листами і документами для вивчення надійності й фінансового стану партнерів.

Система міжбанківських розрахунків базується на здійсненні платежів через коррахунки комерційних банків, відкритих у підрозділах НБУ.

Для відкриття кореспондентського рахунку керівник і головний бухгалтер особисто подають до регіонального управління НБУ документи:

а) заяву;

б) копію статуту, засвідчену нотаріально;

в) копію ліцензії НБУ;

г) копію документа про взяття на податковий облік;

д) копію документа про реєстрацію в Пенсійному фонді;

е) копію довідки про внесення до Державного реєстру для статистики;

ж) картку із зразками підписів і відбитком печатки.

Про відкриття (закриття рахунків) Національний банк протягом трьох днів повідомляє органи податкової інспекції.

Комерційним банкам — учасникам системи електронних платежів в Регіональній розрахунковий палаті відкривається поточний рахунок за місцем знаходження, через який здійснюються міжбанківські розрахунки.

Поточний рахунок — це інформація і електронній формі, яка фактично відображає зміні стану коррахунку банку внаслідок виконання електронних міжбанківських розрахунків.

В Україні комерційні банки встановлюють кореспондентські відносини між собою шляхом відкриття рахунків типу “лоро”, “ностро” лише після отримання ліцензій НБУ.

Міжбанківські розрахунки мають наступні переваги:

здійснюються в інтересах клієнтів, які мають стійкі зв’язки з клієнтами інших банків;

значно прискорюються розрахунки;

за умов широких корвідносин з’являються умови для проведення клірингу — заліку взаємодоручень банку шляхом відкриття рахунків в одному великому банку, що дає можливість мінімізувати залишки коштів на коррахунках банків-кореспондентів;

розширюються можливості для активної роботи на ринку із застосуванням цілого ряду фінансових інструментів.

Організація готівкових грошових розрахунків регламентується Інструкцією № 1 “Про організацію емісійно-касової роботи в установах банків”. Порядком організації розрахунково-касового обслуговування клієнтів і взаємовідносин за цим питанням між установою НБУ і комерційними банками від 30.06.95 року 1 166; Інструкцією № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” від 13.10.97 року.

Для приймання і видачі готівкових коштів організовуються каси. Касові операції оформляються документами типових форм, затверджених належним чином.

При прийманні готівки в касу перевіряють платоспроможність грошових знаків. Приймання готівки касами здійснюється за прибутковими касовими ордерами.

Видача готівки із каси здійснюється за видатковими касовими ордерами або належно оформленими платіжними відомостями (видатковими документами).

З метою забезпечення цілості коштів банки повинні дотримуватися порядку зберігання готівки, який здійснює головний бухгалтер і завідувач касою. Періодично за розпорядженням керівника комерційного банку проводиться ревізія грошових коштів і цінностей. Крім того, управління НБУ проводить перевірку по грошовому обігу.

За касове обслуговування комерційні банки стягують з клієнтів у відповідності з договором на розрахунково-касове обслуговування, але не більше 1 % від суми.

Для забезпечення нормального обслуговування клієнтів і контролю за готівкою банки повинні прогнозувати готівковий обіг та здійснювати щоденний контроль за ним.

Для цього комерційні банки щоквартально складають прогнозний розрахунок касових оборотів, в якому визначаються джерела і розмір надходжень готівки до каси банку, а також напрямки і розмір видачі готівки із каси.

Для складання прогнозних розрахункові установи банків щоквартально отримують від клієнтів касові заявки, строки і порядок подання яких визначається комерційним банком (50-60 днів до початку кварталу).

Касова заявка містить інформацію про прогнозний рух готівкових коштів через касу клієнтів у плановому кварталі. Клієнт в заявці вказує суму надходжень готівкових коштів до його каси за видами джерел, крім отриманих в банку; частку цих надходжень, яка вноситься до каси комерційного банку; необхідну кількість готівки для оплати праці та інших цілей. Додається календар видачі заробітної плати за числами місяця.

На підставі цієї інформації, аналізу грошових оборотів минулого періоду, стану економіки в поточному кварталі та очікування змін в плановому періоді комерційний банк визначає суму очікуваних надходжень і видач в розрізі окремих статей прогнозних розрахунків касових оборотів з розподілом всіх показників за місяцями. Банк подає прогнозні розрахунки своїх касових оборотів в регіональне управління Національного банку, яке в свою чергу складає прогнозні розрахунки в цілому по регіону.

Для забезпечення своєчасного касового обслуговування комерційні банки створюють резервні фонди в регіональних управліннях Національного банку України — фонди грошових знаків, з яких вони випускаються в обіг або до яких вони зараховуються після вилучення з обігу. Залишки коштів у касі банку лімітуються в розмірі внутрімісячної потреби в готівці. Понадлімітні залишки перераховуються до резервного фонду.

Комерційний банк зобов’язаний прогнозувати свою забезпеченість готівкою, для чого складається розрахунок майбутніх надходжень і виплат за 2-3 дня, виходячи з прогнозного розрахунку касових оборотів й особливостей розподілу за днями місяця. Якщо коштів не вистачає,то складається заявка на підкріплення каси, яка подається в управління НБУ. Доставка готівки здійснюється самим комерційним банком або через інкасаторів НБК.

Комерційні банки не менше одного разу в два роки перевіряють дотримання касової дисципліни на всіх підприємствах-клієнтах:

наявність всиновленого ліміту залишку каси;

відповідність записів касової книги підприємства про суми, отримані та здані в комерційний банк;

забезпечення щоденного дотримання строків і порядку здачі грошової виручки, своєчасності повернення до банку невитрачених у встановлений строк сум;

правильність витрачення готівки, отриманої в банку, на указані цілі;

правомірність витрачення готівки з виручки;

правильність ведення касової книги і своєчасність обліку надходжень і видачі готівки.

Якщо виявлені порушення, то матеріали подаються до правоохоронних органів.

3 Методика фінансового аналізу основних банківських операцій

У ролі конкретного прикладу теоретичних напрацювань попередніх розділів роботи хотілось би провести аналіз основних банківських операцій окремого банку — КБ “Приватбанк”, з викладенням методики цього аналізу.

З метою дотримання комерційної таємниці та нерозголошення фінансової інформації розрахунки, аналіз і висновки про ефективність основних операцій та фінансово-економічний стан банку проведені на основі умовних даних звітності та інших “умовних” джерел.

Розроблено: банківський баланс, звіт про прибутки і збитки, похідні форми (такі як групування балансу, окремих операцій за різними ознаками, динаміка складових доходів і витрат та інші), які представлені в цьому розділі або додаються до роботи у формі додатків.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: экзамены, реферати українською мовою.



Предыдущая страница реферата | 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки