Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Таким чином, робота по нормуванні праці повинна включати такі основні елементи:
1. Аналіз виробничого процесу шляхом розділення його на окремі невеликі частини.
2. Вибір оптимального варіанту технологічного процесу з найкращими його характеристиками або параметрами.
3. Удосконалення організації праці, режимів праці та відпочинку з урахуванням психо-фізиологічних факторів.
4. Проектування ефективних методів та прийомів праці з урахуванням технічних, соціальних, економічних та психо-фізиологічних факторів.
5. Розрахунок норм по праці, їх впровадження в виробництво та постійне корегування цих норм на основі змін організаційно-технічного рівня виробництва.
Існує багато визначень нормування праці. Самий вдалий: нормувати працю- це означає шукати найбільш вигідну організацію праці.

Класифікація витрат робочого часу.
Працівник у свій робочий час виконує не тільки виробничі завдання, а й розмовляє з колегами, ходить за інструментом, відпочиває та використовує час на особисті потреби.
З метою зменшення різновидів витрат робочого часу проведена робота по уніфікації цих витрат, що вилилось у класифікації витрат робочого часу.
Головний класифікаційний фактор при цьому -це відношення того чи іншого різновиду втрат робочого часу до виконання виробничого завдання.
Підготовчо-підсумковий час витрачається на виконання робіт, пов’язаних з початком та закінченням роботи (отримання виробничого завдання від майстра, вивчення креслення, технічної документації, вибіг заготовок, здача готової продукції, оформлення нарядів на роботу, зміна оснастки).
Оперативний час витрачається на роботу, яка прямо пов’язана з виробничим завданням. При чому:
-основний (технічний) час витрачається на зміну розмірів, форми та властивостей предметів праці та їх взаємного розташування.
-допоміжний час витрачається назагрузку ,вигрузку, відвантаження, зняття деталі, зажим зйому, контроль технологічного процесу.
Час на організаційне обслуговування витрачається 2 рази за зміну (на початку та в кінці: розкладання технічної документації, інструменту, оснащення і збирання їх в кінці зміни).
Технічне обслуговування (підналадка обладнання, оснастки, невеликий поточний ремонт, прибирання стружки).
Розділення ОП та ОБС на елементи виконується тільки в масовому виробництві. t(воп)=(2(24)% від ОП.
Перерви по організаційно-технічним причинам (ремонт по графіку, технологічні перерви, а також час співпадання).
Непродуктивна робота (ходіння працівника в пошуках інструмента, оснастки, контролера, матеріалу, виготовлення бракованої продукції не з вини працівника).
Час чекання (чекання роботи, чекання інструменту і т.д.).
Втрати з вини працівника (запізнення, робить якусь другу роботу).
Класифікація витрат робочого часу відображена в таблиці 1.
Таблиця 1.

|РАБОЧЕЕ ВРЕМЯ |
|Время исполнения производственного |Потери рабочего |
|задания (нормированное время) |(ненормированное время) |
|Под|Оператив|Время |Отд|Пере|Затраты рабочего | |
|гот|ное |обслуживания|ых |рывы|времени, которые не| |
|ови|время |рабочего |и |по |зависят от рабочего| |
|тел|ОП |места ОБС |лич|орга| |Затраты по вене |
|ьно| | |ные|низа| |рабочего |
|е –| | |пот|цион| | |
|вре| | |реб|но -| | |
|мя | | |нос|техн| | |
|ПЗ | | |ти |ичес| | |
| | | | |ким | | |
| | | | |прич| | |
| | | | |инам| | |
| |Основ|Вс|Органи|Техн| | | | | |
| |ное |по|зацион|ичес| | |Непродук|Время | |
| |время|мо|ное |кое | | |тивная |ожидания | |
| | |га|обслуж|обсл| | |работа |(ВО) | |
| |(техн|те|ивание|ужив| | |(НР) | | |
| |ологи|ль|ООБС |ание| | | | | |
| |ческо|но| |ТОБС| | | | | |
| |е) |е | | | | | | | |
| | |вр| | | | | | | |
| | |ем| | | | | | | |
| | |я | | | | | | | |

Повна норма часу називається штучно-калькуляційний час t(шк)=t(оп)( (1+(+()+ (Т(пп)(п, де (-ОБС, (-ВОП.
Це базова форма для серійного виробництва.

1.3Стуктура виробничого процесу.

Виробничий процес

Заготівельна

Обробна Складальна

операції та їх комплекси

Операція технологічний трудовий розподіл розподіл

-позиції розумові трудові

-переходи елементи елементи

-проходи

-трудові

-установи прийоми

-трудові

дії

-трудові

рухи

Лекція №3

1.4Методи нормування праці та їх особливості.
На підприємствах України та СНД використовуються багато методів визначення норм по праці. Вибір того чи іншого методу залежить від характеру робіт, що нормуються та умов їх виконання.
Виходячи з принципів становлення норм, всі різновиди методів нормування праці можна звести до двох груп:
-аналітичні методи
-сумарні методи

Аналітичні методи передбачають виконання таких етапів:
1. Аналіз конкретного трудового процесу.
2. Поділ його на елементи.
3. Проектування по кожному елементу найбільш ефективних режимів роботи обладнання та прийомів праці робітників.
4. Визначення трудовитрат, трудомісткості по всім елементам трудового процесу з урахуванням спеціфіки конкретних робочих місць.
5. Встановлення норм часу на всю роботу або операцію шляхом додавання по окремим елементам.

Сумарні методи передбачають встановлення норм по праці без розподілу на елементи, без проектування раціональних режимів роботи обладнання та передової організації праці на основі досвіда нормувальника (технолога або майстра) або статистичних даних про виконання аналогічних робіт. Ци методи називаються досвідно-статистичними. Ці методи не дозволяють ефективно використовувати виробничі ресурси і повинні замінюватись на аналітичні.
Використання досвідно-статистичних норм на дільницях приводить до перевитрат Фонду заробітної плати та великого перевиконання норм.
Досвідно-статистичні норми та сумарні методи економічно доцільно використовувати тільки в одиничному та дрібносерійному виробництві.
Бувають випадки коли витрати часу на розрахунок однієї норми може бути більшим ніж на сам трудовий трудовий процес виконання цієї роботи.
Аналітичні методи є найпоширеніші у виробничий сфері. Їх ,як правило, класифікують за такими ознаками:
-по методиці отримання вихідних даних
-по ступеню диференціації виробничого процесу
По методиці отримання вихідних даних для нормування ,група аналітичних методів розподіляється на:
-розрахунково-аналітичні методи
-експериментально(досвідно)-аналітичні методи
Базою для розрахунку t(ш), t(шк) є нормативно-довідкові матеріали по окремим технологічним процесам.
У експериментально-аналітичних методах вихідна інформація отримується самим нормувальником (технологом, майстром) шляхом спостережень та проведення експериментів.В цю программу відносяться такі методи:
-хронометраж
-фотографія робочого часу (відображення витрат робочого часу)
-метод миттєвих спостережень
-методи з використанням технічних засобів
Розрахунково-аналітичні методи є основними тому, що вони запеспечують необхідну ступінь обгрунтованості норм при значно меньших витрат часу у порівнянні з експериментальними(чи дослідними) методами витрат на збір вихідной інформації.
В умовах масового та багатосерійного виробництва розрахунково- та експериментально-аналітичні методи використовуються в комплексі, тобто попередній варіант норми визначався за допомогою розрахункових методів, а потім уточнений варіант норми визначався за допомогою експериментальних методів.
За другою ознакою по ступеню диференціації трудового процесу аналітичні методи розділяються на диференційовані та збільшені.
Диференційовані методи передбачають поділ процесу, який нормується на елементи типу трудових рухів та трудових дії (дивись розділ 1.3)
,дослідження факторів, які впливають на тривалість кожного елементу, проектування нового складу, послідовності та тривалості виконання елементів операції чи роботи з урахуванням передового виробничого досвіду.
Диференційовані методи використовуються у тих випадках, коли треба висока точність норм часу (t(ш), t(шк)) в умовах великих обсягів виробництва продукції.
Збільшені методи передбачають розподіл процесу, що нормується до окремих операцій або комплексів трудових прийомів.

Схема методів нормування

Методи

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: предмет культурологии, подготовка реферата.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки