Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области | страница реферата 43 | Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
Большая Энциклопедия Рефератов от А до Я
  • Рефераты, курсовые, шпаргалки, сочинения, изложения
  • Дипломы, диссертации, решебники, рассказы, тезисы
  • Конспекты, отчеты, доклады, контрольные работы

  • ,

    ,001

    X4

    Коефіцієнт парної кореляції

    -,890

    -,647*

    -,993

    ,861

    1,000

    Значимість

    ,000

    ,031

    ,000

    ,001

    ,

     * - коефіцієнти значимі при Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области=0,05.

    З огляду на наведені у таблиці 3.3 коефіцієнти парної кореляції робимо висновок: усі обрані для аналізу фактори впливають один на одного дуже суттєво, оскільки розрахункові значення Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - критерію більші за Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - табличне (Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - табличне = 2,23 при Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области = 0,05). За цих умов нульова гіпотеза про відсутність зв’язку між ознаками відхиляється.

    Зв’язок присутній між усіма факторами моделі. Це треба урахувати при їх аналізі.

    Застосуємо для вихідних даних таблиці метод найменших квадратів (МНК).

    За допомогою перетворень вихідної інформації, яка була наведена у таблиці 3.2, за формулами (2.5), (2.6) та (2.7) отримаємо першу модель. Вона має вигляд:

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    Коефіцієнти моделі та відповідні значення Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики наведені у таблиці 3.4.

    Таблиця 3.4 – Коефіцієнти першої моделі та їх значимість.

    Змінна

    Значення коефіцієнту

    Значимість коефіцієнту (Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистика)

    const

    -44203,67

    0,0087

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    255,43

    0,0012

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    0,73

    0,0033

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    6237,77

    0,0285

    Коефіцієнт детермінації моделі, розрахований за формулою (2.8), становить:

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Коефіцієнт Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики Фішера, визначений за формулою (2.12): Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Автокореляція залишків оцінена критерієм Дарбіна – Ватсона за формулою (2.18): Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    Шляхом, аналогічним побудові першої моделі, отримаємо другу модель. Вона має вигляд:

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    Коефіцієнти моделі та відповідні значення Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики наведені у таблиці 3.5.

    Таблиця 3.5 – Коефіцієнти другої моделі та їх значимість.

    Змінна

    Значення коефіцієнту

    Значимість коефіцієнту (Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистика)

    const

    -13163,43

    0,072

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    247,16

    0,005

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    -14,86

    0,0018

    Коефіцієнт детермінації моделі, розрахований за формулою (2.8), становить:

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Коефіцієнт Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики Фішера, визначений за формулою (2.12): Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Коефіцієнт Дарбіна – Ватсона визначений за формулою (2.18): Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    3.3 Результати аналізу параметрів регресійної моделі

    Для аналізу взяті 11 періодів. Через такий незначний обсяг вибірки у моделі може бути слабка репрезентативність оцінок. Наявність мультиколінеарності негативно впливає на статистичні властивості моделі, тобто на Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистику Фішера, яка характеризує значимість відмінності коефіцієнтів регресії від нуля, та на значення самих коефіцієнтів.

    Проаналізуємо першу модель Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    ЇЇ значення Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики Фішера: Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области та значимість цього критерію «значимість - Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области» = 0,00004. Тобто, в моделі усі коефіцієнти значущо відрізняються від нуля.

    Коефіцієнт детермінації першої моделі Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Вважаємо, що такий гарний результат отримано завдяки математичним розрахункам. Свій вклад у недостовірність моделі роблять обмеженість періодів аналізу даних, наявність суттєвого зв’язку між змінними та невизначеність присутності автокореляції динамічних рядів, що аналізуються, оскільки коефіцієнт Дарбіна – Ватсона становить Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области і знаходиться в межах від 0 до 2.

    З урахуванням означених припущень можна проаналізувати коефіцієнти першої моделі.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 255 одиниць. Ми вважаємо, що

    масштаби впливу у моделі виявлені правильно, оскільки ВВП – узагальнюючий показник та має великий вплив на усі процеси у державі.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - Доходи населення Дніпропетровської області (млн. грн. ) мають також додатний вплив на кількість малих підприємств в області. Зі збільшенням доходів на 10 млн. грн. кількість малих підприємств зросте на 7 одиниць.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - рівень зареєстрованого безробіття населення на кінець року (%) також має додатний вплив на кількість малих підприємств. Збільшення показника на 1% приведе до збільшення кількості малих підприємств на 6237 одиниць.

    Важливо розглянути сталий коефіцієнт моделі Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Він характеризує сукупну дію неврахованих у моделі інших факторів. З огляду на від’ємний напрямок його впливу на результуючий показник можна зробити висновок, що невраховані фактори впливають на кількість малих підприємств у напрямі зменшення.

    Вважаємо, що до неврахованих факторів, які містяться у константі Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области, можна віднести нестабільну політичну ситуацію та велику кількість неформальних платежів малих підприємств до різних державних інстанцій.

    Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за першою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.6.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    Рисунок 3.6 – Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за першою моделлю, одиниць.

    За даними рисунку 3.6 видно, що перша модель дозволяє розрахувати дані, близькі до вихідних, що підтверджує високий коефіцієнт детермінації: Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    Друга модель враховує, як і перша, темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) та відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств від середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.).

    Вона має вигляд: Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    Коефіцієнт Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики Фішера: Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области значимий (показник значущості - 0,000032), що говорить про суттєвість впливу коефіцієнтів регресії на результуючий показник.

    Коефіцієнт детермінації другої моделі, як і для першої, дуже високий. Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. На відміну від першої моделі, в другій не має автокореляції: коефіцієнт Дарбіна – Ватсона: Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области, що майже дорівнює 2. Також для факторів другої моделі Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области та Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области значення Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области говорить про відсутність мультиколінеарності.

    Через кращі статистичні характеристики другої моделі, вважаємо її коефіцієнти при пояснюючих змінних більш достовірними. З урахуванням цього можна проаналізувати коефіцієнти другої моделі.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%), як і в першій моделі, мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. Зміст коефіцієнту Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области наступний: зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 147 одиниць.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - відхилення середньомісячної заробітної плати малих підприємств та середньомісячної заробітної плати працівників у Дніпропетровській області (грн.) за логікою має від’ємний вплив на результуючий показник. Це підтверджується відповідним коефіцієнтом моделі. Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области. Зі збільшенням різниці у заробітних платах між само зайнятими та найманими працівниками на 1 грн. кількість малих підприємств у Дніпропетровській області зменшиться на 14 одиниць.

    Масштаби впливу ми вважаємо прийнятними. Варіація заробітної плати в 1 грн. є несуттєвою для цього показника.

    Постійний коефіцієнт другої моделі, як і першої, містить від’ємні впливи неврахованих факторів на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области.

    Наглядно співвідношення вихідних та розрахункових даних за другою моделлю кількості малих підприємств у Дніпропетровській області наведено на рисунку 3.7.

    Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области

    Рисунок 3.7 - Існуючі та розрахункові дані кількості малих підприємств у Дніпропетровській області за другою моделлю, одиниць.

    З огляду на обидві моделі робимо висновок, що через низку незадовільних параметрів, які полягають в обмеженій сукупності аналізу, наявності мультиколінеарності та присутності автокореляції ознак у першій моделі, вони не можуть достовірно описувати досліджуваний процес. Але на макрорівні дуже складно з кількісних ознак обрати ті, що будуть найліпшими та не будуть містити мільтиколінеарності, тобто не будуть впливати один на одного.

    Додатними ознаками побудованих моделей є висока значимість коефіцієнту Рефераты | Рефераты по эргономике | Экономико–статистический анализ развития малых предприятий Днепропетровской области - статистики Фішера та коефіцієнтів самої регресії. Тому з певними припущеннями ми говоримо, що побудовані моделі описують вплив обраних факторів на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області.

    Для управління на державному рівні можна надати наступні поради щодо проведення політики підтримки малого бізнесу у наступних напрямках:

    Поліпшувати середовище існування та розвитку малих підприємств;

    Це призведе до того, що різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців буде скорочуватись. За результатами другої моделі встановлюємо, що зменшення означеної різниці у заробітних платах на 1 грн. збереже на ринку у дієвому стані протягом року приблизно 14 малих підприємств. Зі зменшенням різниці на 100 грн. без урахування впливу інших факторів 1486 малих підприємств не закриються протягом року.

    Вважаємо, що вплив держави саме на цей показник є найлегшим.

    Сприяти зменшенню рівня безробіття у Дніпропетровській області;

    На відміну від результатів роботи Вавріщука В., в якій виявилась відсутність впливу рівня безробіття на кількість суб’єктів малого бізнесу в масштабах України, в Дніпропетровській області за результатами першої моделі ми отримали протилежний результат. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств.

    Зі збільшенням рівня зареєстрованого безробіття в області на 1% кількість малих підприємств без урахування впливу інших факторів збільшиться на 6237 одиниць. Ці дані говорять про те, що при проведенні державної політики у напрямі реструктуризації державних підприємств або закриття деяких з них, що призведе до вивільнення працівників, економіка Дніпропетровської області перенесе ці зміни відносно легко. Через мобільність населення частка безробітних перейде до категорії власників малих підприємств.

    Не розглядати показник доходів населення області як такий, що сильно впливає на кількість малих підприємств;

    Для суттєвого впливу на кількість малих підприємств у Дніпропетровській області треба витратити великі кошти. За результатами першої моделі «вартість» 7 нових малих підприємств в області для держави буде міститись у створенні умов збільшення доходів населення не менше, ніж на 10 млн. грн.

    При визначенні заходів щодо збільшення кількості малих підприємств у Дніпропетровській області враховувати вклад у цей показник ВВП країни.

    Застосований в обох моделях темп зростання ВВП України показує відносно однакові розміри впливу на кількість малих підприємств Дніпропетровської області. Приріст показника на 1% в цілому по державі призводить до збільшення кількості суб’єктів малого бізнесу на 247 – 255 одиниць.

    З урахуванням щорічного збільшення значення цього показника економіка області без урахування впливу інших факторів гарантовано отримує певну кількість малих підприємств.

    Підводячи підсумки викладених порад щодо державного управління, можна стверджувати, що макроекономічний показник – темп зростання ВВП України, не потребує спеціального регулювання. Найбільший вплив на кількість малих підприємств в області має рівень безробіття. Вважаємо, що саме на ньому треба зосередити зусилля управління.

    Інші два показники - різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників, робітників та службовців та особливо доходи населення Дніпропетровської області – в значно меншій мірі впливають на кількість малих підприємств області.

    Темп зростання ВВП України та різниця між середньомісячними заробітними платами на малих підприємствах і значеннями цього показника по області для працівників області описані другою моделлю зі статистичними характеристиками, кращими від першої. Тому треба при прийнятті рішень на державному рівні враховувати, що ступені впливу цих показників на кількість малих підприємств є більш достовірними.

    Висновки

    Підприємництво – самостійне організаційно - господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети.

    Досвід розвинутих країн говорить про вагомий внесок діяльності малих підприємств в економіку. Малі підприємства у західних країнах є рушійною силою інновацій, підтримують соціально – економічні умови існування суспільства та є незамінною основою безперебійної праці великих та середніх підприємств.

    У даній роботі було проведено економіко – статистичний аналіз розвитку малих підприємств Дніпропетровської області. З огляду на висвітлені сторони діяльності малих підприємств Дніпропетровської області можна зробити висновки про їх проблематичний розвиток.

    За критеріями розгляду малі підприємства Дніпропетровської області виявились дуже слабо розвинутими, порівняно з розвитком цього сектору економіки у західних країнах. Перелічимо спочатку негативні тенденції у їх розвитку.

    За критерієм чисельності кількість малих підприємств збільшується, але їх частка у масштабах держави падає. Це говорить проте, що малі підприємства Дніпропетровської області не є самими ефективними у своїй діяльності.

    На малих підприємств у Дніпропетровській області відбувається зменшення розміру при одночасному збільшенні їх кількості: кількість малих підприємств за 1999 – 2005 на 10 000 зросла з 37 до 56, а середньорічна кількість зайнятих на малих підприємствах області впала з 8,4 до 6 осіб.

    За 2003 – 2005 роки частка середньорічної кількості найманих працівників малих підприємств у загальній кількості зайнятих та найманих працівників по Дніпропетровській області знижується. Це ознака зменшення розміру малих підприємств, а отже і показників їх фінансової стійкості та здатності вижити при економічних труднощах.

    Також середньомісячна заробітна плата працівників у середньому по області та на малих підприємствах суттєво різняться. З часом різниця збільшується. У 2005 році середньорічна заробітна плата на малих підприємствах області була вже вдвічі меншою за середньорічну заробітну плату працівників. Це говорить про скрутний фінансовий стан малих підприємств.

    З 2000 року малі підприємства Дніпропетровської області зберігають більшу за всеукраїнську частку продукції у загальних обсягах реалізації продукції. Але вона постійно знижується.

    За весь період з 2000 по 2005 рік частка продукції малих підприємств у загальних обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг) по Україні впала на 3,9 %, а по Дніпропетровській області – на 1,8%.

    За критерієм кількості малих підприємств області, що реалізовували продукцію та надавали послуги, за основними видами економічної діяльності у 2003–2005 роках робимо висновки: по кожній галузі приблизно 20% підприємств протягом року не реалізують продукція та не надають послуги. Ці підприємства або знаходяться у стані очікування ліпшої ринкової ситуації, або просто не мають діяльності через неможливість її здійснення.

    До додатних тенденцій розвитку малих підприємств Дніпропетровської області можна віднести наступні.

    Кількість малих підприємств Дніпропетровської області на 1000 населення зросла вдвічі за період 1995 – 2005 років.

    У сфері промисловості спостерігається витіснення малих підприємств великими та середніми. Це є позитивним перетворенням: малі підприємства за означенням не можуть якісно використовувати великі обсяги ресурсів та забезпечувати високу продуктивність праці. Одночасно збільшується присутність суб’єктів малого підприємництва у традиційних секторах: готельний та ресторанний бізнес, фінансова діяльність.

    За обсягами реалізації продукції по видам економічної діяльності найбільш активні малі підприємства оптової та роздрібної торгівлі, сфери операцій з нерухомістю та промисловості.

    В інвестиційній діяльності переважно малі підприємства інвестують у матеріальні активи. Більш точно – у придбання (виготовлення) нових основних засобів. Кількість малих підприємств, що інвестують у свою діяльність, зростає швидкими темпами. Обсяги валових капітальних інвестицій збільшуються з року в рік та за 2003 – 2005 роки зросли майже удвічі.

    Отже, малі підприємства Дніпропетровської області мають суттєві негативні тенденції у своєму розвитку та за наявними даними не видно додатних зрушень. Виключення становлять показники кількості малих підприємств, їх перерозподіл за галузями виробництва та обсяги валових капітальних інвестицій.

    За побудованими регресійними моделями, які визначають вплив факторів на кількість малих підприємств, можна зробити висновок, про ступінь впливу використаних факторів.

    Темпи зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах (%) мають додатний вплив на кількість малих підприємств, як і очікувалось. За результатами першої моделі стверджуємо, що зі збільшенням темпів зростання ВВП до попереднього року у порівняних цінах на 1% кількість малих підприємств у Дніпропетровській області збільшиться на 255 одиниць. Масштаби впливу у моделі виявлені правильно, оскільки ВВП – узагальнюючий показник та має великий вплив на усі процеси у державі.

    Доходи населення Дніпропетровської області (млн. грн. ) мають також додатний вплив на кількість малих підприємств в області. Зі збільшенням доходів на 10 млн. грн. кількість малих підприємств зросте на 7 одиниць.

    Рівень зареєстрованого безробіття населення на кінець року (%) також має додатний вплив на кількість малих підприємств. Збільшення показника на 1% приведе до збільшення кількості малих підприємств на 6237 одиниць. Рівень зареєстрованого безробіття суттєво і прямопропорційно впливає на кількість малих підприємств. Населення області активне і швидко пристосовується до змін в економіці.


    Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные рефераты и курсовые, сочинение на тему зимой.



    Предыдущая страница реферата | 34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44 |




    Поделитесь этой записью или добавьте в закладки

       




    Категории:



    Разделы сайта




    •