КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ(Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
Категория реферата: Рефераты по государству и праву
Теги реферата: контрольные 5 класс, ответы 7 класс
Добавил(а) на сайт: Travkin.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
(1) Організатор організованої групи та злочинної організації підлягає
відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною
організацією, якщо вони охоплювалися його умислом.
(2) Інші учасники організованої групи та злочинної організації підлягають
відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали
участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них, без
посилання на статтю 26 цього Кодексу.
Стаття 30. Добровільна відмова співучасників
(1) Добровільна відмова виконавця (співвиконавця) не має наслідком
кримінальної відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 26
цього Кодексу. У цьому випадку інші співучасники підлягають
відповідальності за готування до того злочину або замах на той злочин, від
вчинення якого добровільно відмовився виконавець.
(2) Добровільна відмова організатора, підмовника чи посібника не має
наслідком їх кримінальної відповідальності, якщо вони відвернули вчинення
злочину або своєчасно повідомили органи влади про злочин, що готується або
вчиняється. Добровільною відмовою посібника визнається також ненадання ним
засобів чи знарядь вчинення злочину.
(3) У разі добровільної відмови будького із співучасників виконавець
підлягає відповідальності за готування до злочину або за замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було перепинене.
Розділ VІІІ
ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ
Стаття 31. Повторність злочинів
(1) Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього
Кодексу.
(2) Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при
вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше
тотожних діянь, об'єднаних спільною метою.
(3) Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього
Кодексу, визнається повторним лише у випадках, зазначених в Особливій
частині цього Кодексу.
(4) Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було
звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими
законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.
Стаття 32. Сукупність злочинів
(1) Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше
злочинів, передбачених різними статтями або частинами статті Особливої
частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не
враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної
відповідальності за підставами, встановленими законом.
(2) При сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за
відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Стаття 33. Рецидив злочинів
Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Розділ ІХ
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
Стаття 34. Необхідна оборона
(1) Необхідною обороною визнається захист охоронюваних законом прав та
інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних
інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом
заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної в даній обстановці для
негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було
допущено перевищення меж необхідної оборони.
(2) Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості
уникнення суспільно небезпечного посягання або звернення за допомогою до
інших осіб чи органів влади.
(3) Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання
або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони має наслідком
відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 114 та
120 цього Кодексу.
(4) Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне
душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не
могла оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи
обстановці захисту.
(5) Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком
відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи
предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а
також для відвернення протиправного вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Стаття 35. Уявна оборона
(1) Уявною обороною визнається заподіяння шкоди в такій обстановці, коли
реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно
оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого
посягання.
(2) Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду
лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні
підстави для припущення, що мало місце реальне посягання, і вона не
усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
(3) Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого
припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах
відповідного реального посягання, вона підлягає відповідальності як за
перевищення меж необхідної оборони.
(4) Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла
усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона
підлягає відповідальності за заподіяння шкоди через необережність.
Стаття 36. Затримання особи, що вчинила злочин
(1) Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо
після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила
злочин, і доставлення її відповідним органом влади, якщо при цьому не було
допущено перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
(2) Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається
умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не
відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця.
Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком
відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 114 та
120 цього Кодексу.
Стаття 37. Крайня необхідність
Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стаття 38. Фізичний або психічний примус
(1) Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду
правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого не могла керувати своїми вчинками.
(2) Питання про відповідальність особи за заподіяння шкоди
правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також
психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 37 цього
Кодексу.
Стаття 39. Виконання наказу або розпорядження
(1) Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним
інтересам, визнаються правомірними, якщо вони були вчинені під час
виконання законного наказу або розпорядження.
(2) Наказ або розпорядження визнаються законними, якщо вони віддані
відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень.
(3) Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася
виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.
(4) Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені під час виконання такого наказу або розпорядження, підлягає
відповідальності на загальних підставах.
(5) Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного
характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене під час виконання
такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що
віддала злочинний наказ чи розпорядження.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: мир рефератов, изложение 3 класс.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата