Розвиток процесів памiяті в молодшому шкільному віці
Категория реферата: Рефераты по информатике, программированию
Теги реферата: тезис, реферат аудит
Добавил(а) на сайт: Криштофич.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Следующая страница реферата
Саме з таких міркувань ми виходимо, формулюючи гіпотезу: засвоєння і забування є дзеркальними процесами – хід засвоєння повинен повторювати хід забування і навпаки. Якщо це так, то, дослідивши в усіх деталях один з процесів, ми мали б точне уявлення про дзеркально-супутний процес, не витрачаючи додаткових зусиль на його вивчення. Якби нам пощастило точно зафіксувати криві процесів для конкретного випадку навчання, то різниця між їхніми фактичними положеннями (значеннями) виявила б “залишок” у свідомості учня – саме ту частину інформації, яка “привласнена” особистістю за час інтелектуальної праці і залишилася в свідомості для тривалого використання.
Припущення про взаємооберненість процесів засвоєння і забування висловлюється не вперше, але наступний крок робиться лише тепер. Без сумніву, таке запізнення – це наслідок розведення проблем, негативні результати диференціювання науки, коли процеси засвоєння і забування досліджувалися розрізнено, вивчати ж їх у нерозривному зв(язку навіть не намагалися: дослідження могли б бути надто складними, а тлумачення їх результатів наштовхувалося б на нищівну критику. Нині, коли наука повертається до інтегрованого дослідження проблем, в умовах накопичення достатньої кількості знань як у царині засвоєння, так і в царині забування, створилися передумови для теоретичного осмислення їх єдності шляхом зіставлення вибудуваних кривих. ( 5, с.29-30 )
Розвиваючи і поглиблюючи ідеї гуманної педагогіки, В. О. Сухомлинський спирався на наукові теорії видатних психологів Ж. Піаже та Л. Виготського.
“Повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість, скерованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності розумового розвитку творчих сил розуму від обсягу знань.”
У працях вченого є чимало психологічних і дидактичних знахідок, які розкривають складний процес керівництва вчителем розумовою діяльністю дитини.
Зокрема, ці знахідки можна побачити в таких працях як “Серце віддаю дітям”, “Павлиська середня школа”, “Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості”, “100 порад учителю”, “Духовний світ школяра”, “Розмова з молодим директором школи”, “Гармонія трьох начал” та ін.
На думку В. О. Сухомлинського, одна з найгостріших проблем школи – це поглиблення інтелекту дитини, розвиток її розуму. А це – розвиток образного і логіко-аналітичного мислення, усунення його уповільненості. Тому в школі необхідні спеціальні уроки мислення – це і живе безпосереднє сприймання довкілля, і сам процес здобування знань, і розумові вправи.
Незамінною школою мислення, яка допоможе усунути тугість, уповільненість мислення, може стати сама організація здобування знань: на уроці необхідно створити такий логічний ланцюжок, щоб наслідок одного ставав причиною другого. І тоді, утримуючи цей ланцюжок в полі своєї уваги і пам(яті, дитина, навіть з уповільненим розумовим процесом, проходить незамінну школу мислення.
У прямій залежності від рівня виховання мислення, думки, розуму знаходиться уміння запам(ятовувати. Дитина, яка побачила і охопила тільки поверхово навчальний матеріал, не зробила жодного “відкриття”, не пережила почуття подиву на уроці, має слабку, “діряву” пам(ять: сьогодні вона пам(ятає, а завтра – забула. Такі учні часто намагаються просто зазубрити матеріал, заучити його порціями, а потім порціями його ж “відтворити” і дістати оцінку.
Ця інфантильність розуму і пам(яті в поєднанні зі спробами опанувати основи наук, призводить до обмеженості сфери інтелектуальної і суспільної діяльності.
Виключити зубріння можна, якщо установити розумне співвідношення довільного і мимовільного запам(ятовування, а це передусім залежить від вчителя. Треба бути “володарем дум юнацтва”, нести ту іскру, яка б запалювала порох допитливості, любові, жадоби до знань.
Запалюється вогник – і дитині хочеться знати більше, проникати у глибини нових явищ. Це бажання і є поштовхом, який розвиває розумову силу кожної дитини. ( 4, с.96-97 )
Реальні умови НТР потребують, як ніколи, орієнтації учнів на засвоєння значного обсягу різноманітного матеріалу, гарного зберігання його в пам(яті, швидкого та ефективного використання при вирішенні учбових та практичних завдань. Перевантаження школярів, що виникає в цих умовах, часто є наслідком їх нераціональної мнемічної діяльності, так само, як і певною пасивністю вчителя, його недостатніми знаннями про психологічні особливості дітей, зокрема, про такий феномен, як пам(ять, про особливості й шляхи її розвитку у школярів.
Радянські психологи внесли великий внесок в установлення загальних
закономірностей пам(яті. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження
П. П. Блонського, Л. С. Виготського, Л. В. Занкова, П. І. Зінченка, А. А.
Смирнова, А. П. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна, які висвітлюють також і
питання педагогічної практики. Цінні відомості про пам(ять знаходяться в
працях прикладного характеру, зокрема, в тих, що розкривають її в зв(язку з
особливостями засвоєння школярами змісту різних учбових дисциплін.
Але робіт, присвячених особливостям мнемічної діяльності школярів в
зв(язку з засвоєнням ними тих чи інших учбових предметів, ще дуже не
вистачає. Можливо, практичним наслідком цього є те, що учні і молодших і
старших класів часто не йдуть по шляху осмисленого запам(ятовування
учбового матеріалу, а вдаються до механічного запам(ятовування,
“зазубрювання”. ( 21, с. 4 )
Першокласник приходить до школи... І з першої ж чверті першого класу він стикається з необхідністю запам(ятовувати великий обсяг інформації. Цю необхідність можна перетворити на веселу захоплюючу гру. І тут повинні допомогти дорослі – батьки, вчитель, шкільний психолог. Допомогти весело, ненав(язливо, непомітно, цікаво, щоб запам(ятовування відбувалося саме по собі, а не було важкою працею. Згадаймо, як Том Сойєр перетворив нудну роботу – фарбування паркану – на захоплюючу гру для хлопчаків. Учитель певною мірою повинен стати Томом Сойєром, але при цьому й розвивати творчу ініціативу дитини, учити доводити правильність відповіді, розв(язувати завдання нестандартно, відстоювати свою точку зору. Навчати, граючись. ( 1, с. 8 )
4. Дослідження способів запамґятовування та пригадування у молодшому шкільному віці ( на прикладі учнів другого класу )
Матеріал, що був запропонований для запам(ятовування, виявився, за свідченням тих, кого досліджували, не однаковим за важкістю.
Більшість другокласників погодились, що найбільш важкими для запам(ятовування були числа, потім слова, а найбільш легким був текст. Але все ж таки невелика кількість досліджуваних (5-6 чоловік), які виявили найбільш низьку продуктивність запам(ятовування всіх видів матеріалу, вважала найбільш важким текст, в той час як числа і слова вважалися ціми учнями найбільш легкими для запам(ятовування.
Запам(ятовування чисел. В якості основного і, по суті, єдиного способу запам(ятовування числового ряду всі другокласники застосовували повторення про себе кожного окремого числа. Майже ніхто з них під час читання чисел свідомо навіть не намагався якимось чином згрупувати їх, з(єднати, класифікувати. На питання експериментатора: “Що ти робив, щоб добре запам(ятати числа?” – зазвичай давалися такі відповіді: “Нічого не робив, просто читав і запам(ятовував, як було записано” або “Читав вголос і намагався кожне число повторити один-два рази про себе”, “Дивилася уважно і скільки встигала повторювала про себе”. Деякі досліджувані використовували зовнішні прийоми, що полегшували запам(ятовування: говорили числа пошепки, при цьому воруша губами, відмічали число на пальцях (наприклад, прочитавши число 27, відкладали два пальці і сім пальців).
Говорячи про процес відтворення, багато також відмічали, що вони
“нічого не робили, щоб добре пригадати”, а “говорили те, що пам(ятали”. Але
все ж таки аналіз протоколів відтворення показує, що тільки 9
досліджуваних, причому тих, у кого були найнижчі результати, відтворювали
числа без всякої системи і без будь-яких спроб пов(язати їх між собою. Всі
ж інші учні (всі 15 кращої половини групи і 6 з показавшої гірші
результати) в процесі пригадування відтворювали числа або в тій
послідовності, в якій вони пропонувалися (пов(язуючи, правда, обмежену їх
кількість – два-три перших чи два-три останніх), або об(єднували числа в
пари за схожістю одиниць або десятків (61–41; 36–32; 65–56).
Лише троє досліджуваних, причому ті, що запам(ятали числа краще за
інших, намагалися об(єднати числа в більші групи – по десятках, при
відтворенні, а одна з цих досліджуваних (Олена Д.) так характеризує процес
запам(ятовування чисел: “Щоб добре запам(ятати числа, я спочатку швидко
читала їх про себе, а потім вголос. Спочатку хотіла запам(ятати числа на
60, потім на 50 та інші, але в мене погано вийшло, так важко”.
Таким чином, всі 15 досліджуваних, що показали більш високі результати, відтворювали числа за тою чи іншою системою (часто не усвідомлюючи цього), в той час як з групи, де діти запам(ятовували повільніше, лише 6 пригадували числа в певному порядку.
Запам(ятовування слів. При заучуванні слів повторення також залишалося у другокласників основним способом запам(ятовування. Групування слів, по суті, не використовувалось. Але в процесі відтворення, як це видно з аналізу об(єктивних даних, багато досліджуваних тим чи іншим чином зв(язували слова між собою. Так, у 12 досліджуваних, з числа показавших кращі результати запам(ятовування, деякі слова об(єднувалися в пари за ознакою близького смислу (кофта–туфлі; ложка–виделка; булка–масло), у 3 досліджуваних спостерігалось групування на основі звукової схожості (білка, булка, банка), і, нарешті, у 9 досліджуваних поряд з відміченими прийомами, слова об(єднувалися при відтворенні за просторовою суміжністю в ряду (два- три перших чи останніх слова).
З групи, де заучували повільно, 11 учнів відтворювали слова за суміжністю, а 5 взагалі без будь-якої системи.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: семейные реферат, скачать бесплатно конспекты.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | Следующая страница реферата