Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

N=365 * G + 30 * (M-1) + D

де – G, M, D – рік, місяць, день дати.

Найбільші складності в удосконалені цієї формули створює лютий. Для високосних років, починаючи з 1 березня , потрібно враховувати додатковий день. Якби лютий був останнім місяцем року, то по крайній мірі, ця складність зникла б. Тому в календарних розрахунках місяць і рік доцільно перенумерувати: березень буде першим місяцем року і т.д., а січень і лютий одинадцятим і дванадцятим місяцями попереднього року.

Алгоритм присвоєння номера дня в рамках Григоріанського календаря буде

таким:

S:= int ( 12 – M /10 );

M:= 12 * S + M – 2 ;

G:= G – S ;

N:= 365 * G + int (G/4) – int (G/100) + int (G/400) + int (30.59 * M ) +
D – 30 ;

спростимо : об’єднаємо перші два члена до int ( 365.25 * G ).

Для дат з 1900 по 2099 роки вираз N спрощується за рахунок того, що сума тре-

тього і четвертого членів за цей час не міняється і дорівнює –15. Так як в нуме-

рації дат числа –15 і –30 тільки посувають номера всіх дат на одне і теж число,

то в розрахунках їх можна не враховувати. Щоб номера дат для (( і ((( ст. не

були занадто великими з номера року віднімемо 1900, тоді:

N:= int ( 365.25 * ( G – 1900 ) + int ( 30.59* M ) + D ; (1)

Оскільки за цією формулою 9 січня 1990 р. Має значення N:=32852, то ми вводи-

мо його як константу точки відліку часу.

Тепер розберемося з простором. Просторове положення планети відносно
Сонця задається елементами орбіти. Елементи орбіти – величини, які характеризують розміщення орбіти небесного тіла в просторі, її розміри, форму, а також положення тіла на орбіті. За початок відліку координат беруть точку весняного рівнодення - точку небесного екватора, через яку центр диска Сонця 20(21) березня переходить з Південної півкулі неба в
Північну.

Якщо дивитися з полюса орбіти, з якого рух тіла відбувається проти руху стрілки годинника, то точку перетину площини орбіти з площиною екліптики ( площина орбіти Землі ), в якій орбіта піднімається над площиною екліптики – називають висхідним вузлом. Дугу від точки весняного рівнодення по великому колі екліптики до вузла – називають довготою висхідного вузла ((, Aie ).

Дугу від точки весняного рівнодення до точки перигелію планети ( найменша

відстань до Сонця ) – називають довготою перигелію Aap.

Розміри і форму орбіти визначають за рівнянням орбіти в полярних координатах

[pic] де:

r – відстань від точки на орбіті, де знаходиться планета до Сонця в а.о. )
AR ,

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: 6 класс контрольные работы, реферат на тему життя.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки