Античні міста-держави півнвчного Причорномор'я

Категория реферата: Рефераты по истории
Теги реферата: страна реферат, сочинение рассуждение на тему
Добавил(а) на сайт: Анект.

Державно-політичний устрій .

Північнопричорноморські поліси були рабовласницькими демократичними або аристократичними республіками , де раби , жінки та іноземці не мали прав громадянства . Найвищими органами законодавчої влади були народні збори ( "народ ") і рада . Народні збори , в яких брали участь усі повноправні громадяни , вирішували питання зовнішньої політики , оборони , грошового обігу , забезпечення населення продовольством , надання привілегій купцям . Виконавча влада складалася з різних колегій - магістратур або окремих службових осіб - магістратів . Існували спеціальні колегії , котрі займалися виключно фінансовими або військовими справами
(колегія стратегів) , торгівлею (колегія аграномів) , благоустрою міста
(колегія астиномів) та інші . Діяли судові установи , що складалися з кількох відділів.У судочинстві брали участь судді , свідки , обвинувачі.

З часом у державно-політичному житті відбувалися зміни .Так , поліси
Боспору Кіммерійського в 480 році до н.е. об'єдналися під владою
Археанактидів у єдине Боспорське царство , хоча й після цього залишились практично самостійними в своїх внутрішніх справах.

Античні міста -держави Північного Причорномор(я

Ніконій.

Назва міста походить , можливо , від імені ойкіста . Розташовувалося воно на лівому березі Дністровського лиману , поблизу сучасного с.Роксолани
. Заснований переселенцями з Іонії в останній третині 6 ст до н.е. ,
Ніконій являв собою невеликий поліс що складався із власне міста і близько десятка лівобережних сільських поселень із землянковою забудовою . Основу економіки становило землеробство . На відміну від Тіри власної монетної чеканки не мав . В 1-6 ст.до н.е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були істрійські мідні литі монети . Але можливо
, що в 5 ст .до н.е. Ніконій вже випускав власну литу монету із зображенням сови . Підтримував торгівельні зв(язки з містами Іонії , Антіки
, острівною Грецією , з Істрією , Ольвією . В 6 - першій половині 5 ст. до н.е забудовувався землянковими житлами , які згодом змінювалися будинками звичайного грецького типу . На другу половину 5 - 4 ст. до н.е. припадає розквіт міста , коли , зокрема , зводяться оборонні споруди. Близько третьої чверті 4 ст. до н.е Ніконій занепадає . В 3-2 ст. до н.е. занепад посилюється , а з нашестями голатів та інших варварських племен місто остаточно гине . В 1-4 ст . н.е. життя в ньому відновлюється , але цей період майже не досліджений.

Тіра

Назва міста походить від грецької назви Дністра –Тірас .
Місцерозташування залишків Тіри - околиця сучасного Білгорода
-Дністровського лиману Одеської області . Колонія заснована вихідцями з
Мілета наприкінці 6-ст. - початок 5 ст.до н.е. В розвитку Тіри виділяють два основні періоди : еллінський (від заснування міста до середини першого століття до нашої ери ) і римський (середина 1 ст.до н.е. - 70-ті роки 4 ст.) , які розділяє гетська навала під проводом Буребісти . Час першого розвитку починається з 5-го ст.до н.е. і триває до 3-го ст.до н.е. Тіра карбувала власну монету з кінця 2-го ст.до н.е і до 70-х років 1 ст. до н.е можливо входила до складу Понтійської держави Мітрідата Євпатора . За римськогоімператора Доміціана увійшла до складу Нижньої Мезії ; з 2 ст. до н.е в Тірі розміщуються підрозділи 5 Македонського і 11 Клавдієвого легіонів .

В середині 3 ст.н.е Тіра виходить із провінції Нижня Мезія , й римський гарнізон залишає місто . Тоді воно зазнає руйнування готами .

Населення Тіри займалося посередницькою торгівлею , сільським господарством , скотоводсвом , міншою мірою - ремеслами . Тіра мала сільську округу . Тут виращували зерно , ловили рибу , випасали худобу .

Розкопками знайдено залишки житлових кварталів 6-го ст. до н.е. та оборонних споруд кінця 4-го ст. до н.е.

Борисфеніда ( від грецької назви Дніпра - Борисфен )

Грецьке поселення на півострові ( нині острів ) Березань , найраніша в Північному Причорномор'ї айпокія , заснована грецькими переселенцями у другій половині 7-го ст. до н.е. . На певній стадії свого розвитку це поселення було полісом , який згодом був перенесений до поселення , що одержало назву Ольвія . В 1 половині 6-го ст. до н.е. на берегах
Березанського лиману виникають численні невеликі поселення , котрі становили сільську округу Борисфеніди . Остання існує й у 5 ст. до н.е. , а з кінця 4 ст. до н.е. життя в ній завмирає на тривалий час і відроджується лише в 1 ст. н.е.

Починаючи з останньої чверті 7 ст. до н.е. Борисфеніда входила до складу Ольвійської держави й загинула разом з Ольвією . Площа населення, що зберіглася , становить близько 10 га . Місто в окремих своїх районах мало прямокутне планування . Розкопанно залишки апсидального храму , некрополь
5 ст. до н.е. Ранні культурні шари Борисфеніди багаті на знахідки грецького посуду .

Ольвія

Ольвія – давньогрецькою мовою означає -"щаслива" . Розташована на правому березі Південнобузького лиману . Рельєф місцевості зумовив форму міста у вигляді неправильного трикутника . Єдиної точки зору на дату заснування Ольвії до цих пір нема . Більшість істориків схиляється до заснування Олвії на рубежі 7-6 ст.до н.е. чи в першій половині 6 ст. до н.е. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини 3 ст.

Топографічно Ольвія складалася з трьох частин - Верхньої , Терасної та Нижньої . Остання вже після загибелі міста була зруйнована водами лиману
. На етапі розквіту наприкінці 4-3 ст. до н.е Ольвія займала територію площею близько 55 га , численість її мешканців становила близько 20 тисяч .

В історії міста й держави простежуються два великі періоди .

Перший охоплює час від заснування тут колонії до середини 1 ст. до н.е. Забудована в другій половині 4 ст. до н.е. однокамерними землянками та напівземлянками , в 5 ст. до н.е. Ольвія набуває звичайного для старогрецького міста вигляду . В 5 ст. до н.е в ній , за Геродотом , уже існували укріплення та палац Скіфського царя Скіла .

Житлові споруди Ольвії - звичайно одноповерхові з підвалами .
Відкрито залишки агори ( площі , навколо якої зосереджувалися торгові ряди
, будинки суду , магістратур ) . Виявленно священні ділянки .

Деякий час Ольвія входила до фінського морського союзу . Мала розвинуті торгівельні та культурні зв'язки , мала свої гроші - спочатку це були литі "дельфінчики " , трохи пізніше аси , а з середини 5 ст. до н.е. карбує звичайні для античного світу монети .

Економічну базу поліса становило сільське господарство , розвивалися ремесла й торгівля .

В період з останньої третини 4 по середину 3 ст. до н.е. Ольвійська держава досягла найвищого економічного піднесення . Виник новий тип сільських поселень у вигляді колективних садиб . Проте з кінця 3 ст. до н.е. починається поступовий занепад . У 2 ст. до н.е. Ольвія опиняється під протекторатом царя Малої Скіфії Скілура . З кінця 2 ст. до н.е. по 70 роки 1ст. до н.е. перебувала під владою Мітрідата 6 Євпатора - царя
Понтійської держави . Після цих подій місто остаточно занепало й було добите гето-дакійськими племенами .

Наприкінці 1 ст. до н.е. починається поступове відродження Ольвії , що стає початком другого періоду , що проходить під знаком римських впливів.У цей час територія городища скоротилася майже втроє його забудова була скупченою і бідною .

Близько середини 1 ст. до н.е. Ольвія потрапляє в залежність від скіфських або сарматських царів , проте незабаром звільняється .

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки