Античні міста-держави півнвчного Причорномор'я

Категория реферата: Рефераты по истории
Теги реферата: страна реферат, сочинение рассуждение на тему
Добавил(а) на сайт: Анект.

В середині 2 ст. до н.е. місто увійшло до складу Нижньої Мезії .

2 ст. - перша половина 3 ст. н.е. стали періодом найвищого розвитку
Ольвії римської доби . В 40-і й потім 70-ті роки 3 ст. н.е. Ольвія зазнає навал готів . Життя в місті остаточно завмирає не пізніше другої четверті
4 ст. н.е.

Некрополь Ольвії займає територію загальною площею близько 500 га , проте його межі на різних етапах життя міста змінювалися , а в перші століття поховання почали розміщувати навіть на залишках самої Ольвії єлліністичної доби у звичайних грунтових прямокутних у плані ямах - на дні або в підбоях вирізуваних у стінках цих ям . На земній поверхні над похованням звичайно встановлювалися кам(яні надгробки у вигляді стел , антропоморфних зображень , вівтарів . У 4 ст. до н.е з(являються земляні склепи , що складалися з поховалльної камери та дромоса (вхідного похилого коридору) . Пізніше починають ховати в кам'яних склепах , над якими зводились грунтові насипи . Найвищої досканалості споруди цього типу досягають у другій - першій половині 3 ст.н.е. , коли будувались монументальні кургани з кам'яними крепідами . Саме тут використовувались напівциліндричні розпірні склепіння й високоякістні кам'яні мури
(найвидатнішими зразками цієї архітектури є склепи курганів - Зевсового ,
Єврисивія та Арети.) .

Херсонес Таврійський

Назва походить від грецького слова "півострів" . Руїни цього міста розташовані на околиці Севастополя . Херсонес заснований у 422 -421 році до н.е. вихідцями з Гераклеї Понтійської . Розквіт держави припадає на кінець
4-3 ст.до н.е. Це одне з трьох великих античних північнопричорноморських міст , які дожили до пізнього середньовіччя .Територія досягала 33 га , а населення становило не менш , як 15 тисяч жителів . Місто мало єдине прямокутне планування та було обнесене міцними захисними стінами , що збереглися до нашого часу , мало добре укріплений порт , а в римські часи - цитадель.

Наприкінці 4 ст.до н.е.Херсонес підкорив Керкінітіду , заснував нове місто - Калос Лімен .Тоді до складу Херсонеської держави увійшло узбережжя практично всього Захіннього Криму.

У 179 році до н.е.Херсонес уклав угоду з царем Понтійської держави
Фарнаком 1 про "дружбу". Однак уже в середині 2 ст.до н.е. Північно
-Західний Крим опинився під владою скіфів . У боротьбі проти них Херсонес звернувся по допомогу до Мітрідата 6 Євпатора . Під час його походів на скіфів (110-108 рр.до н.е.) Херсонес було звільнено від їхньої залежності .
Але після цього місто потрапляє під зверхність Боспорської держави , якої позбавляється за поміччю Риму лише в другій половині 1 ст.н.е. Після походу
Плавтія Сільвана в 60-ті роки 1 ст. н.е в Північному Причорномор'ї в
Херсонесі розміщується римський гарнізон . Неподолік від Херсонеса , в
Харакеі , римські війська будують фортецю , від якої до наших днів збереглися рештки фортечних мурів, терми , німфей.

Після економічної кризи , перенесеної на рубежі , розпочинається новий єтап піднесення : розвиваються торгівля , виноробництво , соляний і рибальський промисел . Але уже у третій четверті 3 ст.н.е. справи погіршуються : з Херсонеса виводяться римські війська , припиняється карбування своєї монети , в економіці спостерігається повний занепад .У 70- ті роки 4 ст.н.е. Херсонес зазнав гунської неволі , після чого продовжує існувати у складі Візантійської імперії.

Некрополь Херсонеса розташовувався довкола міста з усіх боків .
Основний тип поховальних споруд - прямокутні ями . В середині 4 ст. до н.е. з'являються могили , обкладені черепицею , у 2 ст до н.е. - ком'яні ящики й вирубані в скелі склепи з нишами - лежанками.

Боспорська держава

Розташовувалася по обидва боки Керченської протоки , яка в давнину називалася Боспор Кіммерійський . Головним містом був Пантікапей , але столицею азіацької частини Боспору вважалася Фанагорія . До утворення
Боспорської держави існуючі на її теріторії з 6 ст.до н.е. грецькі міста
Пантікапей, Феодосія, Німфей, Мірмекій, Теритака, Порфмій, Фанагорія,
Германаса, Гергіппія, Кепи та інші , здебільшого були звичайними полісними структурами . В 480р. до н.е. Боспором починає правити династія
Археанактидів , яку в 438-437рр. до н.е. змінює династія Спартокідів.

На етапі найвищого піднесення держави 6ст. до н.е. її територія обіймала Керчінський і Таманський півострови , Східне Приазов'я , пониззя
Кубані , а також Дельту Дону . До складу Боспорської держави входили не тільки античні міста , а й місцеві племена - синди, меоти, торети, дандарії. На чолі держави стояв цар - монарх згаданих племен і архонт грецьких міст.

В середені другого ст. до н.е. держава переживає економічну кризу, яка наприкінці століття загострюється повстанням рабів під приводом
Савмака. В ці справи втручається Мірдітат 16 Євпатор , унаслідок чого
Боспор підпадає під зверхність Пантійського царства. В останній чверті 1 ст. н.е. Боспор стає власником Рима . До середини 3 ст. н.е. спостерігається економічне піднесення, після чого знову розпочинається воєнно-політична і економічна криза , яка завершується з гунською навалою (
375-376рр.) за гибеллю Боспору як держави. Згодом у Пантікапеї Феодосії,
Тірітаці та інших містах поширюються впливи Візантії .

Населення

Етнічний субстрат античних міст на час їхнього заснування становили греки-переселенці з Малої Азії , Аттіки й Гіраклеї Понтійської . З перших століть Нової ери зростає чисельність представників місцевого населення в античних містах . За соцальним станом структура населення була досить строкатою . Крім громадян і рабів , існувало також багато вільних , залежних або напівзалежних людей.

Торгівля

Протягом усього свого існування античні міста - держави Північного
Причорномор'я вели жваву торгівлю з античними містами Східного
Середземномор'я , Причорномор'я , з навколишніми племенами , Римом , і його східними провінціями . Ведуть торгівлю з варварами , які постачали грекам зерно , рибу , худобу , шкіри , рабів , мед , віск , натомість одержували ремісничі вироби , зброю , прикраси , вино , тканини.

Торгівельні стосунки з варварським світом відбувались на обмінній, а з античним – головним чином на грошовій основі . Монетна справа виникає у північнопричорноморських державах майже одночасно з їхнім формуванням . Кожний із полісів карбував власну монету.

Вплив північнопричорноморської античної цивілізації на довколишні племена

Залучення місцевого варварського населення до сфери торгівельної діяльності греків , до політичних взаємин - чи то в межах союзницьких відносин і навіть об'єднань (Боспорська держава) , чи то у вигляді стягування кочовиками даними з античних міст (Ольвія) або навіть військової конфронктації , – все це не могло не позначитись на соціально-економічному, політичному, культурному розвитку цього населення. Під безпосереднім впливом північнопричорноморських античних держав у скіфів формувалася своя державність , виникали міста і поселення з рисами , притаманними грецькій містобудівній традиції. Особливо глибокий вплив антична цивілізація справляла на культуру варварського світу. Це виявилось в спорудженні фортець (Неаполь Скіфський) , запозиченні місто- й житлобудівничих прийомів
, використанні кружальної античної кераміки , а також виготовлених греками високохудожніх прикрас і прикладних мистецьких виробів, (пектораль із
Товстої могили, Чортомлицька амфора, гребінець із кургану Солоха та інші).

Поряд із скіфами під цивілізуючу дію давньогрецьких держав Півдня
України підпадали й інші тогочасні племена – синди , меоти , сармати , черняхівці та інші .

Античні культурні традиції лягли і в основу життя ранньосередньовічних міст Криму.

Список використаної літератури

1. Крижицький С.Д “ Античная культура Северного Причорноморья “

2. Соколов Г.І “Античное Причорноморье “

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки