Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Прямокутні римські храми також відрізнялися від ордерних грецьких, як показує добре збережений храм Фортуни Віриліс на Бичачому форумі в Римі ( І ст. до н.е) – унікальний зразок раннього завершеного римського храму типу псевдоперипетра з замкнутою фронтальною осьовою композицією. Грецький периптер у ній розчленований на відкритий з усіх боків глибокий передній портик і целлу, оточену напівколонами, що зливаються зі стіною. Акцентуючи головний фасад портиком з вільно розташованими колонами і парадними сходами входу, архітектор об’єднав його з замкнутим целлою іонічним ордером. У нього теж вхід лише з одного боку, іонічні колони завершуються капітелями скромного малюнку. Фронтон зовсім “негрецький”, без скульптур усередині його тимпана і з багатими, строго накресленими профілями.

Чудові римські мости І ст. до н.е. Так, міст Мульвія крім його практичних переваг (він простояв більш двох тисяч років), відрізняється виразністю образу. Міст зорово ніби спирається на воду півкругами арок, опори між якими для полегшення ваги прорізані високими і вузькими прорізами. На арках зверху лежить карниз, що додає мосту особливу закінченість. Міст немов крокує від берега до берега, безупинно йде арками: він динамічний і одночасно стійкий.

Своєрідність римської архітектури позначилася в створенні нового типу приватного житлового будинку багатих землевласників, торговців, ремісників.
Римські особняки – це здебільшого одноповерхові будинки, у яких затишність сімейного побуту сполучалася з пристосованістю до ділового життя.

Частково зовнішній вигляд римського міста можна уявити на прикладі
Помпеї – італійського міста, що разом з містами Геркуланум і Стабія загинув у 79р. н.е. у результаті виверження вулкану Везувій. Поховане під попелом місто випадково знайшли при будівництві водопроводу у XVІІ ст. З 1748 р.
До наших днів продовжуються його розкопки. Місто мало регулярне планування.
Прямі вулиці обрамлялися фасадами будинків, унизу яких були улаштовані лавки-таверни. Великий форум був обнесений прекрасною двоповерховою колонадою. Там знаходилися святилище Ісиди, храм Аполлона, храм Юпітера, великий амфітеатр, побудований, як і в греків, у природному поглибленні.
Розрахований на двадцять тисяч глядачів, він значно перевершував потреби жителів міста і призначався також для приїжджих (населення Помпеї складало не більш десяти тисяч чоловік). У місті було два театри.

Чудові помпейські будинки – “домуси”. Це були прямокутні спорудження, що тяглися вздовж двору, а на вулицю виходили глухими торцевими стінами.
Головним приміщенням був атріум (від лат. аtrium – “закопчений”, “чорний”, тобто приміщення, що почорніло від кіптяви), що виконував священну функцію.
Рим при основі мав у самому центрі культову яму – “мундус”, куди всі жителі кидали плоди і жменю землі зі своєї старої батьківщини. Відкривалася вона лише один раз на рік – у день Підземної богині чи не відкривалася зовсім.
Кожен будинок повторював цю модель: в атріумі часто був отвір у центрі даху
– комплювій. Під ним знаходився басейн для збору води, родинний мундусу, – імплювий. У цілому атріум виконував функцію “світового стовпа”, що з'єднував кожен римський будинок з небесами і підземним світом. Не випадково в атріумі стояли всі найважливіші речі: важка скриня із сімейними цінностями, стіл типу жертовника і шафа для збереження воскових масок предків і зображень добрих духів-заступників – ларів і пенатів.

В очах римлян, подібно етрускам, будинок володів своїм сакральним простором, родинним космосом. Гарним прикладом етруського житла є будинок
Альбіція Цельса, у якого отвір у даху підтримують чотири коринфські колони.

Але за походженням Помпея була містом грецьким. Той же помпейський будинок був одночасно проникнутий і еллінським духом. Ні в чому так яскраво він не виявляється, як у дивовижних перестильних двориках – невеликих шматочках природи, укладених усередині самих будинків і що являють собою ніби невеликі садочки чи квітники з фонтанами і німфеями, мармуровими рельєфами і бронзовими статуетками богів, свіжим, чистим повітрям і прохолодною тінню від квітучих дерев і кущів.

Усередині будинки були розписані. Прекрасно збережені фрески показують, яким було звичайне життєве середовище римлянина. Ранні будинки
(ІІ – кінець І ст. до. н. е.) розписували у так званому першому помпейському стилі. Стіни будинків були розкреслені геометричним орнаментом, що нагадував обкладку стін напівкоштовними каменями. Потім цей
“інкрустаційний” стиль перемінився “архітектурним”, чи другим помпейським.
Він був у моді протягом І ст. до н.е. Майстри другого помпейського стилю перетворювали інтер’єр у подобу міського пейзажу. У всю висоту стін йшли зображення колонад, усіляких портиків, фасадів будинків.

Контрастом одноповерхових будинків патриціату з їхньою розкішшю і комфортом були багатоповерхові дохідні будинки, що здавалися в наймання, – у них жив римський народ, плебеї.

При всіх досягненнях римській архітектурі властиві риси обмеженості.
Тенденція звеличувати владу імператорів, спрямованість до масштабних перебільшень, зовнішнім ефектам лише свідчить про кризу Римської республіки. Після розгрому численних повстань і завершення громадянських воєн почався період стабілізації, але вже в умовах твердої диктатури імперії.

ІМПЕРСЬКИЙ ПЕРІОД

Наприкінці І ст. до н.е. Римська держава з аристократичної республіки перетворилася в імперію. Першим правителем, що відкрив шлях до єдиновладдя, був внучатий племінник Цезаря Октавіан, прозваним Августом (Блаженним).
Цезар усиновив його незадовго до своєї загибелі. Коли ж Октавіана проголосили імператором (27р. до н.е.), це означало, що йому вручають вищу військову владу. Офіційно він все ще вважався одним із сенаторів, хоча і
“першим серед рівних” – принцепсом. Час правління Октавіана називається принципатом Августа. З тих пір римське мистецтво почало орієнтуватися на ідеали, що насаджували правителі. До кінця І ст. н. е. панують дві династії: Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

Так названий “римський світ” – час затишку в класовій боротьбі, що наступила на початку правління Августа, – стимулював високий розквіт мистецтва, ріст будівництва. Античні історики характеризують період правління Августа (27р. до н.е. – 14р. н.е.) як “золоте століття” Римської держави. З ним пов’язані прославлені імена архітектора Вептрувпя, історика
Тита Лівія, поетів Вергілія, Овідія і Горація.

Офіційним напрямком у мистецтві став “серпневий класицизм”, що зробив величезний вплив на наступний розвиток західноєвропейського мистецтва.
Римські художники орієнтувалися на великих майстрів Греції часів Філія, але природність грецької класики змінилася безстрасністю, стриманістю.

Рим придбав зовсім новий вигляд, що відповідає престижу світової столиці. Виросла кількість суспільних будинків, будувалися форуми, акведуки, збагатилося архітектурне оздоблення. За словами історика
Светонія, Август так Рим “прикрасив, що по справедливості міг хвалитися, що прийняв його цегельним, залишає його мармуровим”. Місто вражало сучасників неозорістю площі – з жодного боку він не мав чітких кордонів. Його передмістя губилися в розкішних віллах Кампанії. Чудові будинки, колошше портики, склепінні і прикрашені фронтонами даху, багато декоровані басейни і фонтани чергувалися з зеленню гаїв і алей.

При Августі був створений Вівтар Світу – пам’ятник возз’єднання прихильників нового режиму і республіканців, що зазнали поразки. Вівтар являв собою самостійний будинок без даху, що огороджував жертовник.
Рельєфи, що прикрашали огорожу, були розділені на два яруси фризом з меандровим орнаментом (стрічковий орнамент, як правило, зламана під прямим кутом лінія). Нижній зображував застеляючи усе поле стебла, листи і завитки
Древа Життя з пташками і різною живністю на ньому; верхній – урочистий хід, що включав членів імператорського будинку. Панують грецька ізокефалія
(голови зображених знаходяться на одному рівні), однак у групу

втручаються оживляючі ритм фігури дітей різних віків.
Окремі персонажі зображені так, ніби обертаються, вони як би звертаються до глядача (що було неприйнятно для грецького пам’ятника).

Золоте століття Августа не могло просто так піти в небуття – адже довкола нього створювався ореол безсмертя. І Рим починає будувати собі пам’ятники. Собі і своєму сімейству Август спорудив на марсовому полі величний мавзолей, близько 90 метрів у діаметрі, що складався з двох могутніх концентричних стін і насипного пагорба з вічнозеленими деревами.
Можливо пагорб вінчався статуєю правителя.

Уявлення про стиль культової серпневої архітектури дає храм у Нимі
(поч. І ст. н.е. Південна Франція), що належить до типу псевдопериптера, у якому акцентувався внутрішній простір. Класичні форми коринфського ордеру строго дотримані, пропорції стрункі, у порівнянні з республіканськими храмами з’явилося тяжіння до добірності, нарядності. Храм вибудований з рожевого вапняку, має шестиколонний портик. У композиції цілого проступають вольова напруга і розумова ясність, що додають будинку відтінок офіційності. Урочистість підсилюється і тим, що храм піднятий на високий подіум (основу).

Поряд з пануючим класичним плином продовжувала розвиватися архітектура, що мала чисто практичне значення, наприклад, інженерні будівлі. Мудра простота задуму, уміння досягти художнього результату деякими, але виразними засобами відрізняють грандіозний по висоті Гардський міст у Нимі (Південна Франція), що є частиною акведука, що постачає водою місто Немуз. Міст являє собою багатоярусну аркаду над долиною ріки Гар.
Майже рівні по висоті прольоти арок двох нижніх ярусів завершуються низькою аркадою. Горизонтальність і масштабність спорудження і разом з тим його легкість підкреслені динамікою ритму наростаючих різного розміру аркових прольотів середньої аркади, що одержала значення композиційного центру.
Гардський міст – символ інженерного мистецтва Риму.

Уже при перших приймачах Августа починає зникати мнима ідеальність золотого століття. Новою віхою в мистецтві стало правління Нерона, одного із самих божевільних деспотів на римському троні.

Імператор Нерон вирішив додати Риму новий вигляд. Він дивився на
Рим, як на своє особисте володіння, у якому центром повинний був стати його будинок. За наказом імператора були таємно спалені кілька міських кварталів, на місці яких імператор спорудив його – знаменитий Золотий будинок. Він був і палацом, і віллою одночасно. Древні автори, сильно перебільшуючи, писали, що тут розстелялися безбережні сади і полючи і все було незвичайне і величезне. Збереглося кілька залів. Деякі з них мають незвичайну форму (наприклад, восьмикутну). Стіни, аркові ніші, склепінні перекриття зведені настільки вміло і красиво, що будинок, позбавлений усяких прикрас, вражає своєю оригінальною конструкцією. Прикрашали будинок фрески третього помпейського стилю, ще більш витончені і тонкі, ніж колись.
На світлому тлі золотаво-жовтим, блакитнуватим, смарагдовим були розмежовані тонкі рамки, між якими на тендітних гірляндах звисали золоті судини. На стінах у рамках змішались окремі картинки, зверху йшли невеликі фризи з фантастичними зображеннями морських кентаврів, пташок, масок.

Високий розквіт переживали провінції. Римська імперія перетворилася в імперію рабовласників Середземномор’я. Сам Рим придбав вигляд світової держави. Кінець І – початок ІІ ст. н. е. (період правління Флавіїв і
Траяна) – час створення грандіозних архітектурних комплексів, споруджень великого просторового розмаху.

Поруч із древнім республіканським форумом були зведені призначені для урочистих церемоній форуми імператорів (Форум Траяна й ін.), прагнучих увінчати себе пишними спорудженнями. Будувалися багатоповерхові будинки – вони визначили вигляд Риму й інших міст імперії. Дотепер вражають своєю суворою величчю руїни гігантських палаців цезарів на Палатині (І ст. н. е.).

Втіленням міці й історичної значущості імператорського Рима були тріумфальні спорудження, що прославляли військові перемоги Рима.
Тріумфальні арки і колони зводилися не тільки в Італії, але й у провінціях у славу Рима. Римські спорудження були там активними провідниками римської культури, ідеології.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: зимой сочинение, курсовик.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки