Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Міжбанківський ринок - це частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найбільш поширені строки депозитів - 1, 3 та 6 місяців, граничні строки - від 01 дня до 2 років (іноді 5 років). Кошти міжбанківського ринку використовуються банками не тільки для короткострокових але й для середньо та довгострокових активних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних регулюючих органів.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов’язаний зі сплатою грошових зобов’язань юридичних та фізичних осіб різних країн.
Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідною умовою розрахунків у сфері зовнішньої торгівлі, послуг, інвестицій, міждержавних платежів є облік однієї валюти на іншу у формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або покупцем. Валютні ринки - офіційні центри, де відбувається купівля продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) сьогодні швидко розширюється в організованій та неорганізованій формах. Розширення приватизацій великих державних підприємств і їх корпоратизація та акціонування будуть сприяти його подальшому розширенню.

Отже фінансовий ринок - це складна структура з багатьма учасниками - фінансовими посередниками, що оперують різноманітними фінансовими інструментами та виконують широкий набір функцій з обслуговування та управління не тільки інвестиційними, але й усіма економічними процесами.
Проте це ринок, на якому присутні продавці та покупці, є товар, що продається та купується. Але товар цей особливий - гроші, надані у користування, на час, у формі позик під зобов’язання, або назавжди, під акції.

Що стосується взаємовідносин держави та фінансового ринку то вони багатопланові. Держава може виступати кредитором та заставодавцем, встановлювати загальні правила функціонування ринку та здійснювати повсякденний контроль за ним, проводити через ринок офіційну грошово- кредитну політику і навіть більш широкі економічні заходи. Фінансовий ринок, в свою чергу, як сукупність операцій з купівлі-продажу цінних паперів урівноважує фінансовий попит та пропозицію.

Згідно з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:
- акції;
- облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;
- облігації підприємств;
- казначейські зобов’язання республіки;
- ощадні сертифікати;
- сертифікати;
- векселі;
- приватизаційні папери.
Крім того, фінансовий ринок містить такі об’єкти, як опціони та ф’ючерси .

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управленні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку вигляді дивіденду, а також участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства .

Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на приоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають право брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції можуть випускатися із фіксованим у процентах до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів проводиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. Рішення про випуск акцій приймається засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів акціонерного товариства, і оформляється протоколом.

Класифікацію акції за різними ознаками представимо на схемі 2.

Схема 2 . Класифікація акцій за ознаками.

Тривалість обігу акцій на фондовому ринку обумовлює різність цін на акції.

Ціна існує:
- номінальна;
- емісійна;
- ринкова.

Номінальна ціна визначається слідуючою формулою:

РН = Ук : К

Ук - уставний капітал акціонерного товариства;

К - кількість випущених акцій.

Номінальна ціна являється базою для визначення емісійної і ринкової ціни, а також розміру дивіденду. Ціна, за якою інвестори можуть придбати акції називається ціною придбання. Якщо акція купується у емітента, тоді ціна придбання являється емісійною ціною. Якщо купується акція на біржовому та небіржовому ринку, то ціна придбання являється ринковою ціною. Ринкова ціна складається з урахуванням співвідношення попиту і пропозиції на акції відповідного класу. Ціну пропозиції установлює продавець, ціну попиту покупець. Різниця між цими цінами утворює маржу (спред).

С = Рmin проп - Р max попиту

Рmin проп - ціна пропозиції мінімальна;

Рmax попиту - ціна попиту максимальна.
Ліквідність акції визначається такою формулою :

Рmin проп - Р max попиту

Р max попиту

Найбільш ліквідними являються акції, в яких дане відношення доходить до 3 %
. Ринкова ціна акції, в розрахунку на 100 грошових одиниць номіналу, називається курсом акції.

Кр = Рр : Рн х 100 %
Дохідність акції визначається двома факторами:
- Отриманням частини розподіленого прибутку акціонерного товариства, тобто дивідендом.
- Можливості продажу акцій на фондовій біржі за ціною більше ніж ціна придбання.

Дивіденд - це доля розподіленого прибутку акціонерного товариства, яка припадає на одну акцію. Він може задаватися в відсотках чи в грошових одиницях. Дивіденд в абсолютному виразі називається дивідендним доходом, і визначається:

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: ответ ru, изложение 5 класс.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки