Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Що підлягає вимірювання в процесі контролю?
Деякі з сфер контролю є загальними для всіх менеджерів незалежно від рівня і сфери їх діяльності: напр.
. напрямки або види діяльності підлеглих
. задоволеність робітників власною діяльністю
. виконання параметрів бюджетів, що встановлюються для кожного менеджера
Інші об’єкти контролю є специфічними для відповідних рівнів та сфер менеджменту. Так виробничий менеджмент має контролювати:
1) обсяги виробництва продукції за часовими інтервалами
2) рівень якості продукції, що виготовляється
3) рівень запасів сировини, матеріалів, готової продукції
4) вмконання параметрів оперативно-календарного планування тощо.
Внаслідок цього менеджерам часто доводиться приймати рішення самостійно щодо вибору об’єктів контролю. При цьому використовується такий механізм: визначається значущість (цінність) особи або підрозділу, а потім вимоги до них переводяться у відповідні стандарти.

Деякі види діяльності важко піддаються кількісній оцінці. У таких випадках менеджеру доводиться шукати суб’єктивні вимірники.
2.Порівняння результатів реального виконання із встановленими стандартами.

На етапі поррівняння встановлюється ступінь відхилення реального виконання від стандарту.

На цьому етапі принципово важливим є визначення прийнятного
(допустимого) рівня відхилення.

Т.ч. на стадії порівняння менеджер повиненприділяти особливу увагу розмірам і спрямованості відхилень.

3.Реакція на порівняння.
Заключний 3 етап процесу контролю – це реакція на порівняння. При цьому менеджер може обрати будь-який з варіантів дій: а) нічого не робити б) корегувати діяльність підлеглих в) корегувати стандарти діяльності б) – якщо джерелом відхилень були недоліки у діяльності підлеглого менеджер повинен відкорегувати діяльність підлеглого. Приклади таких дій:
. зміна стратегії
. зміна структури
. зміна практики винагородження
. зміна програм навчання
. перепроектування робіт тощо
Аби почати корегуючі дії менеджер має вирішити:
1) чи будуть ці дії оперативними корегуючими, що спрямовані на негайне виправлення ситуації
2) чи будуть ці “базові” корегуючі дії спрямовані на усунення причин та джерел винекнення відхилень.

Ефективні менеджери намагаються завжди аналізувати відхилення, з’ясовувати причини, оцінювати переваги (або вигоди) їх ліквідації аби мати можливість зазделегідь відкорегувати дії підлеглих в) – перегляд стандартів

Можливі також ситуації, коли встановлені стандарти є нереалістичними
(завищеними або заниженими). У таких випадках необхідно корегувати самі стандарти, а не діяльність, пов’язану з їх досягненням.
Найбільш складною тут є проблема зниження стандарту. Якщо результати діяльності є значно нижчими проти встановлених стандартів, то першою реакцією виконавців є посилання на завищені стандарти.
Якщо ж стандарт є дійсно завищеним, а результати діяльності підлеглого значно відхиляються від нього, то це може демотивувати робітників.

Разом з тим, коли менеджер впевнений у реалістичності стандарту, його необхідно відстоювати, корегуючи дії підлеглих.

2. Види управлінського контролю.

Поширеним способом класифікаціє є класифіація за критерієм часу здійснення контольних операцій, тобто до, продовж, після здійснення трансформаційного процесу.
За критерієм часу: випереджаючий контроль – спрямований на контроль входів в систему і здійснюється ще до початку трансформаційного процесу. Його зівдання – відслідковувати якість та (або) кількість вхідних ресурсів в організацію перш ніж вони стануть частиною системи організації. Метою є запобігання ситуацій, які здатні нанести шкоду організації. поточний контроль – здійснюється під час трансформаційного процесу. Він грунтується на вимірюванні фактичних результатів діяльності і оперативному реагування керівника на відхилення, що виникають. Звичайно існує затримка між моментами виникнення відхилення від стандартів трансформаційного процесу і корегуючими діями менеджера. Проте така затримка є мінімальною.
Мета: дозволяє з’ясувати причини відхилень і тому використовується в процесі управління частіше ніж інші види контролю. заключний контроль – проводиться після завершення трансформаційного процесу. Його об’єктом є “виходи” із організації. Основний недолік – це констатація відхилень від стандартів на завершальній стадії, коли збитки вже наявні. Отже ефективність цього виду контролю нижча за перші два.
Виконує 2 функції:
. забезпечує інформацію для удосконалення планування у майбутньому
. дозволяє побудувати ефективну систему мотивації

3. Основними параметрами, які можуть зробити систему контролю більш ефективною є :
1. точність – система контролю,в межах якої генерується не чітка інформація призводить до управлінських помилок і рішень проблем, які взагалі не існують. Точність означає, що система контролю повинна бути достовірною, такою, що продукує реальні дані
2. своєчасність – система контролю повинна своєчасно забезпечувати менеджера інформацією.
3. економічність – будь-яка система контролю має задовольняти вимогу, що вигоди, які вона приносить, повинні бути більшими за витрати, пов’язані з її створенням і функціонуваннєм
4. гнучкість – система контролю повинна бути спроможною враховувати зміни і вміти пристосовуватись до них
5. зрозумілість
6. повинна мати обгрунтовані критерії – стандарти повинні підтягувати виконвців до вищих показників діяльності
7. стратегічна спрямованість контролю – менеджери мають вибирати для контролю фактори діяльності, які є стратегічними. З цієї точки зору контроль має консцентруватися:

. на відхиленнях, що трапляються найчастіше

. на відхиленнях, що завдають найбільшої шкоди

. на факторах, які піддаються впливу менеджера
8. особлива увага виняткам !!!!
9. численність критеріїв – має подвійний позитивний результат (або ефект):

. вони важкі для маніпулювання

. вони руйнують прагнення виглядати краще
10. система контролю має бути такою, що підтримує корегуючі дії. Система контролю повинна не лише сигналізувати про відхилення, але і вказувати, які саме корегуючі дії можуть бути запроваджені для виправлення ситуації.

Це досягається, напр., шляхом встановлення стандарта типу “якщо…, тоді…”

Дисфункціональний ефект системи контролю проявляється:
1) намагання виглядати краще за критерієм, що контролюється
2) маніпулювання данними контролю.

Тема 8 :ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІНСЬКОГО КОНТРОЛЮ.
1. Фінансовий контроль.
2. Інструменти операційного контролю.
3. Контроль поведінки робітників.

1. Складовими фінансового контролю як цілісної системи виступають:
1. фінансовий аналіз: а) аналіз фінансової звітності:

. баланс

. звіт про прибутки та збитки

. звіт про рух готівки б) аналіз стандартних фінансових коефіцієнтів

. коефіцієнти ліквідності

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: оформление курсовой работы, реферат по обже.



Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки