Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Метою дипломної роботи є вивчення, аналіз економічної співпраці України з країнами Західної Європи.
У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні задачі:

1. розкрити основні напрями співпраці

2. дати характеристику сучасного стану зовнішньоторгівельного обороту

України з країнами Західної Європи

3. проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоторгівельних зв'язків

. Намітити основні шляхи, дати рекомендації по вдосконаленню економічної співпраці.

Об'єктом дослідження є сукупність зв'язків (торгових, інвестиційних, фінансових) між Україною і країнами Західної Європи.

Предметом дослідження є процес взаємодії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України і країн Західної Європи.

Теоретичною і методологічною основою роботи послужили закони і нормативні акти, публікації друковані, періодичні видання.

Розділ 1
Необхідність розширення економічної співпраці України з країнами Західної
Європи на сучасному етапі.

Західна Європа є одним з головних торговельних партнерів України, Експорт до ЄС становив 1998 р. понад $3,3 млрд., імпорт - $2,1 млрд. Цей показник спіівмірний з підсумками зовнішньоторговельних операцій України з країнами СНД. Але якщо негатив в обмінах із СНД обумовлений імпортом енергоносіїв, то європейський негатив є результатом недоліків нашої зовнішньоторговельної політики в цілому, а конкретно - пасивністю експортного сектора, його неготовністю працювати за конкретних умов, перевантаженістю експорту бартерними операціями, неадекватним менеджментом.
Західні політики і науковці,так і засоби масової інформації звертають увагу на те, що, виборовши свій державний суверенітет, Україна все ще не здобула повної економічної незалежності. «Формально суверенна, але економічно піддається тиску» — така влучна характеристика досить часто з'являється на шпальтах видань.
Серед пріоритетів України має бути активізація зовнішньої торгівлі.

Європейський капітал в Українi приваблюють певна політична стабільність і відносна соціальна злагода порівняно з іншими регіонами пострадянського простору. Неабияке значення мають наявність досить розвинутої інфраструктури, кваліфікованих кадрів, хороша науково-технічна база, великий внутрішній ринок і, що важливо,Україна знаходиться поруч з
Західною Європою, куди Європейські компанії могли б збувати свою продукцію, особливо тих підприємств, які пов'язані з відповiдними галузями в Україні давніми усталеними зв'язками та укладеними контрактами.
Але існують труднощі, з якими зустрічаються бізнесмени на українській землі. Перше, з чим вони зустрічаються - митні бар'єри на шляху їх продукції в нашу країну. Причому навіть тієї, яка в Україні не проiзводиться.
Багато проблем виникає і в самій країні.Наприклад, бюрократичні бар'єри при відкритті представництва або підприємства, що вимагають оформлення десятків нікому не потрібних паперів, а потім довгого очікування візи на них з дозволом, що створює родючий грунт для зловживань чиновників.

Проте, і це переборне. А самої серйозною причиною головного болю бізнесменів було і залишається відсутність стабільної правової бази. Адже не секрет, що закони, що регламентують підприємницьку діяльність і стягування податків, дуже часто зазнають значних змін, розібратися в яких часто не можуть і місцеві бізнесмени...

Тому, відмічаючи бажання і готовність Европейськiих бізнесменів працювати в Україні, хочу відмітити обережність багатьох. Думаю, що всі побоювання зникнуть, якщо власті створять чіткі довгострокові правила гри, які забезпечать безпеку бізнесу, а також чітке і прозоре правове поле для діяльності підприємців...
Україна перебуває в стадії становлення ринкових відносин і наладки свого економічного механізму.
Бізнесу необхідна упевненість. На жаль, її не може гарантувати ні сьогоднішня законодавча база, ні система оподаткування, ні закони, регулююча інвестиції. Причому ситуація міняється дуже часто.
Багато хто з європейських компаній , вже навіть розробили основні підходи в певних областях. Однак без чітких правил гри вони не зможуть працювати і вкладати гроші в Україну. Без цих правил сюди не прийдуть довгострокові інвестиції, які створять і робочі місця, і забезпечать перспективи розвитку економіки. І в результаті - стабільніше і передбачуване майбутнє України.

Зовнішні зв'язки України.

Засвідчуючім підтримку державної незалежності України, розвиваючи з нами економічний діалог, країни Західної Європи разом з тим неодмінно підкреслюють,що поглиблення партнерських стосунків значною мірою залежатиме від ефективності економічних реформ в Україні й створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій, У цьому контексті нам обов'язково слід надавати всілякого сприяння тим компаніям, банкам, які вже виявляють інтерес до України й здобули у світі високий авторитет. Це стане запорукою приходу в Україну приватного капіталу.

Розділ 2

Аналіз торгово-економічної співпраці України з країнами Західної Європи.
Безумовно, вже сьогодні країни Західної Европи перетворилось на важливого партнера України у розвитку економічних зв’язків. Про це, зокрема, свідчать дані статистики, які показують значне збільшення-торговельного обороту між ними в останні роки.
Протягом всього пострадянського періоду Україна переживала, як це добре відомо, безперервне щорічне падіння ВВП. У 1998 року ВВП України склав 37% від рівня 1992 року та 30% від рівня 1990 р. Випуск промислової продукції становив 1998 р. 42% від рівня 1990 р. Серед 25 трансформаційних економік це унікальний випадок за десятирічний період спостережень (1989-1998).
Однак на такому тлі зовнішньоторговельні стосунки країни з ЄС відзначалися неабияким динамізмом. Український експорт до цих вимогливих ринків протягом
7 років (1992—1998) зростав щороку більш як на десять відсотків, деколи сягаючи навіть 16-% зростання (рис 1). Це безперечна ознака досить швидкої переорієнтації експортного сектору та зовнішньої торгівлі України на Захід.
Частка ЄС у зовнішній торгівлі України з 1992 року постійно зростала й досягла у 1998 році майже 17% загального експорту України та близько 23% загального імпорту .
Проте і сьогодні всі країни ЄС, разом узяті, “важать” для України у зовнішній торгівлі десь утричі менше порівняно з однією лише Росією.
Причому ця “вага” досить нерівномірна, якщо розглядати її у розрізі окремих країн (рис 2). Так, на дві країни - Німеччину та Італію припадає приблизно половина як експорту, так й імпорту України стосовно країн
Західної Європи. А це означає, що для більшості держав -

Рис 1

Рис 2

членів Євросоюзу Україна все ще лишається в економічному сенсі terra incognita.
Крім того, слід звернути увагу на те, що український імпорт з регіону ЄС лише приблизно на 60% покривається українським експортом. Так що існує негативне сальдо взаємної торгівлі у розмірі понад 1 млрд. дол. США. Це не тільки підтверджує низьку конкурентоспроможність українського експорту на ринках ЄС, але ще також і те, що європейські країни розглядають Україну переважно як ринок збуту для власних товарів.
До цього варто додати вже традиційні для зовнішньої торгівлі України
“хвороби”. і зокрема, структура експорту, орієнтована і на товари з низьким ступенем переробки, що їх виготовляють у низько динамічних секторах світової економіки, стосовно яких в ЄС застосовують протекційні заходи
(вироби чорної металургії, текстильної промисловості, продукція сільського господарства). Це також спотворена структура імпорту, де в останні роки високотехнологічні засоби виробництва замінювалися ввезенням готових споживчих товарів, випуск яких існує або має би бути налагоджений безпосередньо в Україні. Отже, чимало торговельно-економічних відносин з ЄС нерацюнальн й не відповідають довгостроковим потребам економіки України.
В галузі іноземного інвестування країни ЄС значною мірою займають вичікувальну позицію. Лише три країни на середину 1997 р. мали вкладення капітал в українську економіку в сумі понад 100 млн дол. США: Німеччина — $
165,9 млн або 10,0% всіх іноземних інвестицій і Україну, Нідерланди -$
160,2 млн. (9,7%) Великобританія - $ 130,9 млн. (7,9%). При цьому, наприклад, інвестиції провідного партнера — Німеччини — порівняно з кінцем
1996 р. навіть зменшилися на 17млн. дол. Практично немає великих інвестицій у виробничий сектор, що значне обмежує реальне значення таких капіталовкладень для української економіки

Однак існує ціла низка проблем торговельних стосунках України з країнами
ЄС. Головними з них видаються наступні:
. Хронічна дефіцитність торгівлі
. Відсутність помітних зрушень у товарній структурі

Обмеження щодо подальшого нарощування експорту

. Проблеми імпорту

Хронічна дефіцитність торгівлі
Дані графіку 1 свідчать, що негативне сальдо України у торгівлі з ЄС постійно зростало впродовж 1994 - 1997 років, зменшившись лише 1998 року порівняно з 1997 р. на 600 млн дол. Зменшення торго-вельного дефіциту 1998 р. стало і наслідком фінансової кризи в Україні, що призвела, зокрема, до відчутного знецінення української гривні, а відтак - до відносного подорожчання імпорту в умовах нестійкої платоспроможності українських імпортерів.
Слід зазначити, що торговельний дефіцит з розвиненими країнами — нормальна річ для трансформаційних економік, адже його можна компенсувати надлишком на решті ринків; торговельні ддефіциті спричинені, як правило, посиленим імпортом так званих "інвестиційних товарів" — машин, устаткування тощо, необхідних для модернізації виробництва. За логікою системної трансформації країна, використавши цей імпорт за призначенням, здатна згодом компенсувати тимчасовий торговельний дефіцит. На жаль, Україна досі недостатньо використовувала цю можливість .

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат туризм, реферат горы.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки