Внешне экономическая деятельность

Категория реферата: Рефераты по международным отношениям
Теги реферата: дипломная работа скачать бесплатно, сочинения по русскому языку
Добавил(а) на сайт: Анишин.

Нині у світовому господарстві “…торговельний обмін переріс у науково- технологічне та інвестиційне співробітництво. Склалася нова модель таких зв’язків – виробничо-інвестиційна.” [Онищенко,14].

За цих умов суб’єктові ЗЕД слід орієнтуватися не на постачальницько- збутову і посередницько-збутову взаємодію з іншонаціональними партнерами, а на виробничо-інвестиційну модель, де в полі зору перебуває співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного процесу з винесенням частини з них за національні межі.

На думку В.Онищенка, “…сьогодні прорив на світові ринки забезпечується, як правило, не просто продуктом, …а міжгалузевим комплексом, який складається з певних відтворювальних і технологічних систем.” [Онищенко,16]. Саме тому “головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників.”
[Онищенко,16]

У цьому зв’язку можна виділити наступні вихідні положення ефективної ЗЕД
:

. вона грунтується на високому рівні продуктивності праці;

. в окремих галузях на світовому ринку конкурують не країни, а фірми;

. національна конкурентна перевага має відносний характер;

. динамічне оновлення орієнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат;

. конкурентні переваги в галузях промисловості створюються протягом десятиріч або довшего строку;

. краіни домагаються цих переваг завдяки своїм розбіжностям, а не схожості.

Щодо сучасних напрямів розвитку ЗЕД “експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньокономічних зв’язків…вимагає визначення існуючих і поттенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, а також чинників, які їх формують, і механізму реалізації цих переваг.”[Онищенко,
16]. Україна має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скорше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон’юнктурний характер по обмеженій групі виробів.

“…При визначенні експортно орієнтованих виробництв необхідно керуватися, передовсім, потребами світового ринку, активно ці потреби формуючи” [Онищенко, 18]. Для забезпечення успішності своєї ЗЕД її українським суб’єктам треба створювати нові ніші на світовому ринку та заповнювати їх своєю продукцією.

“…Держава тільки створює певні умови для виникнення і поліпшення конкурентних переваг. А створюються ці переваги товаровиробниками. Тому державні зусилля зі створення набутих або спеціалізованих факторів будуть зведені нанівець, якщо їх не прив”язати до конкретних галузей і компаний,
- через повільність державних структур та їхню неспроможність своєчасно усвідомити нові напрями діяльності або потребим конкретних галузей”
[Онищенко, 23].

22. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.

А. Гальчинський пропонує таке визначення світовій валютній системі
(СВС) : “Світова валютна система – є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв’язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних валютно- фінансових та банківських установ й організацій ”[Гальчинський,320].

СВС має у своєму складі наступні елементи :

. міжнародні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото, міжнародна валюта – ЕКЮ, СДР);

. механізм регулювання валютних паритетів і курсів;

. міжнародні валютні ринки і ринки золота;

. система міжнародного кредитування й міждержавних розрахунків;

. відповідні інфраструктурні ланки і т.ін.

У своєму еволюційному розвитку СВС пройшла три основні етапи :

. етап золотого стандарту;

. етап золотовалютного (доларового) стандарту;

. етап паперово-валютного (девізного) стандарту.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки