Інститут Муніципального Менеджменту і Бізнесу

Контрольна робота

КИЇВ-2002

План

Вступ.

1. Місцеві податки в системі фінансових відносин України.

2. Податкова система Японії.

Висновкок

Література
Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Економічні відносини, зв'язані з податками, у тому чи іншому ступені торкаються всього населення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів, керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян.

В данній роботі будуть розглянуті два питання. Спочатку розглянемо про місцеві податки в фінансовій системі України, так як на сьогодні місцеві податки є важливою структурною ланкою податкових систем більшості країн. За їхньою допомогою мобілізуються кошти для фінансування соціально-культурних заходів, а також витрат, пов’язаних із розвитком місцевого господарства та інших заходів місцевого значення.

Друга частина роботи висвітлює податкову систему Японії. Цивілізована країна, передове виробництво, успішний бізнес, і як підсумок – повна скарбниця і міжнародний авторитет. Чим не приклад для аналізу і вивчення для покращення українського податкового законодавства.
У податкових системах країн із ринковою економікою місцеві податки і збори вдало доповнюють державні податки, є досить гнучкими за своєю суттю, сприяють розширенню загальної податкової бази та зменшенню податкового навантаження на платників. Яку ж роль відіграють ці податки у системі фінансових відносин України.

Місцеві податки — це встановлювані місцевими Радами народних депутатів, відповідно до переліку, затвердженого Декретом Кабінету
Міністрів України від 20 травня 1993 р. «Про місцеві податки і збори» та
Законом України «Про систему оподаткування», обов'язкові платежі юридичних осіб та громадян до бюджетів місцевого самоврядування.

Деякі місцеві податки стягуються обов'язково. Місцеві податки запроваджуються з метою залучення коштів до місцевих бюджетів і витрачаються на фінансування об'єктів соціально-культурного розвитку території (шкіл, лікарень, дитячих садків тощо), підпорядкованих місцевій
Раді, заходів по соціальному захисту населення, фінансування правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування. Чинним законодавством передбачено вичерпний перелік місцевих податків, які можуть запроваджуватись органами місцевого самоврядування на їх території. До них належать податок на рекламу, комунальний податок.

Доцільність встановлення того чи іншого місцевого податку на території села, селища чи міста вирішується місцевою Радою. До компетенції органів місцевого самоврядування належить:

* введення на їх території місцевих податків;

* встановлення в межах граничної ставки податку;

* надання пільг платникам податку;

* визначення строків перерахування податкових сум до бюджету.

Кошти, отримані від місцевого оподаткування, надходять лише до бюджетів місцевого самоврядування.

Податком з реклами обкладається вартість послуг за встановлення та розміщення реклами, тобто вартість всіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою. Юридичні особи та громадяни сплачують податок під час оплати послуг органам, на які покладено функції розміщення реклами. За одноразову рекламу податок стягується за ставкою не більше 0,1% вартості послуг, а за рекламу на тривалий час — 0,5%.

Юридичні особи (крім бюджетних установ, планово-дотаційних сільськогосподарських підприємств) можуть залучатися до сплати комунального податку. Податок справляється за ставкою не більше 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Кількість працюючих при розрахунку комунального податку визначається як средньоспискова чисельність штатних працівників облікового складу. Гранична ставка податку складає 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з НМДГ. Податок нараховується сплачується самими юридичними особами в бюджет місцевих органів керування на субрахунок районів. Даний податок включається в собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства. Його сплата провадиться щомісяця до 15 числа місяця, що випливає за звітним.

Податком з продажу імпортних товарів обкладається виручка одержана від реалізації цих товарів. З метою оподаткування імпортними вважаються всі товари вироблені за межами України. Податок сплачується юридичними особами та громадянами, суб'єктами підприємництва, за ставкою, яка не перевищує 3% вартості товару.

На відміну від місцевих податків, які мають індивідуально безвідплатний характер, місцеві збори стягуються за надання платникам певних послуг. Місцеві збори встановлюються органами місцевого самоврядуванн в тому ж порядку, що і місцеві податки (крім збору за проїзд автотранспорту, що прямує за кордон територією прикордонних областей, який встановлюється обласними Радами народних депутатів) і зараховуються в повній сумі до бюджетів місцевого самоврядування.

Вичерпний перелік місцевих зборів — в Декреті Кабінету Міністрів
України від 20 травня 1993 р. «Про місцеві податки і збори» і Законі
України «Про систему оподаткування».

Готельний збір стягується адміністрацією готелів та установ готельного типу при реєстрації осіб, які в них проживають, в розмірі до 20% добової вартості найманого житла без додаткових послуг.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки