Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі
Категория реферата: Рефераты по педагогике
Теги реферата: диплом государственного образца, инновационная деятельность
Добавил(а) на сайт: Feofila.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
* застосування.
Не всі, проте, вважають, що дидактика є теорією навчання, або теорією освіти і навчання. Вже в XIX ст. О. Вільман особливо підкреслював те значення, яке має для дидактики зміст освіти, системність, тематичний обхват і його освітньо-виховне значення. Уявлення про дидактику як науку про зміст освіти відстоював З. Гессен, який у своєму творі «Структура і зміст сучасної школи» дав підзаголовок: «загальна дидактика». В даний час ці уявлення близькі західнонімецьким дидактикам, які вважають дидактику наукою про зміст освіти (В. Клафки, Е. Венігер) або наукою про категорії освіти (І. Дерболав). Деякі дидактики в Німеччині розглядають науку про зміст освіти, якій в англомовній літературі відповідає термін curriculum, разом з дидактикою як наукою про методи навчання. Таке розуміння дидактики, що відділяє процес освіти від його змісту, неприйнятне перш за все тому, що не можна вивчати дидактичний процес, його методи, засоби і організацію без урахування його змісту, так само як не можна розглядати переваги самого змісту без включення його в який-небудь процес.
Відстоюючи уявлення про єдність дидактики як науки, слід нагадати, що ця єдність обумовлена не тільки методологічними поглядами, але і багаторічною традицією, а також фактом її існування майже у всіх країнах, де дидактика розвивається вже багато років.
Кажучи про традиції, необхідно зазначити, що термін «дидактика» -
грецького походження. Грецьке дієслово «didaskein» означає учити, пояснювати, доводити, а також - вчитися. Вжитий в XVII ст. В. Ратке і
Коменськім в значенні віддієслівного іменника, він був прийнятий в багатьох
європейських країнах, спочатку означаючи мистецтво навчання, тобто
практичну діяльність, а потім науку, що поступово відособляється, про
викладання-навчання. Разом з дидактикою, відомою вже як загальна дидактика, з'являється термін «конкретна (приватна) дидактика», або «методика
навчання», позначаючий, як правило, дидактику якого-небудь предмету курсу.
Одночасно скрізь, де займалися дидактикою, існувала єдина дидактика, що
вивчала комплекс проблем навчання, а потім і зміст освіти. Як затверджують
деякі німецькі автори, вже в XVII ст. в Німеччині поняття «curriculum» ввів
Д. Морхоф, але це залишилося непоміченим. Тільки в США сфера дослідження
змісту освіти, звана «curriculum», стала поступово відриватися від
педагогічної психології і в XX ст. набула самостійного характеру. Своєрідне
віддзеркалення вона знайшла в праці Дж. Брунера «Процес освіти» (1964).
Проте той же Дж. Брунер ввів поняття теорії освіти, охоплюючої проблеми як
змісту, методів, так і засобів освіти. Тільки видана в 1967 р. у Німеччині
брошура З. Б. Робінсона (Bildungsreform als Revision des Curriculum)
послужила імпульсом для виділення разом з дидактикою нової дисципліни, що
займається змістом освіти.
Скрізь, де дидактика як самостійна дисципліна не одержала розвитку, в основному в англомовних країнах і у Франції, її проблематика вже багато сторіч була підлегла іншим наукам, перш за все педагогічній психології, або виявлялася у пошуках рішень конкретних програмно-методичних і соціальних задач в області освіти.
Беручи до уваги ці зміни в розвитку дидактики, можна вважати, що вона є однією з основних педагогічних наук, а її предметом є навчання інших, незалежно від того, чи проходить воно в вищому навчальному закладі, поза ним або в буденних ситуаціях, наприклад в сім'ї, на виробництві, в суспільних організаціях або інших формах.
Оскільки викладання і навчання - це види діяльності, що є інтегрально взаємозв'язаними сторонами процесу навчання, ми можемо сказати, що дидактика є наукою про навчання, його цілі і зміст, а також про його методи, засоби і організацію.
РОЗДІЛ 2
Дидактичні принципи Яна Амоса Коменського
Ян Амос Коменській був засновником педагогіки нового часу. В його
теоретичних працях з питань навчання і виховання дітей («Материнська
школа», «Велика дидактика», «Новітній метод мов», «Пансофічна школа» і ін.)
розглянуті всі найважливіші педагогічні проблеми. В дидактичному навчанні
Коменського одне з важливих місць займає питання про загальні принципи
навчання, які звичайно називають дидактичними принципами. Принципи навчання
містять ті положення загальнометодичного характеру, на які спирається
навчання. В педагогічній літературі розрізняють дидактичні (загальні)
принципи навчання і методичні (приватні) принципи навчання.
Коменській вперше в історії дидактики не тільки вказав на необхідність керуватися принципами в навчанні, але розкрив суть цих принципів:
1) принцип свідомості і активності;
2) принцип наочності;
3) принцип поступовості і систематичності знань;
4) принцип вправ і міцного оволодіння знаннями і навиками.
2.1 Принцип свідомості і активності
Цей принцип припускає такий характер навчання, коли вчаться не пасивно, шляхом зубріння і механічних вправ, а усвідомлено, глибоко і грунтовно засвоюють знання і навики. Там, де відсутня свідомість, навчання ведеться догматично і в знанні панує формалізм.
Коменській викрив пануючий протягом багатьох сторіч догматизм і відкрив, як схоластична школа вбивала в молоді всяку творчу здатність і закривала їй шлях до прогресу.
Коменській вважав головною умовою успішного навчання збагнення суті
предметів і явищ, їх розуміння тими, що вчаться: «...правильно навчати
юнацтво - це не значить забивати в голови зібрану з авторів суміш слів, фраз, висловів, думок, а це значить - розкривати здатність розуміти речі, щоб саме з цієї здатності, точно з живого джерела, потекли струмочки
(знання...)».
Коменській також вважав основною властивістю свідомого знання не тільки розуміння, але і використання знань на практиці: «...ти полегшиш учню засвоєння, якщо у всьому, чому б ти його не вчив, покажеш йому, яку це принести повсякденну користь в гуртожитку...».
Коменській дав цілий ряд порад про те, як здійснити свідоме навчання.
Найголовніша з них є вимога: «...під час навчання юнацтва все потрібно
робити якомога більш виразно, так, щоб не тільки вчитель, але і учень
розумів без жодних труднощів, де він знаходиться і що він робить...».
Свідомість в навчанні нерозривно пов'язана з активністю того, хто
вчиться, з його творчістю. Коменській писав: «...ніяка повивальна баба не в
силах вивести на світло плід, якщо не буде живого і сильного руху і напруги
самого плоду...». Виходячи з цього, одним з найголовніших ворогів навчання
Коменській вважав бездіяльність і лінь того, що вчиться. В своїй праці «Про
вигнання з шкіл відсталості» Коменській розкрив причини ліні і дав ряд
вказівок про те, як її позбутися.
Коменській вважав, що “...відсталість - це огида до праці в поєднанні з лінощами...”. З нею пов'язані:
1) втеча від праці і ухилення від робіт, що задаються;
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпаргалки по гражданскому праву, семья реферат.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата