Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

- відновити первісне становище;

- припинити неправомірні угоди між підприємцями;

- скасувати чи змінити прийняті органами влади неправомірні акти;

- здійснити примусовий розділ монопольних утворень.
Діючі в даний час в Україні правові міри захисту і відповідальності не здатні належним чином зробити захисний і превентивний вплив. Необхідно удосконалювання санкцій у двох основних напрямках:
1) розвиток системи правових засобів захисту і відповідальності в сфері антимонопольного законодавства;
2) удосконалювання правової процедури їх застосування.

3. Задача

Функція попиту: Qd=7 - P
Функція пропозиції: Qs=-5 + 2P
Визначити:
-рівноважну ціну і рівноважний обсяг продажу;
-що виникне, коли ціна буде встановлена керівництвом держави на рівні 3 грн.?

Розв’язок

Для знаходження рівноважної ціни зрівнюємо праві части рівнянь для визначення рівноважної ціни:

7-Р = -5 + 2Р

3Р = 12

Р =4

Рівноважна ціна дорівнює 4 грн. Для знаходження обсягу підставляємо рівноважну ціну в рівняння попиту або пропозиції і отримуємо Qs=Qp = 3 одиниці.

Якщо ціна буде встановлена державою на рівні 3 грн., то підставивши ціну в рівняння ми отримуємо, що попит буде на 4 одиниці, а пропозиція при такій ціні може задовольнити лише 1 одиницю, тому виникне дефіцит в три одиниці.

Список використаної літератури

1. Макконел К.Р., Брю С.Л. «Экономикс», М.93
2. Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. «Микроэкономика», С

- Пб. 96
3. Р. С. Піндайк, Деніел Л. Рубінфельд “Мікроекономіка”-К.: “Основи”, 1996.

– 646 с.
4. Н. А. Саниахметова «Захист прав підприємців в Україні». Харків,

«Одиссей» 1998.
5. Н. А. Саниахметова «Нове в законодавстві України про підприємництво і його захист». Київ «Бліц - Информ» 1996.
6. Закон України «Про обмеження монополізму і недопущенні недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності»
7. Ст. 42 Конституції України
8. Ст. 1, 4-6,12, 16, 20 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”
9. Ст. 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення

5. Додатки

5.1. Ст. 42 Конституції України
Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів

5.2. Ст. 1, 4-6,12, 16, 20 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності”
Стаття 1. Визначення термінів Для цілей цього Закону вживаються такі терміни: товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації; ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару однієї споживчої вартості, в межах якої визначається монопольне становище; органи державної влади - міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної
Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, регулювання ринку цінних паперів, державні органи приватизації, місцеві органи виконавчої влади; ( Абзац четвертий статті 1 в редакції Законів N 258/95-ВР від 05.07.95, N 154/98-ВР від
03.03.98 ) органи адміністративно-господарського управління та контролю - об'єднання підприємств, інші суб'єкти господарювання, громадські організації при виконанні ними функцій управління та контролю в межах делегованих їм повноважень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування; ( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону N 154/98-ВР від
03.03.98 ) конкуренція - змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач; монопольне становище - домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.
Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків. Рішенням Антимонопольного комітету України може визначатися монопольним становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару менше 35 відсотків; монопольна ціна - ціна, яка встановлюється суб'єктом господарювання, що займає монопольне становище на ринку, і призводить до обмеження конкуренції або порушення прав споживача; ( Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) монопольна діяльність - дії (бездіяльність) суб'єктів господарювання за умови монопольного становища на ринку одного суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання) у виробництві та реалізації товарів, а також дії
(бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, спрямовані на недопущення, істотне обмеження чи усунення конкуренції; монопольне утворення - підприємство, об'єднання чи господарське товариство та інше утворення, що займає монопольне становище на ринку; суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N
258/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону N 154/98-ВР від 03.03.98 ) інформація - відомості в будь-якій формі та вигляді, на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відеофільми, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) контроль - вирішальний вплив юридичної або фізичної особи на господарську діяльність суб'єкта господарювання, який здійснюється, зокрема, завдяки: праву володіння чи користування всіма активами або їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню угод, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові для виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради чи правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; займанню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання
Стаття 4. Зловживання монопольним становищем на ринку Зловживаннями монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; ( Абзац третій статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від
03.03.98 ) часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; ( Абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) інші дії, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу на ринок
(виходу з ринку) інших суб'єктів господарювання; ( Абзац п'ятий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів; встановлення монопольно високих цін
(тарифів, розцінок) насвої товари, що призвело або може призвести до порушення прав споживачів; ( Статтю 4 доповнено абзацом сьомим згідно із
Законом N 258/95-ВР від 05.07.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N
154/98-ВР від 03.03.98 ) встановлення монопольно низьких цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що призвело або може призвести до обмеження конкуренції. ( Статтю 4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N
258/95-ВР від 05.07.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 )
Стаття 5. Антиконкурентні узгоджені дії ( Назва статті 5 в редакції Закону
N 154/98-ВР від 03.03.98 ) Антиконкурентними узгодженими діями визнаються погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до: ( Абзац перший статті 5 в редакції Закону N 154/98-ВР від 03.03.98 ) встановлення
(підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок; розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками, що призвели або можуть призвести до їх монополізації; ( Абзац третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від
03.03.98 ) усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Стаття 6. Дискримінація суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно- господарського управління та контролю 1. Дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю визнається: заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів, що призвели або можуть призвести до обмеження конкуренції; (
Абзац другий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N
154/98-ВР від 03.03.98 ) примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладання договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів; ( Абзац третій пункту 1 статті 6 в редакції Закону N 258/95-ВР від 05.07.95 ) прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призвело або може призвести до монопольного становища на ринку; ( Абзац четвертий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший; надання окремим суб'єктами господарювання податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання, що призвело або може призвести до монополізації ринку певного товару; ( Абзац шостий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів; встановлення заборон чи обмежень відносно окремих суб'єктів господарювання або груп суб'єктів господарювання. 2. Дискримінацією суб'єктів господарювання визнається також укладення між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю, а також між цими органами та суб'єктами господарювання угод, а також надання цими органами повноважень фізичним чи юридичним особам для провадження дій, передбачених пунктом 1 цієї статті. ( Пункт 2 статті 6 в редакції Закону N
154/98-ВР від 03.03.98 ) 3. Законодавчими актами України можуть бути встановлені винятки із положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, суспільних інтересів.

Стаття 12. ( Статтю 12 виключено на підставі Закону N 258/95-ВР від
05.07.95 ) Розпорядження Антимонопольного комітету України Антимонопольний комітет України і його територіальні управління в межах своїх повноважень приймають обов'язкові для виконання розпорядження.
Стаття 16. Примусовий поділ монопольних утворень 1. У випадках, коли суб'єкти господарювання зловживають монопольним становищем на ринку,
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення мають право прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. ( Пункт 1 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N 258/95-ВР від
05.07.95, N 154/98-ВР від 03.03.98 ) 2. Примусовий поділ не застосовується у випадках: неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць; наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, (якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо) становить менше 30 відсотків. 3. Рішення Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про примусовий поділ підприємств (об'єднань тощо) підлягає виконанню у встановлений строк, який не може бути менше шести місяців. ( Абзац перший пункту 3 статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому поділу, здійснюється на його розсуд за умови усунення монопольного становища цього утворення на ринку. ( Пункт 3 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 258/95-ВР від 05.07.95 )
Стаття 20. Адміністративна відповідальність посадових осіб та громадян, які займаються підприємницькою діяльністю ( Назва статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю, підприємств, установ, організацій, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, несуть адміністративну відповідальність згідно з законодавством за: ( Абзац перший частини першої статті 20 в редакції Закону N 154/98-ВР від 03.03.98 ) вчинення дій, передбачених статтями 4-6 цього Закону; неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України і його територіальним відділенням; ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень. Штрафи стягуються в судовому порядку. ( Стаття 20 в редакції
Закону N 258/95-ВР від 05.07.95 )

5.3 Ст. 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Стаття 166-1. Зловживання монопольним становищем на ринку Нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів, - тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств
(об'єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-1 згідно із Законом N 123/95-ВР від 05.04.95 )

Стаття 166-2. Неправомірні угоди між підприємцями Укладення угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців
- тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-2 згідно із Законом N
123/95-ВР від 05.04.95 )

Стаття 166-3. Дискримінація підприємців органами влади і управління
Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Доповнено статтею 166-3 згідно із Законом N
123/95-ВР від 05.04.95 )

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат основные, кредит реферат.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки