Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Громадсько-політичні організації молоді

Залишається значний прошарок молодіжних об’єднань, що зберігають свою незалежність, залишаючись самостійними ідейно-політичними утвореннями, і займають активну громадську позицію, іноді висуваючи навіть політичні вимоги. Щоб класифікувати такі організації відповідно до їх ставлення до домінуючого у сучасному світі типу приватновласницьких, суспільно- економічних відносин (тобто на підставі ступеня прийняття або неприйняття цього типу в цілому):

• ультраліві організації;

• ліві;

• лівоцентристські;

• центристські;

• правоцентристські;

• ультраправі.

Хоча така класифікація застосовується для типологізації політичних партій, на нашу думку, вона адекватно відображає громадсько-політичну ініціативу молоді сучасної України.

Слід також наголосити на тому, що цей тип відповідає досить значній кількості молодіжних організацій. Іноді ці організації спрямовують свою діяльність на реалізацію вузькоцільових проектів (відповідно до отриманого гранту тощо). Однак це не означає, що організація увесь час свого існування займатиметься цією діяльністю.

Молодіжні релігійні організації

Окремо слід виділити молодіжні релігійні об’єднання, що утворюються в
Україні. Після падіння тоталітарної системи значний відсоток молоді звернувся у пошуках самореалізації до релігії. Зокрема, це пов’язано з національним рухом, що набув своєї кульмінації у 1991 році. Молодь, яка обрала участь у цих рухах, здебільшого декларувала свою приналежність до
“популярних” тоді конфесій (Українська греко-католицька церква, Українська автокефальна православна церква). Також великий відсоток молоді звертається до протестантських церков, різноманітних сект та містичних, псевдо- релігійних культів. Наприклад: “Українська молодь Христові”, Християнська молодіжна органі-зація Церкви адвентистів сьомого дня, Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів України тощо. Молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами

Молодіжні об’єднання, які політично не заангажовані, утворюють наступну групу організацій, яка перевищує всі попередні не лише за кількістю організацій, а й за кількістю членів у кожній зокрема.

Керуючись головним критерієм нашого дослідження — характером діяльності, можна виділити таку типологію:

• фахові молодіжні структури. Утворюються головним чином за ознакою фахової приналежності, під час навчання або роботи. Об’єднують не лише студіюючу молодь, а й молодих спеціалістів. В Україні існує цілий ряд молодіжних фахових організацій. Складність визначення цієї підгрупи молодіжних об’єднань полягає в специфічному боці терміну “фах”. Неможливо визначити фахову приналежність лише за наявністю відповідної освіти. Тому маємо взаємопов’язані підгрупи, наприклад, фахові, наукові, літературно- мистецькі. Досить важко провести межу між професіоналізмом та аматорами;

• наукові, літературно-мистецькі та культурологічні організації. На відміну від “неформальних” літературних “тусовок” та салонів, літературні та мистецькі організації намагаються шляхом об’єднання зусиль відстоювати свої інтереси, зокрема, фінансування своїх видань. Однак такий напрямок не вичерпує всієї гами інтересів молодих літераторів та митців. Більшість літературно-мистецьких організацій утворюється на ґрунті прихильності до визначеної течії в мистецтві;

• вишкільні та спортивно-патріотичні організації молоді. До них ще можна віднести дитячі виховні організації. Також підкреслити значну роль загальноукраїнських спортивних асоціацій, зокрема, в галузі єдиноборств.

Благодійні фонди для молоді та молодіжні

благодійні фонди

Цей тип організацій не є досить поширений в сучасному молодіжному середовищі. Однак їх діяльність є досить активною в напрямку акумуляції потрібних коштів та фінансування благодійних програм чи різноманітних молодіжних проектів. Наприклад: Фонд “Молода Україна”, Український фонд студентів, Дитячий фонд України тощо.

Національні молодіжні організації

Об’єднання, утворені національними меншинами, які опікуються збереженням та поширенням серед молоді власних національних звичаїв, культури та традицій.
Слід відзначити, що серед національних організацій наявні не лише культурологічні, а й студентські, наукові, фахові, благодійні, спортивно- патріотичні тощо.

Студентський рух

Аналізуючи молодіжний рух в цілому, не можна не відзначити студентський рух як його складову частину. Студентство завжди було в авангарді всіх соціальних перетворень та політичних рухів. Воно складає чи не 80% від чисельності молодіжних організацій, а часом й більшу їх частину. Однак власна специфіка організованого студентського руху визначається передовсім характером студентських організацій, членами яких є ті, хто навчається у вузі, тобто членство у таких організаціях чітко регламентоване часом. Крім того, студентські організації відстоюють інтереси студентської молоді, акцентуючи на цьому увагу.

Також студентські організації мобільніші та дієздатніші за загальномолодіжні структури. Це показали страйки 1990, 1992 років, а також студентські заворушення по всьому світі.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспект урока по русскому, сочинение 6, банк рефератов.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки