Державне регулювання комерційної діяльності
Категория реферата: Рефераты по праву
Теги реферата: предмет культурологии, классификация реферат
Добавил(а) на сайт: Перов.
Предыдущая страница реферата | 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 | Следующая страница реферата
Вищим критерієм якості товару є його відповідність світовим стандартам.
Більшість продукцій українських виготовлювачів, а також імпортної
продукції, реалізованої нині в нашій країні, цьому критерію не відповідає.
Більш того, значна частина товарів не відповідає ніяким показникам якості, а багато товарів шкідливі, небезпечні для людей і навколишньої природного
середовища. Про яку якість можна говорити, якщо покупцям України
пропонуються іспанські сардельки і бельгійський м'ясний фарш, терміни
збереження яких у всіх країнах складають, відповідно, не більш 24 і 12
годин[80].
У 70-80-і роки представниками розвитих капіталістичних країн були
проведені великі робота зі створення Гармонізованої системи опису і
кодування товарів (ГС). До початку 1981 року Комітет з Гармонізованої
системи практично завершив роботу, і в червні 1983 року Рада митного
співробітництва, членами якого є більш 100 країн, прийняв проект
Міжнародної Конвенції по ГС і відкрив її для підписання. За станом на
кінець 1987 року Конвенцію чи ратифікували підписали більш 50 країн і ЄЕС, і з 1 січня 1988 року вона набрала сили.
У ГС включені: а) номенклатура товарів, розділи якої сформовані за такими критеріями якості товарів, як їхнє походження, призначення, вид матеріалу, з якого вони виготовлені, і хімічний склад; б) основні правила класифікації товарів.
На ГС заснована товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу
України[81].
Передбачається, що ГС буде застосовуватися країнами, на частку яких приходиться понад 90% обсягу світової торгівлі.
Асоціацією європейської системи кодування розроблені штрихові коди на етикетках товарів. Перші дві (чи три) цифри означають код визначеної країни:
Наступні цифри означають код виготовлювача, код товару, а остання цифра, є контрольної. Схематично це виглядає так (на прикладі штрихового коду на упакуванні з 100-процентним виноградним соком угорського виробництва):
Утім, кодове позначення може виражатися не тринадцятьма, а вісьма (ЕАН-
8) цифрами, однак таке позначення зустрічається рідко.
Код країни позначає країну походження ( виготовлення чи продавця) товару, код виготовлювача – фірму, що зробила товар, код товару – найменування товару і деякі його споживчі властивості (розмір, масу, фасон, сорт, колір і т.д.). Контрольна цифра використовується для перевірки правильності зчитування попередніх цифр коду сканованою системою.
Код виготовлювача привласнюється відповідною національною асоціацією, а код товару – самим виробником.
Україна вже стала членом Міжнародної асоціації товарної нумерації ЕАМ
International і одержала код 48(2). У зазначену Асоціацію сьогодні входить
більш 70 країн, якість вироблених товарів для який має не останнє значення.
Багато українських товарів одержали штрихові коди. Першими такими товарами стали розчинний кава Одеського комбінату харчових концентратів, коньяк "Десна" Одеського заводу коньячних виробів. Так відповідною реакцією держави стало видання 29 травня 1996 року Кабінетом Міністрів України постанови "Про впровадження штрихового кодування товарів"[82], а також наказ МЗЕЗторгаУкраїни який затвердив Положення про штрихове кодування товарів[83].
У західних країнах виробники товарів чесно попереджають споживачів про приналежність продуктів харчування до того чи іншого сорту. Вищий сорт – це так називані "зелені продукти", що вирощують на землях, де не використовуються ні хімічні добрива, ні пестициди. Другий клас продуктів містить помірна їхня кількість. Третій – значна кількість шкідливих речовин.
У зв'язку з насиченням українського ринку імпортними товарами, якість яких не завжди можна визначити при покупці, варто дотримувати наступних правил:
1) не купувати товарів, на етикетках яких чітко й однозначно не зазначений чи виробник країна, відкіля імпортована товар, чи і те й інше разом;
2) віддавати перевагу товарам зі штриховим кодом ЕАХ Асоціації європейської системи кодування, маючи у виді, утім, що і він може бути підроблений;
3) звертати увагу на термін придатності товару і на інші оцінки, що стосуються його споживчих властивостей.
В економічно розвитих країнах прийнято піддавати продукцію екологічному
маркіруванню. Наприклад, широко відомими є знаки екологічно чистої
продукції "Блакитний ангел" (ФРН), "Білий лебідь" (Скандинавські країни),
"Экознак" (Японія). Рішення про присвоєння екологічного маркірування
визначеним видам продукції приймаються компетентними органами країн –
членів ЄС на підставі попередньої оцінки екологічності виробів.
Є знаки, що підкреслюють той факт, що виготовлювач виконує вимоги, спрямовані на збереження озонового шару Землі, чи що виробник постійно починає зусилля для збереження навколишньої природного середовища.
ГЛАВА II. Стандартизація.
Основним нормативним документом, що регулює питання стандартизації, є в даний час Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію"[84]. Відповідно до даного документа основними задачами стандартизації є, зокрема, забезпечення якості продукції і захист інтересів споживачів.
Нормативні документи по стандартизації поділяються на:
– державні стандарти України (ДСТУ), до яких прирівнюються міждержавні
стандарти, передбачені угодою про проведення погодженої політики в області
стандартизації, метрології і сертифікації, підписаним у Москві 13 березня
1992 року (ДСТ), а також республіканські стандарти колишньої УРСР (РСТ);
– галузеві (ОСТУ);
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: ответы 2011, диплом управление предприятием.
Предыдущая страница реферата | 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 | Следующая страница реферата