Предыдущая страница реферата | 10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 | Следующая страница реферата

Таблиця 3

Основні макроекономічні показники

| |199|199|200|січень|200|січень|
| |8 |9 |0 |-берез|1 |-берез|
| | | | |ень | |ень |
| | | | |2001 | |2002 |
|ВВП, млрд. грн. |102|130|170|42,4 |201|42,4 |
| |,6 |,4 |,1 | |,9 | |
|у % до попереднього року |98,|99,|105|107,8 |109|103,8 |
| |1 |8 |,9 | |,1 | |
|Промислове виробництво, у % до |99,|104|112|117,8 |114|103,1 |
|поперед. року |0 |,0 |,4 | |,2 | |
|Валова продукція сільського |90,|93,|109|104,3 |109|111,1 |
|господарства, |2 |1 |,8 | |,9 | |
|у % до попереднього року | | | | | | |
|Інвестиції в основний капітал, у % |106|100|114|… |117|… |
|до поперед. року |,1 |,4 |,4 | |,2 | |
|Роздрібний товарооборот, у % до |93,|92,|108|109,7 |112|116,8 |
|поперед. року |4 |9 |,1 | |,6 | |
|Індекс інфляції, у %, до грудня |120|119|125|102,7 |106|98,9 |
|поперед. року |,0 |,2 |,8 | |,1 | |
|Індекс цін виробників промислової |135|115|120|100,9 |100|99,5 |
|продукції, |,3 |,7 |,8 | |,9 | |
|у %, до грудня поперед. року | | | | | | |
|Вантажооборот транспорту, у % до |97,|99,|101|96,2 |101|101,3 |
|поперед. року |9 |2 |,6 | |,1 | |
|Доходи зведеного бюджету, млрд. |28,|32,|49,|12,1 |54,|12,6 |
|грн. |9 |9 |1 | |0 | |
|у % до ВВП |28,|25,|28,|28,5 |26,|29,6 |
| |2 |2 |9 | |8 | |
|Видатки зведеного бюджету, млрд. |31,|34,|48,|10,8 |55,|11,9 |
|грн. |2 |8 |1 | |3 | |
|у % до ВВП |30,|26,|28,|25,4 |27,|28,1 |
| |4 |7 |3 | |4 | |
|Дефіцит (-), профіцит зведеного |-2,|-1,|1,0|1,3 |-1,|0,7 |
|бюджету, млрд.грн. |3 |9 | | |3 | |
|у % до ВВП |2,2|1,5|0,6|3,1 |0,6|1,5 |
|Експорт товарів, млрд. доларів США |12,|11,|14,|2,4* |16,|2,5* |
| |6 |6 |6 | |3 | |
|у % до поперед. року |88,|91,|125|121,7*|111|103,9*|
| |8 |6 |,8 | |,6 | |
|Імпорт товарів, млрд. доларів США |14,|11,|14,|2,2* |15,|2,2* |
| |7 |8 |0 | |8 | |
|у % до поперед. року |85,|80,|117|90,4* |113|96,9* |
| |7 |7 |,8 | |,0 | |
|Сальдо зовнішньої торгівлі |-2,|-0,|0,6|0,2* |0,5|0,3* |
|товарами, млрд. дол. |1 |2 | | | | |
|Прямі іноземні інвестиції (на |2,8|3,3|3,9|… |4,4|… |
|кінець періоду), | | | | | | |
|млрд. доларів США | | | | | | |
|Заборгованість із заробітної плати |651|640|492|4602,0|276|2510,6|
|(на кінець періоду), млн. грн. |8,6|0,8|8,0| |6,0| |
|у т.ч. за рахунок бюджетних коштів |881|542|262|103,7 |52,|31,9 |
| |,8 |,4 |,6 | |7 | |
|Реальні грошові доходи населення, у|98,|92,|109|… |109|… |
|% до поперед. року |4 |0 |,9 | |,0 | |
|Середньомісячна заробітна плата, |153|177|230|265,95|311|335,35|
|грн. |,49|,52|,13| |,08| |
|Реальна заробітна плата, у % до |96,|91,|99,|112,6 |119|119,2 |
|поперед. року |2 |1 |1 | |,3 | |
|Кількість зареєстрованих |100|117|115|1149,2|100|1079,2|
|безробітних, тис. чоловік |3,2|4,5|5,2| |8,1| |
|Рівень безробіття, у % |3,7|4,3|4,2|4,2 |3,7|3,9 |

*)Дані наведено за січень-лютий.

З наведених у табл.3 даних видно, що позитивну динаміку
2000-2001 р. зберегти не вдалося, а темпи щорічного зростання у 6-7% в 2002 р. не витримуються. Проте зростання продукції сільського господарства (на
11%) та роздрібного товарообороту (на 16,8%), як і зменешення заборгованості із заробітної плати, яка зросла за січень-березень на 7,8%
($ 62,93 на місяць) викликають певний оптимізм.

Розглянемо історію діяльності НБУ, яка мала виключно важливе значення для реформування української економіки.

Перший етап припадає на 1991-1994 рік – це був період, коли було закладено фундамент і ідеологія НБУ визначено її головні орієнтири і пріоритети. На НБУ було покладено завдання здійснювати єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці.
Головними подіями цього періоду слід вважати введення купонів багаторазового використання (січень 1992 рік) і введення тимчасової грошової одиниці - українського карбовонця (листопад 1992 рік), чим було закладено вагомі правові основи для створення національної грошової системи, а також конкретизовано ціннісні орієнтири ідеології НБУ.

Другий етап охоплює часовий проміжок від 1994 року до 1996 року.
Віктор Ющенко два перших етапи охарактеризував як період “прагматичних реформ”. Характерною рисою першого, на його думку був болісний пошук
“цілісної концепції розбудови економіки нової незалежної держави”. Ющенко належав до тих, хто визначав головні економічні орієнтири держави і формував концепцію її стратегічного розвитку на майбутнє. Основні здобутки здобутки другого етапу: лібералізація валютного ринку шляхом зняття обмежень за контрактами на валютних біржових торгах, установлення порядку надання кредитів селянським-фермерським господарствам; прийнято Положення про умови зберігання, обліку та погашення приватизаційних майнових сертифікатів у паперовій формі в установах банківської системи; встановлено для всіх комерційних банків нові обов’язкові економічні нормативи. Із життя
1994 року для українських грошей почалася нова ера - “ера наповнення їх тим загальноекономічним змістом, який був сформований всією історією розвитку суспільства.”

Третій і головний етап у формуванні Віктором Ющенком банківської ідеології в Україні розпочався введенням у 1996 році гривні як національної грошової одиниці. Яскравим вираженням ідеологічних орієнтирів цього періоду є Концепція проведення грошової реформи, в розробці якої брали участь працівники НБУ В.Гетьман, В.Терпило, В.Стельмах, Л.Воронова, Н.Дорофєєва та ін. на чолі з В.Ющенко. В наслідок цієї реформи стало можливим створення стабільної грошової ситуації в державі і перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку. Загалом названі вище три етапи формування ідеології центрального банку української держави засвідчили що “найважливіший іспит –на виживання держави – складено.” В одному із інтерв’ю Ющенко сказав:” У Національний банк я прийшов з власною ідеологією, інакше братися за цю справу було небезпечно”. Очевидно, сили значення цієї ідеології в тому що вона давала змогу бачити шляхи виходу з складної соціально-економічної і фінансової ситуації, що склалася тоді в
Україні. На перше місце головний банкір держави поставив розрахунки, оскільки саме з них, на його думку, починається банк. Національний банк змушений був боротися за свої ідеї. В результаті він вистояв і переміг боротьба була важкою і напруженою, але наслідки, яких очікували від неї цього варті. Ще в 1993 році НБУ на чолі з Ющенком відстоював ідею національної платіжної системи, на жаль тоді належної підтримки він не знайшов. Наприклад, тільки нині через кілька років, можна підвести підсумки того, що дало створення в Україні національної системи електронних платежів. Наступним на порядку деному стояло питання валютної біржі. Віктор
Ющенко розумів усю складність тодішньої ситуації, зокрема те, що найважче буде подолати консерватизм та ортодоксальність не лише у способі управління економікою та фінансами держави, а й у способі мислення людей. І Ющенко це зробив: біржа стала активним суб’єктом фінансової системи здатним позитивно впливати на її розвиток і становлення. Разом і з тим комерційні банки нарешті відчули себе повноправними і життєздатними суб’єктами валютного ринку.

Більшість заходів, які здійснив Національний банк на чолі з
В.Ющенком, можна назвати не канонічними і не ординарними. Не зважаючи на те, що далеко не всі підтримували політику діяльності НБУ, його Голова продовжував провадити її послідовно і невідступно, оскільки розумів, що зміни є неминучими і фінансова система потребує суттєвих трансформацій.
Ющенко ризикував. Небезпеки його не лякала, бо він побачив перспективу і зміг скласти чіткий та правдивий прогноз тих результатів, які мали дати зміни. У середині 1995 року В.Ющенко, прийняв на той час ще кілька неординарних рішень. Так при інфляції 10% уряд провів емісію державних цінних паперів терміном 1 рік. Безперечно, зважаючи на те, що досвіду подібної роботи не було та ще й за існуючого рівня інфляції, це було ризиковано. Уряд України наважився на такий крок тільки тому, що здійснювалося це під керівництвом сміливого реформатора В.Ющенка, який відверто заявив: “Короткої дороги до цілком справедливого покриття бюджетного дефіциту просто не має. Державні та місцеві боргові зобов’язання повинні в найближчому майбутньому стати основним видом цінних паперів на фондовому ринку.” Фактично головний важіль економічної і фінансової влади у державі опинився тоді у руках Ющенко. І він його втримав. Усі подальші зміни і трансформації здійснювалися під його керівництвом. Уперше було проведено аукціони, внаслідок чого активно запрацював фондовий ринок
України.

Результати були досить промовистими: у 1995 році при запланованих 17 він приніс державі 30 трлн. прибутку, а в наступному році - вже 38 трлн. крб.

Поряд із досягненнями, які без сумніву давалися великою кров’ю, були і втрати. Так протягом двох років національна економіка перебувала у петлі гіперінфляції, а найбільше це позначилося на матеріальному добробуті населення. Постраждала і банківська система, втративши 70% капіталу і 32 комерційних банки, які не вижили в цій складній ситуації. Віктор Андрійович розумів, що все залежить від фінансової системи, від того як діятимуть грошові механізми. Тоді він знову наважився на ризиковані і неординарні заходи: комерційним банкам було заборонено видавати кредити, введено мораторій на приріст депозитних вкладів. Більшість керівників банків знову його не підтримали, оскільки не зрозуміли внутрішньої логіки цих заходів, не були такими далекоглядними. Ющенко робив усе можливе, щоб максимально консолідувати банківську систему України, зробити її мобільнішою та діяльнішою. 1996-1997 рік можна назвати часом фінансової стабільності в
Україні, що було досягнуто в першу чергу завдяки діяльності НБУ на чолі з його Головою і стало результатом продуманої та послідовної банківської політики на фінансовому ринку. Влада на фінансовому ринку держави фактично акумулювалася в одних надійних руках, здатних її раціонально ефективно використовувати. Стабільність держави значною мірою визначається і зумовлюється стабільністю її фінансового ринку. Саме Ющенко зробив тоді фінансовий ринок стабільним. Альтернативи йому на фінансовому ринку не було. Високий професіоналізм Віктора Ющенка визнали не тільки в Україні, а й по за її межами. Так він став банкіром року в Україні та увійшов до п’ятірки найкращих голів національних банків Європи. Це оцінка об’єктивна і не упереджена. НБУ на чолі з В.Ющенком вирішили ще одну важливу проблему - друкування грошей. Було введено в дію банкнотну фабрику НБУ, яка стала 68 у світі підприємством і з виготовлення паперових грошей.

Віктор Ющенко банкір- прагматик і людина залізної логіки. Таким залишається завжди, вміє дивитися правді в очі і називати речі своїми іменами. У складній для держави та її центрального банку час, він усе робив для того щоб стабілізувати і поліпшити ситуацію, але чесно говорив і про те, що на жаль у фінансово-економічній сфері залишилося ряд негативних явищ, подолати які не вдалося, а саме: підвищений попит на іноземну валюту; невиконання частиною комерційних банків резервних вимог НБУ невиконання окремим комерційними банками доручень клієнтів у срок через відсутність коштів.

Головне досягнення - банківська система України уникла руйнації, а її платоспроможність навіть зросла. Осінь 1999 року для Національного банку
України та його Голови Віктора Ющенка була особливо напруженою. Всіма силами треба було відстоювати позаполітичний статус НБУ. Позиція Ющенка залишилась незворушною - він категорично відмовився виступати прихильником будь кого і з кандидатів у Президенти України. Як і завжди, він залишався прихильником стабільної гривні. Політичні нападки на центральний банк і національну грошову одиницю Ющенка тривожили, він боявся, щоб гривня і центральний банк не стали жертвами політичної боротьби, оскільки перемога жодного з кандидатів у президенти не поверне втраченого. Протягом усієї виборчої кампанії Національний банк послідовно і жорстко дотримувався стратегії і грошово-кредитної політики, що була визначена параметрами державного бюджету на 1999 рік.

В.А. Ющенко незалежно від подальшої долі державного діяча увійде у історію України як творець банківської ідеології. Він-банкір-новатор.
Новітньою є перш за все національна банківська ідеологія, фундатором якої є він. До традиційних радянського догматизму і законсервованості він підійшов як ніхто інший. Слід підкреслити, що до проголошення незалежності України національної банківської ідеології фактично не існувало. Очоливши НБУ 1993 році Ющенко взявся за розв’язання цього складного і водночас важливого завдання. В.Ющенко належить до банкірів, для яких важливу роль відіграють не лише факти, цифри, аналітичні оцінки, а й ідея. Ідея українських стабільних грошей була і залишається визначальною у суспільній позиції НБУ та його голови, який переконаний, що національні гроші не можуть бути стабільними, якщо в суспільстві відсутня демократія і справедливість. В.А.
Ющенко - банкір, який постійно підкреслював свою нейтральну позицію що до численних партій. Він любить повторювати, що належить до партії, назва якої
- Україна, а головні і незміні цілі-стабільна національна валюта і добробут населення. Ющенко якось сказав, що національний банк прагне політичного спокою, адже тільки за таких умов будь які-економічні заходи будуть ефективними. Ющенко є прихильником монетарної політики визначає основні умови забезпечення ефективності грошової політики. Ці умови є складниками ідеології НБУ. Монетаризм В.Ющенко тлумачить як цілісну філософію ліберального господарювання на фінансовому ринку. Він ніколи не був прихильником сліпого копіювання західноєвропейських моделей і повного перенесення їх на національний грунт. Неодноразово він підкреслює, що довгий час грошовий сектор залишався одним лідером реформ, а за таких умов поліпшення ситуації у державі фактично неможливе. На думку В.Ющенка, необхідно досягти того, щоб у загальноекономічній політиці стабілізація цін була визнана приоритетною а монетарна політика була б орієнтована на забезпечення економічного зростання. Специфіка банківської ідеології
України, творцем якої тривалий час виступав В.Ющенко, полягає в тому, що вона є невід’ємною складовою частиною загально- державницької ідеології, вираженням ідеї українських грошей як найвищого національного пріоритету.

ІІІ. Операції Національного банку України як фінансового агента уряду

Національний банк організовує і здійснює через уповноважені банки касове обслуговування державного бюджету України. У 1993 році в Україні запроваджено новий механізм касового обслуговування державного бюджету, який виключає автоматизм кредитування державних витрат. Фінансування з бюджету здійснюється в межах наявних коштів. Законом України "Про
Національний банк України" Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету.

До 1995 року надання прямих кредитів для покриття дефіциту державного бюджету здійснювалося Національним банком України в межах, встановлених Верховною Радою України при затверджені державного бюджету на відповідний рік.

Після введення у другій половині 1995 році механізму покриття дефіциту бюджету лише шляхом випуску державних цінних паперів, на Національний банк
України покладено виконання операцій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій.

Із січня 1994 року Національний банк відповідно до покладених на нього функцій створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об'єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верхньому рівні якої знаходиться Центральна розрахункова палата у м. Києві. Система обслуговується комплексом програмно- технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз, та захист від несанкціонованого втручання.

Нині банківські установи працюють в системі електронних міжбанківських розрахунків (СЕП) Національного банку України за однією із 7 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Макроекономічною основою зростання має стати фінансова стабільність, збалансованість і прозорість бюджету, прогнозованість валютного курсу, зважена податкова та грошово-кредитна політика.

Уряд проводитиме політику зменшення державного боргу та обсягів залучення кредитів під державні гарантії та забезпечить проведення виваженої грошово-кредитної політики

Уряд сприятиме Національному банку в проведенні ним політики забезпечення стабільності національної валюти. Будуть створені необхідні передумови для вільного руху капіталу, збільшення обсягів кредитування реального сектора економіки, прогнозованості рівня інфляції. На сьогодні
НБУ вдається третій рік утримувати курс гривні в цивілізованих рамках, чому сприяє значне і постійне зростання золотовалютних резервів.

Розроблені Національним банком України "Основні засади грошово- кредитної політики на 2001 рік" стали складовою частиною загальноекономічної політики України. Зорієнтовані на реалізацію її основних цілей і завдань, вони спрямовані на забезпечення стабільності національної валюти, стабільності цін і підвищення ефективності функціонування банківської системи.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: анализ курсовой работы, конспект.



Предыдущая страница реферата | 10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки