Святкові і неробочі дні

Категория реферата: Рефераты по трудовому праву
Теги реферата: реферат география на тему, шпоры по педагогике
Добавил(а) на сайт: Нестеров.

Робота також не провадяться і в дні релігійних свят, такі дні згідно із ст.73 КЗпП називаються “неробочими”, чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі:

* 7 січня - Різдво Христове;

* один день (неділя) - Пасха (Великдень);

* один день (неділя) — Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

У вказані вище дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:

* для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

* для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

* для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

У таких ситуаціях залучення до роботи у вихідний день провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із ст.67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Робота у святковий та неробочий день згідно зі ст.107 КЗпП України оплачується у подвійному розмірі:

* відрядникам за подвійними відрядними розцінками;

* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

* працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. У разі, коли працівник відбуває у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р.
№59 в ред. наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999р. №146
// Праця і зарплата - 1999 - №14).
Яке ж значення для економіки країни мають святкові, а особливо неробочі дні? Багато фахівців вважають, що багато неробочих днів є поганою тенденцією, особливо в країнах, які стають на шлях ринкової економіки.

Газета "Коммерсантъ" у лютому опублікувала список країн - “чемпіонів” по колективному відпочинку (див. таблицю). Як ми бачимо, Україна з нашими святковими днями і днями, в які “порушений ритм ділової активності”, знаходиться в “приємному” оточенні малорозвинених країн (Японія і Корея — виключення - у цих країнах дуже короткі щорічні відпустки).

Український уряд із постійною регулярністю демонструє бажання
"відкупитися" від співгромадян тривалими вихідними днями - свого роду канікулами в розпал ділової активності. Найбільший зиск від цих канікул мають хіба що бюджетники, що працюють на окладі. Ті ж, хто працює й одержує відповідно до якості і кількості своєї праці, вимушеним прогулам не можуть радіти, тому що в такі дні вони просто втрачають свої гроші. Так, наприклад першотравневе свято в 2002 році, якщо вже і не говорити про дурість
“первісної” ідеї, то чи можна відзначати свято “праці” тижневим
“неробством”... За шість святкових днів травня ВВП України “недоріс” приблизно на 3 млрд.грн.

|Табл.1. Країни з найбільшою кількістю святкових днів |
|місце |країна |Кількість |Кількість днів |
| | |святкових днів |з порушеним |
| | | |ритмом ділової |
| | | |активності |
|1 |Бутан |21 |42 |
|2 |Бразилія |21 |33 |
|3 |Індія |18 |24 |
|4 |Білорусія |13 |21 |
|5 |Пуерто-Ріо |21 |10 |
|6 |Південна Корея |17 |14 |
|7 |Росія |11 |21 |
|8 |Молдова |10 |21 |
|9 |Україна |10 |21 |
|10 |ШріЛанка |24 |0 |
|11 |Сальвадор |10 |17 |
|12 |Вірджинські |21 |0 |
| |острови (США) | | |
|13 |Іран |21 |0 |
|14 |Мальдівскі |21 |0 |
| |острови | | |
|15 |Сан-Марино |21 |0 |
|16 |Японія |21 |0 |

У сучасний період відносини в сфері праці регулюються великою кількістю нормативно-правових актів. Не всі вони адекватно відображають ринкові процеси, які народжуються і переживають період свого становлення.
Україна вступила на шлях ринкових перетворень, тому нові суспільні відносини потребують нових моделей правового регулювання. Регулювання соціально-трудових відносин у нових умовах, необхідність забезпечення захисту трудових прав працівників вимагають прийняття нового Трудового кодексу України.

Література.

1. Кодекс законів про працю України.

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки