Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

У цих випадках начальник або старший за військовим званням лише рапортує начальникові, який прибув. Наприклад: «Товаришу (пане) майоре.
Перша механізована рота виконує другу вправу навчальних стрільб. Командир роти капітан Шевчук».

Частини та підрозділи, які беруть участь у похоронній процесії, військового вітання не виконують.

Під час звертання начальника або старшого за військовим званням до окремих військовослужбовців ; і вони, за винятком хворих, приймають стройове положення і називають свою посаду, військове звання та прізвище.

На урочистих зборах, конференціях, а також під час спектаклів, концертів і в кіно команда для виконання військового вітання не подається і рапорт командирові не віддається.

На загальних зборах особового складу для виконання військового вітання подається команда «Струнко» і віддається рапорт командирові (начальникові).
Наприклад: «Товаришу (пане) підполковнику. Особовий склад батальйону на загальні збори зібрано. Начальник штабу батальйону майор Сердюк».

На вітання начальника або старшого за військовим званням «Здрастуйте, товариші (панове)» всі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза строєм, відповідають: «Бажаємо (бажаю) здоров'я», якщо начальник або старший за військовим званням прощається, то на його слова «До побачення, товариші (панове)» військовослужбовці відповідають: «До побачення», додаючи в кінці відповіді слова «Товаришу (пане)» та військове звання без зазначення роду військ чи служби. Наприклад, під час відповідей: сержантам і старшинам, прапорщикам і мічманам — . «Бажаємо здоров'я, товаришу
(пане) молодший сержанте», «До побачення, товаришу (пане) головний старшино», «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) мічмане», «До побачення, товаришу (пане) прапорщику» тощо; і офіцерам - «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) І капітане», «До побачення, товаришу (пане) капітан- лейтенанте» тощо; генералам, адміралам — «Бажаємо здоров'я, товаришу
(пане) генерал-полковнику», «До побачення, товаришу (пане) адмірале» тощо;
Міністрові оборони України — «Бажаємо здоров'я, товаришу (пане) Міністре оборони України», «До побачення, товаришу (пане) Міністре оборони України».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): «Служу
Українському народові».

Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то вона відповідає протяжним триразовим «Слава», а якщо командир (начальник) дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: «Служимо Українському народові».

2.2. Вихід із строю та повернення у стрій

Навчання виходу із строю за командою і повернення у стрій командир відділення починає з розгорнутого одношеренгового, а потім із двошеренгового строю та з колони по два, по три, по чотири.

Командир відділення послідовно показує порядок виходу із строю при знаходженні військовослужбовця в першій шерензі, другій шерензі та в колоні. Після показу він пояснює, що військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) із строю відповідає: „Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком виходить із строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю.

Під час виходу військовослужбовця з другої шеренги він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім стає на своє місце. Під час виходу військовослужбовця попередньої шеренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із строю з колони по два, по три, по чотири він виходить із строю вбік найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається назад на своє місце. Вихід виконується на середину строю

Найкоротшим шляхом стройовим кроком з поворотом під час руху. Кількість кроків рахується від першої шеренги.

Повернення військовослужбовця в стрій здійснюється за командою, наприклад: „Рядовий Іванченко. Стати до строю” або тільки „Стати до строю”.

За командою „Рядовий Іванченко” військовослужбовець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до начальника і відповідає: „Я”, а за командою „Стати до строю”, якщо він без зброї або зі зброєю в положенні „за спину”, прикладає руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається у напрямку руху, з першим кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на своє місце в строю.

Якщо подається команда „Стати до строю” (без звертання за прізвищем), військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до начальника та без відповіді „Я”.

Для навчання діям виходу із строю командир відділення шикує відділення у дві шеренги, розмикає його на один-два кроки і подає команди для виходу із строю та повернення у стрій. Спочатку вихід проводиться із першої шеренги, а потім із другої.

Для того, щоб кожний військовослужбовець засвоїв порядок виходу із строю з будь-якої шеренги, під час тренування рекомендується міняти місцями шеренги.

Після відпрацювання виходу з двошеренгового строю, командир відділення розпочинає вивчення виходу з колони по два і по три (по чотири).

Командир відділення пояснює тим, хто навчається, що для виходу із строю подається команда, наприклад: „Рядовий Петренко. До мене (до мене бігом
–РУШ)”. Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: „Я”, а за командою на вихід (виклик) відповідає: „Слухаюсь”. У залежності від того, з якої сторони знаходиться начальник, військовослужбовець робить один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і доповідає про прибуття, наприклад: „Товаришу (пане) лейтенанте. Рядовий
Петренко за вашим наказом прибув”. Після доповіді руку опускає.

Якщо військовослужбовець підбігає до начальника, то за п’ять-шість кроків до нього він переходить на стройовий крок. Начальник повинен сам повернутися назустріч військовослужбовцю, якого викликав із строю, а не змушувати його заходити спереду.

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до головного убору і відповідає: „Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком.

2.3. Підхід до начальника та відхід від нього

Навчатися підходу до начальника рекомендується розучувати за розподілом на три рахунки. На рахунок "роби — РАЗ" лівою ногою зробити стройовий крок вперед, провести рух руками в такт кроку і зафіксувати положення на лівій нозі, руки опущені до стегон (мал. 1, а). На рахунок "роби - ДВА" приставити праву ногу й одночасно прикласти праву руку до головного убору
(мал. 1, б). На рахунок "роби — ТРИ" руку опустити до стегна. Після цього вправа повторюється. Для того, щоб навчити цим діям відділення шикують в одну шеренгу або в колону по одному з інтервалом або дистанцією між військовослужбовцями чотири кроки.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: борьба реферат, особенности реферата.



Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки