Дані таблиці 3.14 свідчать, що найбільша кількість авізо мала
пробіг 4 дні, незначна кількість авізо здійснювала пробіг за 2 і 3 дні. Ці дані
свідчать про наявність резервів прискорення середнього строку документообігу.
Визначення середнього строку пробігу документів безпосередньо за
даними грошово-розрахункових документів на практиці використовується рідко.
Частіше швидкість документообігу визначається за формулою, що використовується
для розрахунку оборотності окремих коштів у розрахунках. Наприклад, оборотність
коштів у днях за акредитивами, лімітованими чековими книжками і деякими іншими
знаходять, користуючись даними про суму обігів по витрачанню (списанню)коштів з
цих рахунків за визначений період.
Методику розрахунків цього показника покажемо на такому прикладі. Середньорічний
залишок коштів на рахунку обліку виданих акредитивів складає 812 млн. грн., а
обіг за списаними коштами з цього рахунку за рік склав 13900 млн. грн. середній
строк перебування коштів в акредитивах у цьому випадку складає 21 день (812 :
13900 х 360). Зменшення величини цього показника означає прискорення обігу
коштів у розрахунках за акредитивами, а збільшення є уповільнення швидкості
документообігу.
Прискорення середньої швидкості документообігу позитивно
характеризує результати здійснюваної комерційним банком роботи по організації
розрахунків платіжними вимогами. Уповільнення швидкості документообігу
призводить до зниження ефективності розрахунків, недостачі грошових коштів.
Показники, що характеризують джерела коштів (рахунки в банку), за
рахунок яких проводиться платіж, визначаються на підставі даних обліку
безготівкового платіжного обігу шляхом відповідних групувань звітної
інформації. За даними про джерела оплати рахунків за товари й послуги в
звітному році визначена структура цих джерел, яка відбита в таблиці 3.15.
Таблиця 3.15 Аналіз структури джерел платежів
Джерела платежів
% до підсумку
Платежі за товари й
послуги всього
100,0
в тому числі:
з розрахункових, поточних рахунків платників
55,6
з позитивних
рахунків всього
23,5
із спецпозикових
рахунків
10,2
за рахунок платіжних
кредитів
6,0
з інших позикових
рахунків
1,4
зі спеціальних
рахунків, призначених для обліку коштів, заброньованих для визначених
платежів (акредитиви, ліміти, чекові книжки, особливі рахунки тощо)
20,9
Дані таблиці 3.15 свідчать, що більш як 76,5 % усіх платежів за
товари і послуги проводиться з власних рахунків. Це підтверджує важливу роль
ранку в переведенні підприємців на самофінансування.
Стан платіжної дисципліни характеризується такими показниками:
питома вага розрахункових документів, що оплачені з прострочкою платежу;
середня тривалість затримки платежів; структура й динаміка платежів (за видами
платежів, за галузями, господарствами і відомствами або територіальною
ознакою). Для обчислення названих та інших показників використовуються дані
звітів установ банку. Загальний обсяг розрахункових документів, не сплачених в
строк, складається по основній діяльності та з рахунків по капітальних внесках, визначених за даними доповнень до балансу (в цілому по установі банку).
Питома вага розрахункових документів, сплачених з прострочкою
платежу (несвоєчасно), визначається як відношення суми таких документів до суми
безготівкового платіжного обігу за рік.
Методику розрахунку цього показника покажемо на такому прикладі.
Обіг за приходом збалансованих рахунків, що відкриті для обліку картотеки
позабалансового рахунку, за рік склав 3840 млн. грн., а обсяг платіжного обігу
за цей рік визначено в 12 млрд. грн. Тоді питома вага розрахункових документів, що сплачені з затримкою платежу, складає 32 % (3840 : 12000000 х 100).
Показник середньої тривалості неплатежів визначається за даними
руху документів в картотеці позабалансового рахунку. Для цього середній залишок
ділиться на розмір одноденного обігу за витратами у відповідному періоді.
Порядок розрахунку покажемо на такому прикладі. Середній залишок документів у
картотеці позабалансового рахунку в четвертому кварталі складає 256 млн. грн., обіг за витратами за той же квартал —1910 млн. грн. Середня тривалість неплатежів
у цьому кварталі складає 12,06 днів. Це дуже поганий показник. Він свідчить, що
у відділенні банку було заморожено і не працювало 256 млн. грн. підприємств.
Щоб запобігти таким великим втратам, національний банк України
прийняв ряд постанов, у яких визначено правила ведення розрахунків та
відповідальність сторін за їх порушення. Розрахункові документи, які подаються
клієнтами до банку у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених
стандартів та вміщувати певні реквізити. Виправлення і підчищення у
розрахункових документах не допускаються. На неприйнятих банком документах банк
у день отримання їх має зробити на його зворотній сторінці напис про причину
повернення без виконання та повернути його клієнту.
Аналіз і контроль стану дотримання правил розрахунків здійснюється
у процесі проведення операцій по безготівкових розрахунках, а також шляхом
періодичної перевірки розрахункових документів, що надійшли на позабалансовий
рахунок у банку, аналізу балансів та інших звітних матеріалів підприємств і
перевірок у них на місцях.
Підприємства (платники та одержувачі коштів), зі свого боку, мають
контролювати своєчасне проведення розрахунків.
Банк не несе відповідальності за достовірність змісту
розрахункових документів, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань
між підприємствами, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.
Усі претензії при розрахунках між клієнтами регулюються ними без
участі банку. Але банк завжди відповідає за своєчасне проведення розрахунків.
3.4 Рекомендації щодо удосконалення
методики фінансового аналізу та поліпшення фінансово-економічного стану
комерційного банку
За дев’ять років існування банківської системи в Україні немає
єдиного обгрунтованого підходу до побудови рейтингової системи оцінювання
діяльності банківських установ. Розв’язання цього завдання набуває особливої
актуальності. Немає також систем рейтингової оцінки банківської діяльності, диференційованих за різними категоріями споживачів такої інформації:
акціонерів, клієнтів, банків-кореспондентів та самого банку для контролю за
внутрішньою ситуацією в обласних дирекціях та філіях. Саме це пояснює
актуальність розробки обгрунтованої системи показників для дослідження
результатів банківської діяльності на різних рівнях управління.
В промислово-розвинутих країнах банківський нагляд і методологія
аналізу розвивались в залежності від фінансових криз, змін в економіці та
політичних подій.
Розвиненими країнами вже знайдено методологічна єдність процесу
оцінки стану банку. В центрі уваги знаходяться п’ять ключових областей, так
звані компоненти “CAMEL”, до яких відносять:
— С (capital adequacy) — показники достатності капіталу, які
визначають розмір власного капіталу банку, необхідного для гарантії вкладників, і відповідність реального розміру капіталу необхідному.
— A (asset quality) — показники якості активів, які визначають
ступінь “повернення” активів і позабалансових статей, а також фінансовий вплив
проблемних позик.
— М (menagment) — показники оцінки якості управління (менеджменту)
роботи банку, політики, що проводиться, дотримання законів та інструкцій.
— Е (earnings) — показники дохідності або прибутковості з позицій
її достатності для майбутнього зростання банку.
— L (liquidity) — показники ліквідності, які визначають, чи
достатньо ліквідний банк для виконання звичайних і непередбачених зобов’язань.
Таким чином, система CAMEL містить всі важливі компоненти
стійкості банку, які оцінюються банківськими аудиторами. Хоча ця система являє
собою стандартизований метод оцінки діяльності банків, її ефективність залежить
від уміння й об’єктивності аналітиків, які оцінюють банки, оскільки основу для
аналізу складають результати наглядової перевірки на місці. Лише частину
показників CAMEL можна визначати на підставі зовнішньої звітності банку.
Розглянемо детальніше основні компоненти даної рейтингової системи.
Аналіз капіталу покликаний з’ясувати, чи може банк гарантувати
достатній захист коштів своїх вкладників.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: экзамены, реферати українською мовою.