Предыдущая страница реферата | 13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 | Следующая страница реферата

Аналізуючи основні показники господарської діяльності фірми
(табл.3.12), можна зробити висновок про ефективне використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів. За 2000-2001 роки прибутки підприємства зросли на 25%, що було досягнуто шляхом збільшення обсягів продажу товарів на 42% та зменшення витрат обігу на 30%. Про безперебійне постачання роздрібної торгівельної мережі говорить збільшення оборотності товарних запасів на 18%. Зростання товарообігу на 1 м.кв. площі свідчить про ефективне використання використання складської площі та організовану діяльність працівників, продуктивність праці яких збільшилась на 20%.

Формування асортименту та організація гуртово-роздрібної торгівлі на
ТзОВ „Комерційний центр „Зевс” здійснюється аналогічно до ТзОВ “Гал-
Леобуд”.

Асортиментний перелік продукції підприємства включає горілчану, виноробну продукцію, безалкогольні і слабоалкогольні та кондитерські
(печиво, вафлі) товари. (додаток П). Характерною ознакою є значна перевага горілчаної алкогольної продукції над виноробною (співвідношення яких становить відповідно як 2:1). Виноградні вина представлені трьома вітчизняними торговими марками: ТМ „VIN SENT”, ТМ „Котнар” та ТМ „Винлюкс”.
Імпотна продукція в асортиментному переліку фірми відсутня.

Значну частку в асортименті винопродукції займають вина ТМ „VIN
SENT” Староказацького виноробного заводу (27 найменувань), в основному це сортові сухі, напівсухі і напівсолодкі виноградні вина, вартістю від 3грн. до 10 грн. за пляшку.

3.4 Товарознавча оцінка якості виноградних вин

Виноградне вино - це складне органічне середовище, яке живе і розвивається. В ньому проходять зміни фізико-хімічного, біохімічного характеру, які безперервно продовжуються до кінця його життя. Приблизно ці зміни можна розкласти на окремі стадії розвитку вина:

. утворення;

. формування;

. визрівання;

. старіння;

. відмирання.

Деякі вина з віком при витримці набувають нових якостей і стають кращими.
Але процес витримки і подальшого зберігання – це справа дуже дорога, тому основна маса вина не досягає його найкращого стану і реалізується [34].

Органи Держспоживзахисту забороняють реалізацію доброякісних вин виробничим підприємствам та торговельним організаціям з причини закінчення їх гарантійного терміну зберігання. При цьому підміняється поняття
„гарантійний термін зберігання” „строком придатності до вживання”.

В п.2 ст. 13 закону України „Про захист прав споживачів” сказано, що строки придатності встановлюються до тих харчових продуктів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися, бути небезпечними для життя і здоров”я громадян.

Саме тому законодавство вимагає, щоб строки придатності позначалися на упаковці продовольчих товарів. Дані відомості необхідні не тільки для продавців, але й для споживачів.

Для вин, „життя” яких продовжується десятки, сотні років, строків придатності для вживання немає, а передчасна втрата товарного вигляду від помутніння регулюється законодавством.

Гарантійний термін зберігання – це виключно юридичний термін зобов”язальної частини громадянського права, що розділяє майнову відповідальність сторін у договорі купівлі-продажу. Тож, позначати гарантійні строки зберігання на етикетках вин не потрібно, щоб не вводити покупців в оману.

Але це не стосується вин які розливаються в паперові пакети. В цьому випадку втрачається візуальний контроль за станом вина, що потребує встановлення виробником терміну реалізації, після якого відповіфдно до закону України „Про захист прав споживачів” вино повинно бути заборонено до реалізації і повернуто виробнику, навіть якщо воно не втратило товарного вигляду, адже споживач не може бачити його стан. В непрозорій тарі виявити дефекти вина неможливо.

Тривале зберігання вин може призвести до втрати товарного вигляду продукції, але ніяк вони не можуть викликати загрозу для здоров”я і життя громадян, що відповідно до вказаної статті характерно для продукції, на яку встановлюється строк придатності. До того ж якість виноградних вин з часом не погіршується, а навпаки поліпшується. Про це свідчить висока якість колекційних вин, які зберігаються у пляшках десятки років, а також продаж
„прострочених” сторічних масандрівських вин на аукціоні „Сотбі” в Англії по ціні 5 тис дол США за одну пляшку.

Українським науково-дослідним інститутом стандартизації та інформатики
Держстандарту України за № 804/200118/01 від 23 липня 1997 року введено в дію і зареєстровано: Вина, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з”явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Державний стандарт України „Вина тихі. Загальтні технічні умови” ДСТУ
202.002.-96 встановлює такі гарантійні терміни зберігання вин від дня їх розливу:

. столових ординарних – 3 місяці;

. кріплених ординарних і столових марочних – 4 місяці;

. кріплених марочних – 5 місяців.

Отже, можна зробити такі висновки: гарантіфйний строк зберігання вин – це проміжок часу, протягом якого постачальник несе майнову відповідальність перед одержувачем у випадку псування вина або втрати ним товарного вигляду при зберіганні його у неналежних умовах, передбачених нормативною документацією. Гарантійні зобов”язання приймаються постачальником в договорах купівлі-продажу на рівні чи вище, які обумовлені стандартами строків, які рахуються від вказаної на етикетці пляшки дати.

Строки паридатності продовольчих товарів – це чисто споживча і медико- біологічне поняття. Цим терміном позначається відрізок часу, після закінчення якого продовольчі товари змінюють свої початкові харчові якості або перетворюється у продукти, які непридатні для споживання.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: ответы 10 класс, сочинение отец.



Предыдущая страница реферата | 13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 | Следующая страница реферата

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки